Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Судово-психологічна експертиза

Курсова

№ K-24972

Зміст Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження компетенції судово-психологічної експертизи
1.1. Засади використання спеціальних знань для збирання інформації на досудовому слідстві
1.2. Судова експертологія і судова експертиза
1.3. Проблеми класифікації судових експертиз
Розділ 2. Аналіз особливостей судово-психологічної експертизи
2.1. Поняття і компетенція судово-психологічної експертизи
2.2. Методи судово-психологічної експертизи
2.3. Призначення судово-психологічної експертизи та організація її провадження
Висновки
Література
Висновок Отже, експертиза як форма залучення спеціальних знань у кримінальному процесі передбачена КПК України. Вищезазначені норми стосуються і психологічної експертизи як форми використання психологічної інформації у кримінальному процесі. Законодавець, регламентуючи випадки обов'язкового проведення експертизи, вказує, що вона проводиться для визначення психічного стану підозрюваного (звинуваченого), коли виникає сумнів у їх осудності або здатності давати звіт у своїх діях чи керувати ними, а також для визначення психічного або фізичного стану свідка чи потерпілого у випадках, коли виникає сумнів у їх здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати щодо них правдиві свідчення. Норма КПК України обмежує обов'язкове проведення експертизи виявленням психічного стану звинувачуваного, коли виникає сумнів у його осудності. Маючи медичні критерії (психічна хвороба, хворобливий стан психіки), суд може зробити висновок щодо осудності особи. Але її психічний стан, психічні особливості, що вплинули на вчинення злочину, можна дослідити лише за наявності психологічних критеріїв, тобто при спільній роботі психіатрів і психологів. Психолог може залучатись для проведення експертизи з метою встановлення особливостей особистості, сприймання і мислення. Відомо чимало випадків, коли свідчення неповнолітніх, що стали основою для тяжких обвинувачень, у результаті проведення експертизи виявились вигаданими, викликаними конформізмом чи фантазією. Тому у всіх випадках виникнення навіть незначного сумніву з приводу правильності сприймання і відтворення неповнолітнім обставин, що цікавлять суд, необхідним є висновок судово-психологічної експертизи. Виходячи з практики застосування судово-психологічної експертизи у кримінальному процесі, визначимо обставини, при яких вона повинна призначатись: – відставання рівня психічного розвитку від вікової норми; – перенесені чи наявні соматичні захворювання, особливо інфекційні, хронічні або невиліковні; – наявність особливостей, що засвідчують крайню неврівноваженість, емоційність або агресивність, порушення психічних процесів (сприйняття, уява, увага, пам'ять, мислення); – асоціальна поведінка потерпілого, що провокує на вчинення злочину, наявність окремих ознак, що допускають можливість сильного душевного хвилювання правопорушника; – нерозуміння або неналежна оцінка соціальної, моральної суті і значимості своїх дій; – сумніви у правдивості показів свідків і потерпілого, що базуються на їхній невідповідності характеру ситуації чи інших даних; – невідповідність установлених мотивів характеру вчиненого; – сумніви в оригінальності авторства тексту; Судово-психологічна експертиза може встановити психологічні особливості особи, що проявилися у зв'язку з вчиненим злочином, психологічні аспекти самого злочину – ставлення особи до вчиненого, його мотиви, цілі, потреби і рівень домагань тощо. До її компетенції не відноситься висвітлення етичних, філософських, педагогічних, медичних і правових особливостей злочинів і злочинців. Судово-психологічна експертиза, на відміну від консультації і залучення спеціаліста-психолога, може призначатись лише після порушення кримінальної справи. У літературі висловлювалась думка про можливість проведення експертизи до порушення кримінальної справи на стадії попередньої перевірки матеріалів. Незважаючи на слушність такої думки (кваліфікація вчиненого злочину може залежати від результатів експертизи), основне заперечення полягає у тому, що висновок експертизи, здійсненої до порушення кримінальної справи, має процесуальне значення ординарного документа. Відкладаючи порушення кримінальної справи у зв'язку з призначенням експертизи, органи слідства втрачатимуть час, необхідний для перевірки "по гарячих слідах". Призначенню психологічної експертизи повинна передувати значна підготовча праця з боку слідчого чи органу, що вважає її за доцільне. Тільки з'ясувавши об'єктивні і, особливо, суб'єктивні сторони вчиненого діяння, особливості особистості підозрюваного (звинуваченого), свідка, потерпілого, при наявності інших приводів слідчий або орган дізнання приймає рішення про проведення психологічної експертизи та її вид. При підготовці такої експертизи слідчі мають можливість користуватись консультаціями спеціалістів у даній галузі, причому найчастіше такі консультації мають усний характер; розповсюджена також практика їх отримання від фахівців кафедр кримінального права і процесу, психології, психіатричних лікарень по телефону. Важливим моментом у проведенні судово-психологічної експертизи є дотримання прав та інтересів учасників кримінального процесу, що охороняються законом. У цій групі осіб особливими гарантіями забезпечується обвинувачений. Тут слід виділити групу загальних прав обвинуваченого, які він має у зв'язку із проведенням будь-якої експертизи, у тому числі судово-психологічної, та його права у тому випадку, коли він сам виступає підекспертним.

Ціна

100

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.