Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Командитне товариство “Хуторян і компанія” за письмовим проханням ТОВ “Плато” (далі – ТОВ) перерахувало останньому 100 тис. гривень для заку

Контрольна робота

№ K-19497

Завдання
39. Командитне товариство “Хуторян і компанія” за письмовим проханням ТОВ “Плато” (далі – ТОВ) перерахувало останньому 100 тис. гривень для закупівлі оргтехніки. ТОВ , як було позначено в листі-проханні, зобов’язувалося повернути вказану суму через місяць, але свої зобов’язання не виконало, що і стало підставою для звернення Командитного товариства до господарського суду. Відповідач не погодився з вимогою позивача, посилаючись на те, що командитне товариство не вправі надавати кредити, бо це може здійснювати лише фінансова установа, маючи відповідну ліцензію НБУ. Представник позивача доводив, що відносини між сторонами необхідно розцінювати як договір позики, укладення якого не суперечить закону і не потребує ліцензування.
Як слід вирішити справу?

40. АТ (далі – АТ) “Металобрухт” уклало кредитний договір із АК “Приватбанк” (далі банк) для закупівлі обладнання. Договір передбачав відкриття кількох кредитних ліній у визначені строки. За три дні до відкриття першої кредитної лінії АТ повідомило банк про відмову продавця обладнання, яким є іноземна компанія, поставляти це обладнання під гарантії українських банків у зв’язку з нестабільністю політичної та економічної ситуації в Україні. Внаслідок цього кредит АТ вже не потрібен. Банк заперечував проти відмови від договору, оскільки він не отримає запланований від виконання договору прибуток.
Як слід вирішити спір?

41. Онопенко позичила своїй сусідці Платоновій 20 тис. гривень, що було оформлено розпискою. Платонова зобов’язувалася повернути борг через півроку. Через рік після цього Онопенко звернулася до суду з вимогою стягнути з Платонової 20 тис. гривень, на що остання вказала, що вона повністю розрахувалася з Онопенко, сплативши їй суму 20 тис. гривень. Однак оскільки вони домовлялися про проценти на суму позики, які складали 10 відсотків на місяць, після сплати суми основного боргу вона видала Онопенко ще одну розписку на суму 20 тис., які і є несплаченими процентами. При цьому Платонова зауважила, що позика має бути безпроцентною, а тому вимоги Онопенко слід вважати неправомірними. Онопенко ж доказувала, що у розписці не йдеться про будь-які проценти.
Яке рішення повинен винести суд?

