Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

КРАЙНЯ НЕОБХІДНІСТЬ

Курсова

№ K-21184

ВАРІАНТ 8
КРАЙНЯ НЕОБХІДНІСТЬ
1. Поняття та підстава крайньої необхідності.
2. Ознаки крайньої необхідності.
3. Перевищення меж крайньої необхідності.
4. Відмінність крайньої необхідності від необхідної обо¬рони.
Розглядаючи перше питання теми, передусім необхідно ознайомитися зі змістом ст. 39 КК України, в якій розкриваєть¬ся поняття крайньої необхідності. На основі цих положень мо¬жна зробити висновок, що стан крайньої необхідності виникає за наявності певної підстави, яка складається із двох елементів: 1) небезпеки, що безпосередньо загрожує охоронюваним зако¬ном інтересам особи, суспільства чи держави, та 2) неможливо¬сті усунення цієї небезпеки іншими засобами, крім вчинення дій, що заподіюють шкоду правоохоронюваним інтересам. Та¬ким чином, право особи на заподіяння шкоди у стані крайньої необхідності виникає виключно за сукупності цих двох чинни¬ків у їх нерозривній єдності.
При аналізі підстави крайньої необхідності слід доклад¬но розглянути кожен її елемент. Перший елемент характеризує небезпеку, яка безпосередньо загрожує інтересам даної особи чи інших громадян, суспільства або держави. Тому треба пока¬зати, що може виступати в якості джерела цієї небезпеки, роз-крити ознаки цієї небезпеки: її наявність та дійсність. Другий елемент - це неможливість усунути небезпеку, яка загрожує, іншими засобами, крім тих, що заподіюють шкоду. При цьому доцільно особливо підкреслити, що така неможливість визнача¬ється обстановкою, яка склалася. Тому важливо проаналізувати різні види такої обстановки, навести належні приклади.
При висвітленні другого питання спочатку потрібно на¬звати ознаки, притаманні стану крайньої необхідності, а потім послідовно розглянути кожну з них. Досліджуючи ознаки суб'єкта крайньої необхідності, спочатку слід розглянути різні наукові підходи щодо вирішення цього питання, а також окремі рішення в законодавчих актах інших країн, тільки після цього зробити висновок, хто ж є суб'єктом крайньої необхідності від¬повідно до ст. 39 КК України.
Далі доречно проаналізувати мету дій, що вчинюються у стані крайньої необхідності. При цьому можна виділити най¬ближчу, проміжну та кінцеву мету і обговорити питання про від¬повідальність особи за заподіяну шкоду, якщо мети крайньої необхідності не було досягнуто.
При розгляді третьої ознаки — спрямованість заподіяння шкоди - потрібно зазначити, що об' єктом шкоди можуть ви¬ступати охоронювані законом інтереси "третіх осіб", а іноді й саме джерело небезпеки.
Розкриваючи характер поведінки особи у стані крайньої необхідності, треба звернути увагу й на те, що це питання має неоднозначне наукове вирішення. Дискусію викликає можли¬вість заподіяння шкоди шляхом бездіяльності у такому стані.
При характеристиці часових меж існування стану край¬ньої необхідності належить вказати момент його виникнення та припинення, проаналізувати ситуації так званої "передчасної" та "запізнілої" крайньої необхідності.
Говорячи про правомірність заподіяної шкоди у стані крайньої необхідності, слід виходити з положень ст. 39 КК України: заподіяна шкода повинна бути менш значною, ніж від¬вернута шкода або рівнозначною. Варто пояснити, яка шкода є менш значною чи рівнозначною, який для цього використову¬ється критерій, як це питання вирішується в КК інших країн. Окремо потрібно зупинитися на питанні щодо можливості вря¬тування життя однієї людини за рахунок іншої.
При розгляді третього питання варто зазначити, в яких випадках має місце перевищення меж крайньої необхідності (ексцес). Для цього потрібно проаналізувати положення ч. 2 ст. 39 КК України щодо заподіяної шкоди та форми вини особи. Необхідно також розкрити правові наслідки та особливості ква¬ліфікації ексцесу крайньої необхідності.
Наприкінці роботи належить вказати, за якими ознаками крайня необхідність відрізняється від необхідної оборони.
С пис о к лі те р а тур и
Баулин, Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступ- ность деяния / Ю.В. Баулин. - Х.: Основа, 1991. - 360 с.
Діденко, В.П. Обставини, що виключають злочинність діяння / В.П. Діденко. - К.: Укр. акад. внутр. справ, 1993.
Домахин, С.А. Крайняя необходимость по советскому уголовному праву / С.А. Домахин. - М.: Госюриздат, 1955.
Лісова, Н. Деякі аспекти кримінальної відповідальності при перевищенні меж крайньої необхідності / Н. Лісова // Вісн. прокуратури. - 2006. - № 9. - С. 83-89.
Паше-Озерский, П.П. Необходимая оборона и крайняя необходимость по советскому уголовному праву / П.П. Паше- Озерский. - М.: Госюриздат, 1962.
Якімець, Т. Розвиток інституту крайньої необхідності в українському кримінальному праві / Т. Якімець // Право Украї¬ни. - 2007. - № 4. - С. 113-117.
Якімець, Т. Крайня необхідність за новим Криміналь¬ним кодексом України / Т. Якімець // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. юрид. науки. - Вип. 41. - 2005. - С. 284-288.
Завдання
1. Під час зимової риболовлі від берегу відкололася крижина та почала швидко відносити у відкрите море групу ри¬балок. Для їх порятунку співробітник міліції Івченко без дозво¬лу власника скористався чужим катером та з його допомогою перевіз рибалок на берег. Утім під час рятувальної операції внаслідок зіткнення катера із крижиною була пошкоджена об¬шивка катера та пробито днище, чим власнику заподіяно значну матеріальну шкоду.
Дайте кримінально-правову оцінку поведінці Івченка.
2. Кирилов під час сильної грози, за відсутності свого сусіда Івакіна і не маючи на це дозволу, зайшов до його будин¬ку і, піднявшись на дах, поламав антену. Як потім пояснив Ки- рилов, ця антена є найвищою у селі, і блискавка могла б вдари¬ти в неї, від чого міг би зайнятися його власний будинок, оскі¬льки дахи його будинку та сусіда знаходяться у безпосередній близькості один від одного.
Оцініть правомірність поведінки Кирилова.
3. Під час гасіння пожежі на одному з підприємств бал¬ка, що впала, придавила руку пожежнику Силіну. Спроби швид¬ко визволити її виявилися марними. Оскільки стеля почала ін¬тенсивно руйнуватися, що створило небезпеку для життя усіх пожежників, які знаходилися у приміщенні, командир підрозді¬лу Шмаков прийняв рішення відрізати руку Силіну і тим самим визволити його з пастки. Внаслідок цих дій життя Силіна було врятовано, але він став інвалідом.
Чи повинен Шмаков бути притягнений до кримінальної відповідальності за заподіяння тілесних ушкоджень?

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.