Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Станово-представницькі органи в Польщі і Литві

Курсова

№ K-8692

Вступ
Розділ 1. Становлення станово-представницьких монархій в слов‘янських країнах
Розділ 2. Станово-представницькі органи польщі і литви
Розділ 3. Станово-представницькі органи росії
Висновки
На другому етапі розвитку феодальної державності всюди оформлюються специфічні станово-представницькі установи, які включали до свого складу представників основних станів: духівництва, дворянства і міщан. Королівська влада не тільки мала потребу в їхній підтримці, але певною мірою залежала від них і була змушена зважати на інтереси цих станів.
Представницькі органи називалися по-різному : в Іспанії – кортеси в Англії – парламент, у Франції – Генеральні штати та провінційні асамблеї, в Німеччині – рейхстаг і ландтаги, в Угорщині, Польщі, Чехії – сейм тощо.
З’явилися вони за різних обставин, різнилися між собою своєю організацією, що відповідала структурі кожного конкретного суспільства, мали неоднакову політичну вагу.
У 15 ст. у Польщі склалась станово-представницька монархія, головними рисами якої були загальні і земельні сейми (з'їзди) шляхти, як станові представницькі органи. Пьотркувський привілей Яна Ольбрахта (1496) надав завершального вигляду польській монархії, її підставою був сейм, що складався з сенату (магнати і королівська адміністрація) і палати послів (посланці шляхетських сеймиків у воєводствах). У 1505 король Олександр Казимирович запровадив звід законів - Радомську конституцію (Nihil Novi), яка обмежувала королівську владу на користь магнатів і забороняла королю запроваджувати будь-які зміни у державі без згоди сейму.
Подолання роздрібненості у Великому князівстві Литовському увінчалося остаточним сформуванням загальнодержавного представницького інституту — литовсько-руського сейму як зібрання представників усіх областей держави. Він склався шляхом еволюції різних національних інституцій як корінної Литви, так і українсько-білоруських князівств.
Список використаних джерел

Студенський каталог готових робіт © 2026 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.