Психодіагностика 2 (МАУП) нова

Контрольна робота

№ K-28019

117 стор.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1
Визначте, до якої групи психічних явищ — психічних процесів, психічних властивостей чи психічних станів — належить кожне явище, описане нижче:
1. Учитель математики неодноразово звертав увагу на те, що деякі діти з великими труднощами засвоюють матеріал безпосередньо після уроків фізкультури і набагато краще, якщо перед уроком математики була інша навчальна діяльність.
2. Учень Микола Ш. завжди відчував велике задоволення, коли його товариші демонстрували чудові знання з різних предметів.
3. Таня К. завжди прямо й відверто засуджувала своїх товаришів за несумлінне ставлення до навчальної роботи.
4. Вітя К. систематично відвідує гурток авіамоделістів.
5. Розглядаючи картину Врубеля «Демон і Тамара», людина мимоволі пригадує образи лермонтовських героїв.
6. Петрик К., прийшовши додому, відразу ж вирішив вивчити вірш. Проте, щоб він не робив — не міг правильно запам’ятати останню строфу. Після невеликого відпочинку хлопчик швидко вивчив останній уривок і продекламував увесь вірш виразно і без помилок.
Завдання 2
Прокоментуйте наступну думку. Дайте відповідь на поставлене запитання. Наведіть принаймні 5 доказів «за» і «проти».
Психологія — це не наука, а життєва практика! Подивіться на таксистів, офіціантів, гадалок, убогих — чим не психологи? Викликати довіру, вчасно зорієнтуватись на ваші слова й стан, змусити відкритись, повірити, довіритись, відгадати ваш настрій, соціальне становище, особливості характеру, а потім скористатись усім цим — тут і «справжнім» психологам є чому повчитись!
Завдання 3
Прокоментуйте наступні судження про психологію. Оберіть найбільш правильні і повні.
1. Психологія — наука, яка займається вивченням переживань і психічних станів, що встановлюються позачуттєвим шляхом, інтроспективно.
2. Психологія вивчає процеси активного відображення людиною і тваринами об’єктивної реальності у формі відчуттів, сприймань, понять, почуттів та інших явищ психіки.
3. Психологія — наука про закономірності, механізми і факти психічного життя людини і тварин.
4. Психологія — галузь біологічної науки, яка займається функціонуванням нервових процесів мозку.
5. Психологія — наука про феноменальні (безтілесні) сутності, які утворюють зміст окремого «Я» (тобто свідомість індивіда).
Завдання 4
Прокоментуйте наступні судження. З якими із них можна погодитись, а з якими неможна і чому?
1. При вивченні психічних явищ завжди варто встановлювати матеріальні причини їх виникнення.
2. Чужа душа — темниця.
3. У душі немає таємниць, яких не видавала б поведінка.
4. Єдиним джерелом пізнання психічних процесів є самоспостереження.
5. Психічна діяльність завжди отримує своє об’єктивне вираження у тих чи інших діях, рухах, мовних реакціях, у змінах роботи внутрішніх органів і т. д.
Завдання 5
Прокоментуйте висловлювання Е. Гуссерля. Із чим ви погоджуєтесь, що заперечуєте?
Усе матеріальне, фізичне, зовнішнє дане опосередковано через психіку, психічні ж переживання суб’єкта є єдиною первинною, безпосередньою даністю. І тому дані інтроспекції абсолютно достовірні, безпомилкові.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ № 2.

Завдання 1. Уявіть, що наведені висловлювання адресовані вам. Спробуйте відреагувати на них. Чи припустимо будь-де непрофесійне чи некоректне використання психодіагностичних методик?
1. Ти можеш мені дати бланки Стенфорд-Біне або чого-небудь ще по готовності до школи? Мій племінник на наступному тижні поступає в школу та буде проходити обстеження. Мені хотілось би трохи потренувати його, щоб він міг показати гарні результати.
2. Для удосконалення навчання в нашому коледжі нам потрібен IQ-тест, що не враховує впливу міжкультурних відмінностей і дозволяє вимірювати вроджений потенціал дитини.
3. Вчора ввечері я відповів на питання інтелектуального тесту, опублікованого в журналі „Ой так!”, і отримав IQ, що дорівнює 80; я думаю, що психологічні тести просто нерозумні.
4. Моя сусідка по кімнаті вивчає психологію. Вона дала мені особистісний тест, за яким я виявилась паранояльною психопаткою. Мене це так вразило, що я навіть перестала ходити на побачення до свого хлопця.
5. В минулому році Ви давали нашим працівникам з дослідницькою метою новий особистісний тест. Нам би тепер хотілось мати їх тестові показники для картотеки відділу кадрів.
6. В нашій школі нема психолога, тому вчитель фізкультури, що цікавиться психодіагностикою, проводить у нас факультативні заняття для старшокласників. Йому потрібні методики та ключі, щоб заняття набули практичного характеру.
Завдання 2. Визначте у наведеному списку, які із перерахованих завдань входять в компетенцію психолога, що приймає участь в судово-психологічній експертизі.
Діагностика здібностей обвинувачуваних, свідків та потерпілих; визначення мотивів злочину; діагностика їх індивідуально-психологічних та вікових особливостей; визначення рівня розумового розвитку; встановлення обставин злочину; встановлення здатності потерпілих в сексуальних злочинах правильно сприймати та оцінювати характер і значення здійснюваних з ними дій; встановлення причин здійсненого злочину; визначення міри провини звинувачуваного; визначення здатності неповнолітніх звинувачуваних з розумовою відсталістю усвідомлювати значення своїх дій і регулювати їх; діагностика рівня девіантності звинувачуваного; визначення можливості здійснення злочину підозрюваним; діагностика емоційно-афективних станів звинувачуваних в момент здійснення злочину; визначення можливості виникнення різних психічних явищ, що перешкоджатимуть адекватному виконанню професійних функцій (в авіації, автомобільному та залізничному транспорті, роботі операторів АС та диспетчерів тощо); визначення наявності чи відсутності у особи в період, що передує смерті, психічного стану, що детермінує самогубство.
Завдання 3. Про які методи психодіагностичного дослідження йде мова в наступних фрагментах?
1. Цей метод широко використовується в психодіагностиці особистості. В якості експертів можуть виступати особи, які добре знають обстежуваного. Головна особливість методу полягає в тому, що його використовують не як опис кількісних проявів властивостей, а як кількісну оцінку їх проявів, а також вираженості тих чи інших елементів поведінки. Результати даного методу фіксують вираженість більш чи менш дрібних елементів поведінки. Узагальнення зафіксованих результатів здійснює професійний психолог.
2. Спеціалізовані методи психологічного дослідження, за допомогою яких можна отримати кількісну та якісну характеристику досліджуваного явища. Від інших методів дослідження вони відрізняються тим, що передбачають стандартизовану процедуру збору, обробки даних, а також їх інтерпретацію.
3. Різновид попереднього методу, що передбачає оцінку психіки та поведінки людей не на основі вербальних запитань, а на основі виконаних завдань. З цією метою обстежуваному подається серія спеціальних завдань, за підсумками виконання яких роблять висновок про досліджуваний феномен.
4. Цей різновид того ж методу ґрунтується на системі завчасно підібраних і перевірених, з погляду валідності та надійності, питань, що дають можливість по відповідях обстежуваних зробити висновки про їх певні психологічні якості.
Завдання 4. Закінчіть наступні твердження.
1. Констатувальний експеримент виявляє...
2. Діалогічні (інтерактивні) техніки, на відміну від об’єктивних тестів, ... .
3. Контент-аналіз як психодіагностична процедура передбачає ...
Завдання 5. Класифікуйте методики, наведені у списку, за трьома основами: а) за метою використання; б) за процедурою проведення; в) за змістом.
Тести професійного відбору, практичні тести, тести досягнень, соціометричні методики, групові тести, тести профпридатності, вербальні тести, графічні тести, тести міжособистісних стосунків, тести інтересів, тести установок, тести здібностей, особистісні тести, тести емоційної регуляції, апаратурні методики, проективні тести, діагностика готовності до школи, клінічні тести, індивідуальні тести, тести конформності, тести психологічної сумісності, опитувальники, тести ”олівець-папір”, інтелектуальні тести, тести діагностики темпераменту.
Завдання 6. Об’єднайте перераховані параметри в дві групи, що характеризують особливості індивідуального та групового тестування. Поясніть переваги та недоліки обох видів обстеження.
Врахування індивідуальних особливостей; можливість одночасного тестування великих груп; неможливість врахування випадкових факторів (хвороба, втома, емоційний дискомфорт); можливість досягнення взаєморозуміння з обстежуваним; пред’явлення завдань через мікрофон; отримання великого обсягу даних; можливість спостереження за тим, як виконується завдання; розробка стандартизованих програм тестування; пред’явлення завдань в максимально формалізованому вигляді; використання складних категорій відповідей; спрощення функцій експериментатора; можливість використання проективних методик; спрощення інструкції; одноманітність умов проведення обстеження; об’єктивність при обробці даних; обробка результатів комп’ютерним способом; економія тестового стимульного матеріалу; легкість збору даних; швидкість збору даних (економія часу); малий репертуар форм завдань; застосування гнучких тестових завдань.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 3
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ № 3
Завдання 1.Вкажіть, які з наведених нижче твердженьправильні, а які –ні.
А.Психодіагностика –метод психологічного дослідження.
Б.Психодіагностика –самостійна галузь психології.
В.Гіпотеза –це гадана відповідь на питання про характер зв’язку подій, явищ.
Г.Опитувальники призначені для вимірювання тільки особистіснихособливостей.
Д.В експерименті можливий повний контроль змінних.
Е.При бесіді у випробовуваного може виникнути підозрілість, недовіра, тривога.
Є.Тести можуть бути орієнтований не тільки на оцінні показники.
Ж.За допомогою проективних тестів можнавиявити приховані, неусвідомлені спонуки, прагнення, конфлікти, переживання.
З.В проективних тестах головним є їх зміст.

Завдання 2. Класифікуйте методики наступного списку за такими підставами:
а) за метою застосування;
б) за процедурою проведення;
в)за змістом.
Тести професійного відбору; дієві тести; тести досягнення; соціометричні методики; групові тести; тести профпридатності; вербальні тести; графічні тести; тести міжособистісних відносин; тести інтересів; тести установок; тести здібностей; особистісні тести; тести емоційної регуляції; апаратурні методики; проективні тести; діагностика готовності до школи; клінічні тести; індивідуальні тести; тести конформності; тести психологічної сумісності; опитувальники; тести «олівець –папір»; інтелектуальні тести; експертні оцінки; діагностика темпераменту.

Завдання 3.Поясніть ситуацію, яка склалася у формуванні методів дослідження. Вкажіть, чому психіка людини не може вивчатися безпосередньо?
Відомо, що першим методом психології була інтроспекція –спроба прямого проникнення людини в своє психічне життя. В подальшому на зміну самоспостереженню прийшли опосередковані методи пізнання –спостереження та експеримент. Самоспостереження нині відіграє другорядну роль і використовується як допоміжний метод психологічного дослідження.

Завдання 4. Проаналізуйте наведений нижче текст і дайте відповідь на поставлене в ньому запитання. Чим пояснити, що між думкою і дією не завжди є однозначна відповідність? В чому цінність методу спостереження і в чому його недоліки?
Психіка людини не замкнутий в собі світ. Наші думки, відчуття, мрії і прагнення виявляються в справах і вчинках. А вони доступні зовнішньому об’єктивному спостереженню. Їх можна записувати, знімати на плівку і т.д. Значить, до вивчення психіки людиниможна застосувати спостереження –могутній метод природознавства. І його широко використовують, але... як ви думаєте, чи однаково індивід поводиться сам на сам і тоді, коли знає, що його вивчають, спостерігають за ним?

