Меню сайту

Нові користувачі
OOOOFF
Користувачі
26.11.2020
vbogdan
Автори робіт
13.11.2020
Frommu
Автори робіт
31.10.2020
Corse
Автори робіт
26.10.2020
VIKITORIA
Користувачі
21.09.2020
Чи пишете ви самі роботи?


аватар
Дехтяренко Марина Вадимовна

Рейтинг: 10
Сторожев Евгений Владимирович

Рейтинг: 42
Яцишина Ольга Василівна

Рейтинг: 10
аватар
Жукова Вікторія Сергіївна

Рейтинг: 10
Наталія М. Б.

Рейтинг: 16
Гудкова Тетяна Володимирівна

Рейтинг: 10

Замовляйте роботи у професіоналів






Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

з дисципліни “Теорія управління безпекою соціальних систем” В-2


Контрольна робота
K-24928

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Кафедра адміністративного та фінансового менеджменту

КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
“Теорія управління безпекою соціальних систем”

Варіант №2
№ залікової книжки _______________

Виконала: ст. гр. ФЕБ м-11
___________
Прийняв:
асист. Васьків Р.І.






Львів – 2013
Зміст
Анотація………………………………………………………………………………3
1. теоретичні питання ……………………………………………………………….4
1.1.Принци ґрунтування механізмів безпеки……………………………………....4
1.2.Співвідношення права і моралі як засобів регулювання рівня безпеки…..…5
2.Завдання першого рівня складності………………………………………………6
2.1. За силову складову економічної безпеки на підприємстві відповідають…...6
2.2. Система економічної безпеки може функціонувати в такому режимі….…..7
3. Завдання другого рівня складності………………………………………..….…9
3.1.Розкрийте зміст поняття системи безпеки……………………………………..9
3.2.Сутність управління як суспільного явища…………………………………..10
Висновки…………………………………………………………………………....13
Список використаної літератури………………………………………………….16

Анотація

У контрольній роботі описано принципи ґрунтування механізмів безпеки, які б блокували або ліквідували негативні наслідки дії системи загроз соціальної безпеки України. Співвідношення права і моралі як засобів регулювання рівня безпеки,розкритий зміст поняття системи безпеки, а також визначена суть управління як суспільного явища.

Аннотация


В контрольной работе описаны принципы грунтования механизмов безопасности, которые блокировали или ликвидировали негативные последствия действия системы угроз социальной безопасности Украины. Соотношение права и морали как средств регулирования уровня безопасности, раскрыто содержание понятия системы безопасности, а также определена суть управления как общественного явления.

Аnnotation

In reference work describes the principles priming security mechanisms that would blocked or eliminated negative effects of the social security system threats Ukraine. Relationship between law and morality as a means of regulating the level of security to reveal the contents of the security concept and essence of management is defined as a social phenomenon.


