Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Магістерська

№ K-26436

Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми формування культури міжособистісного спілкування молодших школярів
1.1. Проблема формування культури спілкування у психолого-педагогічній науці
1.1.1. Поняття "Культура спілкування" та його структурні компоненти
1.1.2. Спілкування як психолого-педагогічна категорія
1.1.3. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми
1.2. Формування культури спілкування молодших школярів у навчально-виховній діяльності
1.2.1. Особливості шкільного колективу молодших школярів
1.2.1.1.З історії вивчення взаємовідносин у дитячих колективах
1.2.1.2. Особливості взаємовідносин у колективі молодших школярів
1.2.2. Місце процесу спілкування учнів у системі міжособистісної взаємодії
1.2.2.1. Характеристика особливостей спілкування молодших школярів у шкільному колективі
1.2.2.2. Потреба у спілкуванні як фактор розвитку взаємовідносин у колективі
Висновки до першого розділу
Розділ ІІ. Методика формування культури міжособистісного спілкування молодших школярів
2.1. Показники та рівні розвитку культури спілкування молодших школярів
2.2. Методи розвитку навичок спілкування у дітей молодшого шкільного віку
2.3. Формування міжособистісної культури спілкування молодших школярів за допомогою тренінгу
Висновки до другого розділу
Загальні висновки
Список використаних джерел і літератури
Додатки

