Меню сайту

Нові користувачі
OOOOFF
Користувачі
26.11.2020
vbogdan
Автори робіт
13.11.2020
Frommu
Автори робіт
31.10.2020
Corse
Автори робіт
26.10.2020
VIKITORIA
Користувачі
21.09.2020
Оцініть цей сайт


Наталія Вікторівна

Рейтинг: 10
аватар
Дар`я Дзен

Рейтинг: 10
Наталія М. Б.

Рейтинг: 16
Костюк Вікторія Миколаївна

Рейтинг: 16
Молотков Юрий Георгиевич

Рейтинг: 13.9
аватар
Радченко Олена Олексіївна

Рейтинг: 10

Замовляйте роботи у професіоналів






Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Реструктуризація і санація підприємства


Дипломна
K-16382

Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти реструктуризації та санації підприємств
1.1. Економічна сутність реструктуризації та санації підприємств
1.2. Огляд літературних джерел та нормативно – правової бази з питань реструктуризації та санації підприємств
1.3. Реструктуризація підприємства
1.4. Фінансові джерела санації підприємств
Розділ 2. Аналіз та оцінка фінансово – майнового стану ват „азот”
2.1. Організаційно – економічна характеристика ВАТ „Азот”
2.2. Аналіз фінансово - майнового стану підприємства
2.3. Обґрунтування необхідності проведення санації та реструктуризації підприємства
Розділ 3. Розробка та обґрунтування заходів щодо здійснення фінансового оздоровлення підприємства
3.1. Збільшення вхідних грошових потоків
3.2. Зменшення вихідних грошових потоків
3.3. Залучення інвестицій з метою стабілізації діяльності підприємства
Висновки
Використана література

Зауважимо, що банкрутство та ліквідація підприємства означають не лише збитки для його акціонерів, кредиторів, виробничих партнерів, споживачів продукції, а й зменшення податкових надходжень до бюджету, зростання безробіття, що зрештою може стати одним із чинників макроекономічної нестабільності. Істотним є те, що серед підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значний відсоток становлять такі, що тимчасово потрапили в скрутне становище. Вартість їхніх активів набагато вища за кредиторську заборгованість. За умови проведення санації (оздоровлення) чи реструктуризації ці підприємства можуть розрахуватися з боргами і продовжити діяльність. Проте через недосконале законодавство, відсутність належного теоретико-методичного забезпечення санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту, брак державної фінансової підтримки виробничих структур та з інших суб'єктивних і об'єктивних причин багато з потенційно життєздатних підприємств, у тому числі тих, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами.
Для вибору найефективніших форм санації, прийняття правильних рішень щодо усунення негативних процесів передовсім необхідно ідентифікувати причини фінансової неспроможності суб'єкта господарювання.
Фактори, які можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві, поділяють на зовнішні, або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або ендогенні (що залежать від підприємства).
Розрізнюють три види кризи:
стратегічна криза (коли на підприємстві зруйновано виробничий потенціал і відсутні довгострокові фактори успіху);
криза прибутковості (перманентні збитки вихолощують класний капітал, і це призводить до незадовільної структури балансу);
криза ліквідності (підприємство є неплатоспроможним або існує реальна загроза втрати платоспроможності).
Між розглядуваними видами кризи існують тісні причинно-наслідкові зв’язки: стратегічна криза спричинює кризу прибутковості, яка, у свою чергу, приводить до втрати підприємством ліквідності. Зумовлене зовнішніми та внутрішніми факторами зменшення обсягів реалізації продукції призводить, з одного боку, до зниження прибутковості та до збитковості, а з іншого — до зниження рівня ліквідності та платоспроможності. Закономірним результатом розвитку симптомів фінансової кризи є непомірна кредиторська заборгованість, неплатоспроможність та банкрутство підприємства.
Важливою передумовою застосування правильних антикризових заходів є ідентифікація: глибини фінансової кризи. Існують три фази кризи:
фаза кризи, яка безпосередньо не загрожує функціонуванню підприємства (за умови переведення його на режим антикризового управління);
фаза, яка загрожує подальшому існуванню підприємства і потребує негайного проведення фінансової санації;
кризовий стан, який не сумісний подальшим існуванням підприємства і призводить до його ліквідації.
Ідентифікація фази фінансової кризи є необхідною передумовою правильної та своєчасної реакції на неї.
Найдійовішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація. Термін «санація» походить від латинського „sапаrе” — оздоровлення, видужання. Економічний словник тлумачить це поняття к систему заходів, здійснюваних для запобігання банкрутств промислових, торговельних, банківських монополій, визначаючи, що санація може відбуватися злиттям підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, з потужнішою компанією; випуском нових акцій або облігацій для мобілізації грошового капіталу; збільшенням банківських кредитів і наданням урядових субсидій; перетворенням короткострокової заборгованості в довгострокову; повною або частковою купівлею державою акцій підприємства, що перебуває на межі банкрутства.
Вважаємо, що наведене в словнику тлумачення цілей санації та механізму її проведення, перелік санаційних заходів не є достатньо чіткими. Адже попередження банкрутства ще не означає оздоровлення та повного виходу підприємства з фінансової кризи. Наведений перелік заходів є неповним і не розкриває принципових методологічних підходів до вибору тих чи інших форм санації.
Особливе місце у процесі санації посідають заходи фінансово-економічного характеру, які відбивають фінансові відносини, що виникають у процесі мобілізації та використання внутрішніх і зовнішніх фінансових джерел оздоровлення підприємств.
Джерелами фінансування санації можуть бути кошти, залучені на умовах позики або на умовах власності; на поворотній або безповоротній основі.
Метою фінансової санації є покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності й платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.
Санаційні заходи організаційно-правового характеру спрямовані на вдосконалення організаційної структури підприємства, організаційно правових форм бізнесу, підвищення кості менеджменту, звільнення підприємства від непродуктивних виробничих структур, поліпшення виробничих стосунків між членами трудового колективу тощо. У цьому контексті розрізняють два види санації:
Санація зі збереженням існуючого юридичного статусу підприємства-боржника.
Санація зі зміною організаційно-правової форми та юридичного статусу санованого підприємства (реорганізація).
Виробничо-технічні санаційні заходи пов’язані насамперед з модернізацією та оновленням виробничих фондів, зі зменшенням простоїв та підвищенням ритмічності виробництва, скороченням технологічного часу, поліпшенням кості продукції та зниженням її собівартості, вдосконаленням асортименту продукції, що випускається, пошуком та мобілізацією санаційних резервів у сфері виробництва.
Оскільки санація підприємства пов’язана, к правило, зі скороченням зайвого персоналу, велике значення мають санаційні заходи соціального характеру. Особливо це стосується фінансового оздоровлення підприємств-гігантів або підприємств-міст. В такому разі звільнення працівників може призвести до соціальної нестабільності в регіоні. Саме тому слід вести помірковану політику звільнення у взаємозв’язку із реалізацією соціального плану проекту санації. Тут можуть бути передбачені такі заходи, як створення та фінансування системи перепідготовки кадрів, пошук і пропозиція альтернативних робочих місць, додаткові виплати з безробіття, надання звільненим працівникам позик тощо.
