Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Державний апарат в Україні

Курсова

№ K-27129

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………..……5
Розділ І. Поняття та сутність механізму держави……………………..............8
1.1 Поняття механізму держави та його структура…………………………8
1.2 Поняття, основні ознаки і визначення органів державної
влади та правління…………………………………………………………..9
1.3 Класифікація органів державної влади…………………………............13
Розділ ІІ. Апарат держави та його структура…………………………...........19
2.1 Поняття апарату держави та його структурні елементи……………….19
2.2 Принципи діяльності апарату держави…………………………............22
2.3 Загальнотеоретична характеристика органів законодавчої,
виконавчої та судової влади…………………………………………….24
2.4 Органи державної влади та місцевого самоврядування: спільні та
відмінні риси………………………………………………………….....30
Розділ ІІІ. Місце і роль президента в системі органів
державної влади………………………………………………………………....34
Висновки...................................................................................................................40
Список використаних джерел……………………………………………...…..43
Фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених дають уявлення про принципи організації державної влади, особливості функціонування державних органів, міністерств і відомств, органів місцевого самоврядування. Певні аспекти апарату держави, в тому числі поділ влади на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову аналізували сучасні вітчизняні дослідники: В. Журавський, В. Колісник, В. Котюк, О. Михайленко, В. Прилуцький, П. Рабинович, М. Цвік, С. Шевчук.
Деяким проблемам значення місця і ролі апарату держави в політичному, економічному житті суспільства були присвячені роботі зарубіжних вчених: С. Алексєєва, Р. де Біара, Б. Гурне, М. Марченка, Ф. Сулейманова.
Механізму держави притаманні такі властивості:
1. Він складається з особливої групи людей, яка виокремилась із суспільства і зай¬мається тільки тим або головним чином тим, що управляє.
2. Державні органи, що утворюють його, підпорядковані один одному. Уособ¬лення окремих ланок механізму і перетворення їх у домінуючу силу саме і є показ¬ником кризи політичної влади, яку періодично переживає держава.
3. Кожний орган наділений владними, обов'язковими для всіх повноваження¬ми. Виступаючи від власного імені, державний орган діє як орган державного воло¬дарювання.
4. Обов'язкова наявність організаційних і матеріальних засобів примусу.
Державний механізм можна назвати «державною владою» або «публічною вла¬дою». Він створюється для здійснення функцій держави, і цей зв'язок найбільш повно виявляє себе у конкретній структурі державного апарату.
Виходячи з цього, можемо дати визначення поняттю, яке у юридичній науці називають механізмом держави.
У кожних видах або типах держави існують свої структура і механізм державної влади. Сучасні демократичні держави мають представницький характер. Усі вони засновані на поєднанні безпо¬середніх і представницьких форм демократії. В умовах, коли кіль¬кість населення велика і самі держави великі за територією, збира¬ти народ для проведення загальних зборів і прийняття важливих рішень неможливо. Крім того, для вирішення всіх повсякденних питань державного і суспільного життя (в умовах демократії) на¬род вирішив обирати своїх представників, які могли б найкраще клопотатися цими проблемами. В усіх республіках, починаючи від стародавніх часів, народ обирав своїх представників для повсяк¬денного управління суспільними і державними справами. Всі дер¬жавні органи влади та управління, сформовані способом загально¬народних виборів, називають представницькими органами влади, оскільки вони мають представницький характер. Аналогічні пред¬ставницькі органи влади мають і обмежені монархії (парламентсь¬кі або конституційні). В усіх цих державах представницькі органи влади формуються у процесі безпосередніх форм демократії або поєднання безпосередніх і опосередкованих форм (наприклад, ко¬легія виборців на виборах президента США).
Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, заснованого на державній власності. Визначення «державне» вказує, що це підприє¬мство має особливості правового становища порівняно з недержавними підприєм¬ствами. Ці особливості обумовлені способом відмежування функцій власника від функцій управління майном у державному підприємстві. Саме державне підприєм¬ство як майновий комплекс є об'єктом права державної власності. Підприємству як суб'єкту права це майно належить на праві повного господарського відання. Це пра¬во вужче, ніж право власності. Обсяг його залежить від цільового призначення. Дер¬жавне підприємство володіє, користується і розпоряджається цим майном, «вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать закону і цілям діяльності підприємства», тобто його статуту. Оскільки державне підприємство є суб'єктом права повного гос¬подарського відання майном, а не суб'єктом права власності, щодо державних підприємств діє спеціальна категорія — правовий режим майна державних підприємств (ст. 37 Закону «Про власність»). Вона означає, що державні підприєм¬ства керуються спеціальними правилами заснування, утворення їх майна при за¬снуванні, визначення цілей і предмета діяльності (статути затверджують і контро¬люють уповноважені органи), управління майном, розподілу прибутку тощо.
Це насамперед:
- взаємодія усіх гілок влади в інтересах всебічного розвитку і зміцнення України;
- реформування судово-правової системи, адже власне суд має стати тією си¬лою, що захищатиме право, забезпечуватиме його верховенство у державному та суспільному житті;
- відповідальність, синтез енергії, дисципліни і згуртованості в діяльності дер¬жавного апарату, його ефективна і цілісна кадрова політика, компетентність, про¬фесіоналізм в роботі;
- здійснення збалансованої регіональної політики, а також налагодження си¬стеми місцевого самоврядування;
- скорочення державного апарату, його реорганізація, поглиблення принципу розмежування функцій між гілками влади;
- запровадження незалежної правової експертизи, спрямованої на прийняття законопроектів і рішень;
- необхідність нової системи ціннісних орієнтацій, основу якої складатимуть свобода, демократія, незалежність засобів масової інформації, соціальна справед¬ливість, духовний розвиток на основі національних і загальнолюдських базових цінностей;
- необхідність запровадження демократичних процедур вирішення конфліктів між організаціями державного механізму [12; с. 152-155].
Напівпрезидентська республіка, яка органічно поєднала в собі риси президентської і парламентської республіки вперше була оформлена Конституцією Франції 1958 р., ставши державно-правовою відповіддю на істотні зміни суспільно-політичних реалій. Певною мірою П’ята Республіка у Франції ознаменувала собою дві суперечливі тенденції: зміцнення влади глави держави за рахунок його функціонального поєднання з виконавчою гілкою влади і занепад парламентаризму. Цікавим є той факт, що розробники Конституції Франції 1958 р. первісно закладали в неї модель парламентарної республіки з дещо розширеними повноваженнями глави держави, однак підсумковий варіант надто відрізнявся від тогочасних парламентських республік, а наступні конституційні реформи взагалі вивели французьку модель за межі знаних форм правління.
ВИСНОВКИ

Основним елементом державного механізму, першоосновою державного апарату є державний орган. Це окремий службовець чи структурно-організований колектив державних службовців, наділений владними повноваженнями, відповідним матеріально-технічним забезпеченням. Всі державні органи обов’язково створюються і функціонують відповідно до норм права, й на підставі їх, наділяються владними повноваженнями. За ознаками спеціалізації, державні органи в механізмі держави структурно відокремлені. Вони реалізують свої повноваження функціонально взаємодіючи між собою.
Список використаних джерел:

1. Конституція України: К.: Велес, 2013. – 48 с.
2. Закон України «Про Кабінет Міністрів України» від 16.05.2008 № 279-VI.
3. Закон України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 № 3018-ІІІ.
4. Регламент Верховної Ради України від 19.09. 2008 № 547-VІ.
5. Котюк В.О. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2005. – 592 с.
6. Конституційне право України. //За ред. Проф. Ю.М. Тодики, В.С.Журавського. – К., 2002

Ціна

250

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.