Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

УМИСЕЛ ЯК ФОРМА ВИНИ

Курсова

№ K-21182

В А Р І А НТ 2
УМИСЕЛ ЯК ФОРМА ВИНИ
1. Поняття вини за кримінальним правом та її форми.
2. Прямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
3. Особливості умислу у злочинах з формальним скла¬дом.
4. Непрямий умисел. Його інтелектуальний і вольовий моменти.
5. Відмінність непрямого умислу від прямого умислу та злочинної самовпевненості.
6. Інші види умислу у практиці та теорії кримінального
права.
Відповідь на перше питання теми слід починати із ви¬значення вини в КК України (ст. 23), після чого розглянути со¬ціальну сутність, зміст, форми та ступінь вини як її найважли¬віші елементи. Бажано відмітити, що вина - це не тільки обов'язкова ознака суб'єктивної сторони злочину і важлива со¬ціальна категорія, зміст якої визначають як характер і тяжкість злочинного діяння, а й сама наявність його як такого. Далі до¬цільно викласти сутність принципу суб'єктивного ставлення за вину, розкрити відмінність його від принципу об' єктивного ставлення, і на цій підставі показати роль вини у кримінально¬му праві, звернувши особливу увагу на те, що вина є передумо¬вою кримінальної відповідальності й покарання. Висвітливши значення вини, потрібно назвати критерії поділу її на форми і види, показати важливість такого поділу, а потім, виходячи із тексту ст. 24 КК України, дати дефініцію умислу, вказати його види.
Відповідь на друге питання рекомендується почати з дефініції прямого умислу, після чого перейти до його докладної характеристики. При цьому необхідно розкрити інтелектуаль¬ний і вольовий моменти прямого умислу. Аналізуючи інтелек¬туальний момент, слід показати, що розуміється під поняттям усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння. Варто окремо зупинитися на питанні про особливості передбачення винним наслідків вчиненого суспільно небезпеч-ного діяння. Характеризуючи вольовий момент прямого умис¬лу, необхідно з'ясувати, що потрібно розуміти під "бажанням" настання суспільно небезпечних наслідків. Теоретичні поло¬ження доцільно проілюструвати прикладами судових справ, у яких йдеться про встановлення прямого умислу.
Далі треба вказати особливості змісту умислу в злочи¬нах із формальним складом. При цьому слід мати на увазі, що оскільки об' єктивна сторона формальних складів злочинів не містить у собі суспільно небезпечних наслідків як обов' язкову ознаку, то, очевидно, і психічне ставлення до наслідків не може входити до змісту умислу. Отже, суб'єкт не може бажати чи свідомо припускати їх настання. У таких складах злочинів інте¬лектуальна ознака умислу містить лише усвідомлення суспіль¬но небезпечного характеру свого діяння, а вольова обмежуєть¬ся бажанням вчинити конкретну дію чи бездіяльність. Таким чином, злочини з формальним складом можуть бути вчинені тільки з прямим умислом.
При відповіді на четверте питання слід розкрити інтелек¬туальний і вольовий моменти непрямого умислу. Тут важливо показати особливості передбачення винним суспільно небезпе¬чних наслідків свого діяння, а при характеристиці вольового моменту пояснити, у чому проявляється свідоме припущення винним настання суспільно небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності, а саме, що означає байдуже ставлення до наслід¬ків або безпідставний розрахунок на їх відвернення тощо.
Особливу увагу варто приділити висвітленню відмінно¬стей між непрямим і прямим умислом, а також між умислом і злочинною самовпевненістю, зважаючи на те, що в юридичній літературі немає єдності поглядів з цього питання. За інтелектуа¬льним моментом розмежування між непрямим умислом і пря¬мим проводять з урахуванням характеру передбачення винним суспільно небезпечних наслідків свого діяння, при цьому необ¬хідно з'ясовувати, якими рисами вони відрізняються. Друга розпізнавальна ознака міститься у вольовому моменті: при пря¬мому умислі особа бажає настання суспільно небезпечних нас¬лідків свого діяння, а при непрямому, навпаки, не бажає, хоча свідомо припускає їх настання. Вказані відмінності також необ¬хідно пояснити.
