Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Тема 14. СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ

Курсова

№ K-21555

Тема 14. СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАПОВІТОМ
П л а н.
1. Поняття та загальна характеристика заповіту.
2. Порядок посвідчення заповіту.
3. Види заповітів.
4. Право на обов’язкову частку у спадщині.
Розкриваючи перше питання слід дати визначення заповіту, охарактеризувати його основні ознаки, проаналізувати принципи спадкування за заповітом (свобода заповіту, особистий характер заповіту, таємниця заповіту тощо). Важливо також зупинитись на правах заповідача, що реалізуються ним при вчиненні заповіту.
Відповідь на друге питання передбачає аналіз вимог до форми заповіту, порядку його посвідчення нотаріусом. Крім того, слід торкнутися питання щодо посвідчення заповіту, прирівняного до нотаріального.
Розкриття третього питання зумовлює висвітлення таких видів заповітів як секретний заповіт, спільний заповіт подружжя, заповіт з умовою.
Відповідаючи на четверте питання слід з’ясувати зміст та соціальне призначення права на обов’язкову частку у спадщині, умови і порядок його здійснення, особливості захисту. Необхідно з’ясувати коло осіб, які мають право на обов’язкову частку, порядок обчислення розміру обов’язкової частки.

Додаткова література та нормативні матеріали:
Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39.– Ст. 383.
Інструкція про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 20/5 [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.
Про судову практику у справах про спадкування: постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 6. – С.17
Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України: Наказ Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 року № 22/5 [Електронний ресурс] // Система інформаційно-правового забезпечення “ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE”. Версія: 8.1.5.
Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України: Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 р. №142/5/310 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Ст. 3492.
Порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 липня 2006 р. № 940 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 27. – Ст. 1966.
Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців) / За заг. ред. проф. І. В. Спасибо-Фатєєвої. – Х. : Страйд, 2009. – Том 12: Спадкове право. – 544 с.
Заїка Ю. Необхідні спадкоємці та розмір їх обов’язкової частки за новим цивільним законодавством України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 60-62.
Підопригора О. А., Мельник М. Г. Мельник О. М. Деякі проблеми спадкового права в ЦК України // Цивільний кодекс України. Міркування з окремих проблем застосування. Науковий збірник – К. : Слово, 2005. – 368с.
Печений О. П. Право на обов’язкову частку у спадщині: деякі практичні проблеми // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2007. – № 1 (31). – лютий 2007. – С. 90-98.
Стельмах І. В. Основні засади та проблематика застосування норм спадкового законодавства України // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2007. – № 2 (32) – С. 41-48.
Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування: Судова палата у цивільних справах апеляційного суду м. Києва // Адвокат. – 2006. – № 4.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.