Стійке фінансове становище підприємства залежить насамперед від поліпшення таких якісних показників, як продуктивність праці, рентабельність виробництва, фондовіддача, а також виконання плану по пер-минулому. Раціональному розміщенню засобів підприємства сприяє гарна організація матеріально-технічного забезпечення виробництва, оперативна діяльність по прискоренню грошового обігу. У той же час фінансові утруднення підприємства, відсутність засобів для своєчасних розрахунків можуть уплинути на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання. У зв'язку з цим аналіз фінансового стану підприємства й аналіз виробничого боку його діяльності повинні взаємно доповнювати один одного.
Одним із головних напрямків підвищення платоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємств, що перебувають у фінансовій кризі, є зменшення вихідних грошових потоків. Вихідні грошові потоки підприємства можна класифікувати таким чином:
1) оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції;
2) оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат;
3) здійснення реальних та фінансових інвестицій;
4) сплата, податків та інших платежів до бюджету;
5) повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку.
На обсяг останніх двох напрямків витрачання грошових коштів можливості впливу підприємства обмежені. Розмір податкових та інших платежів до бюджету залежить від установленого державою порядку визначення об'єктів оподаткування, ставок та термінів сплати. Обсяг платежів з повернення позик і процентів визначається умовами кредитних договорів і значною мірою залежить від готовності кредиторів до участі в санації підприємства-боржника
Можливості впливу підприємств на обсяги вихідних грошових потоків за першими трьома напрямками є набагато більшими. Зниження собівартості продукції та витрат, джерелом покриття яких є прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства головний внутрішній санаційний резерв суб'єктів господарювання, що перебувають у фінансовій кризі.
У короткостроковому періоді санаційні резерви, пов’язані зі зниженням собівартості продукції, набагато легше виявити та мобілізувати, ніж, скажімо, резерви збільшення виручки від реалізації продукції. Заходи щодо зниження вихідних грошових потоків за даним напрямком: безпосередньо впливають на рівень ліквідності та платоспроможності підприємства.
Зниження рівня витрат істотно залежить від рішучості керівництва та персоналу проводити радикальні зміни на підприємстві, спрямовані на ощадляиве використання всіх наявних ресурсів. Витрати на виробництво продукції у вартісному вираженні формують її собівартість. Щоб систематизувати роботу, спрямовану на пошук резервів зменшення витрат виробництва, останні доцільно згрупувати за головними ознаками
Прямі витрати — це такі, що пов’язані з виробництвом окремих видів продукції (на сировину, основні матеріали, куповані вироби, напівфабрикати тощо) і можуть бути безпосередньо включені до їх собівартості.
До непрямих витрат належать витрати, пов’язані з виробництвом кількох видів продукції (витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальновиробничі, загальногосподарські витрати), що включаються до собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (складаються з витрат, що охоплюють кілька елементів), які різняться між собою за функціональною роллю у виробничому процесі.
До умовно-змінних належать витрати, розмір яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і спадає з його зменшенням. Це витрати на сировину та матеріали, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції, та деякі інші.
Умовно-постійні — це витрати, розмір яких істотно не залежить від збільшення чи зменшення випуску продукції. Це витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою дальністю виробничих підрозділів, а також на забезпечення господарських потреб виробництва. (Типове положенн з плануванн обліку і калькулюванн собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України 26.04.1996 р.3 № -473.)
Плани ощадляивого використання ресурсів можуть розроблятися за окремими видами продукції, окремими видами витрат, а також за місцем їх виникнення.
Резерви економії виробничих витрат виявляються під час планування останніх та аналізу відхилень фактичних результатів від запланованих. У практиці господарювання вітчизняних підприємств плануванню витрат виробництва та аналізу відхилень від такого плану приділяється недостатня увага, хоча у промислове розвинених країнах планування витрат і факторний аналіз відхилень фактичних показників від планових розгадаються як основний інструмент зниження витрат.
Перш ніж розробляти план із собівартості продукції на підприємстві, слід всебічно проаналізувати його виробничо-господарську діяльність за попередній період. Особлива увага має приділятися аналізу причин виникнення витрат, не зумовлених нормальною організацією виробничого процесу, а саме:
- перевитрати палива, енергії, сировини та матеріалів;
- доплати робітникам за відхилення від нормальних умов праці та роботу понад норму;
- втрати від простоїв (недозавантаженість) машин і агрегатів;
- аварії;
- відсутність налагоджених господарських зв’язків із постачальниками сировини, матеріалів і т. ін.;
- порушення трудової та технологічної дисципліни.
Планова собівартість визначається двома способами:
1) укрупненими розрахунками зміни базового рівня витрат;
2) кошторисно-нормативними розрахунками розміру необхідних витрат.
Укрупнені розрахунки зміни базового рівня витрат виконуються на стадії складання річних планів з метою визначити й вивчити динаміку витрат і прибутку, а також ефективність виробництва, перевірити узгодженість натуральних і вартісних показників плану. Основний метод укрупненого планування — розрахунок зміни рівня витрат за факторами — так званий факторний аналіз, який може здійснюватися за окремими місцями виникнення витрат та за кожною групою останніх.
Розрізняють основні групи чинників, що впливають на собівартість продукції. Це – зміна:
1) обсягів виробництва;
3) технічного рівн виробництва;
Розглянемо тепер, як саме впливають основні чинники на загальний рівень собівартості.
При визначенні впливу фактора зміни обсягів виробництва слід враховувати, що зі зміною обсягів виробництва змінюються постійні витрати на одиницю продукції. Частина витрат може змінюватися протягом року, але не пропорційно до змін обсягів виробництва. Такі витрати належать до умовно-змінних.
Зміна технічного рівня виробництва виллється в економії матеріальних і трудових ресурсів за такими основними напрямками:
