Методика та організація наукових досліджень (МАУП)

Контрольна робота

№ K-27341

Практичне заняття 1.Сутність науки. Етапи її розвитку.

1. Що відрізняє науку від інших способів пізнання світу?

2. Яким чином відбувається процес створення нових наукових дисциплін?

3. Які функції виконує наука у житті суспільства?

4. Які риси характеризують класичну науку?

5. Які зміни у структурі й засадах науки відбувалися протягом її класичного періоду?

6. Які зміни у ставленні до методів дослідження відбулися у період некласичної науки?

7. Як М.Вебер характеризує мету і завдання некласичної науки порівняно з класичною?

8. Як і чому змінилось ставлення до соціогуманітарних наук у постнекласичну епоху?

Самостійна робота над текстом №1: М.Вебер про призначення наукових досліджень та позицію науковця у культурі ХХ ст. (за доповіддю М.Вебера «Наука як покликання і професія»).

Методики активізації процесу навчання

В цілях інтнесіфікації процесу навчання пропонуються роботи над текстами першоджерел. Для самостійного опрацювання дається певн е першоджерело з відповідними поясненнями, переліком проблемних запитань. Студент, по – перше, закріплює навички конспектування наукового тексту, по – друге - поглиблює своє бачення вузькоспеціальних проблем за допомогою філософського підходу до методів дослідження.

Самостійна робота над текстом №1.

Тема: М.Вебер про призначення наукових досліджень та позицію науковця у культурі ХХ ст. (за доповіддю М.Вебера «Наука як покликання і професія»).

1. Культурно – історична ситуація проголошення промови М.Вебера «Наука як призначення та професія».

2. М.Вебер про специфіку наукової діяльності.

3. Характеристика процесів «раціоналізації» у суспільстві ХХ ст. та роль в них науки.

4. Зміна уявлень про призначення науки у суспільстві (з античності часів до ХХ ст.)

5. Причини розчарування в науці у ХХ ст.

6. Боротьба систем цінностей у ХХ ст. роль в ній науки.

7. Призначення науки та педагога- науковця у сучасному суспільстві.

Студент передусім має уяснити, у чому значення праці М.Вебера як вияву його наукової особистості. Автор є одним з найбільших соціологів ХХ ст. який своїми дослідженнями та методологічними підходами зробив революційні зміни не тільки у соціології, а й у соціально - гуманітарних науках в цілому. Розкриваючи перше питання, слід звернути увагу перш за все на ситуацію, коли була проголошена промова М.Вебера перед студентською аудиторією. Кризова ситуація у Німеччині 1918 року була причиною розчарування у науці та раціональному аналізі дійсності. Друге питання може бути розкрите, якщо зрозуміти, що М.Вебер аж ніяк не ототожнює науку із суто раціональною діяльністю, наголошує, що для неї, як і для інших видів людської діяльності, необхідна пристрасть та натхнення. Втім, вчений показує, чому, на відміну від діяльності митця, продукт вченого є певним чином незавершеним. Далі, у питанні третьому, слід звернути увагу на те, чим діяльність і знання людини в умовах раціоналізації відрізняються від ситуації міфологічного мислення, у якій знаходиться людина первісної культури. Але відмінність полягає не просто у більшому обсязі знаньсучасної людини про навколишній світ, а по способу ставлення до того, що людина не знає. Відповідь на четверте питання буде зрозумілою, коли ми проаналізуємо, які відповіді давали вчені та філософи у різні епохи на питання «для чого потрібна наука»? У ХХ столітті науці притаманне певне «самообмеження». Розглядаючи п’яте питання, слід подумати над тим, чому сучасна наука не може претендувати на вирішення таких всеохоплюючих проблем, як вона це робила у попередні епохи. Відповідаючи на шосте питання, треба зрозуміти науку як сферу, що сприяє певному світогляду й здійснення свідомому вибору людини. Але чи дає наука остаточний висновок про те, який шлях обрати людині? Звідси виникає відповідь на останнє питання – про призначення науки. Слід розрізняти функції науки, що передбачають технічне оволодіння світом і функцію розуміння цього світу. Проблема полягає у тому, чи може людина, не звертаючись до науки, зробити свідомий вибір у сферах політики, економіки, повсякденного життя?

Питання до самостійної роботи над текстом №1

1. За яких умов, вважає М.Вебер, результати дослідження вченого можуть мати вагоме значення у науці?

2. Що спільне є у діяльності вченого з діяльністю комерсанта або митця? Чим вони відрізняються?

3. Які умови, на думку М.Вебера, необхідні для наукового відкриття?

4. Чому науці необхідна спеціалізація? Чим дилетант у науці відрізняється від професіонала?

5. Які поняття є своєрідними «ідолами» для сучасної молоді, на думку М.Вебера? Чому вона ними захоплюється?

6. Як розуміти висновок Вебера, що праці вченого «бажають бути перевершеними»?

