Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Репресовані мовознавці в часи тоталітаризму

Курсова

№ K-25833

ПЛАН

ВСТУП……………………………………………………………………………..........3
РОЗДІЛ І. Утвердження тоталітаризму в Україні………………..…………………..6
1.1.Передумови виникнення тоталітарного режиму…………………………………6
1.2. Поняття, ознаки та напрямки масових репресій………………………………..10
РОЗДІЛ ІІ. Українська культура у 20-30-ті роки……………………………………15
РОЗДІЛ ІІІ. Репресовані мовознавці за часів тоталітарного режиму……………24
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..……….31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...…33

ВСТУП

Одним із визначальних аспектів дослідження історії XX ст. є вивчення особливостей розвитку культури в умовах становлення тоталітарних режимів.
«Колективізм» тоталітарної ідеології за порівняно короткий час дозволив не лише здійснити переоцінку і заперечення традиційних уявлень суспільства про державну самоорганізацію, але й став підґрунтям для серйозних психологічних, культурологічних змін на значній частині земної кулі. Прикладами таких тоталітарних новотворів XX ст. можуть бути СРСР, нацистська Німеччина, Китай.
Започатковане Леніним у 1918—1920 pp. і продовжене далі Сталіним у 20—30-х pp. тотальне нищення кращих сил української інтелігенції тривало фактично до самої смерті "вождя народів", тобто до 1953 р. Усе це стало причиною остаточного утвердження більшовицького тоталітаризму в Україні, яку зробили фактично безправною провінцією. Учені Чехословаччини зробили підрахунки загиблих у роки тоталітаризму. Усього від тоталітарних режимів, що панували в країнах світу, загинуло 110 млн. чоловік, з них жертвами більшовизму стали 68 млн., фашизму — 20 млн., у Китаї — 30 млн. чоловік.
У всякій тоталітарній ідеології народ і, зокрема, кожна людина розглядається не як унікальна і неповторна особистість, а лише як елемент однієї системи, чиї думки повинні бути повністю підпорядковані офіційній доктрині. Тоталітарні режими вводять не лише заборони, але й вимоги, диктують громадянинові, що він повинен робити, як мислити, як виховувати дітей тощо.
Невід'ємними елементами тоталітаризму є всеохоплююча ідеологія, однопартійність (причому керівна партія очолена єдиним вождем), терористична поліційна система і партійно-державна монополія в галузі комунікацій і економіки. Саме завдяки усталенню таких факторів державний режим здатний перетворити людину у „вічний гвинтик” системи. Але саме культура – вияв свого „я” людини чи народу – є тим чинником, який не дозволяє здійснити повну нівеляцію вартостей. Відтак вожді тоталітарних систем прагнули поставити під свій контроль перш за все культуру і мистецтво, щоб перетворити їх у засіб пропаганди ідеології.
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що обрана тема є мало досліджуваною. Проблема існування особистості і, зокрема, особистості творчої, в суспільстві з визначеними державно-партійними пріоритетами, дуже часто ставала трагедією і особистості, і суспільства. Саме така проблема – доля та роль митця. в тоталітарних умовах, на прикладі репресованих мовознавців XX ст. обрана для цього дослідження.
30-і рр. - це час масових репресій у середовищі інтелігенції. У всіх сфабрикованих справах судили не якихось злочинців і контрреволюціонерів, а інтелектуальну, творчо активну частину українського народу, в тому числі і мовознавців. У суспільстві сформувався духовно-ідеологічний монополізм, всі галузі культури підпадали під ідеологічний тиск. За правління Сталіна відбувалася де-інтелектуалізація та дегуманізація суспільства, бо жертвами репресій ставала духовна еліта країни - вчені, вузівські викладачі і студенти, митці (С.Єфремов, М.Старицька-Черняхівська, М.Зеров, М.Куліш, Л.Курбас, М.Ірчан, Остап Вишня, 3.Тулуб, Б.Антоненко-Давидович, І.Кулик, І. Мики-тенко, В.Підмогильний, Є.Плужник, В.Поліщук, О.Слісаренко, М.Бойчук, Ю.Михайлів, І.Падалка, В.Седляр та інші).
Об’єктом даного дослідження виступає тоталітарний режим.
Предметом наукогового дослідження є репресовані мовознавці зазначеного періоду.
Мета: розкрити в повному обсязі тему, що висунута в заголовок роботи .а саме: «Репресовані мовознавці за часів тоталітаризму».
Завдання: поглинутись в історію, себто дослідити історію період тоталітаризму, його утвердження, передумови, поняття, ознаки, напрями; оцінити становище культури в період 20-30-х років ХХ століття; проаналізувати низку праць науковців, які займалися дослідженням даного питання; дослідити постанні, які були репресовані за часів тоталітарного режиму, а саме мовознавців, назвати їх імена та внески в розвиток українського мовознавства.
У роботі використано метод аналізу, діахронічний метод, дескриптивний та інші.
Курсова робота має типову структуру: вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури.
У вступі визначено мету, завдання, актуальність, методи аналізу та подається коротка інформація про обрану тему.
У розділі І ми досліджуємо утвердження тоталітарного режиму на Україні, передумови його виникнення, досліджуємо поняття, ознаки та напрямки масових репресій.
Розділ ІІ присвячено становищу української культури в 20-30-ті роки ХХ століття, політику українізації, а також «Розстріляне відродження».
У Розділі ІІІ ми досліджуємо постаті репресованих мовознавців зазначеного періоду.
Завершують курсову роботу висновки.
Список використаної літератури містить 27 джерел.
Під час проведення даного наукового дослідження було використано праці таких науковців як: Білас І., Білокінь С.І., Ганжа О., Гриневич Г., Гунчак К., Даниленко В., Данильченко О., Дончик В.Г., Коваль М., Котляр М., Кравченко Б., Крип’якевич І., Кульчинський С., Лихолобова З.Г., Нікольський В., Савченко Н.М., Симоненко Р., Соболь П., Шаповал Ю., Шитюк М.М. та багато інших.

Ціна

320

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.