Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Гетьман Іван Мазепа – державний та політичний діяч України

Курсова

№ K-15482

ВСТУП
І. ДЕРЖАВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕТЬМАНА УКРАЇНИ
ІІ. УЧАСТЬ У ПІВНІЧНІЙ ВІЙНІ
ІІІ. І. МАЗЕПА ТА ПЕТРО І
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В умовах початку ХХІ ст. незалежна Україна чекає на свого “гетьмана”, який би вивів нашу державу в число провідних держав світу, з якою, як в часи І. Мазепи прагнули встановити добросусідські, взаємовигідні відносини.
Ім’я гетьмана Івана Мазепи відомо практично кожному громадянину України. Однак до сьогодні образ гетьмана в масовій свідомості, на жаль, ще мало чим нагадує реального І. Мазепу. Причини добре відомі. Ім’я цього гетьмана майже 300 років перебуває в списку тих, кого Російська імперія нещадно таврувала. Діяльність гетьмана фальсифікувалась. Дискусії, що розгорнулися в українській та зарубіжній історіографії останнього десятиліття довкола антиросійського виступу української старшини на чолі з Іваном Мазепою, ілюструють показову тенденцію: питання “зради” гетьмана, особистих міркувань чи то будь-яких інших суб’єктивних мотивів його вчинку вже майже цілком винесені за дужки наукового диспуту. Усе це, однак, не знімає з порядку денного “вічно актуальних” питань, серед яких хіба не перше місце належить визначенню причин та передумов мазепинського виступу. Позиція авторів щодо мотивів виступу Мазепи та його однодумців і до нині ділить цех істориків на різні табори, в залежності від того, що саме вони вбачають у них як вирішальний чинник. “Особа Мазепи ще чекає безсторонньої історії, яка б змалювала його не під впливом погляду вибаченого в першій половині XVIII ст.” – писав ще у 1860 р. М. Костомаров. Минуло 150 років, але Мазепа залишається найбільш загадковою і неоднозначною особою в українській історіографіі.
На нашу думку потрібно ще раз розглянути діяльність гетьмана І.Мазепи як державного і політичного діяча, проаналізувати думки різних вчених-істориків з приводу його політики та місце гетьмана в історії України.
Підвищений інтерес до особи Івана Мазепи породив обширну Мазепіану, тобто історіографію даного питання. Проте багато аспектів деятельності цього гетьмана як і раніше дуже слабо вивчено. Історики кардінально розходяться навіть в таких основоположних питаннях, як чи був Мазепа диктатором або демократом, “експлуататором” або прибічником голландської дороги розвитку. Треба відзначити, що переважаюча серед істориків думка не дуже утішно для Мазепи. У праці “Іван Мазепа” В. Шевчук зазначив, що в історичній літературі існує три погляди на гетьмана Мазепу: патріотичний, антипатріотичний та псевдооб’єктивний.
Перші великі друковані праці про Україну, зокрема, Д. Бантиш-Каменського (“Історія Малої Росії з часу приєднання її до Російської держави при цареві Олексію Михайловичу з коротким оглядом первісного стану цього краю” у чотирьох частинах, Москва, 1882 р.), М. Маркевича (“Історія Малоросії” в п”яти томах, Москва, 1842 р.) та О. Рігельмана (“Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі”, Москва, 1847 р.) вміщують багато документального матеріалу, дають послідовну канву подій і в той же час негативно оцінюють гетьмана І.Мазепу.
Своє ставлення до Мазепи висловила дореволюційна історіографія. С.Соловйов, В. Ключевський називають гетьмана “зрадником”.
Радянська історіографія, а за нею і сучасна російська найчастіше представляли гетьмана як жорстокого феодала, що прагнув підсилити експлуатацію мас трудящих. Ця традиція своє коріння веде ще з пропагандистської компанії Петра I, який в маніфесті до українського народу заявляв, що Мазепа “хитростію своєю, без нашого указу, аренди і податки наклав на малоросійський народ, будто на військо, а на спарвді для свого збагачення”. [36, с.104].
Реабілітаційна “мазепіана” набуває результатів лише після становлення зарубіжних українських історіографічних інституцій, наукових центрів. Гетьманство Мазепи вивчали І.Борщак, А.Андрусяк, О.Оглоблін, В.Луців, О.Субтельний, Т.Мацьків.
Після проголошення у 1991 р. незалежності України пошук нових підходів щодо особи гетьмана здобув подальщий розвиток, але негативістська аргументація дій, вчинків гетьмана переважає у суспільній свідомості. Полеміка триває. Зауважимо тільки те, що про причини переходу І. Мазепи на бік шведського короля навряд чи можна говорити однозначно.
Об”єктом дослідження роботи є Гетьманщина в період правління гетьмана І.Мазепи (1687 – 1708 рр.).
Предметом дослідження є діяльність гетьмана І.Мазепи як державного та політичного діяча України.
Мета роботи – визначити роль І.Мазепи в політичному та державному житті Гетьманщини.
Поставлена мета обумовлює такі завдання роботи:
- розглянути державну діяльність гетьмана І. Мазепи;
- дослідити зміни в соціальній та культурній сферах життя Гетьманщини 1687-1708 рр.;
- розглянути участь гетьманату на чолі з І.Мазепою у Північній війні;
- охарактеризувати особливості взаємовідношень між І.Мазепою та Петром І;
- визначити місце І.Мезепи на соціокультурному тлі того часу.
Під час написання даної курсової роботи були використані такі методи дослідження: аналіз, метод абстрагування, дедуктивний метод.

Студенський каталог готових робіт © 2025 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.