Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Тоталітарні режими XX ст.: порівняльний аналіз сталінської та нацистської моделей

Курсова

№ K-7246

Вступ
Розділ 1 Поняття тоталітаризму як політичного режиму
Розділ 2 Теоретичні засади і практика сталінізму
2.1 Походження радянського тоталітаризму
2.2 Соціальні зміни в СРСР
2.3 Комуністичний тоталітаризм в Україні
2.4 Складові тоталітарної системи в СРСР.16 Розділ 3 Німецький націонал-соціалізм
3.1 Прихід нацистів до влади
3.2 “На захист німецького народу”
3.3 “Я клянуся тобі. фюрере.”
Висновки
уривок “Тоталітаризм прагнув не так влади над людьми, як системи, за якою люди не потрібні взагалі” — ось ця лаконічна формула Арендт допомагає нам збагнути суть найжахливіших тираній в історії людства, нацистської та сталінської.[23]
В XX столітті в Європі тоталітаризм існував в трьох основних формах, їх відобра-жають реальний соціалізм радянського зразка, італійський фашизм і німецький націонал-соціалізм. Сьогодні в науковій літературі більшість авторів підтримує тезу, згідно з якою в політичній системі тоталітарного типу виділяють фашистський і на-ціонал-соціалістичний режими в Італії і Німеччині, на правому фланзі ідейно-полі-тичного спектру більшовицький режим в СРСР, на його лівому фланзі.
Парламентська асамблея ОБСЄ прирівняла злочини сталінізму до нацистських. На 18-й щорічній сесії вона схвалила Вільнюську декларацію, яка складається з 28 резолюцій. Декларацію підтримали 213 парламентаріїв з 320, що засідають в асамб-леї. Одна з прийнятих резолюцій, названа “Возз’єднання поділеної Європи”, прирів-нює злочини сталінського режиму до нацизму. “У XX столітті європейські країни випробували на собі дві потужних тоталітарних режими, нацистський і сталінський, які несли із собою геноцид, порушення прав і свобод людини, військові злочини і злочини проти людства”.[22]
Дві форми тоталітаризму відрізняються характером ідеологій, в тому числі завданнями, які ставлять перед масами партії-гегемони : досягнення “народного капіталізму” і завоювання світового панування, або побудова комуністичного сус-пільства і світова революція. Є й інша відмінність: лівий тоталітаризм був більше “добудований”: партія володіла монополією не тільки на політичну, але й на еконо-мічну владу, що проявилося в повній або частковій ліквідації приватної влади, зосе-редженні в руках держави основних засобів виробництва, ліквідації ринку. В право-радикальних режимах збереглася свобода підприємництва, однак це не виключало прямого державного втручання в економічну сферу підпорядкування її завданням воєнного виробництва, централізованого розподілення робочої сили.
Стосовно режимів в СРСР та Німеччині, то вже в 20-ті – 30-ті роки дослідники відзначали деяку їх подібність в методах політичної боротьби, захоплення і реаліза-ції влади, хоч ці режими мають суттєві відмінності.
Нацизм і марксизм-ленінізм виступили в якості альтернативи як по відношенню одне до одного, так і до реформістського шляху політико-філософських конструк-
Список літератури

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.