Оцінка основних засобів на підприємстві

Курсова

№ K-16757

Вступ
І. Теоретичні основи відтворення основних фондів підприємств
1. Поняття оцінка, класифікація, структура основних фондів підприємства
2. Амортизація і відтворення основних фондів
3. Показники використання основних фондів
II. Аналіз основних фондів Звенигородського УЕГГ
1. Характеристика підприємства
2. Аналіз стану основних фондів
3. Аналіз амортизації основних фондів
III. Основні шляхи підвищення ефективності використання основних фондів в Звенигородському УЕГГ
1. Аналіз показників використання основних фондів
2. Аналіз ефективності роботи обладнання
Висновки
Список використаної літератури

Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів Звенигородського УЕГГ є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість же виробленої продукції за наявного розміру виробничого апарату залежить, з одного боку, від фонду часу продуктивної роботи машин та устаткування протягом доби, місяця або року, тобто від його екстенсивного завантаження, а з іншого боку від ступеня використання машин та обладнання за одиницю часу (інтенсивного завантаження).
Отже, усю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів щодо підвищення ефективності використання основних фондів підприємства можна умовно поділити на дві групи:
1) збільшення екстенсивного завантаження;
2) підвищення інтенсивного навантаження.
Однак треба наголосити на двох важливих обставинах.
По - перше, якщо екстенсивне завантаження машин та устаткування обмежується тільки календарним фондом часу, то можливості підвищення інтенсивного навантаження устаткування, його продуктивності практично не є такими обмеженими.
По - друге, здійснення заходів екстенсивного напрямку, як правило, не потребує капітальних витрат, а підвищення рівня інтенсивного використання виробничого апарату зв'язане зі значними інвестиціями.
Отже, основні напрямки підвищення екстенсивного та інтенсивного завантаження обладнання для Звенигородського УЕГГ такі:
1) вивести з експлуатації зайве і неефективно використовуване обладнання;
2) заміна фізично спрацьованого і технічно застарілого обладнання;
3) вибрати оптимальний варіант режиму роботи підприємства;
4) скоротити простої обладнання, а саме простої зв'язані з відсутністю матеріалів, заготовок заготівельного цеху, покупних комплектуючих деталей, електроенергії, несправність обладнання;
5) скоротити цілодобові простої у зв'язку з поточним та капітальним ремонтом.
Для підприємств ряду галузей індустрії, і передовсім машинобудування, надзвичайної гостроти набула проблема підвищення коефіцієнта змінності роботи виробничого устаткування. В Україні цей показник є нині є невиправдано низьким і свідчить про наявність достатньо великих резервів ліпшого використання основних фондів. На підприємстві Звенигородського УЕГГ коефіцієнт становить 1,23. Якщо довести реальну змінність роботи устаткування металообробного устаткування (в Звенигородському УЕГГ налічується 273 одиниці металорізального обладнання) до раціонального рівня (1,7 -1,8), то можна буде збільшити випуск продукції більше ніж на 30%.
Найважливіші шляхи мобілізації резервів підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування:
1) зниження частки недіючого устаткування шляхом виведення з експлуатації зайвого й неефективно використовуваного устаткування. Підприємству необхідно ліквідувати застаріле обладнання або законсервувати на невизначений час. Це призведе до зниження балансової вартості основних фондів. Здійснення таких заходів дасть можливість підвищити фондовіддачу на 10-15%;
2) вирішальне значення для підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування має своєчасна заміна та модернізація фізичного спрацювання й технічно застарілого обладнання. Для підтримки порівняно високого технічного рівня виробництва на підприємстві треба щорічно змінювати 4-6%, а не 0,3% і модернізувати 6-8% діючого парку машин, устаткування та інших видів основних фондів.
3) віковий склад обладнання аналізуючи дані про віковий склад обладнання, треба зважити на те що віковий склад експлуатації обладнання приблизно до 7 років в сучасних умовах розвитку технічного прогресу є оптимальним для заміни. Якщо питома вага обладнання що експлуатується більше цього терміну, то підприємству необхідно робити висновки. Для Звенигородського УЕГГ необхідно переглянути технічним службам віковий склад по групам обладнання, вивести з експлуатації зайве і невикористане обладнання, а також вкладати інвестиції в придбання нових потужностей.
Істотним фактором підвищення ефективності використання виробничих фондів є вдосконалення структури основних виробничих фондів. Як відомо, виробничі фонди підприємства складаються з активної та пасивної частини. Більшу частину фондів на Звенигородського УЕГГ становить пасивна частина - 60%. Це ненегативно впливає на фондовіддачу основних фондів випуску продукції.
Підприємству необхідно проаналізувати рівень організації будівельних робіт, а також поліпшення основних фондів (ремонт, будівель, споруд),яке відноситься на збільшення вартості будівель, споруд; підвищити технічний рівень виробництва шляхом введення нових виробничих потужностей, та проведенням поточних та капітальних ремонтів. Зростання активної частини основних фондів дасть змогу збільшити випуск продукції і підвищити фондовіддачу.
До важливих факторів що зумовлюють зростання продуктивності устаткування за одиницю часу належить також запровадження нових технологій інтенсифікація виробничих процесів.
Економічний ефект від впровадження технологій та зменшення матеріальних витрат в цілому становить 100,0 тис. грн.
Значного підвищення інтенсивного навантаження устаткування на підприємствах можна досягти завдяки застосуванню прогресивних форм і методів організації виробництва (концентрації, спеціалізації, кооперування та комбінування гнучких, потокових та роторно - конвеєрних ліній), що уможливлюють використання високопродуктивного автоматизованого устаткування. На машинобудівних підприємствах виготовлення конструктивно й технологічно однорідних деталей на потокових лініях забезпечує підвищення навантаження устаткування на 20 - 30%.
Досить істотні резерви ліпшого екстенсивного та інтенсивного використання основних фондів можна реалізувати у стислі строки проектних показників, уведення в дію нових технологічних агрегатів, ліній, устаткування. За даними вибіркового обстеження кількасот підприємств різних галузей промисловості та будівництва середній фактичний період освоєння виробничих об'єктів становить 5-6 років. Проте технічно та економічно обгрунтовані розрахунки свідчать про реальну можливість досягнення проектних показників виробничих об'єктів на підприємствах добувної промисловості за півтора -два роки, а оборотної за один рік і навіть швидше.
В Звенигородському УЕГГ спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення і вибуття машин і устаткування тобто найбільш активної частки основних фондів, коливається в межах відповідно 0,3 -1% та 1 -2% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50- 60% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих і технологічно застарілих його одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів зростання технічного рівня застосовуваних основних фондів. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації основних фондів:
- усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь і закінчених систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись;
- докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування - виробництво - розподіл - запровадження - експлуатація нової техніки );
- переорієнтація інвестиційної політики та максимально технічне переозброєння та реконструкція діючих основних фондів;
- різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих та економічно малоефективних машин та устаткування;
- перехід від практики одиночної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко - економічної бази.
Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікація відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно - виробничої діяльності самого підприємства, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умов передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інструментів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.
Основними показниками використання основних фондів є фондовіддача. Підвищення фондовіддачі є однією із найбільш важливих умов зростання суспільного виробництва підвищення життєвого рівня населення. Вища фондовіддача зменшує необхідність введення в дію додаткових основних фондів і економить капітальні вкладення.
Основні напрямки підвищення фондовіддачі:
- збільшення питомої ваги активної частини основних виробничих фондів;
- збільшення питомої ваги діючого обладнання у складі активної частини основних фондів (ліквідувати, законсервувати не використовуване обладнання провести аналіз можливої реалізації обладнання);
- збільшення середньої тривалості однієї зміни (при однозмінній роботі довести середню тривалість однієї зміни до 8 годин шляхом скорочення простоїв як планових так і непланових);
- зменшення вартості обладнання в цілому по заводу ( переглянути ліквідацію, консервацію, реалізацію обладнання);
- підвищення випуску продукції у розрахунку на одну верстато-годину;
- підвищення коефіцієнта змінності( зменшення кількості встановленого обладнання – знизиться середньорічна вартість основних виробничих фондів, знизяться витрати виробництва);
- аналіз вікового складу обладнання.
За умов ринкової економіки процес в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення використання основних фондів, усього майна підприємств. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів на підприємствах різних галузей народного господарства України поки що перебуває на стадії становлення й розвитку. Швидкому її впровадженню впливають:
- реалізація програми роздержавлення та приватизації власності;
- широке акціонування підприємств система їхнього оподаткування;
- побудова механізму оплати праці залежно від кінцевих результатів виробництва;
- більш гнучка інвестиційна та амортизаційна політика;
- державна підтримка великих інвестиційних проектів підприємницької та зовнішньо економічної діяльності тощо.
Отже, в сучасних умовах з'явився ще один фактор, який сприяє підвищенню використання основних фондів і виробничих потужностей. Це розвиток акціонерної форми господарювання і приватизації підприємств. В обох випадках трудовий колектив стає власником основних фондів, отримує можливість реально розпоряджатися засобами виробництва, включаючи самостійне формування виробничої структури основних фондів, а також прибутком підприємства, що дозволяє збільшити інвестування.
Перелік графічного матеріалу
Рис. 1.1 Склад засобів виробництва та виробничих фондів
Рис. 1.2 Видова класифікація основних фондів
Рис. 1.3 Види фізичного спрацювання і техніко-економічного старіння засобів праці та форми їхнього усунення
Рис. 1.4. Система показників ефективності основних фондів
Рис. 2.1. Схема підпорядкованості посадових осіб Звенигородського УЕГГ
Таблиця 2.1 Галузева структура основних фондів за 2003 рік
Таблиця 2.2 Виробнича структура основних фондів за 2003 рік
Таблиця 2.3 Наявність та рух основних фондів Звенигородського УЕГГ
Таблиця 2.6 Нарахування амортизації
Таблиця 3.1 Аналіз фондовіддачі по Звенигородського УЕГГ
Таблиця 3.2 Аналіз факторів, що впливають на фондовіддачу
Таблиця 3.6 Аналіз рівня планової загрузки виробничих дільниць

Ціна

20

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.