ПЛАН
ВСТУП……………………………………………………………………………..……3
РОЗДІЛ І. Загальна характеристика культури мовлення в Інтернет виданнях….....6
РОЗДІЛ ІІ. Проблема культури мовлення українських версій двомовних інтернет видань (на матеріалі публікацій сайту dt.ua)……………………………………..…14
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..….25
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..28
ВСТУП
Публіцистика — один із тих благодатних предметів чи об’єктів вивчення, які характеризуються широким (навіть невичерпним) колом проблематики. Багатство парадигми наукових досліджень, присвячених публіцистиці, пояснюється її складністю як явища й поняття. В даному дослідження нас цікавить саме двомовна Інтернет публіцистика.
У сучасних умовах становлення національного інформаційного простору стрімко зростає відповідальність редакційних колективів за чистоту мови друкованих видань.
Процеси бікультурності та білінгвізму нині актуальні не лише для України, а й для всього світу, зокрема й Європи. Деякі мови (англійська, французька, іспанська, німецька, російська) мають міцні позиції не лише у своїх державах, а й за кордоном, тобто є державними або мовами міжнаціонального спілкування.
Розвиток двомовної періодики в Україні налічує майже два століття, але не відзначається певною послідовністю: історичні обставини в той чи інший період зумовлювали зростання зацікавлення до мови корінної нації чи, навпаки, перевагу офіційної мови держави, в межах якої були українські території (царська Росія, Радянський Союз). У зв’язку з цим для України, де поряд із власною вільно функціонує мова сусідньої держави, під гнітом якої вона перебувала впродовж багатьох несприятливих століть, постають нагальні питання міжмовної конкуренції, захисту мови корінного населення, збереження національної ідентичності.
Актуальність даного наукового дослідження полягає у тому, що обрана нами тема є мало досліджуваною, а також у посиленому інтересі медіалінгвістики до інтернет-комунікації як до функційно потужної системи. На сьогоднішній час існує гостра потреба у підвищенні мовної якості друкованих текстів обома мовами, що, функціонуючи в одному інформаційному просторі, не може не зазнавати інтерферентного впливу.
Мета полягає у вивченні мовної якості медійних текстів, у дослідженні граматичних помилок, у формулюванні нормативних рекомендацій, що вмотивовані динамічним характером мовної норми та мають практичну цінність.
Завдання:
1. вивчити мовні якості медійних текстів;
2. Проаналізувати культуру мовлення в Інтернеті;
3. дослідити граматичні помилки у двомовних Інтернет виданнях на прикладі публікацій сайту dt.ua;
4. сформулювати нормативні рекомендацій, що вмотивовані динамічним характером мовної норми та мають практичну цінність;
5. Зробити підсумки на основі обраної літератури.
Об’єктом вивчення обрано двомовну інтернет-версію газети «Дзеркало тижня» (далі - ДТ) / «Зеркало недели» (нижче - ЗН), що пропонує одночасно два лінгвоформати (російською й українською мовами) - dt.ua.
Предметом є культура мовлення українських версій обраного нами двомовного Інтернет видання.
Під час виконання даного наукового дослідження ми використали такі методи: метод спостереження, науковий метод, метод аналізу, порівняння, узагальнення, гіпотетичний та дескриптивний методи.
Сегмент українського медіаринку в Інтернеті, а також особливості формування стандартів мас-медійної роботи ґрунтовно проаналізовані в дослідженні М. В. Чабаненко , Л. Ю. Щипициної та інших авторів.
Проблемі лінгвальної якості медійної продукції, зокрема й інтернентного дискурсу, присвячено низку праць учених (М. В. Варич , С. Є.
Доломан , С. Г. Чемеркін , О. Штурнак , М. Яцимірська ). Нормативним підґрунтям аналізу мовної якості медійних текстів слугують праці К. Г. Городенської, Н. І. Кочукової, Г. М. Куцак , О. Курило.
Робота має типову структуру: вступ, два розділи, висновки та список використаної літератури.
Розділ І. присвячено сучасній медіа сфері, в якої одну з ключових ролей відіграють інтернет-ЗМІ, що являють собою унікальне середовище, яке, поширюючи інтелектуальний продукт, засвідчує низку переваг, порівняно з традиційними виданнями: загальнодоступність, оперативність, швидка ротація повідомлень, незаангажованість, інтерактивний зв’язок тощо. Мережеві ЗМІ, варто аналізувати в трьох проекціях: візуальній, структурно-текстовій та мовній. Інтернет як глобальна мережа має потужний потенціал у пропагуванні мови, підтриманні її літературного стандарту, здатен реалізувати культуроформувальну функцію, передавати фонові знання.
Розділ ІІ. – практичний. Аналіз проводиться на основі матеріалів двомовного інтернет видання dt.ua. Насамперед зазначимо, що сегмент українського медіаринку в Інтернеті, а також особливості формування стандартів мас-медійної роботи. 4 % веб-сайтів представляють інформацію двома мовами - українською та російською. Через брак мовної політики, суспільних стереотипів, українська мова нині є функціонально обмеженою, що породжує процес декультураціїта створює лінгвоетнічні бар’єри.
Завершують курсову роботу висновки.
|
|
Головна сторінка
Продати роботу
Додати портфоліо
Каталог робіт
Замовити роботу
Новини сайту
Цікаві тести
Метод. вказівки
Ваші відгуки
Як продати роботу?
Питання/Відповідь
Написати адміну
Реклама на сайті
Правила сайту
Завантажую фото...
lessonz 
vipbond 
k_alena 
Ангелина 
olga 
uliya 
FPM-2007 
Viktor 
mars1814 
Nayka 