7. У чому полягає сенс процесів інтелектуалізації та раціоналізації, які відбувалися протягом тисячоліть? Чим люди ХХ ст. у цьому плані відрізняються від первісних людей?

8. Що таке «процес розчаклування», що відбувається у західній культурі?

9. Чим ставлення до науки у добу Платона відрізняється від ставлення до неї сучасної Веберу молоді?

10. Яке головне відкриття, на думку М.Вебера, зробили Сократ і Платон?

11. Як і коли, на думку Вебера, з’явився експеримент?

12. Чи вірять у ХХ ст., що наука є шляхом до істинного буття, Бога, щастя?

13. На які питання сучасна наука може, а на які – ніколи не зможе дати відповідь?

14. Як, на думку М. Вебера, співвідноситься науково - викладацька діяльність та політика?

15. Чи може бути науково об’єктивною людина, яка належить до певної релігійної віри?

16. Поясніть висновок Вебера про сучасність: «Різні ціннісні порядки світу знаходяться у непримиренній боротьбі».

17. Що дає, за Вебером, наука людству та окремій людині?

18. Що означає, для М.Вебера, зрозуміти долю нашого часу?

19. Що означає, для Вебера, бути інтелектуально чесним?

20. Які висновки М.Вебера щодо ролі науки у суспільстві можуть через 90 років після написання статті викликати заперечення?

Практичне заняття 2. Концепція розвитку наукового знання у постпозитивізмі

1. У яких напрямках відбувалася криза позитивістської методології у ХХ ст.?

2. Охарактеризуйте поняття «парадигма» у Т.Куна.

3. Які риси характеризують ситуацію наукової революції та «нормальної» науки?

4. У чому новаторство попперівського «фальсифікаціоннізму»?

5. У чому продуктивність та обмеженість критики Поппером «історицизму»?

6. Які основні риси характеристики Поппером марксизму та його світоглядних коренів?

7. З чого складається, за І.Лакатосом, науково-дослідна програма?

Практичне заняття 3. Методологічна культура науки

1. Які риси визначають саме науковий метод дослідження?

2. Чим відрізнається спостереження від експерименту?

3. Чим відрізняються гіпотетико – дедуктивний та аксіоматичний методи дослідження?

4. Як пов’язані між собою загальнологічні методи дослідження (аналіз та синтез; дедукція та індукція)?

5. Наведіть приклади ситуацій, коли відбувається зміна наукової парадигми.

6. Як вплинула синергетика на методологічну культуру науки?

7. Як змінювалися погляди на роль філософії у науковому дослідженні?

8. Як співвідносяться об’ єкт та предме наукового дослідження?

Самостійна робота над джерелом №2: К.Поппер про логіку наукового дослідження та зростання наукового знання (за працею К.Поппера «Логіка та рост наукового знання»)

Тема: К.Поппер про логіку наукового дослідження та зростання наукового знання (за працею К.Поппера «Логіка та рост наукового знання»).

Використання індуктивного методу у науці як проблема логіки наукового дослідження.
Відмова від «психологізму» при аналізі наукового дослідження.
Порядок дедуктивної перевірки теорій та проблема «демаркації» між наукою та метафізикою.
Вимоги до емпірико – теоретичної системи знання.
Критика К.Поппером позитивістського підходу до теорії метода («натуралізму»).
Формулювання методологічних правил для наукового дослідження.
та поняття «фальсифікації».
Проблеми об’єктивності істини, зростання знання та та прогресу науки.
Для вивчення студентами пропонується кілька репрезентативних уривків з книги відомого методолога науки ХХ ст. К.Поппера «Логіка та рост наукового знання». Перш за все, слід звернути увагу на те, що вчений вважає завданням логіки науки, які науки він характеризує як «емпіричні», чому у науковому пізнанні встає питання виправданості індуктивних методів? Чому К.Поппер критикує будь – які спроби перебільшення ролі індуктивних методів у науковому пізнанні? Зверніть увагу на те, як К.Поппер ставиться до принципу причинності у науки. Він вважає, що ствердження цього принципа виходить за межі емпіричної науки у сферу «метафізики», оскільки розуміння закону причинності ніяк не можна заперечити («піддати фальсифікації».

Питання до самостійної роботи над тектом №2.

1. Чому спроба обґрунтувати принцип індукції зазнає краху, як стверджує К.Поппер?

2. Якщо науці (за Рейхенбахом), завдяки принципу індукції не дано знайти ані остаточну істину, ані остаточну хибу, то на що вона спроможна?

3. У чому полягає різниця між логікою пізнання та психологією пізнання?

4. Чим повинна займатися, за К.Поппером, логіка наукового пізнання: логічною реконструкцією наукового відкриття чи його перевіркою?

5. Чи є, за А.Ейнштейном, суто логічний шлях до пошуку універсальних законів?

6. Якими є чотири шляхи логічної перевірки теорії?

7. Як К.Поппер описує четвертий шлях підтвердження теорії?

8. Яким чином, за К.Поппером, можна охарактеризувати проблему демаркації?