Завдання 5. Про які методи психологічного дослідження йдеться в наведених нижче фрагментах?
А.Психолог прагне зібрати якомога більше інформацію про конкретний «випадок» для того, щоб дати відповідь на головне питання про генезис і прогноз психологічних властивостей, для визначення статусу особистості. Цей метод будується на основі гіпотез, що раніше висуваються.
Б.Цей метод широко застосовується в психології особистості. Головна особливість методу полягає в тому, що його використовують не у вигляді опису кількісних проявів властивостей, а у вигляді кількісних оцінок їх прояву, а також вираження тих або інших елементів поведінки. Як оцінювачі можуть виступати індивіди, котрі знають випробовуваних.
В.Спеціалізовані методи психологічного дослідження, за допомогою яких можна отримати кількісну або якісну характеристику явища, що вивчається. Від інших методів дослідження ці методи відрізняються тим, що припускають стандартизовану вивірену процедуру збору і обробки даних, а також їх інтерпретацію.
Г.Один з різновидів попереднього методу, який заснований на системі наперед відібраних і перевірених, з погляду їх валідності та надійності, питань. За відповідями випробовуваних судять про їх психологічні якості.
Д.Інший різновид методу припускає оцінку психіки і поведінки людей не на основі вербальних відповідей, а на базі виконаних завдань. З цією метою випробовуваному пред’являється серія спеціальних завдань, за підсумками виконання яких роблять висновок про якість, що вивчається.

Завдання 6. Вкажіть, в якому з пунктів названі ознакитакого методу психологічного дослідження, як спостереження, а в якому – експерименту. А.Вивчення проводиться в природних для випробовуваного умовах.
Б.Психолог активно викликає явище, що вивчається.
В.Піддослідні не знають, що стали об’єктом психологічного вивчення. Г.Дослідження проводиться в спеціальній лабораторії.
Д.Психолог не втручається у перебіг психологічного явища, що вивчається.

Завдання 7. Виберіть з партнером по парті тему для бесіди. По черзі міняючись ролями проведіть діагностичну бесіду. Опишіть свої відчуття, коли Ви були в ролі дослідника і в ролі випробовуваного.

Завдання 8.Нижче наведеніваріанти запитань, характерних для анкети або для інтерв’ю. Поясніть мету, з якою ставилися ці запитання, ступінь варіативності відповідей і доцільність цих методів збору фактичного матеріалу.
А. Як ти ставишся до людей інших рас і національностей?
а) з неприязню, ненавистю; б)байдуже; в)вивчаю, цікавлюсь; г)вважаю рівними з собою; д)готовий до дружби і співпраці; е)не бачу проблем.
Б.Після неприємних для мене подій, я частіше всього...: а)...переживав почуття гніву, злості на себе або на оточуючих; б)...виникало бажання що-небудь штовхнути, зламати, поруйнувати, ударити кого-небудь; в)...оцінював перспективи майбутнього –будував плани на майбутнє; г)...з’являлися думки типу «заснути і не прокинутися», «якби зі мною відбулося що-небудь, і я помер...» і т.д.
В. Які дії, вчинки, особисті якості твоїх однокласників ти найбільше шануєш?

Завдання 9. Про яке саме спостереження йдеться у наведених нижче прикладах?
А.У 60-ті роки Джейн Гудолл вивчала особливості життя диких шимпанзе. В процесі досліджень спостерігач звичайно тихо сидів у чагарниках, поки об’єкти, звикнувши до нього, не переставали звертати увагу на дивного глядача і не поверталися до нормального способу дій. При цьому в декількох випадках були відображені на плівку епізоди, що свідчать про те, що шимпанзе використовують і навіть виготовляють знаряддя праці. Зокрема, очистивши від листя гілочку, вони поволі опускали «вудку» всередину термітника. Комахи, що вчепилися в чужорідний предмет, витягувалися вгору і поїдалися хитромудрими ловцями. Б.Якщо сторонній спостерігач просто характеризує підлітка з гуртка «Умілі руки» як «схильного до співпраці», то психолог, який «працює на сусідньому верстаті» фіксує, що цей підліток упродовж одного заняття п’ять разів позичив іншим членам гуртка свій інструмент, вісім разів надав допомогу і двічі звернувся по допомогу сам. Крім того, поведінка спостережуваного зіставляється з аналогічними характеристиками його поведінки, які кількісно виражені оточуючими людьми.
В.У відомому дослідженні Курта Левіна піддослідні знаходилися 10-15 хвилин у порожній кімнаті, чекаючи, що за ними ось-ось зайдуть, і непідозрювали про спостереження, яке проводилося. Кожний з них, опинившись у такій ситуації, починав розглядати навколишні речі; їх дії визначалися тим, що він бачить. Речі ніби притягали до себе, обумовлюючи поведінку, яку К.Левін назвав польовою.

Завдання10. Про які види експерименту йдеться у наведених нижче прикладах?
А.У відомому експерименті «Дитина Ікс» три групи дорослих людей попросили погратися з дітьми різної статі, одягненими в однаковий одяг жовтого кольору, і описати їх. Якщо дорослим говорили, що діти –дівчатка, ті пропонували їм няньчити ляльок і описували як ніжних і ласкавих. Якщо говорилося, що діти –хлопчики, дорослі пропонували їм пограти у футбол і описували як мужніх. Якщо ніщо не говорилося про те, хлопчики це або дівчатка, дорослі старалися самі знайти відповідь і відповідно поводитися з дітьми. Фактично, стать при цьому вгадувалася не точніше, ніж, якби це робилося випадковим чином.
Б.В експериментах С. Мілграма одна людина або компанії у розмірі 2, 3, 4, 5, 10 і 15 чоловік зупинялися посеред жвавого нью-йоркського тротуару та дивилися вгору. Природно, що при цьому навкруги них збиралися перехожі і також задирали голови. З’ясувалося, що відсоток приєдналися зростав при збільшенні розміру групи до п’яти чоловік.
В.О. В. Запорожець розпитував дошкільників про маловідомі їм фізичні явища, зокрема, чому одні предмети плавають, а інші тонуть. Отримавши більш менш фантастичні відповіді, він запропонував їм кидати у воду різні речі (маленький цвях, який здавався легким, великийдерев’яний брусок і ін.). Заздалегідь, діти вгадували, попливе предмет або не попливе. Після достатньо великої кількості проб діти починали міркувати послідовно і логічно. У них з’явилася здібність до найпростіших форм індукції та дедукції.

Практичне заняття № 1. Психодіагностика інтелекту
Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. В якому із наступних відношень знаходяться пари понять:

Стр. 23
1. а) інтелект – б) вербальний інтелект;
2. а) вербальний інтелект – б) невербальний інтелект;
3. а) інтелект – б) розумовий розвиток;
4. а) інтелект – б) мислення;
5. а) інтелект – б) спадковість;
6. а) інтелект – б) соціальне середовище.
Завдання 2. Чи однакові по значенню та вживанню перераховані нижче терміни?
Інтелект, мислення, розум, менталітет, знання, мудрість, освіченість, поінформованість, інтелігентність, розуміння, обізнаність, ерудиція.
Завдання 3. Які із наведених висловлювань помилкові і чому?
1. Інтелект – відносно стійка структура розумових здібностей.
2. Систему інтелекту визначають мисленнєві здібності (системо утворюючий фактор), атенційні, мнемічні, імажинативні та ін..
3. Інтелект людини неможна оцінити на основі спостереження за результативністю її діяльності чи успішністю виконання розумових тестів.
4. І вербальний, і невербальний інтелект однаково пов’язані з практикою.
Завдання 4. Прочитайте наведений уривок. Узагальніть історичні спроби означити межі поняття „інтелект”. Сформулюйте сучасне визначення інтелекту.
Змістовий образ інтелекту заданий в концепції Платона. Згідно Платону, інтелект – це те, що відрізняє людську душу від тваринної. Нус – надіндивідуальний за природою творчий початок, що включає інтуїцію і наближає людину до божественного світу. Арістотель поряд з таким інтелектом допускає існування пасивного, перехідного смертного інтелекту. В подальшому ранг інтелекту ніби весь час понижується. Він починає розглядатись як здібність людини до пізнання (вроджена чи набута). Функції інтелекту операціоналізуються, стають більш і більш земними, щоб не сказати утилітарними. Робляться спроби звести інтелект до вузької здібності пристосування, до вирішення більш практичних завдань. В психології починається смуга виміру інтелекту як деякої операційно-технічної функції, і вчені, усвідомлюючи обмеженість, а часом і беззмістовність таких процедур, не без єхидності визначають інтелект як те, що вимірюється за допомогою тестів на інтелект (кількість таких тестів багато більше ста). В зоопсихології та етології зараз ведуться пошуки інтелекту навіть у внутрішньому інстинктивних форм поведінки. (В.П.Зінченко, Е.Б.Моргунов)
Завдання 5. Визначте програму діагностики інтелектуальної готовності дитини до навчання в школі. Які психометричні тести може використати психолог в цій діагностичній ситуації? Обґрунтуйте свою відповідь.
Рекомендована література: 1,3, 4, 5, 14, 22, 23, 24, 27, 33, 36, 39, 56, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 76, 90, 100, 107, 114, 115, 127, 129, 138, 140, 145, 151, 156, 164.

Практичне заняття № 2. Психодіагностика пізнавальних процесів.
Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. Батьки молодшого школяра скаржаться на його неуважність та слабку пам’ять. Саме це вони визначають як причини невстигання дитини в школі. Визначте програму психологічної діагностики цих пізнавальних процесів учня.
Завдання 2. Складіть програму психологічного обстеження пізнавальної сфери учнів четвертих класів. Які особливості пізнавальних здібностей дітей цього віку необхідно враховувати при формування класів в середній школі? Обґрунтуйте свою відповідь.

Практичне заняття № 1.
Практичне заняття № 1. Типологічна діагностика та діагностика рис особистості. Особистісні опитувальники
Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. Англійський етнограф Е.Локк запропонував для опису особистості складну концептуалізацію, в якій перехрещуються декілька різних параметрів:
1) Внутрішній чи зовнішній локус контролю – уявлення про положення індивіда в його поведінковому середовищі.
2) Активність чи пасивність – сприймається „Я” в якості контролюючої чи підконтрольної інстанції.
3) Час – детермінанти людської поведінки визначаються більше в минулому, теперішньому чи майбутньому.
4) Простір – де саме локалізується „Я”.
Проаналізуйте позицію автора, наскільки така схема аналізу особистості є повною та завершеною; чи можна опиратися на її положення в психодіагностиці особистості. Обґрунтуйте свою відповідь.
Завдання 2. Уважно прочитайте наведений уривок. Якби Ви були практичним психологом, яку програму психодіагностичного обстеження особистості склали би? Які методики психологічної діагностики Ви могли би застосувати в цьому випадку? Обґрунтуйте свою відповідь.
До психолога за допомогою звернувся підліток, 14 років.
„Що за життя у мене? Чому так багато болю приносять „оточуючі”? Це жахливе почуття, коли ти нікому не подобаєшся, бач, маєш своє Я.
Я – сильна, самостійна особистість. Мені огидні будь-які прояви слабкості, нерішучості, залежності. Рідні, друзі, вчителі, знайомі – всі ніби знущаються з мене, коли починають переконувати в своєму. Мене нудить від людей, які скиглять, шукають підтримки, просять порад, не знають як діяти. Моя мета – досягти вершин успіху незалежним одинаком. Рішуче відкидати все те, що заважає досягненню мети, не піддаватися почуттям. Невже я так багато прошу? - Не чіпати мене! Я знаю, чого я хочу. Мабуть треба стати комп’ютером, щоб не зважати на інших. Я їх ненавиджу.
Де знайти вихід справедливого облаштування світу?!”
Рекомендована література: 4, 7, 14, 19, 35, 38, 45, 84, 94, 97, 100, 101, 117, 125, 128, 130, 133, 134, 147,148, 151, 154, 158, 164, 165.