1) упровадження нових та удосконалення існуючих технологій;
2) застосування нових видів сировини і матеріалів та раціоналізація їх використання;
3) зниження трудомісткості одиниці продукції.
Зменшити вихідні грошові потоки та підвищити платоспроможність підприємства можна й за рахунок зменшення чи заморожування інших витрат, які не належать до собівартості продукції.
Благополучний фінансовий стан підприємства - це важлива умова його безперервного й ефективного функціонування. Для його досягнення необхідно забезпечити постійну платоспроможність суб'єкта, високу ліквідність його балансу, фінансову незалежність і високу результативність господарювання.
Для цього необхідно вивчати численні показники, які характеризують всі сторони діяльності підприємства (виробництво, його потенціал, організацію, реалізацію, фінансові операції, рух грошових потоків) для виявлення глибинних причин зміни фінансового становища. Застосування багатобічного комплексного аналізу фінансового стану підприємства створює реальні передумови для керування окремими показниками, і відповідно і для посилення їхнього впливу на поліпшення фінансового клімату.
Фінансовий стан підприємства необхідно аналізувати з позицій і короткострокової, і довгострокової перспектив, тому що критерії його оцінки можуть бути різні. Стан фінансів підприємства характеризується розміщенням його засобів і джерел їхнього формування, аналіз фінансового стану проводиться з метою установити, наскільки ефективно використовуються фінансові ресурси, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Фінансову ефективність роботи підприємства відбивають : забезпеченість власними оборотними коштами і їхня схоронність, стан нормованих запасів товарно-матеріальних цінностей, стан і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості, оборотність оборотних коштів, матеріальне забезпечення банківських кредитів, платоспроможність.
Стійке фінансове становище підприємства залежить насамперед від поліпшення таких якісних показників, як продуктивність праці, рентабельність виробництва, фондовіддача, а також виконання плану по пер-минулому. Раціональному розміщенню засобів підприємства сприяє гарна організація матеріально-технічного забезпечення виробництва, оперативна діяльність по прискоренню грошового обігу. У той же час фінансові утруднення підприємства, відсутність засобів для своєчасних розрахунків можуть уплинути на стабільність постачань, порушити ритм матеріально-технічного постачання. У зв'язку з цим аналіз фінансового стану підприємства й аналіз виробничого боку його діяльності повинні взаємно доповнювати один одного.
Задачами санації і санаційного аудиту насамперед є оцінка фінансового аналізу, перевірка витрати засобів по цільовому призначенню, виявлення причин фінансових утруднень, можливостей поліпшення використання фінансових ресурсів, прискорення обороту засобів і зміцнення фінансового становища.
Керівництво підприємства увесь час знаходиться перед необхідністю вибору. Воно повинно здійснювати вибір оптимальної ціни реалізації, приймати рішення в галузі кредитної й інвестиційної політики та інше, намагаючись домогтися такого положення, щоб уся діяльність підприємства в комплексі була б рентабельна і забезпечувала б необхідні грошові поповнення.
Прийняття рішень у таких областях, як, наприклад, придбання елементів основного капіталу, кадрова політика, визначення асортименту продукції, що пускається, відноситься до довгострокового планування. Такі рішення визначають діяльність підприємства на багато років вперед і повинні бути відбиті в довгострокових планах (бюджетах), де ступінь деталізації є досить невисока. Довгострокові плани являють собою свого роду рамкову конструкцію, складеними елементами якої є короткострокові плани. План санації це і є довгостроковий план діяльності підприємства направлений на вихід підприємства з кризи.
Кредитори уважно стежать за цими показниками, щоб бути впевненими, що підприємство може оплатити свої короткострокові боргові зобов’язання і покрити зафіксовані платежі доходами.
Таким чином, проведений санаційний аналіз підприємства дає змогу оцінити, наскільки підприємство готове до погашення своїх боргів і відповісти на запитання, наскільки воно є незалежним з фінансового боку, збільшується або зменшується рівень цієї незалежності, чи відповідає стан активів і пасивів підприємства цілям його господарської діяльності
З наведеного аналізу можна зробити наступні висновки:
1. Підприємство знаходиться в дуже глибокій фінансовій кризі;
2. Темп росту основних фінансових показників незначний ;
3. Без вагомих змін у процесі роботи підприємства і застосування реформаторських мір процес санації на підприємстві може затягтися на кілька десятків років, замість відведених на цей процес 10 років;
4. Підприємство може розраховувати на допомогу з боку держави та кредиторів, тому що вони заінтересовані в беззбитковій діяльності ВАТ „Азот”;
5. З огляду на вище сказане можна підсумувати виводом, що ВАТ „Азот” має реальну змогу подолати кризу, вийти на беззбитковий режим діяльності, уникнути банкрутства (ліквідації) підприємства.
Перелік графічного матеріалу
Рис. 2.1. Структура ВАТ "Азот"
Таблиця 2.1. Склад Виконавчої дирекції ВАТ „Азот”
Таблиця 2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ „Азот”
Таблиця 2.2 Випуск готової продукції
Таблиця 2.3 Обсяг росту випуску чистої продукції
Таблиця 2.4 Питома вага виробництва підприємства в загальному обсязі виробництва мінеральних добрив
Таблиця 2.5 Аналіз виконання плану з собівартості мінеральних добрив ВАТ „Азот”
Таблиця 2.6 Аналіз собівартості за елементами витрат
Таблиця 2.7 Розрахунок коефіцієнта зносу основних засобів
Таблиця 2.8. Методика розрахунку показників для оцінки ліквідності підприємства
Таблиця 2.9. Класифікація активів підприємства за ліквідністю
Таблиця 2.10. Класифікація зобов’язань підприємства за терміновістю їх сплати
Таблиця 2.11. Показники активів за ліквідністю
Таблиця 2.12. Показники пасивів за ліквідністю
Таблиця 2.13. Зведений аналіз активів та пасивів за ліквідністю
Таблиця 2.14.Показники ліквідності підприємства
Таблиця 2.15 Аналіз основних фондів ВАТ „Азот”
Таблиця 2.16 Розрахунок коефіцієнтів по основних засобах
Таблиця 2.17 Плинність робочої сили на ВАТ «Азот»
Таблиця 2.18 Продуктивність робітників технологічних цехів
Таблиця 3.1. Обсяг фінансування галузі за рахунок державного бюджету
Ціна