1.1 Принци ґрунтування механізмів безпеки
Дія механізму забезпечення фінансової безпеки ґрунтується на певних
принципах. Виділяють загальні та специфічні принципи.
До загальних належать такі:
• пріоритет прав і свобод людини та громадянина;
• пріоритет забезпечення національних інтересів;
• законність, єдність та ін.
До специфічних принципів можна віднести:
 подолання фінансових суперечностей і збалансування індивідуальних та загальнодержавних інтересів;
 забезпечення ефективного розподілу фінансових ресурсів і капіталу та державного контролю за їх використанням;
 забезпечення макро- та мікрофінансової стабільності.
Суть механізму забезпечення фінансової безпеки розкривається через функції, які він виконує. До основних функцій фінансового механізму можна віднести:
Інформаційну (Сутність полягає в постійному інформуванні суб'єктів фінансової безпеки про реальні та потенційні загрози) ;
Попереджувальну (функція пов'язана з використанням комплексу заходів, спрямованих на недопущення або зменшення фінансових втрат, спрямованих на попередження настання потенційних загроз у аграрній сфері);
Практичну(функція механізму зводиться до наукового обґрунтування фінансової політики аграрної сфери, розроблення рекомендацій щодо застосування принципів і методів господарювання);
Прогностичну (функція механізму виявляється у розроблянні наукових основ передбачення перспектив економічного розвитку в майбутньому);
Регулювальну(функція полягає у посиленні взаємозв'язку фінансової
політики та основних напрямів соціально-економічного розвитку держави);
Захисну(функція механізму зводиться до гарантування внутрішньої та зовнішньої фінансової безпеки); Вона є основною з функцій у кризовому стані економіки, в якому соціально-економічна ситуація веде до надмірного збігу суспільних потреб із можливістю їх задоволення, тобто супроводжується виникненням соціальних дефіцитів.
Контрольну(функція механізму проявляється в контролі суб'єктів фінансової безпеки сільського господарства за правильністю застосування фінансових методів та важелів у конкретній ситуації, пов'язаній із запобіганням потенційним загрозам).
1.2Співвідношення права і моралі як засобів регулювання рівня безпеки
Мораль та право є найважливішими різновидами соціальної регуляції. І мораль, і право як форми суспільної свідомості необхідні, перш за все, для ціннісної орієнтації людини в складному, різноманітному, багатому на протиріччя світі між-людських стосунків, допомагають індивіду усвідомити своє місце в них, стати вольовою та відповідальною особистістю. Як соціальні норми вони вказують, як потрібно поводити себе людям у різних життєвих ситуаціях, у стосунках людей між собою. І мораль, і право є продуктом цивілізації та культури, створюються в результаті свідомої діяльності людей, їх спільнот та соціальних інституцій. Так, правові норми приймаються спеціально уповноваженими державними органами — парламентом та іншими правотворчими суб'єктами. У нормативній формі мораль і право відображають прагнення або врегулювання між учасниками суспільних відносин, впорядкованості соціального життя. Моральні та правові норми відображають врешті-решт досягнутий рівень соціального та духовного розвитку суспільства і людини.
Мораль і право виступають як загальні правила поведінки людей, тобто формулюються у вигляді зразків, масштабів, відповідно до яких потрібно себе поводити тим, кого ці правила стосуються. Вимоги норм моралі та норм права адресуються не певній конкретній особі, а всім тим суб'єктам, які виконують дії, що ними передбачені. Нормативність моралі та права означає, крім того, що їх норми застосовуються не одноразово, а кожного разу при виконанні відповідної ситуації на відміну від індивідуальних приписів та вказівок.
І право, і мораль зорієнтовані на свободу волю людини і її відповідальність. Але між ними, як різновидами соціальних регуляторів, є суттєві відмінності. Перш за все, норми моралі відображають уявлення людей і суспільства про добро і зло, честь і гідність та інші моральні цінності і є відповідно їх нормативним виразом, тобто їх своєрідною мірою. А норми права відображають узгоджену суспільством і підтриману державою міру соціальної рівності й свободи у стосунках між учасниками суспільних відносин й заснований на цій мірі формально визначений і забезпечений державою порядок. Тому, якщо право виступає як соціальний інститут, як форма, перш за все, практичного освоєння соціального буття, то мораль більш тісно зв'язана з духовністю, зі світоглядом людини, зі ставленням як до людей, до світу в цілому, так і, врешті-решт, до самої себе.
2. завдання першого рівня складності
2.1. За силову складову економічної безпеки на підприємстві відповідають:
а) служба з персоналу;
б) фінансова та економічна служба підприємства;
в) служба охорони підприємства;
г) все зазначене.
д) немає правильної відповіді
Фінансові та економічні служби покликані постійно забезпечувати фінансовими ресурсами процеси виробництва й реалізації продукції, домагатися найраціональнішого використання фінансових ресурсів, слідкувати за додержанням у всіх ланках виробництва й усіма функціональними підрозділами підприємств фінансової дисципліни. Фінансова дисципліна включає в себе обов'язок підприємств і посадових осіб дотримуватися режиму економії у використанні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, норм і нормативів витрат, затверджених фінансових планів, а також виконання зобов'язань перед державним бюджетом, банками, постачальниками і споживачами, іншими контрагентами.
Як правило, фінансова робота на підприємстві організовується фінансовим відділом, що є самостійним структурним підрозділом. Керівник цього відділу безпосередньо підлягає керівникові підприємства і разом з ним несе відповідальність за фінансову дисципліну і фінансовий стан підприємства, представляє підприємство у фінансових, кредитних та інших органах. На невеликих підприємствах, де немає самостійного фінансового відділу, цю роботу виконує фінансовий сектор (бюро, група), що створюється у складі бухгалтерії, фінансово-збутового відділу чи іншого підрозділу підприємства, керівник якого в такому разі несе відповідальність за фінансову роботу підприємства.
2.2 Система економічної безпеки може функціонувати в такому режимі:
а) повсякденний;
б) підвищеної готовності;
в) надзвичайного (кризового) стану;
г) все зазначене.
д) немає правильної відповіді
Система економічної безпеки, залежно від ситуації та її розвитку, може функціонувати в трьох режимах: повсякденному, підвищеної готовності і надзвичайного стану.
Повсякденний режим - це звичайний робочий режим, коли всі суб'єкти системи безпеки, крім кризової групи, виконують свої функції, реалізують заходи запобігання виникненню загроз, їх виявлення та розроблення відповідних типових планів дій на випадок реалізації тих чи інших загроз. Залежно від ситуації, що складається, розрізняють такі види планів:
• план дій у разі загрози вибуху;
• план дій при захопленні заручників або викраденні працівників організації;
• план дій при вимаганні;
• план дій у разі нападу на приміщення організації;
• план дій під час нападу на інкасаторів.
Типові кризові плани є документами конфіденційного характеру, доступ до яких має вузьке коло осіб. Складають подібні плани у двох-трьох примірниках. Один зберігається в керівника організації, другий - у начальника служби безпеки, третій може бути у заступника керівника, який виконує його обов'язки.
Розробляючи такі плани, слід зважати на те, що це не перелік заходів, а послідовна лінія поведінки організації в конкретній кризовій ситуації, спрямована на гарантування безпеки.
Режим підвищеної готовності - це функціонування системи безпеки у разі виявлення конкретних потенційних загроз.
На доповнення до дій, що виконуються у повсякденному режимі, здійснюють ще такі:
 уточнюють і вдосконалюють типові плани дій з урахуванням виду загрози, її інтенсивності та масштабності;
 підвищують готовність сил безпеки, які можуть бути задіяні для припинення дії загрози;
 можливий початок роботи кризової групи.
Режим надзвичайного (кризового) стану - це функціонування системи безпеки за наявності реальних загроз, їх дії. У цьому разі:
 оперативне управління організацією переходить до кризової групи;
 рада з безпеки розпочинає працювати в постійному режимі;
 забезпечується повна готовність системи безпеки, особливо служби безпеки, функціональних і лінійних керівників та персоналу організації до безпосереднього припинення дії загрози;
 залучаються зовнішні сили безпеки (державна служба охорони, органи внутрішніх справ) та сили підтримки (структури міністерства надзвичайних ситуацій тощо).
Слід зазначити, що застосування кожного із згаданих вище засобів окремо не дає необхідного ефекту, він можливий тільки на комплексній основі. Разом із тим одночасне впровадження всіх згаданих вище засобів в принципі неможливе.
3. завдання другого рівня складності
3.1.Розкрийте зміст поняття системи безпеки.
Система забезпечення національної безпеки України створюється і розвивається відповідно до Конституції України та інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у сфері управління національною безпекою.
Основу системи забезпечення національної безпеки України складають органи, сили та засоби забезпечення національної безпеки, які вживають систему теоретико-методологічних, нормативно-правових, інформаційно-аналітичних, організаційно-управлінських, розвідувальних, контр розвідувальних, оперативно-розшукових, кадрових, науково-технічних, ресурсних та інших заходів, спрямованих на забезпечення процесу управління загрозами та небезпеками, за якого державними і недержавними інституціями гарантується прогресивний розвиток українських національних інтересів, джерел духовного і внутрішнього добробуту народу України, ефективне функціонування самої системи національної безпеки України.
Система забезпечення національної безпеки передбачає наявність відповідних структур і певно регламентованого процесу прийняття і реалізації управлінських рішень у сфері управління національною безпекою.
Однією з характеристик даної системи є ефективність, тобто здатність системи за найменших витрат якісно забезпечити якнайбільше коло національних інтересів.
Відповідно до необхідності забезпечення збалансованого існування інтересів особи, суспільства і держави можна виділити три адекватні напрями функціонування системи національної безпеки: забезпечення безпеки особи, забезпечення безпеки суспільства і забезпечення безпеки держави.
Ураховуючи той факт, то відповідно до ст. 3 Конституції України найвищою соціальною цінністю є життя людини, особлива увага має приділятися побудові надійного механізму захисту конституційних прав і свобод, законних інтересів громадян, дія якого забезпечуватиметься, передусім, законодавчим закріпленням за державними і недержавними структурами обов'язків і відповідальності за захист національних інтересів.
Саме на державні інституції мають бути покладені завдання щодо забезпечення функціонування ядра національної безпеки, яке складається із його системо створюючих компонентів, ключове місце серед яких посідають життєво важливі інтереси української нації. Окрім цього, виключно до компетенції державних органів мають бути включені такі пріоритетні напрями забезпечення національної безпеки, як захист конституційних прав і свобод громадян, конституційного ладу і територіальної цілісності держави, недоторканності її державних кордонів та деякі інші. Саме це зумовлює акцентування нами уваги на державному управлінні національною безпекою, а також формуванні органів державного управління національною безпекою.
3.2.Сутність управління як суспільного явища
Потреба узгодження дій з метою одержання людиною бажаного результату діяльності зумовила появу управління. У цьому контексті управління — це цілеспрямований вплив, необхідний для узгодженої спільної діяльності людей. Управління є складним і універсальним суспільним феноменом. Розвиток суспільства, окремих його сфер не можливий без встановлення і реалізації певного набору законів, правил, норм, алгоритму його поведінки в цілому і його складових зокрема. Процес впливу на соціум є предметом вивчення науки управління.
Управління здійснюється в системах, в яких існує мережа причинно-наслідкових залежностей, здатних у межах даної основної якості переходити з одного стану в інший. Цей процес забезпечує стабілізацію і розвиток системи, збереження її якісної визначеності, підтримання динамічної взаємодії з середовищем. Оскільки такі системи функціонують в умовах безперервних змін внутрішнього і зовнішнього середовища, завдання управління полягає в тому, щоб якомога доцільніше і більш оперативно реагувати на ці зміни, що забезпечується своєчасною перебудовою функціональної та організаційної структур системи відповідно до притаманних їй закономірностей і тенденцій.
Управління зазвичай здійснюється в системах «людина — техніка», «людина — технологія», «людина — природа», «людина — техніка (технологія) — природа» та ін., але відбувається це саме тому, що в них первинною, «керуючою» складовою виступає людина, та й створені вони з метою обслуговування інтересів саме людини. Будь-яка система, будь-яке явище і речовина природи набувають для людини сенс тільки в разі співвідношення їх з потребами, інтересами і цілями життєдіяльності людини. Тому управління починається тоді, коли в яких-небудь взаємозв'язках, відносинах, явищах, процесах наявні свідомий початок, інтерес і знання, цілі й воля, енергія і дії людини. Отже, управління як суспільне явище — це свідома діяльність, свідоме регулювання (впорядкування) суспільних відносин.
Управління знаходиться я низці явищ «другої» (штучної) природи, які виникли і розвинулись протягом всієї історії людської цивілізації. Воно утворене людьми з метою свідомої саморегуляції їх життєдіяльності й залежить від стану суспільства, його закономірностей і форм, ідеалів і цінностей, від рівня розвитку й організації людського потенціалу.
Управління є необхідною функцією суспільного життя. Його мета полягає в організації спільної діяльності людей, їх окремих груп та організацій, забезпеченні координації і взаємодії між ними, а його суть — у здійсненні керуючого впливу на певні об'єкти. У кожний певний історичний момент управління відтворюється відповідним суспільством, існує для нього, за рівнем його розвитку характеризується та вдосконалюється. У глибоких і активних взаємозв'язках зі всією системою організації і функціонування суспільства, у підтримці її динаміки, раціональності, ефективності й віддзеркалюється «секрет» управління. Тому управління виступає однією з найскладніших, найвідповідальніших сфер практичної інтелектуальної діяльності людей. Це сфера, від стану якої в основному залежать добробут суспільства, доля кожної людини.
Відправними засадами в управлінні виступають цілі, інтереси, знання, думки, прагнення і сподівання людини. Для того, щоб стати реальністю, управлінський вплив обов'язково має містити в собі цілеспрямування, тобто телеологічний момент, а також організаційний момент — спрямовувати і практично забезпечувати взаємодію людей.
Водночас, надаючи будь-якому суспільному процесу певні цілі, організовуючи в ньому взаємодію людей, управління покликане, в рамках цих цілей і організації, конкретно регулювати поведінку і діяльність кожного з учасників певного керованого процесу. Тому можна стверджувати, що специфіка управлінського впливу полягає в його ціле спрямовуючих, організуючих і регулюючих властивостях, які свідчать про його дієвість.
Відповідно, управління є ціле спрямовуючим, організуючим і регулюючим впливом людей на власну суспільну, колективну і групову життєдіяльність, який здійснюється як безпосередньо (у формах самоуправління), так і за допомогою спеціально створених структур (держави, громадських об'єднань, партій, спілок, асоціацій, фірм тощо).
Управління як суспільне явище, що відпрацьоване і пристосоване людьми для вирішення життєвих проблем, має багатогранний характер, складається з різноманітних елементів і взаємозв'язків. Це зумовлено тим, що в управлінні як суб'єктом, так і об'єктом управлінського впливу виступає людина. Визначальним є і те, що управління органічно включене в механізми взаємодії природи, людини, суспільства.