42. У серпні 2005 року ТОВ «Урожай» звернулося в господарський суд Харківської області із позовом до страхової компанії «Страхова надія» (далі Страховик) у якому просило визнати загибель врожаю в результаті злив страховим випадком та стягнути з відповідача суму 1443214 грн. 69 коп.
Позовні вимоги ґрунтувались на умовах укладеного між сторонами договору страхування від 15.12.2004 року (далі - договір страхування), за яким застраховано майновий інтерес ТОВ «Урожай», пов'язаний з прямими втратами, понесеними внаслідок загибелі (пошкодження) врожаю сільськогосподарських культур градом, зливою, бурею (ураганом), повінню, пожежею, вимерзанням, блискавками, вибухом. Позивач зазначав, що 15 липня 2005 року виявлено втрату врожаю під час контрольного обмолоту на початку жнив. Страховий випадок, що не визнається відповідачем, виник внаслідок злив, через які зернові на полях були виснажені та вражені хворобою (оливкова пліснявінь). Страховим випадком ТОВ «Урожай» спричинено прямі збитки на суму 856903 грн. 11 коп., а у зв'язку із несвоєчасною виплатою страхового відшкодування на цю суму позивачем нарахована пеня 84893 грн. 40 коп., та три проценти річних 24312 грн. 06 коп. При обґрунтуванні розміру страхового відшкодування Позивач посилався на п.6.3. договору страхування, яким передбачено, що розмір страхового збитку визначається шляхом множення різниці між врожаєм за договором страхування і фактично отриманим у фізичній вазі на току страхувальника після первинної очистки на планову його вартість та зафіксований у страховому акті відсоток пошкодження площі по кожному окремому загиблому (пошкодженому) полю.
Позивач, крім того, вказував, що за кредитним договором від 12.02.2005 року (далі - кредитний договір) комерційний банк «Надійний кредит» (далі - Банк) надав ТОВ «Урожай» кредит для фінансування проекту по вирощуванню зернових культур. Зобов'язання ТОВ «Урожай» за кредитним договором забезпечувались майбутнім врожаєм зернових 2005 року. Причому, згідно з умовами страхування, Банк був визначений особою, котра має право на отримання страхового відшкодування. Посилаючись на те, що у зв'язку з відмовою Відповідача виплатити страхове відшкодування, кредит не було погашено у повному обсязі, ТОВ «Урожай» просило стягнути з відповідача збитки у сумі 379106 грн. 12 коп., спричинені сплатою відсотків за користування кредитом.
Позивач також просив стягнути з відповідача витрати на юридичні послуги у сумі 98000 грн.
Банк вступив у справу третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору, подавши позов до Страховика, у якому просив визнати загибель врожаю в результаті злив страховим випадком та стягнути з відповідача суму 594994 грн. 51 коп. при цьому зазначивши, що внаслідок загибелі врожаю 2005 року через надмірні зливи ТОВ «Урожай» не виконало в повному обсязі свої зобов'язання за кредитним договором і заборгувала суму 594994 грн. 51 коп. Посилаючись на те, що він є вигодонабувачем за договором страхування, Банк просив стягнути вказану суму на його користь.
Страховик позови ТОВ «Урожай» та Банку не визнав посилаючись на те, що пошкодження рослин хворобою і втрата з цих причин врожаю не може розглядатися як страховий випадок за укладеним з ТОВ «Урожай» договором страхування. За цим договором страховими ризиками визначено такі події, як: град, злива, буря (ураган), повінь, пожежа, замерзання, блискавки, вибух. Прямими втратами внаслідок зливи є механічне пошкодження врожаю, зокрема, вимивання рослин, оголення кореневої системи, ламання стебел, збивання цвіту і плодів, полягання рослин тощо. Фактів загибелі чи механічного пошкодження врожаю від зливи на полях Агрофірми не зафіксовано.
Рішенням господарського суду Харківської області позов банку задоволено повністю, позов ТОВ «Урожай» задоволено частково. Суд визнав загибель врожаю ТОВ «Урожай» в результаті злив страховим випадком і стягнув з відповідача на користь Банку 594494 грн. 51 коп., на користь ТОВ «Урожай» - 848720 грн. 18 коп. Висновок щодо доведеності факту настання страхового випадку суд вмотивував посиланням на науково-дослідне обґрунтування причин втрати врожаю на посівах озимої пшениці ТОВ «Урожай» у 2005 році, виконане НДІ, відповідно до якого причиною втрати врожаю та його якості є і ферментативно- або ензимо-мікозне виснаження насіння, що відбувалось в результаті злив у період молочної та воскової стиглості зерна.
Не погодившись з рішенням господарського суду Страховик заявив апеляційну скаргу.
Чи мав місце страховий випадок?
Які вимоги підлягають задоволенню?
Як розраховується розмірн страхового відшкодування, розмір збитків, пені та річних?
Які підстави від відмови у виплаті страхового відшкодування?
Яке рішення повинен прийняти апеляційний господарський суд?

43. АТ “Будінвест” розпочала будівництво житлового будинку одночасно з цим для залучення коштів для будівництва з громадянами почали укладатися договори дольової участі в будівництві. АТ “Житлобуд” також розпочала будівництво і уклала договір про спільну діяльність з ТОВ “Інвестпромбуд” та АТ “Цегла”. Залучення ж коштів громадян, які бажали отримати житло в будинку, в цьому випадку здійснювалося на підставі договорів про приєднання до договору про спільну діяльність. При перевірці діяльності вказаних господарських товариств було виявлено порушення законодавства, яке полягало в незаконності залучення коштів населення, які мають вноситися через банківську установу з відповідним оформленням документів.
Яким чином здійснюється спільне інвестування будівництва?
Що є метою договору про спільну діяльність?

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.