Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Соціальна психологія та психологія конфлікту Лабораторна робота 4

Контрольна робота

№ K-28608

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4
Обґрунтування вибору стратегії взаємодії в конфлікті

Мета: навчитись вибирати доцільну стратегію поведінки в конфлікті, аналізувати зміст стратегій поведінки в конфліктній ситуації та обґрунто-вувати доцільність їх вибору у різних ситуаціях (з урахуванням значущості поставленої мети та важливості збереження стосунків).

Вступні рекомендації
Г.Скотт рекомендує задля збіьшення ефективності вирішення конфліктної ситуації вибрати певний стиль поведінки, враховуючи при цьому як власний стиль, так і стиль інших залучених у конфлікт людей та саму природу конфлікту.
Основні стилі поведінки в конфліктній ситуації описані в системі, що на¬зи¬вається методом Томаса–Кілмена (КеннетУ. Томас та Ральф X. Кілмен 1972 р.). Вони пов’язані із загальним дже¬релом будь-якого конфлікту – неспівпадінням інтересів двох і більше сто¬рін. Стиль поведінки в конфлікті, згідно з цією системою, визначається мірою бажання задовольнити власні інтереси (дію пасив¬но чи активно) та інтереси іншої сторони (дію пасивно чи індивідуально). Графічне відображення системи має назву "Сітка Томаса–Кілмена" (рис. 1).

Рис. 1.Сітка Томаса–Кілмена

Кожна людина може певною мірою вико¬ристовувати всі ці стилі, але зазвичай має ті, які вибирає частіше. Деякі стилі можуть бути ефективними для вирішення конфліктів певного типу.
Стиль конкуренції зазвичай використовують активні особистості, які прагнуть вирішувати конфлікти власним способом. Хоча вони мало зацікав¬лені у співробітництві, зате здатні на вольові рішення. Вони можуть прагнути задовольнити власні інтересиза рахунок інших, примушуючи їх приймати свій варіант вирішення проблеми. Цей стиль ефективний в разі володіння певною вла¬дою,переконаності в правильності даного підходу, алевін недореч¬ний в особистих стосунках, оскільки може призвести до погіршення взаємин із близь¬кими. На думку Дж. Г.Скотт, цей стиль варто використовувати і тоді, коли ре¬зуль¬тат для вас дуже важливий; ви володієте достатнім авторитетом для прий¬няття рішення, рішення треба прийняти швидко і ви володієте необхідною для цього владою та у вас немає іншого вибору, ви знаходитесь у критичній ситуації, яка вимагає негайного реагування та інше. Цей стиль поведінки у конфліктній ситуації може призвести до зростання авторитету особистості, що його використовує, але лише коли він дасть позитивний результат.
Стиль уникання реалізується тоді, коли особистість не відстоює власних інтересів, не співпрацює з іншими з метою вирішення проблеми або просто ухиляється від вирішення конфлікту. Він може бути ефек-тивним, колипроблема не надто важлива, ви не хочете витрачати сили на її вирішення,ситуація видається вам безнадійною, ви відчуваєте, що можете помилитися або інший учасник конфлікту володіє більшою владою. У таких ситуаціях ви можете зробити кроки, які усунуть або відстрочать конф¬лікт, але не робите спроб, що орієнтовані на задоволення власних інтересів чи інтересів іншої людини. Замість цього ви ігноруєте проблему, перекладаєте відпо¬відальність за її вирішення на іншого, відсуваєте необхідність вирішен¬ня в часі. Стиль уникання ефективний у ситуаціях спілкування з важкими людь¬ми, щоб не продовжувати контакту з ними, у напружених ситуаціях, коли ви свідо¬мо ухиляєтесь від їх вирішення в даний момент, але можете повернутися до цього пізніше, та у разі відсутності у вас достатньої інформа¬ції, необхідної для вирішення проблеми.
До найтиповіших ситуацій, у яких цей стиль поведінки може бути ефективним, належать такі, коли напруження занадто велике і є потреба його зменшити, коли наслідки конфлікту малозначущі для учасника, коли є потреба або можливість відкласти вирішення проблеми, коли немає можли¬вості вирішити конфлікт на свою користь, а інші мають більше шансів зробити це, коли вирішення конфлікту вимагає занадто багато зусиль або спроби негайно вирішити проблему можуть лише погіршити ситуацію.Недолік даного стилю в тому, що опонент може сприйняти його застосуван¬ня як небажання вирішувати проблему та брати на себе відповідальність. Але іноді ухиляння від негайного розв’язання конфлікту може дати пози¬тивні результати і бути доречною та конструктивною реакцією на конфлік¬тну ситуацію.
Суть стилю пристосування в тому, що ви дієте разом з іншою людиною, не намагаючись при цьому відстоювати власні інтереси. Він доречний, коли результати дуже важливі для іншої людини, на відміну від вас. Діючи в такому стилі, ви поступаєтесь своїми інтересами на користь іншого і відкладаєте власні, тому комфортно ви будете себе почувати, коли ви не надто покладаєтеся на позитивне для вас вирішення проблеми. Якщо ж ви вважаєте, що ви поступаєтесь у чомусь важливому для вас і відчуваєте незадоволення, то стиль пристосування буде неприйнятним. Недоречно його використовувати, коли ви відчуваєте, що інший, в свою чергу, не збирається поступатися і не оцінить зробленого вами.
Такий стиль зовні схожий на стиль уникання, бо теж може дати додат¬ко¬вий час для обдумування проблеми, але, пристосовуючись, особистість не ухиляється від вирішення проблеми,а діє спільно з опонентом, погоджую¬чись на його варіант розв’язання конфлікту. Такий стиль можна засто¬со¬вувати у тих випадках, коли проблема видається не дуже значущою і є бажан¬ня зберегти добрі стосунки, які здаються важливішими за можливість наполягти на своєму, коли результат набагато важливіший для іншої людини, і вона має рацію, коли мало шансів на досягнення успіху або ми переконані в тому, що інший, вчинивши нерозумно, отримає корисний урок на майбутнє. Застосовуючи стиль пристосування, можна пом’якшити конфліктну ситуацію та відновити гармонію у стосунках з іншими людьми. Його можна застосувати у період затишшя, щоб виграти час для подальшого бажаного для вас рішення.
Стиль співробітництва вирізняється активною участю у вирішенні конфлікту, що поєднується з бажанням максимально задовольнити як власні інтереси, так і інтереси іншої сторони. Він потребує зазвичай багато часу та зусиль, але дає змогу виявити і максимально врахувати приховані інтереси обох сторін. Стиль співробітництва бажано застосовувати тоді, коли обидві сторони-учасники конфлікту вважають його результат важли-вим для себе і не бажають ухилятися від його досягнення, коли є досить часу для роботи над проблемою, коли стосунки з іншою стороною мають тривалу попередню істо¬рію та перспективу на майбутнє, коли обидві сторони здатні до конструк¬тив¬но¬го діалогу та до спільної роботи, спрямованої на вироблен¬ня взаємо¬прий¬нят¬но¬го рішення. Цей стиль ефективний, коли у вас є достатньо часу для ви¬рі¬шен¬ня взаємно важливої проблеми і для пошуку задоволення інтересів обох сторін, особливо, коли вони мають різні приховані потреби, а отже,існу¬ють відмін¬ності між зовнішніми деклара¬ціями чи позиціями і прихованими інте¬ре¬са¬ми та потребами,що є істинним джерелом конфлікт¬ної ситуації. Для успіш¬но¬го використання цього стилю треба виявити саме приховані інтереси та потре¬би і розробити способи їх задоволення. За словами Г.Скотт, це мудрий стиль, який вимагає певних зусиль, і сторони повинні мати час для обговорення проб¬леми, висловити свої потреби, вислу¬хати один одного, а потім виробити аль¬тер¬нативні варіанти вирішення проблеми. Співробітництво – один із найсклад¬ніших стилів.
Стиль компромісу полягає в тому, що кожна із сторін поступається час¬ти¬ною своїх інтересів, очікуючи того ж від іншої сторони. Компроміс на¬гадує співробітництво, але досягається на менш глибокому, оскільки не відбувається пошуку прихованих потреб та інтересів. Ком¬проміс обмежу-ється рішенням лише тих проблем, про які опо¬нен¬ти вва¬жають за потрібне говорити. Якщо співробітництво передбачає вироб¬лення взає-моприйнятного рішення на перспективу, то компромісне рішення зазви¬чай є тимчасовим. Але стиль компромісу може бути незамінним у тих си¬туа-ціях, коли інші стилі виявляються неефективними: обидві сторони мають однакові владу та інтереси, які неможливо задовольнити одночас¬но, проб-лема потребує швидкого вирішення, тимчасове рішення може бути задо-вільним. Ком¬про¬міс дає змогу зберегти стосунки та задовольнити хоча б части¬ну інте¬ресів. Він часто вва¬жа¬ється вдалим відступом чи останньою можливістю прийти до певного рішення.
Кожен з цих стилів ефективний тільки в певних умовах,і жоден не може бути названий найкращим. Надавати перевагу певним стилям – при-род¬ньо, але однозначність вибору обмежує. Г. Скотт рекомендує розвивати у собі здатність застосовувати різні стилі.