Висновки
Отже, одним із найважливіших елементів системи забезпечення фінансової безпеки є механізм, який є сукупністю законодавчих актів, правових норм, фінансових методів та важелів, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки та вирішення нагальних завдань. Забезпечення фінансової безпеки, можливе тільки в разі дотримання національних інтересів у фінансовій сфері, врахування потенційних загроз та впровадження інноваційних технологій у фінансовому секторі національної економіки. Узгоджена взаємодія усіх елементів механізму забезпечення фінансової безпеки в кінцевому результаті гарантуватиме ефективне функціонування усієї національної економіки та економічне зростання.
Щодо співвідношення політики і моралі треба зазначити, що «моральність» політики залежить:по-перше, від ефективності соціального контролю над владними структурами,по-друге, від умов політичної конкуренції, по-третє, від рівня політичної культури в суспільстві. Взаємодія політики і права зводиться до того, що, з одного боку, цивілізована політика здатна забезпечити ефективність правового регулювання, а з іншого — політика може плідно впливати на суспільні процеси лише в рамках сучасної цивілізованої правової системи. Зіставляючи релігію й політику, треба зазначити, що використання церкви у політичних цілях, а також втручання церкви у державні справи неприпустиме з точки зору демократичного розвитку суспільства. Держава покликана забезпечити правові гарантії свободи людини, безпеки нації, а церква — умови для внутрішньої свободи людини, морального відродження народу.
Актуальним в контексті розглядуваних проблем вбачається проаналізувати зміст та поняття системи забезпечення національної безпеки України.
Забезпечення національної безпеки досягається у процесі свідомої цілеспрямованої діяльності суб'єкта управління, спрямованої на запобігання можливого порушення його нормального функціонування в результаті дії загроз та небезпек.
Метою забезпечення національної безпеки є створення підґрунтя для реалізації національних інтересів за умов дії загроз та небезпек, а також проведення моніторингу стану національної безпеки для розроблення оптимальної моделі функціонування системи забезпечення національної безпеки. На дану обставину також посилаються і інші дослідники.
Вживаючи термін "система", і ми свідомо акцентуємо увагу на цьому, нами робиться логічний наголос на утворенні нової якості, яку складають загрози та небезпеки, національні інтереси, цінності та потреби, державні і недержавні суб'єкти забезпечення національної безпеки. Саме тому структурна зв'язаність елементів системи забезпечення національної безпеки є істотною її якісною характеристикою і розрив зв'язків між цими елементами може призвести до зникнення самої системи, а отже актуалізується питання забезпечення структурної єдності даної системи. Причому зауважимо, що у даному дослідженні будемо вважати тотожними поняття системи управління національною безпекою і системи національної безпеки, через те, що вони обидва включають як суб'єктів управління національною безпекою (органи управління, органи забезпечення, сили, засоби тощо), так і об'єкти (національні інтереси, цінності та потреби української нації, суспільні відносини у сфері національної безпеки тощо), прямі та зворотні зв'язки, вплив внутрішнього та зовнішнього середовища.
Беручи до уваги управління як вид суспільної діяльності,що виникло внаслідок необхідності узгодження, підпорядкування приватних, часткових (групових) інтересів більш загальному інтересу - спільному. А інтерес є визначальною, вихідною основою влади і управління.
Щодо розуміння такого явища як управління, то існує багато точок зору. Згідно з однією, яка йде від Платона та Аристотеля, управління як частина політичного процесу ототожнюється із суспільним способом існування. Тобто жити у суспільстві означає жити за певними правилами, а мистецтво управління суспільством виступає як всезагальна форма соціальних зв'язків. Сама ж соціальність ґрунтується на розумінні суспільства як конгломерату автомізованих індивідів, а їх відношення свідомо встановлені договірні відносини на основі державності.