Вступ
Актуальність теми: Для кожної епохи розвитку людства характерна певна культура спілкування, що відповідає загальнолюдським цінностям. Саме тепер важливо закласти у нашому суспільстві засади повноцінної культури спілкування, яка сприяла б духовно творчому потенціалу українського народу, адже її характер помітно впливає на стан економічного, політичного та соціального розвитку країни, духовність громадян і їхню національну свідомість.
Актуальність проблеми формування у учнів початкових класів культури спілкування визначається зрослими на сучасному етапі вимогами, які суспільство висуває до комунікативної компетентності випускників загальноосвітніх навчальних закладів.
Об’єктивні та суб’єктивні труднощі її формування передбачають пошук досконаліших шляхів, нових підходів у виховній роботі школи. На цьому наголошує й Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні (2003). Ці положення є базовими у Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту“, Національній доктрині розвитку освіти в Україні.
Проблема культури спілкування відображена у численних філософських, психолого-педагогічних дослідженнях, в яких наголошується на винятковій її важливості у процесі виховання.
Увагу зазначеній проблемі приділяли вітчизняні педагогічні діячі Б.Д. Грінченко, О.В. Духнович, А.С. Макаренко, П.С. Могила, І.І. Огієнко, Феофан Прокопович, С.Ф. Русова, В.О. Сухомлинський, К.Д. Ушинський та інші.
Останніми роками різні аспекти проблеми спілкування активно вивчаються сучасними вченими: філософсько-методологічні підходи до розв’язання проблеми спілкування досліджував М.С. Каган; соціально-психологічні особливості спілкування вивчали В.А. Богданов, Б.Д. Паригін, П.М. Якобсон; психологічним основам спілкування присвячені праці Б.Г. Ананьєва, М.М. Бахтіна, В.М. Бехтерєва, О.О. одальова, Л.С. Виготського, Н.В. Кузьміної, О.О. Леонтьєва, Б.М. Ломова, В.М. М’ясищева, С.Л. Рубінштейна, В.А. Семиченко, В.М. Соковніна та інших; педагогічні проблеми спілкування розглядали І.А. Зязюн, О.В. Киричук, С.М. Мартиненко, А.В. Мудрик, Л.Н. Новикова; соціологічний аспект спілкування розроблений Г.М. Андрєєвою, В.Н. Ковальовим; спілкування як складова мистецтва риторики досліджене Г.М. Сагач; вивченням “вільного спілкування“ однолітків різних вікових груп займалися Т.В. Драгунова, І.В. Полонський, Я.О. Уманський та інші. Важливі дані про можливості педагогічного управління спілкуванням в учнівському колективі отримані В.О. Кан-Каликом, М.І. Лісіною, Т.М. Мальковською та іншими.
Проблема формування культури спілкування особистості знайшла своє відображення у працях вітчизняних (Т.Ф. Алєксєєнко, І.А. Ільяєва, Т.М. Левашова, М.І. Скрипник, Л.В. Соколов, І.В. Страхов, М.О. Чернишова, В.Є. Штифурак) та зарубіжних (А. Адлер, Б. Басс, Л. Картер, Д. Коуен, Г. Олпорт, Г. Роршах, Г. Саллівен, Г. Триендис, К. Хорні, У. Шутц) вчених. Однак у сучасних психолого-педагогічних дослідженнях ще недостатньо розкрито сутність, зміст, способи реалізації культури спілкування учнів початкових класів у виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Лише частково розроблений методичний аспект формування вмінь і навичок спілкування учнів початкових класів, який охоплюється поняттям “культура спілкування”. Цим зумовлена необхідність виявлення теоретико-методичних засад, а також педагогічних умов, в яких окреслене педагогічне завдання успішно реалізовуватиметься. Саме це й спонукало вибір теми магістерського дослідження: “Формування культури міжособистісного спілкування учнів початкової школи“.
Об’єкт дослідження – процес формування та психологічні особливості культури міжособистісного спілкування учнів початкової школи у процесі навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження – структура та психолого-педагогічні умови формування культури міжособистісного спілкування учнів початкової школи.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики та психолого-педагогічних умов формування культури міжособистісного спілкування учнів початкової школи.
Гіпотеза дослідження - полягає у припущенні того, що використання методики формування культури міжособистісного спілкування у початкових класах набуде ефективності за таких умов:
- врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів;
- єдність вимог зі сторони шкільного колективу;
- систематичність виховної роботи;
- культура спілкування вчителя;
- співпраця з сім'єю;
- опора на життєвий досвід учнів.
Відповідно до мети та гіпотези дослідження, були встановлені такі завдання:
1. З’ясувати стан розробки проблеми міжособистісного спілкування в науковій теорії.
2. Уточнити сутність поняття «культура спілкування молодших школярів»; визначити його компоненти, критеріальні характеристики та показники.
3. Встановити особливості та реальний стан сформованості культури спілкування молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах.
4. Розробити та обґрунтувати дієвість психологічного тренінгу на формування культури міжособистісного спілкування учнів початкової школи.
Теоретична значущість дипломної роботи випливає з важливих завдань удосконалення виховного процесу у плані підвищення його ефективності. Матеріали дослідження можуть використовувати вчителі початкової школи та шкільні психологи для ефективної реалізації виховного потенціалу в урочний та позаурочний час.
Методологічною основою дослідження є філософські та психолого-педагогічні концепції про сутність, природу, функції та роль спілкування в життєдіяльності людини; концепції детермінації розвитку особистості діяльністю та спілкуванням, соціальної зумовленості інтелектуального, емоційного та вольового розвитку.
Теоретичною основою дослідження стали філософські, соціологічні та психологічні положення про особистість як суб’єкт життєдіяльності (Н.І. Анциферова, І.Д. Бех, В.О. Білоусова, П.М. Якобсон); закономірності розвитку молодших школярів та роль спілкування в ньому (Л.І. Божович, Д.Б. Ельконін, І.С. Кон, Г.С. Костюк, В.В. Крутецький, А.В. Мудрик, В.М. М’ясищев, А.В. Петровський, К.К. Платонов, С.Л. Рубінштейн).
Для розв’язання поставлених мети і завдань застосовувався комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження:
• теоретичні: вивчення та аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, що забезпечило розгляд загальних теоретичних питань з проблеми дослідження; вивчення, аналіз і узагальнення психолого-педагогічного досвіду;
• емпіричні: діагностичні (письмове опитування) з метою визначення рівня сформованості в учнів компонентів міжособистісного спілкування; використання методик − діагностика міжособистісних відносин (О.О. Рукавішніков), діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту в спілкуванні В.В.Бойко.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилась на базі Житомирської міської загальноосвітньої школи ІІ-ІІІ ст. №6. Дослідженням було охоплено 50 учнів 1 – 4 класів.
Структура дипломної роботи: дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та 8 додатків.
Повний обсяг роботи в сторінках – 94 с.
Список використаних джерел складається зі 83 найменувань.
Додатки займають 52с.

Ціна

1000

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.