Практичне заняття №1
Практичне заняття №1. Психодіагностика мотивації

Методичні вказівки: студенти повинні чітко засвоїти поняття „мотиви”, „мотивація” та „ мотиваційна сфера” особистості. Проаналізувати основні моделі мотивації: змістовні та процесуальні, основні підходи до класифікації мотивів.
Для більш глибокого розуміння сутності особливостей психодіагностики мотивації варто акцентувати увагу на основних показниках мотивації, індикаторах мотивації, що опосередковують процеси та критерії мотивації.
Необхідно спеціально зупинитися на особливостях прямих та непрямих методів психодіагностики мотиваційної сфери особистості, відзначити переваги та недоліки кожної із цих груп методів.
Студенти повинні вміти виділяти особливості здійснення діагностики мотивів в різних сферах – освіти, праці, спорту тощо.
На самостійне опрацювання виносяться питання зв’язку мотивації та діяльності, а також питання фальсифікації та установок на відповіді в процесі психодіагностики мотивів.

Словникова робота: мотив, мотивація, потреба, інтерес, прагнення, наміри, ціль; розвиненість мотиваційної сфери, гнучкість мотиваційної сфери, ієрархізованість мотиваційної сфери; мотивація досягнення; мотивація схвалення; мотивація афіляції.
Питання та завдання для самоконтролю:
1. Порівняйте зміст понять „мотив”, „мотивація”, „мотивування”.
2. Визначте характерні особливості прямих методів психодіагностики мотивів.
3. Визначте особливості непрямих методів психодіагностики мотивів.
4. Яка мета використання методики „Тест гумористичних фраз” і основні напрямки інтерпретації відповідей?
Робота з першоджерелами (анотування):
1. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность / Пер. с нем. – М.: Педагогика, 1986.
Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. Ефективна робота працівника значно залежить від задоволеності роботою. Це можливо, якщо людина орієнтована на зміст праці, коли вона працює в сприятливих умовах, в неї гарно організоване робоче місце і трудовий процес; сприятливі відносини з керівником та колегами, достатні матеріальні винагороди (рівень заробітної плати); є перспектива професійного росту тощо.
Розробіть програму вивчення задоволеності працівників підприємства (торгова організація, будівельна організація, готельний бізнес) мікрокліматичними умовами праці, змістом діяльності, стосунками з керівниками та колегами, можливістю професійного росту.
Завдання 2. Відомо, що в дошкільному віці найбільшою спонукальною силою наділені ігрові мотиви, а в молодшому шкільному – учбові. Для ефективного навчання та розвитку дитини важливо знати, які мотиви домінують в мотиваційній сфері майбутнього першокласника – ігрові чи учбові, оскільки при низькому розвитку учбової мотивації дитина може не приймати поставленого перед нею учбового завдання.
Розробіть програму діагностики особливостей розвитку мотиваційної сфери дітей, що поступають в школу, спрямованої на виявлення домінування ігрового чи пізнавального мотивів.
Рекомендована література: 3, 4, 6, 7, 8, 17, 27, 28, 31, 37, 40, 42, 47, 73, 78, 80, 82,83, 85, 93, 96, 108, 110, 117, 127, 135, 143, 146.
психологічні задачі
Психологічна задача № 1
Шкільний психолог розробив анкету, спрямовану на з’ясування ставлення учнів до заходів, які проводились у школі. Вона складалася із 40 запитань і починалася словами „Чи подобається тобі?..”, „Чи хотів би ти?..”, „Чи задоволений ти?..”, „Чи любиш ти?..”. Передбачалися відповіді „так” або „ні”, що їх повинні були вибрати опитувані.
Запитання:Чи правильно складено цю анкету? Яких вимог потрібно було дотримуватись? Представте свій варіант анкети.
Психологічна задача № 2
Під час опитування солдатів з’ясувалося їхнє бажання брати участь у бойових діях. Першу групу становили новачки, які служили в підрозділах, що цілком складалися з новобранців. Другу групу складали також новачки, але з підрозділів. Що вже брали участь в бойових діях. Членами третьої групи були фронтовики з досвідом ведення бойових дій. Виявилося, що в першій групі “ готових ” вступити в зону безпосередніх бойових дій було 46%, у другій – 28%, у третій – 15%.
Запитання: Чому так сталося? Про що свідчать ці дані?
Психологічна задача № 3
Дев’ятикласник Володимир Д. легко сприймає навчальний матеріал, вчиться на “відмінно”. Оточуючі з дитинства захоплювалися ним. Називаючи його “Архімедом”. У школі, особливо у старших класах, у нього з’являлося прагнення “здивувати” однокласників і вчителів свою ерудицією – багато читаючи, він завжди намагався відшукати щось сенсаційне, нікому не відоме. Володимир справді має широкі, але неглибокі і погано систематизовані знання.
Запитання:У якому напрямку розвиваються здібності цього учня? Що йому можна порадити? Які психодіагностичні методики Ви би застосували у даному випадку?