Список використаної літератури:
1. Ареф'єва О.В. Економічні основи формування фінансової складової економічної безпеки / О.В. Ареф'єва, Т.Б. Кузенко // Актуальні проблеми економіки : наук. економ. журнал. – 2009. – № 1. – С. 98-103.
2. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення) : монографія / О.І. Барановський. – К. : Вид-во КНТЕУ, 2006. – 759 с.
3. Грицюк Н.А. Методичні підходи до обґрунтування індикаторів оцінки рівня фінансової безпеки підприємства / Н.А. Грицюк // Проблеми науки. – 2008. – № 6. – С. 31-35.
4. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення / М.М. Єрмошенко. – К. : Вид-во КНТЕУ, 2007. – 309.
5. Ліпкан В.А. Національна безпека України : навч. посібн. / В.А. Ліпкан.– К. : Вид-во "Кондор". – 2009. – 552 с.
6. П’ятковська І.А. Співвідношення та взаємодія права і моралі в процесі регулювання суспільних відносин // Правова держава. Щорічних наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 8. – К., 1997. – С. 247–251.
7. П’ятковська І.А. Взаємовплив права та моралі в процесі розробки, прийняття та дії Конституції // Правова держава. Щорічних наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 9. – К., 1998. – С. 320–324.
8.П’ятковська І.А. Право та мораль як засоби регулювання суспільних відносин // Правова держава. Щорічних наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 11. – К., 2000. – С. 552–559.
9.Гетьман-П’ятковська І.А. Історія становлення проблеми співвідношення та взаємодії права і моралі в правовій системі України // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 1. – С. 32–37.
10. Гетьман-П’ятковська І.А. Співвідношення права та моралі – як умова демократизації державно-правових систем // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: Матеріали міжнародної наукової конференції. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – С. 135–137.
11. Гетьман-П’ятковська І.А. Співвідношення права і моралі з погляду сучасного праворозуміння // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Міжвузівської наукової конференції (м. Косів Івано-Франківської обл., 25–30 січня 2002 р.). Вип. 3. – К., 2002. – С. 28–31.
12. Гетьман-П’ятковська І.А. Право та мораль як засоби соціального регулювання // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Міжнародної наукової конференції (м. Косів Івано-Франківської обл., 24–29 січня 2005 р.). Вип. 6. – К., 2005. – С. 51–56.
13. Гетьман-П’ятковська І.А. Концептуальний рівень дослідження джерел виникнення права і моралі // Другі юридичні читання: Зб. матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (18 травня 2005 р.). – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – С. 35–38
Ціна