50

грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту,
тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати
можна дізнатись у автора цієї роботи ...

Щоб переглянути інформацію про автора
натисніть на посилання нижче і...
Зачекайте секунд...
Дивіться також:



Форма входа Реєстрація
Запам'ятати мене Забув пароль ?
Реклама

Топ 10 авторів
lessonz lessonz 4275
В'ячеслав ID:217
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 4275
  • Зареєстрований: 07.07.2011
vipbond vipbond 3057
Виктория Петровна ID:74
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 3057
  • Зареєстрована: 09.01.2011
k_alena k_alena 2317
Елена ID:565
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:немає
  • Робіт додано: 2317
  • Зареєстрована: 11.07.2012
Ангелина Ангелина 2138
Ангелина ID:213
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 2138
  • Зареєстрована: 05.07.2011
olga olga 1466
Ольга ID:184
  • Стать:Жінка
  • Группа: Продавці
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 1466
  • Зареєстрована: 03.06.2011
uliya uliya 1449
Юлія Олександрівна ID:197
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 1449
  • Зареєстрована: 19.06.2011
FPM-2007 FPM-2007 1023
Стороженко Андрій Юрійович ID:1255
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 1023
  • Зареєстрований: 17.08.2014
Viktor Viktor 918
Віктор ID:273
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 918
  • Зареєстрований: 26.09.2011
mars1814 mars1814 868
Олександр ID:104
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 868
  • Зареєстрований: 16.02.2011
Nayka Nayka 546
Светлана ID:235
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:немає
  • Робіт додано: 546
  • Зареєстрована: 27.07.2011
Статистика



Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0



Всі партнери




Студенський каталог готових робіт © 2020 - Усі права застережено
Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.