9. Чому К.Поппер не погоджується із твердженням Д.Юма, що метафізику вірніше за все було б кинути у вогонь?

10. Наведіть приклади, коли метафізична (умоспоглядальна) філософія могла сприяти розвитку науки.

11. За що К.Поппер критикує «натуралістичну методологію» науки?

12. Чим відрізнються у науці логічні правила від методологічних?

13. Як К.Поппер ставиться до принципу причинності?

14. Яку роль грають у науці конвенції?

15. Яким вимогам повинна відповідати теоретична система?

16. Що таке фальсифікованість?

17. Що таке конвенціоналізм?

18. Яким вимогам, за К.Поппером, повинна відповідати теоретична система?

19. У чому полягає обмеженість як есенціалізму, так й інструменталізму у розумінні істини та реальності?

20. Яким є критерій прогресу науки?

Практичне заняття 4. Методика вивчення наукової, навчальної, навчально – методичної літератури. Характеристика науково- дослідної та навчально – методичної продукції

1. Чим відрізняється підручник від навчального посібника?

2. Як пов’язані такі види наукової продукції як монографія та стаття?

3. Підготуйте тези доповіді з фахової проблеми, яка вас цікавить.

4. З яких елементів складається науковий звіт?

5. Чим відрізняється курсова робота від дипломної?

6. У чому специфіка магістерської дисертації?

7. У чому полягає підготовчий етап вивчення наукової праці?

8. Чим відрізнається рецензія наукової роботи від її анотації?

Пратичне заняття 5: Послідовність етапів наукового дослідження

1. Чому необхідно чітко дотримуватися визначеної послідовності методів дослідження?

2. Які загальні правила вибору теми дослідження?

3. Чому дослідження не починається з вибору його методів?

4. Яка послідовність оприлюднення результатів дослідження?

Самостійна робота над джерелом №3: У.Еко про методику виконання дипломної роботи (за книгою У.Еко «Як написати дипломну роботу»)

Тема: У.Еко про методику виконання дипломної роботи (за книгою У.Еко «Як написати дипломну роботу»).

Культурно–історична ситуація написання праці У.Еко «Як написати дипломну роботу».
Еко про логіку обрання теми дослідження. Переваги та недоліки різних типів тем дослідження.
Логіка використання іноземних мов у науковій роботі.
Пошук джерел для дипломної роботи.
Способи обробки та накопичення наукової інформації.
Проблема складання плану дослідження. Логіка викладення матеріалу.
Проблеми мови та стилю наукового дослідження.
Книга У.Еко вміщує досить великий об’єм інформації, який потребує уважного вибіркового читання, вдумливого аналізу. Вивчаючи самостійно працю У.Еко «Як написати дипломну роботу», слід звернути увагу перш за все на те, до кого звертається автор, яку мету ставить перед собою, що допомагає зрозуміти студенту. Перш за все необхідне розуміння аргументів У.Еко проти вибору студентами занадто «глобальних» тем дослідження й необхідності їх «звуження». Варто поміркувати про деякі спільні риси та розбіжності сучасної ситуації у науці та суспільстві з тією, яка була тоді, коли У.Еко створював свою роботу. Паралельно з опрацюванням книги бажано подивитися на значення поняття «наука» у філософських словниках та підручниках з філософії та методології науки, усвідомити, чим наука відрізняється від інших способів пізнання світу. Неабиякий інтерес для студента являють собою як методологічні та методичні вказівки Умберто Еко, так і його дружні поради до майбутнього дослідника з боку не тільки досвіченого й продуктивного науковця, але й талановитого письменника й нестандартно мислячої особистості.

Питання до самостійної роботи над текстом №3

1. Яких правил слід дотримуватися, обираючи тему дипломної роботи?

2. Яку тему краще вибрати, монографічну (по одній проблемі) чи обзорну? У чому переваги та недоліки кожної з типів тем?

3. Яку краще вибрати тему, історичну чи теоретичну?

4. Прокоментуйте вираз У.Еко про те, що «дипломній роботі краще бути подібної до статті, ніж до підручника чи словника»?

5. Поясніть фразу У.Еко: «студенту, що захищає диплом, мають бути притаманними смиріння та комунікативный дар»?

6. На якому матеріалі краще робити диплом, на класичному або на сучасному?

7. Якими є правила використання іноземних мов у дипломній роботі?

8. Що розуміє автор під поняттям «наукова робота»?

9. Що є джерелом для дипломної роботи? Які є різновиди джерел?

10. Якою е послідовність пошуку літератури у бібліотеці? Як інтернет – технології трансформують пошук літератури?

11. Чому треба правильно оформлювати бібліографічні записи? Що таке бібліографія?

12. Чому є сенс оформлювати на картках результати обробки літератури?

13. Які фактори слід враховувати, складаючи план роботи?

14. Яка специфіка наукової мови, якою викладається дипломна робота? Чим вона відрізняється від мови літературного твору?

15. Що, як, з якою метою необхідно цитувати?

16. Що таке плагіат?

Ціна

200

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.