Завдання 1.Особливості прояву стратегій поведінки у конфлікті.
Мета завдання: встановити особливості та доцільність застосування різних стилів поведінки у конфлікті шляхом спостереження.

Хід роботи

Завдання 1. Вивчення можливостей доцільного вибору стратегій поведінки в конфлікті на основі імовірнісного прогнозування.
Мета завдання: вивчення схильні особистості до застосування певних стратегій поведінки у конфлікті та оцінка доцільності їх вибору.

Хід роботи

1. Згадайте конфліктні ситуації, з якими ви працювали на попередній лабораторній роботі, та застосовані вами способи їх розв’язання.
2. В першій колонці"Матриці можливостей"опишіть ваші можливі дії, які ви гіпотетично могли б зробити в руслі кожної стратегії. Нама-гайтеся запропонувати якомога більше варіантів.
3. У другій колонці напишіть імовірний варіант відповіді опонента і можливі наслідки реалізації даної стратегії.
4. В третій колонці оцініть імовірність кожного результату, викори-стовуючи 10-бальну шкалу.
5. В четвертій колонці оцініть бажаність такого результату. 1 бал означає повну небажаність, а 10 – повну привабливість.
6. В п’ятій колонці потрібно перемножити оцінки ймовірності та бажаності за кожним варіантом поведінки. Максимальне число буде вказувати на варіант, якому слід приділити особливу увагу.

Таблиця 1
Матриця можливостей

Ймовірний підхід (детальний опис) Ймовірний результат застосування цього підходу Ймовірність реакції (Р)
Від 1 до10 Бажаність такого наслідку (А)
Від1 до 10 Підсумкова оцінка Р×А
Ухилення

Пристосування

Суперництво

Компроміс

Співробітництво

Обговорення результатів
Обговоріть результати в вашій робочій групі. До якого висновку ви прийшли, оцінюючи варіанти поведінки в конфлікті? Що нового ви дізна-лися про себе і для себе?

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.