Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

У червні 1997 р. делегація парламенту Чечні на чолі з головою комітету з питань

Контрольна робота

№ K-28409

Міжнародне право
124. Державі може ставитися у провину міжнародна-протиправне діяння:
а) фізичних осіб, на які поширюється її юрисдикція;
б) індивідів, які мають статус органа держави або її посадової особи;
в) юридичних осіб, на які поширюється її юрисдикція.

126. До міжнародної території спільного користування не належить:
а) космічний простір;
б) Антарктика;
в) Арктика.

125. Подвійна міжнародна відповідальність:
а) не може мати місце як така;
б) може наступати для держав-членів міжнародних організацій перед міжнародною організацією за порушення умов договору і, по-друге, перед міжнародним співтовариством у цілому при порушенні норм загального міжнародного права;
в) може наступати для міжнародних організацій перед державами членами за порушення посадовою особою або ор¬ганом організації статутних положень і, по-друге, перед міжнародним співтовариством у цілому при порушенні норм загального міжнародного права.

Завдання

Задача №4.
1. У червні 1997 р. делегація парламенту Чечні на чолі з головою комітету з питань закордонних зв'язків А. Ідиговим вручила керівникам литовського сейму (парламенту) звернення президента Чечні з проханням визнати незалежність Чеченської республіки. Аналогічні звернення були передані у парламент Латвії й Естонії. МЗС Росії попередив ці республіки «про вкрай негативні наслідки» для двосторонніх відносин у випадку позитивного рішення на такі звернення.
Чи будуть порушені норми міжнародного права, якщо країни, згадані в задачі, визнають Чечню?

2.У 1978 р. в Ірані був повалений шахський режим. Новий уряд Ірану заявив, що перегляне договори кабального, нерівноправного характеру, укладені монархічним режимом зі США й іншими західними країнами. Незабаром було заявлено про вихід Ірану з військового блоку СЕНТО і ліквідацію в Ірані всіх його військових органів. Потім був анульований ірано-американський договір 1955 р., за яким США надавалися широкі можливості з експлуатації природних ресурсів Ірану. Однак уряд Ірану підтвердив свою участь у всіх універсальних міжнародних договорах.
На чому базується право нового уряду Ірану переглядати міжнародні договори свого попередника? Чим можна пояснити різний підхід до договірних зобов'язань колишнього уряду?

Задача 5.
Відоме радянській міжнародно-правовій науці визначення міжнародного права зазнавало багатьох змін, продиктованих політичною кон’юнктурою, що віддзеркалювала основні напрями зовнішньополітичної лінії держав у різні періоди. Так, міжнародне публічне право визначалось як «сукупність норм, що регулюють відносини між державами у процесі їх боротьби і співробітництва, виражають волю панівних класів цих держав і забезпечуються примусовими заходами держав індивідуально чи колективно»; а також як система «договірних і звичаєвих норм і принципів, що регулюють міжнародні відносини і виражають відносно узгоджену волю держав, зумовлену дією закономірностей суспільного розвитку даної епохи».
Сучасний підхід до визначення сутності міжнародного права позбавлений ідеологічних настанов і політичної заангажованості, які були властиві для епохи протистояння антагоністичних соціально-політичних систем. Воно базується на інших, об’єктивних оцінках даної правової системи, по-іншому трактуючи роль волевиявлення учасників міжнародних відносин у формуванні принципів і міжнародних норм , їх призначення, способів і механізмів реалізації як таких.
1. Як можна прокоментувати основні дефініції поняття «міжнародне право», що наведені?
2. Чи відповідає зміст поняття міжнародного права його термінологічному значенню?
3. У чому полягає відмінність міжнародного публічного права та міжнародного приватного права?
4. У чому полягає зміст поняття системності міжнародного публічного права і які основні елементи поняття «міжнародна система»?
5. Яку роль у формуванні міжнародно-правової системи відіграє волевиявлення учасників міжнародного спілкування – суб’єктів міжнародного права?
6. У яких конкретних юридичних формах об’єктивується волевиявлення учасників міжнародних відносин, перетворюючись на загальнообов’язкові правила поведінки таких?

2) Сучасний підхід до визначення сутності міжнародного права, , позбавлений ідеологічних настанов і політичної заангажованості. Він ґрунтується на об'єктивних оцінках правової системи, і акцентується на важливості волевиявлення учасників міжнародних відносин у формуванні принципів і міжнародних норм, їх призначення, способів і механізмів реалізації.
Термінологічне значення міжнародного права може змінюватися з часом і відображати нові реалії та потреби міжнародного співтовариства. Таким чином, історичні визначення міжнародного права, які можуть містити ідеологічні аспекти або політичний вплив, можуть відрізнятися від сучасних поглядів на цю галузь права

Задача 6.
Формулювання ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН дозволяє віднести до джерел міжнародного права:
 певним чином визнані державами-учасниками спору загальні та спеціальні міжнародні конвенції;
 міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної у якості правової норми;
 загальні принципи права, визнані цивілізованими націями;
 як допоміжне джерело для визначення правових норм – судові рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права.
Але у міжнародно-правовій науці поширена і точка зору, відповідно до якої «у практиці міждержавного спілкування історично склались два основних джерела права – міжнародний договір і міжнародний звичай». Стосовно положень згаданої ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН, то ряд теоретиків характеризує її як невдалу спробу розгляду її як документу, що фіксує перелік джерел міжнародного права.
З іншого боку в навчальній і науковій літературі з міжнародного права останніх років все частіше згадується про зростання значення резолюцій міжнародних організацій у процесі формування міжнародних норм, а також про те, що «правотворчі рішення організацій є спеціальним джерелом» міжнародного права. Нарешті, стверджується, що законодавство і судова практика багатьох держав може бути допоміжним засобом для встановлення існування тих чи інших звичаєвих норм міжнародного права.
1. Які Ви можете виділити специфічні особливості різних категорій джерел міжнародного публічного права – як головних (основних), так і допоміжних?
2. Які основні погляди існують і обґрунтовуються у вітчизняній і зарубіжній доктрині стосовно проблеми джерел міжнародного публічного права?
3. Яка особисто Ваша позиція відносно проблеми основних і допоміжних джерел міжнародного публічного права і яким чином її можна обґрунтувати?
4. Якими прикладами з внутрішньодержавної і міжнародної нормативної практики можна підкріпити ту чи іншу позицію з питання джерел міжнародного публічного права?

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.