Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Судова реформа 1864 року в Україні

Курсова

№ K-24947

Зміст

Вступ
Розділ I. Історичні передумови судової реформи в Росії до 1864 року
1.1. Причини реформи і її підготовка
1.2. Підготовка судової реформи 1864 року
1.2.1. Дореформений суд в Російській імперії
1.2.2 Участь дворянських комітетів в підготовці судової реформи
Розділ ІІ. Судові органи після реформи 1864 року
2.1. Принцип незмінності суддів
2.2. Зміна судових органів
2.3. Реорганізація прокуратури
2.3.1. Виникнення інституту прокуратури в Російській імперії
2.3.2. Прокуратура після судової реформи 1864 року
2.4. Адвокатура
Розділ ІІІ. Судовий устрій
3.1. «Установа судових встановлень»
3.2. «Статут про покарання, що накладаються світовими суддями»
3.3. «Статут кримінального судочинства»
3.4. «Статут цивільного судочинства»
Розділ IV. Особливості проведення судової реформи 1864 року в Україні
Висновки.34Список використаних джерел
Висновок

Шлях радикального реформування, корінного зламу старої і створення нової судової системи, зроблений «батьками» судової реформи 1864 року, вимагає великої підготовки та зусиль. Шлях поступового «вростання» суду в нові суспільно-економічні, державні відносини, ухвалення окремих законів про судовий устрій і судочинство, за якою йде теперішня судова реформа в Україні, вимагає менших матеріальних і організаційних витрат. Проте тут реформатора застерігає небезпека. Механізм судового устрою і судочинства є єдиним цілим, всі ланки якого взаємозв'язані. Неузгодженість, збій, навіть випередження в одній ланці можуть вивести з ладу весь механізм.

Досвід проведення державно-правових реформ в Російській імперії показує, що найбільший ефект в оновленні форм і суті інститутів досягався у тому випадку, коли реформи проводилися в комплексі, взаємозалежності, коли змінам скоординовано піддавалися різні сфери державного і суспільного життя: соціальною, духовною, економічною, культурною, політичною.

Цілком звичні проблеми становлення нових форм суду: відсутність достатніх фінансових коштів, достатнього числа висококваліфікованих юридичних кадрів. В зв'язку з цим перед законодавцем знов коштує складне завдання визначення ступеня єдності судової організації. Це трудність не була подолана і в ході судової реформи XIX століття. Створена тоді судова система не стала єдиною.

Програма оновлення організації українського правосуддя відповідає основній меті – наближення її до цивілізованої демократичної моделі, відповідної вимогам міжнародних конвенцій про права людини. Проте, враховуючи менталітет українського народу, досвід реформ минулого, мабуть, не слід спробувати відразу зруйнувати стару систему і на «чистому» місці створити нову. Цей складний процес вимагає врахування реалій, що склалися, в правовій і інших сферах суспільного життя.

Історичний досвід свідчить також про те, що достатньо традиційними залишалися і цілі судових реформ, що проголошували принципи створення рівного, справедливого, гуманного суду. Вони і до цього дня залишаються ідеалом, відповідним людським сподіванням. Певний оптимізм вселяє те, що майже на кожному етапі вітчизняної історії реформи досягали певного позитивного результату, були черговим кроком в освоєнні загальнозначущих політико-правових цінностей.

Ціна

50

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.