Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах (ст.ст. 116-118 КК України)

Курсова

№ K-19840

ВАРІАНТ 4
Тема: Умисне вбивство при пом’якшуючих обставинах (ст.ст. 116-118 КК України)

План
1. Законодавче визначення та ознаки умисного вбивства.
2. Загальна характеристика та види вбивств за чинним КК України.
3. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК України).
4. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК України).
5. Кримінально-правова характеристика умисного вбивства при перевищені меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК України).

Література
1. Аниянц М.К. Ответственность за преступления против жизни. – М., 1964.
2. Бажанов М.И. Уголовная ответственность за преступления против личности. – К., 1977.
3. Баулін Ю.В. Особа під охороною кримінального закону // Вісник Академії правових наук україни. – 1997. – Вип. 2. – С. 185.
4. Борисов В.И., Куц В.Н. Преступления против жизни и здоровья: вопросы квалификации. – Х.: НПКФ «Консум», 1995.
5. Бородин С.В. Квалификация убийства по действующему законодательству. – М., 1966.
6. Бородин С.В. Квалификация преступлений против жизни. – М., 1977.
7. Гороховська О.В. Відповідальність за вбивство з необережності // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – Дніпропетровськ. – 2000. – Вип. 3 (4). – С. 78-84.
8. Гороховська О.В. Вбивство, вчинене через необережність: мотив та мета // Держава та регіон. Серія: Право. – 2001. - № 3. – С. 76-80.
9. Грищук В.К. Юридичний аналіз основного складу умисного вбивства за Кримінальним кодексом України 2001 року // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – Серія юридична. – 2002. – Вип. 37. – С. 407-416.
10. Грищук В.К. Загальний, родовий та безпосередні основні об’єкти злочинів проти життя і здоров'я людини // Вісник Львівського національного університету ім. Івана Франка. – 2002. – Вип. 1 (16). – С. 77-89.
11. Загородников Н.И. Преступления против жизни по советскому уголовному праву. – М., 1961.
12. Загородников Н.И., Игнатов А.Н. Преступления против личности. – М.,1962.
13. Зуева Л.Е., Алексеева Л.Н. К вопросу о разграничении умышленного убийства и тяжкого телесного повреждения // Актуальні проблеми держави та права / Одеська національна юридична академія. – О. – 1996. – Вип. 3. – С. 165-168.
14. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів: Навч. посібник. – К.: Атіка, 2002.
15. Короленко М.П. Об’єкт злочинів проти життя людини //Економіка. Фінанси. Право. – 2001. - № 4. – С. 29-31.
16. Кузнецов А.В. Уголовное право и личность. – М., 1977.
17. Литвин О.П. Злочини проти життя: Навч. посібник. – К.: Вид-во Європейського університету, 2002.
18. Мамчур В. Проблеми визначення поняття вбивства в кримінальному праві України // Право України. – 1999. - № 3. – С. 71-73.
19. Навроцький В.О. Злочини проти особи: Лекції для студ. юрид. фак. ЛДУ ім. І.Франка. – Л., 1997.
20. Остапенко Л.А. Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Юридичні науки. – 2002. – Вип. 46. – С. 149-153.
21. Побегайло Э.Ф. Умышленные убийства и борьба с ними. – Воронеж, 1965.
22. Саінчин О.С. Особливості кваліфікації вбивств та інших злочинів, пов’язаних із позбавленням життя людини (Кримінально-правовий аналіз) // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 2 (17). – С. 54-58.
23. Сарыев Б. Ответственность за преступления против жизни и здоровья. – Ашхабад, 1973.
24. Сидоров Б.В. Аффект, его уголовно-правовое и криминологическое значение. – Казань, 1978.
25. Смирнов Е. А. Особо опасные преступления (Вопросы квалификации в связи с применением уголовно-правовой нормы). – К., 1974.
26. Сташис В.В., Бажанов М.И. Личность под охраной уголовного закона. – Симферополь: Таврида, 1996.
27. Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против жизни, здоровья, свободы и чести личности. Конспект лекций. – Х., 1992.
28. Сташис В.В., Бажанов М.И. Преступления против личности в УК УССР и судебной практике. – Х., 1981.
29. Сташис В.В., Бажанов М.И. Уголовно-правовая охрана личности. – Х., 1978.
30. Ткаченко В.И. Квалификация преступлений против жизни по советскому уголовному праву. – М.., 1977.
31. Шавгулидзе Г.Г. Аффект и уголовная ответственность. Тбилиси, 1973.
32. Шаргородский М.Д. Преступления против жизни и здоровья. М., 1948.
33. Шаргородский М.Д. Ответственность за преступления против личности. Л., 1953.

Нормативний матеріал
1. Інструкція щодо констатації смерті людини на підставі смерті мозку: Затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України № 226 від 25.09.2000 р.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 р. «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоров'я особи».
3. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону».

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.