Німецькі запозичення в українськону арго

Розділ 1. Запозичення як один із шляхів збагачення лексики
1.1. Історія німецькомовних лексичних запозичень
1.2. Причини і шляхи німецькомовних запозичень в українську мову та діалекти
1.3. Етапи і шляхи запозичення лексем германського походження в українське арго

Розділ 2. Сфери використання німецькомовних запозичень в українському арго
2.1. Арго українських вояків
2.2. Арго злодіїв, тюремників та каторжан
2.3. Арго українських школярів і студентів
2.4. Арго українських лірників та кобзарів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

P.S. До роботи додається також резюме на німецькій та англійських мовах.

Як зразок, нижче подано частину вступу даної дипломної роботи:

Лексика дуже чутливо реагує на зміни у суспільному житті. Міжмовні контакти приводять до цілого ряду лексичних запозичень. Науково-технічний прогрес, досягнення в культурі, освіті, медицині та інших галузях одного народу стають часом досягненнями інших народів. Українська мова не є винятком. Вона відображає суспільно-економічні процеси та зміни і задовольняє суспільні потреби в запозиченні та творенні нових слів.
Вивчення запозичень має велике значення для висвітлення важливих питань становлення, розвитку та збагачення мови, а також для зясування її словникового запасу.
Будь-яка мова, в тому числі й українська, розвивається за рахунок свого "мовного андеграунда", своїх напівзаконних паростків – чисельних професійних, молодіжних, злодійських, кримінальних жаргонів – соціальних діалектів.
Армія, в'язниця, вулиця, студенство, богема – справжні цехи із виготовлення та збагачення живої мови, і якщо це "виробництво" не працює, його не вивчають і не досліджують, то тоді сама мова залишається скромною іграшкою для кількох десятків трагічно самотніх інтелектуалів.
Збирання, дослідження й публікація матеріалів про арготичні системи України має тривалу історію, але все-таки вивчення соціальних діалектів відчутно відстає від інших славістичних шкіл. Тим часом дослідження соціальних діалектів є надзвичайно важливим як для розвитку мовознавчої науки, так і для прикладних, насамперед лінгводидактичних, цілей. Та проблеми вивчення соціальних діалектів не обмежуються власне лінгвальним аспектом, а мають вагому соціолінгвістичну перспективу: співвіднесення з парадигмою культурного, духовного та власне мовного існування українського етносу; сутнісні рецепції у площині мовної ситуації та стратегії комунікативної потужності української мови на фоні мовної картини світу.