Контрольні питання до теми
Контрольні питання та завдання:
1. В чому сутність психодіагностичного методу?
2. Які основні підходи розрізняють в психодіагностичному методі?
3. Які є підґрунтя для класифікації психодіагностичних методів?
4. Які методи розрізняють за критерієм завершеності циклу психологічного дослідження?
Практичне заняття № 1
Практичне заняття № 1. Діагностика міжособистісних стосунків

Методичні вказівки: в процесі підготовки до семінарсько-практичного заняття та для виконання самостійних завдань студентам важливо актуалізувати свої знання з соціальної психології, що стосуються проблем міжособистісних стосунків; структури взаємодії та спілкування людей: поведінковий, афективний, когнітивний компоненти; симпатій – антипатій в міжособистісних стосунках; сумісності – несумісності осіб в умовах взаємодії; факторів взаємодії осіб: соціологічний (соціально-економічний статус, професія, освіта), соціально-психологічний (ціннісні орієнтації, цілі, позиції, міжособистісний статус і т.п.), психологічний (стереотип поведінки), психофізіологічний (темперамент, емоційність, реактивність і т.п.); міжособистісних стосунків в подружніх парах; стосунків в системі „батьки-діти”.
Також студенти повинні засвоїти критерії, за якими здійснюється систематизація методичних прийомів дослідження міжособистісних стосунків: а) на основі об’єкта (діагностика діадних стосунків, внутрішньо групових процесів, стосунків між групами і т. п.); б) на основі завдань, що розв’язуються у дослідженні (діагностика групової згуртованості, сумісності і т.д.); на основі структурних особливостей методик (опитувальники, проективні, соціометрія і т. д.); на основі вихідної точки відліку діагностики міжособистісних стосунків ( виявлення суб’єктивних переваг, особистісних характеристик учасника спілкування, суб’єктивного відображення учасника стосунків і т. д.). Також, в окрему групу можна виділити методики непрямої оцінки міжособистісних стосунків, вони ґрунтуються на виявлених в соціальній психології закономірностях впливу емоційного ставлення головним чином на невербальну поведінку та паралінгвістичні параметри (наприклад, методики, що базуються на закономірностях проксемічної поведінки людей – вибір суб’єктом положення в просторі відносно іншої особи чи групи осіб залежить від його міжособистісних стосунків – позитивне емоційне ставлення проявляється у виборі більш близької відстані). Ці знання є важливими в практичній психодіагностиці, оскільки дають можливість оцінити адекватність методики завданням того чи іншого дослідження.
На самостійне опрацювання виносяться питання міжособистісних конфліктів як об’єкта психодіагностики, особливості здійснення діагностики конфліктів в різних сферах (освіта, виробництво, спорт тощо) та її зв’язку з психопрофілактикою конфліктів.
Словникова робота: міжособистісні стосунки, соціометрія, соціометричний критерій, параметричні та непараметричні соціометричні критерії, соціоматриця, соціограма, референтометрія.

Питання та завдання для самоконтролю:
1. З якою метою може проводитися діагностика міжособистісних стосунків в трудовому колективі, в класі?
2. Що таке „соціометрія”? Опишіть форми соціометричної процедури. Як складаються соціометричні картки? Як проводять аналіз соціоматриці і побудову соціограми?
3. Які характеристики можна отримати за допомогою опитувальника Т.Лірі?
4. Порівняйте опитувальники А.В.Варга, В.В.Століна, Е.Г.Ейдеміллера.
Робота з першоджерелами (анотування):
1. Жуков Ю.М. и др. Диагностика и развитие компетентности в общении. – М., 1990. – 104 с.

Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. Вивчення особливостей міжгрупової та внутрішньо групової взаємодії є важливим напрямком роботи практичного психолога в організації, це дає можливості виявити деякі особливості психологічного клімату.
Визначте процедуру опитування для вивчення групових відносин в трудовому колективі.
Завдання 2. Вихователька підготовчої групи дитячого садка звернулась до психолога з проханням допомогти подолати конфліктну поведінку деяких дітей.
Якби Ви були психологом в цьому дитячому садку, то яку б розробили програму вивчення конфліктної поведінки дітей. Обґрунтуйте свою відповідь з врахуванням вікових особливостей дітей та факторів, які можуть детермінувати конфліктність в цей період.
Рекомендована література: 3, 5, 6, 14, 15, 17, 18, 21, 27, 51, 52, 73, 117, 124, 149, 156.

Практичне заняття № 1
Практичне заняття № 1. Психодіагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості
Методичні вказівки: в процесі підготовки до семінарсько-практичного заняття та для успішного виконання завдань самостійної роботи студенти повинні звернути увагу на зміст понять „індивідуальна свідомість” та „самосвідомість”, розкрити їх структурні компоненти та особливості прояву.
Необхідно ознайомитися з психодіагностичними методами, що застосовуються в практиці дослідження як індивідуальної свідомості, так і самосвідомості. Особливе місце в ряду цих методів та технік займає метод „Репертуарних грат” Дж.Келлі. Слід звернути увагу на підґрунтя техніки репертуарних грат, відзначити її відмінності стосовно інших технік суб’єктивного шкалювання, виділити принципи її складання. Самостійно студенти опрацьовують поняття когнітивної диференційованості.

Словникова робота: індивідуальна свідомість, самосвідомість, метод репертуарних грат, репертуарна матриця, техніка суб’єктивного шкалювання, семантичний диференціал, стандартизовані самозвіти.

Питання та завдання для самоконтролю:
1. Які особливості „Я-концепції” відображаються на її психодіагностиці?
2. Перерахуйте основні види діагностичних методів, що спрямовані на виявлення особливостей індивідуальної свідомості та самосвідомості.
3. Дайте характеристику опитувальникам діагностики само ставлення В.В.Століна та С.Р.Пантілєєва.
4. В чому специфічні особливості семантичних методів діагностики самосвідомості, що відрізняють їх від опитувальників?
5. Які переваги репертуарних особистісних методик перед іншими семантичними методами?
6. Визначте значення проективних методик в психодіагностиці індивідуальної свідомості та самосвідомості.

Робота з першоджерелами (анотування):
1. Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности. – М., 1987. – 234 с.
2. Похилько В.И., Федотова Е.О. Техника репертуарных решеток в экспериментальной психологии личности // Вопр. психол. – 1984. – № 3. – С. 151–157.

Творчі завдання та проблемні ситуації:
Завдання 1. Для вивчення ідентифікації використовують метод аналізу Я-висловлювань. Наприклад, обстежуваному пропонують наступну інструкцію: „Розкажіть що-небудь про себе”. Отриманий матеріал опрацьовують методом контент-аналізу. Прочитайте наведений уривок. Виділіть в тексті Я-висловлювань характеристики „Я” обстежуваного (світоглядні, соціальні, моральні тощо).
Текст Я висловлювань: „Ну, навчаюсь в ліцеї. Взагалі людина звичайна, займаюсь спортом. В свій час навчався в музичній школі. Що ще ... веселий. Взагалі-то друзі якось мене весь час чомусь вибирають лідером. А так – звичайна людина. Я вважаю, що я звичайний, вони думають, що ні”.

Завдання 2. Для вивчення особливостей Я-концепції часто використовують проективні методики. Уважно розгляньте наведені нижче малюнки (Рис.9 та Рис.10). Які особливості Я-концепції учня Ви б виділили? Обґрунтуйте свою відповідь.

Рис.9. Малюнок обстежуваного Михайла, 11 років (Символічні завдання на вияв соціального „Я”)

Рис. 10. Малюнок обстежуваного Михайла, 11 років („Я-реальне-Я-ідеальне)
Завдання 3. Уважно розгляньте наведені нижче малюнки (Рис.11, Рис.12, Рис.13, Рис.14 та Рис.15). Які особливості Я-концепції цих обстежуваних Ви можете виділити? Обґрунтуйте свою відповідь.

Рис.11. Малюнок обстежуваного Андрія, 16 років („Неіснуюча тварина”)

Рис.12. Малюнок обстежуваного Кирила, 29 років („Неіснуюча тварина”)

Розповідь про тварину: „Живет на песчаной местности до 3-х лет. Питается червями, мотылями. Ночное животное, серо-черного окраса, гребень ярко красного цвета. Предпочитает вести одинокий образ жизни. (В тексті збережено мовні стилістичні особливості автора малюку)

Рис.13. Малюнок обстежуваної Тетяни, 30 років („Неіснуюча тварина”)

Рис.14. Малюнок обстежуваного Олексія, 15 років („Неіснуюча тварина”)

Рис.15. Малюнок обстежуваної Ліни, 19 років („Неіснуюча тварина”)

Контрольні питання до теми
1.В чому полягає відмінність формалізованих методик від малоформалізованих?
2. Які методи розрізняють за методичним принципом, що лежить в їх основі?
3. Назвіть види психодіагностичної літератури, розкрийте вимоги до публікацій психологічних матеріалів.
4. Які вимоги висуваються до користувачів психодіагностичних методик?
ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ

1. Предметом психодіагностики є:
1. Набір різних діагностичних методів;
2. Вимір динаміки психічних процесів під впливом життєвих ситуацій;
3. Дослідження особистості в системі інтеріндивідуальних, інтраіндивідуальних зв’язків і суб’єкт-суб’єктних стосунків;
4. Тестування інтелектуального розвитку людей.
2. Першу у світі лабораторію психологічних досліджень заснував:
1. Френсіс Гальотн;
2. Вільгельм Вундт;
3. Альфред Біне;
4. Григорій Росслімо.
3. Так звані „процедурні технології психодіагноситки” використовуються у:
1. Психогенетичному підході в психології;
2. Психології якісного аналізу;
3. Біхевіоріальній психології;
4. Всіх теоретично-психологічних течіях.
4. У сучасній психологічній науці поняття „тест” означає:
1. Спеціально створений набір запитань, призначених для виявлення особистісних властивостей і особливостей психічних процесів;
2. Єдино можливий метод вивчення психіки;
3. Системна модель експертизи психічних явищ;
4. Стандартизована система запитань і задач, що мають визначену шкалу значень.
5. До професійних психодіагностичних тестів пред’являються вимоги на відповідність:
1. Перевірці;
2. Відтворюванності;
3. Достовірності;
4. Точності;
5. Валідності;
6. Надійності.
6. Поняття „конструктна валідність тесту” передбачає його відповідність щодо:
1. Зовнішньої очевидності того, що вимірюється;
2. Повноти, точності і широти психодіагностичної проекції;
3. Визнаної в науці теоретичної концепції;
4. Підтвердження діагностичного матеріалу іншими методами.
7. Валідизація тестів пов’язана з їх перевіркою;
1. На зручність у використанні;
2. На відповідність предмету діагностики;
3. На повторюваність результатів при всіх тестуваннях;
4. На допустимі інтервали точності, тобто мінімальний інтервал погрішностей;
5. На інтерес до тестового завдання, як і до процедури обстеження.
8. Надійність тестів перевіряється шляхом (три правильні відповіді):
1. Повторного застосування тесту на одній і тій же вибірці;
2. Набору одного статистичного матеріалу на різних вибірках;
3. Використання різних тестових методик;
4. Застосування двох еквівалентних форм тесту;
5. Розподілу тесту на дві чи більше частини;
6. Розосередження тестових шкал.
9. Надійність тесту – це:
1. Однозначність досліджуваних властивостей і якостей психіки;
2. Стійкість процедури щодо об’єктів дослідження, забезпечення стабільності вимірів;
3. Істинність тестової інформацї.
10. Достовірність тестів – це:
1. Допустимий рівень в точності вимірів;
2. Переконливість результатів для підтвердження гіпотези психодіагностики;
3. Безпомилковість вимірів.
11. Помилка вимірів при перевірці тесту на достовірність визначається:
1. Мірою розсіювання середніх значень у заданому діапазоні, тобто величиною середньоквадратичного відхилення (дисперсією);
2. Середньоарифметичним значенням (Х);
3. Коефіцієнтом варіації (V).
12. Психодіагностичні методи Б.Г.Ананьєв поділяє на таку кількість категорій:
1. 3;
2. 4;
3. 5;
4. 8.
13. Згідно з висновками Б.Г.Ананьєва, за основу тестової категоризації взято такий принцип:
1. Логічної наступності і взаємної доповнюванності тестових методик;
2. Предметної спрямованості, що виходить з мети дослідження;
3. Завершеності циклу психологічного дослідження.
14. Стимульний матеріал у психологічних тестах поділяється на такі види:
1. Вербальні;
2. Відкриті;
3. Невербальні;
4. Закриті.
15. Визначте, які з перерахованих тестів належать до тих, у яких стимули – вербальні стандартизовані; відповіді закриті, типу „вибір”:
1. 16-факторний особистісний тест Р.Кеттела;
2. Методика „ціннісні орієнтації” М.Рокича;
3. Коректурна таблиця Бурдона;
4. Прогресивні матриці Равена;
5. ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
16. Визначте методику, у якій використовуються стимули – вербальні стандартизовані, відповіді – відкриті, типу „доповнення”:
1. Незавершені речення;
2. Асоціативний есперимент;
3. Фрустраційний тест Розенцвейга;
4. ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).
17. Визначте методику, у якій використовуються стимули – невербальні, вербальні; відповіді – відкриті, типів „доповнення” і „вільне конструювання”:
1. Контент-аналіз;
2. Час реакції;
3. Малюнок „будинок – дерево – людина”.
18. Визначте методику, де основний принцип конструювання – „стимули – вербальні (невербальні) індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті”:
1. Контент-аналіз;
2. Психодіагностичний тренінг;
3. Рівень домагань Ф.Хоппе.
19. В основу дослідження простої реакції людини покладена така логіка конструювання тестів:
1. Стимули – невербальні, індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті;
2. Стимули – невербальні, динамічні; відповіді – регулювання через органи управління;
3. Стимули – невербальні; відповіді – типу „вільне конструювання”.
20. Артефакти, що пов’язані з умовами обстеження, відносяться до таких перемінних:
1. Особистості випробовуваного;
2. Особистості експериментатора;
3. Ситуативних перемінних.
21. Інструкція в психодіагностичному обстеженні:
1. Завжди жорстко регламентує однозначність виконання тестового завдання, як і поведінку пацієнта в процедурах тестування;
2. Визначається цілями дослідження і допускає вибір дій на розсуд випробовуваного.
22. Перевірка гіпотези (діагностичного задуму, припущення) здійснюється в такому психодіагностичному експерименті:
1. Що орієнтований на „пілотажне” дослідження;
2. Критичному дослідженні;
3. Методичному дослідженні.
23. Щоб уникнути недоліків у психологічній діагностиці, до тестових завдань висуваються такі вимоги (три правильні відповіді):
1. Логічної комбінованості, наступності;
2. Непрогностичності і неочевидності в рішеннях тест-завдань;
3. Індиферентності результатів і оцінок.
24. Спотворення, тобто інсценування різних форм, специфічних станів чи їх симптомів людиною, якій вони не притаманні, називається (відзначити неправильну назву):
1. Симуляція;
2. Дисимуляція.
25. Спотворення відповідей у бік соціальної бажаності називається:
1. Депривація;
2. Агравація;
3. Симуляція;
4. Дисимуляція.
26. У психодіагностичній практиці вдаються до тактичних прийомів: маскування дійсної мети дослідження, раптової постановки запитань, нечіткості цілей тестування, відволікання від головного, а також до використання статусних форм психіки, психофізіологічних і статусних індикаторів психіки, інших принципів. Це робиться для того, щоб:
1. Приховати від випробовуваного істинне пізнання його психіки;
2. Додати психологічному обстеженню риси науковості, загадковості;
3. Забезпечити об’єктивність психодіагностичних вимірів.
27. Коли у стимульному матеріалі тесту використовуються помилки сприйняття, установча готовність діяти, оцінювати і поступати певним чином, актуалізація особистісних сенсів, конструктивних домінант, вибірковість, заміщення цінностей і переживань, то йдеться:
1. Про тести на сприйняття і діагностику пізнавальних процесів;
2. Про тести на визначення здібностей;
3. Про проективні тести;
4. Про тести на визначення умінь і навичок.
28. У психодіагностиці застосовують два види статистичних досліджень: суцільне і вибіркове. При вибірковому дослідженні отриманий результат допускає деяку неточність – помилку репрезентативності. Зі збільшенням кількості спостережень допущена помилка неточності:
1. Зменшується;
2. Збільшується;
3. Не змінюється.
29. Проблема оцінки й оцінювання в психодіагностиці розглядається як:
1. Результат зображення кількості вимірюваного явища психіки;
2. Процес оцінювання, своєрідна кваліметрія, осмислення і тлумачення властивостей, змісту і якості психічних проявів досліджуваного;
3. Розміщення вивченого факту в дихотомічній шкалі „добре – погано”.
30. Ймовірне прогнозування в психологічній діагностиці здійснюється за допомогою:
1. Інтуїції і осяяння, досвіду і внутрішнього „чуття” діагноста;
2. Точних математичних розрахунків;
3. Практично виключається з психологічних досліджень.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.