Щодо відмінностей між непрямим умислом і злочинною самовпевненістю, то їх необхідно проводити як за інтелектуаль¬ним, так і за вольовим моментами. По-перше, потрібно з'ясувати особливості передбачення суспільно небезпечних на¬слідків при самовпевненості і непрямому умислі, по-друге, по¬казати специфіку розрахунку на відвернення наслідків у зазна¬чених видах вини. Теоретичні положення бажано проілюстру¬вати відповідними прикладами із судової практики.
Висвітлюючи шосте питання, слід зауважити, що у ме¬жах прямого і непрямого умислів у теорії та на практиці виді¬ляють також їх окремі види, що мають значення для юридичної оцінки і кваліфікації деяких злочинів. Ці види умислу характе¬ризуються додатковими розпізнавальними ознаками: часом ви-никнення, спрямованістю, конкретизацією бажаного наслідку тощо. Зокрема, мова йде про умисел заздалегідь обдуманий і такий, що виник раптово (цей, у свою чергу, може бути прос¬тим або афектованим); про визначений (конкретизований), не¬визначний (неконкретизований) чи альтернативний умисел. Варто розглянути вказані види умислу, показати їх значення для кваліфікації і навести приклади відповідних судових справ.
С пис о к лі те р а тур и
Вереша, Р.В. Поняття вини як елемент змісту криміналь¬ного права України / Р.В. Вереша. - К.: Атіка, 2005. - 224 с.
Дагель, П.С. Субьективная сторона преступления и ее установление / П.С. Дагель, Д.П. Котов. - Воронеж: Изд-во ВГУ, 1974. - 244 с.
Злобин, Г.А. Умьісел и его формьі / Г.А. Злобин, Г.С. Никифоров. - М.: Юрид. лит., 1972. - 264 с.
Картавцев, В. Кримінально-правове значення наміру як ознаки суб'єктивної сторони злочину / В. Картавцев // Рад. пра¬во. - 1988. - № 6. - С. 61-63.
Коржанський, М.Й. Презумпція невинуватості і пре- зумп-ція вини / М.Й. Коржанський. - К.: Атіка, 2004. - 216 с.
Ломако, В.А. Зміст умислу і його види: Текст лекції /
В .А. Ломако. - Х.: УкрЮА, 1991.
Рарог, А.И. Квалификация преступлений по субьектив- ньім признакам / А.И. Рарог. - СПб.: Юрид. центр Пресс. - 2002. - 304 с.
Селезнев, М. Умьісел как форма виньї / М. Селезнев // Росс. юстиция. - 1997. - № 3. - С. 11-12.
Завдання
1. Марченко разом із приятелями Косенком і Антипен- ком розпивав спиртні напої у своїй квартирі, що знаходилася на восьмому поверсі дев' ятиповерхового будинку. Через деякий час Марченко сп' янів і заснув, а його знайомі продовжували пиячити. Від їх галасу прокинувся і почав плакати десятимісяч¬ний син Марченка Андрій. Косенко декілька разів підходив до дитини і намагався її заспокоїти, однак це йому не вдалося. То¬ді Антипенко зі словами, що він найкращій у світі "заспокою-вач малят", підійшов до колиски, витяг з неї Андрія і, наблизив¬шись до розкритого вікна, викинув з нього дитину. Від тяжких травм, несумісних із життям, Андрій Марченко помер на місці.
Визначте вид умислу у даному злочині. Аргументуйте відповідь.
2. Соколов та Іщенко з метою пограбування проникли до будинку 75-річної Акулової. Вимагаючи гроші і цінні речі, вони жорстоко побили Акулову, спричинивши їй численні пе¬реломи кісток та основи черепу. Потім вони зв'язали стару жін¬ку, встромили їй до рота кляп із ганчірки і почали шукати гро¬ші. Забравши цінності і гроші, Соколов та Іщенко пішли, зали¬шивши Акулову зв'язаною по руках і ногах, із кляпом у роті. Унаслідок механічної асфіксії Акулова задихнулася і померла.
Проаналізуйте суб'єктивну сторону злочинів, вчинених Соколовим та Іщенком, і визначте форми вини щодо кожного злочину. Аргументуйте відповідь.
3. На березі річки між Теймуровим і Шаповаловим ви¬никла сварка, під час якої Шаповалов ударив сокирою по голові
Теймурова, після чого затяг непритомного потерпілого у запов¬нений водою котлован і почав занурювати його голову у воду. Від холодної води Теймуров прийшов до тями, вирвався і від¬плив на середину котловану. Однак Шаповалов, погрожуючи йому сокирою, не давав випливти на берег, поки знесилений Теймуров не потонув у котловані.
Визначте форму вини у даному злочині. Аргументуйте відповідь.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.