110

грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту,
тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати
можна дізнатись у автора цієї роботи ...

Щоб переглянути інформацію про автора
натисніть на посилання нижче і...
Зачекайте секунд...
Дивіться також:



Форма входа Реєстрація
Запам'ятати мене Забув пароль ?
Реклама

Топ 10 авторів
lessonz lessonz 4275
В'ячеслав ID:217
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 4275
  • Зареєстрований: 07.07.2011
vipbond vipbond 3057
Виктория Петровна ID:74
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 3057
  • Зареєстрована: 09.01.2011
k_alena k_alena 2317
Елена ID:565
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:немає
  • Робіт додано: 2317
  • Зареєстрована: 11.07.2012
Ангелина Ангелина 2138
Ангелина ID:213
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 2138
  • Зареєстрована: 05.07.2011
olga olga 1466
Ольга ID:184
  • Стать:Жінка
  • Группа: Продавці
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 1466
  • Зареєстрована: 03.06.2011
uliya uliya 1449
Юлія Олександрівна ID:197
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 1449
  • Зареєстрована: 19.06.2011
FPM-2007 FPM-2007 1023
Стороженко Андрій Юрійович ID:1255
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 1023
  • Зареєстрований: 17.08.2014
Viktor Viktor 918
Віктор ID:273
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 918
  • Зареєстрований: 26.09.2011
mars1814 mars1814 868
Олександр ID:104
  • Стать:Чоловік
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:є
  • Робіт додано: 868
  • Зареєстрований: 16.02.2011
Nayka Nayka 546
Светлана ID:235
  • Стать:Жінка
  • Группа: Автори робіт
  • Портфоліо:немає
  • Робіт додано: 546
  • Зареєстрована: 27.07.2011
Статистика



Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0



Всі партнери




Студенський каталог готових робіт © 2020 - Усі права застережено
Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.