КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
кафедра цивільного права
РЕФЕРАТ
на тему:
«Публічний договір у цивільному праві України»
студента 2 курсу магістратури
Київ
2014
План
Вступ………………………………………………………………………………….3
Основна частина
І. Правова природа публічного договору…………………………………………5
ІІ. Особливості публічного договору………………………………………………8
ІІІ. Система публічних договорів………………………………………………….13
Висновки……………………………………………………………………………16
Список використаних джерел……………………………………………………..17
Вступ
Категорія «договір» займає центральне місце в цивільно-правовій доктрині та юридичній практиці. Договір в більшості випадків асоціюється зі сферою приватного права, де сторони мають можливість врегулювати відносини на власний розсуд відступивши від положень законодавчих актів.
Чинний Цивільний кодекс України (далі – ЦК України) закріпив у ст. 6 принцип свободи договору як один з ключових у цивільному праві. Сутність названої засади полягає в тому, що сторони мають можливість створювати і застосовувати договори, які не передбачені актами цивільного законодавства, але відповідають загальним його положенням, врегулювати відносини, які не врегульовані законодавчими актами тощо.
Проте, реалізація принципу свободи договору має свої обмеження, які зумовлені необхідністю врахування не лише приватного, але і публічного інтересу. Загалом питання стосовно розмежування та співвідношення приватного і публічного, імперативного і диспозитивного, ступінь втручання держави тощо завжди належало до актуальних наукових проблем.
Однією з характерних рис сучасного розвитку суспільних відносин є взаємопроникнення і взаємозалежність приватних і публічних засад. Наслідком цього, зокрема, є неможливість цивільного права обійтися без застосування імперативних приписів, які спрямовані на обмеження самостійності і свободи учасників цивільних правовідносин, в тому числі і в договірній сфері.
Прикладом обмеження принципу свободи договору є конструкція публічного договору. Його поява була наслідком реформування цивільного законодавства України, яке обумовлювалося розвитком і ускладненням суспільних відносин, переходом до ринкових засад економіки, зростанням рівня цивільного і господарського обігу тощо.
Вивченням публічного договору в різні часи займалися численні вітчизняні і зарубіжні вчені-правознавці, зокрема: С.С. Алексєєв, М.І. Брагінський, І.А. Безклубий, Т.В. Боднар, В.В. Вітрянський, О.С. Іоффе, О.А. Красавчиков, Н.С. Кузнєцова, В.В. Луць, Р.А. Майданик, І.А. Покровський, Н.О. Саніахметова, Г.Ф. Шершеневич, Є.О. Харитонов, О.І., Харитонова, В.Ф. Яковлєв та багато інших. Але в більшості випадків названий договір не був їх безпосереднім об’єктом дослідження, тому роботи мали фрагментарний характер. Більш глибоко вивченням відповідної проблематики займався В.І. Дрішлюк у своїй дисертаційній праці «Публічний договір (цивільно-правовий аспект)».
Тим не менш, конструкція публічного потребує додаткового дослідження з метою уточнення відповідної категорії, механізму її застосування, захисту прав та інтересів учасників відповідних цивільних правовідносин.
І. Правова природа публічного договору
Розглядаючи питання історії становлення і розвитку правового інституту публічного договору особливу увагу варто звернути на засаду свободи договору, яка по праву вважається ключовою для всієї приватно-правової сфери. Проте, дія будь-якого принципу не є безмежною і потребує визначення певних рамок, що логічно слідує з філософських законів, оскільки, наприклад, договір про найм особи для вчинення злочину попри наявність у ньому всіх формальних ознак договору не може бути визнаний таким.
Обмеження засади свободи договору з іншого боку можна визнати обмеженням конституційних прав та свобод людини і громадянина, перш за все у економічній сфері. Тому, такий стан речей, який веде до обмеження однієї з основоположних категорій цивільного законодавства може встановлюватися лише з певною значущою метою, що обов’язково має загальний (публічний) інтерес.
Таким чином, проблема публічного договору пов’язана з співвідношенням приватного і публічного. У правознавстві зазнала широкого розповсюдження концепція римського юриста Ульпіана про поділ права на приватне і публічне, відповідно перше стосувалося інтересів окремих (приватних) осіб, а друге – інтересів держави. Логічно, що названі інтереси не завжди співпадають, а досить часто взагалі мають антагоністичний характер. Тому, питанню стосовно необхідності узгодження приватних і публічних засад приділялося завжди багато уваги серед науковців.
|
|
Головна сторінка
Продати роботу
Додати портфоліо
Каталог робіт
Замовити роботу
Новини сайту
Цікаві тести
Метод. вказівки
Ваші відгуки
Як продати роботу?
Питання/Відповідь
Написати адміну
Реклама на сайті
Правила сайту
Завантажую фото...
lessonz 
vipbond 
k_alena 
Ангелина 
olga 
uliya 
FPM-2007 
Viktor 
mars1814 
Nayka 