Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Київ, Варіант №7, Безпека життєдіяльності (БЖД), №1062
Контрольна робота
№ K-6082
1. Завдання №1 1. У 1986 p., з 26 квітня до 6 травня, з четвертого блоку ЧАЕС відбувся викид радіонуклідів за межі, станції, сумарна актив¬ність якого становила 50 мегакюрі (50 МКи). Активність основних радіонуклідів, викинутих з аварійного блоку, наведено в табл. 1 (графа 4). Визначити активність радіонукліду через місяць, шість місяців, рік, три рока, десять років після викиду. Побудувати, графік спаду активності за часом. Оцінити одержані результати: зробити висновки щодо тривалості та інтенсивності забруднення об'єктів, суміжних ЧАЕС, розглянутим радіонуклідом. 2. Для захисту населення регіону, розташованого навколо ЧАЕС, Міністерством охорони здоров'я встановлено тимчасові припустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронціа-90 у продуктах харчування і воді для пиття (ТДУ-91). Виходячи з ТДУ-91, визначити річну (місячну, денну, п'ятирічну) еквівалент¬ну дозу опромінення на організм дорослої людини, яка вживає про¬дукти місцевого виробництва. Забруднення їх не перевищує ТДР. Для цього скласти добовий раціон із вживаних продуктів (основних). Записати припустимі рівні по цезію-137 (стронцію-90) для обраного раціону; розрахувати сумарну дозу за вказаний у варіанті завдання час. Об'ємна активність у продуктах зберігається на весь період їх вживання. Розрахунки провести за формулою: (1) де Н – еквівалентна доза, Зв (бер); Bіg – дозовий коефіцієнт вну¬трішнього опромінення; Зв/Бк (для цезію-137 Big = 1,4 х Зв/Бк, для стронцію – 90 Віg = 3,5 х Зв(Бк); – об'єм (маса) вживаного продукту за добу, (л/добу, кг/добу); Ау(m) – об'ємна (пи¬тома) активність забрудненого продукту, Бк/л (кг). Зробити висновки на підставі проведених розрахунків. Викласти загальні рекомендації щодо захисту від іонізуючих випромінювань. 3. 30 квітня 1986 р. після катастрофи на ЧАЕС було зареєстро¬вано такі рівні радіації: у м. Києві, просп. Науки – 2,2 мР/год; на відстані 5-10 км від реактора – 1000 мР/год; на межі 30-кілометрової зони - 15 мР/год. Визначити рівні радіації та поглинуті дози зовнішнього гамма- випромінювання в залежності від тривалості перебування людей у забрудненій місцевості. 4. Розрахувати експозиційну та еквівалентну дозу від змішано¬го джерела випромінювання, якщо поглинута доза від гамма-випроміню¬вання рад, бетг.-випромінювання рад, альфа-випромінювання від швидких нейтронів рад. Зробити висновки. Вихідні дані для трьох задач по варіантах наведені в табл. 1. Таблиця 1 Вихідні дані Радіонуклід Період піврозпаду Активність, МКи Тривалість проживання, роки Доза випромінювання Коефіцієнт ослаблення, К Вид випромінювання γ β α
106 Ru 368 діб 1,6 2 7 4 5 8 2 β,γ, д.п
5. Дати короткі письмові відповіді на такі питання: а) види іонізуючих випромінювань; б) біологічна дія іонізуючих випромінювань; в) джерела іонізуючих випромінювань.
2. Завдання №2 Для захисту населення регіону, розташованого навколо ЧАЕС, МОЗ встановлені тимчасові припустимі рівні вмісту радіонуклідів (цезію-137 та стронцію-90) у продуктах харчу¬вання та воді для пиття. Визначити річну еквівалентну дозу внутрішнього опромінення до¬рослої людини, яка вживає продукти місцевого виробництва, а забруднення їх не перевищує ТДР.
3. Завдання №3 О 9 год. 30 хв. 30 квітня 1986 р. після аварії на ЧАЕС були зареєстровані рівні радіації: в Києві (просп. Науки) – 2,2 мР/год, на відстані 5-10 км від реакто¬ра – 1000 мР/год, на межі 30-кілометрової зони – 15 мР/год. Визна¬чити: рівні радіації та експозиційну дозу зовнішнього гамма-випро¬мінювання в залежності від терміну проживання (1,5 року) в умовах 8-годинного перебування поза приміщеннями.
4. Завдання №4 Розрахувати поглинуту та еквівалентну поглинуту дози від змішаного джерела випромінювання, якщо поглинута доза становить: від гамма-випромінювання 7 рад, бета-випромінювання 4 рад, альфа-випромінювання 5 рад та від швидких нейтронів 8 рад. Зробити висновки.
5. Оцінка хімічної обстановки Умова задачі. На хімічно небезпечному об'єкті сталася аварія з викидом у навколишнє середовище хлору в кількості Q = 10 тонн. Це сталося вночі за хмарної погоди. Швидкість приземного вітру v = 0,5 м/с. Місткість обвалована. Відстань до населеного пункту з підвітряного боку L = 0,6 км. Забезпеченість працюючих на підприємстві протигазами становить 100 %. Розрахувати: R — глибину зони хімічного зараження; S — площу зони хімічного зараження; t — час підходу хмари до населеного пункту; Т — час уражаючої дії СДОР; В - кількість постраждалих на підприємстві.
Література
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи
Головна сторінка
Продати роботу
Додати портфоліо
Каталог робіт
Замовити роботу
Новини сайту
Цікаві тести
Метод. вказівки
Ваші відгуки
Як продати роботу?
Питання/Відповідь
Написати адміну
Реклама на сайті
Правила сайту
Завантажую фото...
lessonz 
vipbond 
k_alena 
Ангелина 
olga 
uliya 
FPM-2007 
Viktor 
mars1814 
Nayka 