Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
"ВЕСІЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ СЕЛЯНСТВА НАДДНІПРЯНЩИНИ ТА ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. (ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА)"
Магістерська
№ K-1365
1.1. Історіографія дослідження Про традиційне українське весілля є чимало наукових публікацій, весільна обрядовість на території Наддніпрянщини і Західної України привертала увагу дослідників давно, адже серед обрядових звичаїв у житті людини шлюбна церемонія є найбільш досконалою. Систематичні записи й дослідження весільних звичаїв та обрядів в Україні почалися в ХІХ ст., хоча перші згадки про весільні звичаї слов’янських племен дійшли до нас ще з часів Київської Русі. Поминувши етап простої фіксації весілля як етнографічної реалії, відомі етнографи ХІХ – початку ХХ ст. зробили вагомий внесок у вивчення історії походження весільного обряду східних слов’ян взагалі та українців зокрема. Дослідниками, які цікавились питаннями весільної обрядовості українців, були вчені першої половини XIX ст. З. Доленга-Ходаковський [30] та Й. Лозинський [57]. Ознайомлення з працями цього часу дає змогу простежити еволюцію обряду, повніше уявити пережитки давніх шлюбних звичаїв, побачити зміни у весільній обрядовості в другій половині ХІХ століття. Протягом 1814 – 1819 років З. Доленга-Ходаковський подорожував по Україні, збирав і записував народні пісні, казки, повір’я, загадки, обряди, звичаї, намагаючись знайти відповідь на питання щодо етногенезу слов’ян і давньої слов’янської історії та культури. Серед пісенного розмаїття записів дослідника зустрічаємо чимало рідкісних, вперше задокументованих зразків, які походять із Західного Полісся і Волині. За приблизними підрахунками, З. Доленга-Ходаковський зібрав близько трьох тисяч текстів пісень, з них лише українських – понад дві тисячі. Ці пісні були частково опубліковані й використані М. Максимовичем, М. Гоголем, Т. Шевченком, П. Кулішем, М. Драгомановим, В. Гнатюком, П. Шафариком. Фактично дослідник зафіксував основу пісенного репертуару України кінця XVIII – початку XIX століття. В 1974 році у Києві вийшла найповніша збірка “Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського”. Самобутній етнографічний матеріал міститься в праці Й.І. Лозинського “Рускоє весілє”. Порівняно з багатьма фольклорно-етнографічними працями доби романтизму книжка даного автора вирізняється докладними посиланнями на використані фактологічні моменти і текстові вибірки з інших праць. Аналіз “Руского весіля” дає підстави стверджувати, що кількість вміщених тут весільних пісень у запису автора значно перевищує вказану ним цифру, їх нараховується близько двохсот п’ятдесяти, не враховуючи пісень з певними редакційними відмінностями порівняно з текстами з праць Л. Голембйовського чи Вацлава з Олеська [41]. На оригінальному матеріалі побудована в основному і вся прозова частина – етнографічний опис народної весільної обрядовості, пояснення і ремарки до пісень.
Ціна
250
грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи