Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Соціально-економічне становище словацьких земель 16-18 ст.

Курсова

№ K-8695

Вступ
Розділ 1. Розвиток словацьких земель в період османської навали. Поділ словацьких земель
1.1. Османська навала на словацькі землі
1.2. Словаччина в період османсько-габсбурзького протиборства
Розділ 2. Соціально-економічне становище словацьких земель у складі австро-угорщини
2.1. Реформація та контрреформація на словацьких теренах
2.2. Соціально-економічне становище у XVIII столітті. Політика «освіченого абсолютизму»
Розділ 3. Культура словаччини
Висновки
Починаючи з 1529 р. людність південної частини словацьких земель вперше зіткнулася з османським військом. Після падіння в 1543 р. фортеці Естергом (центр угорської римо-католицької церкви) для завойовників був відкритий шлях до словацьких земель. Після захоплення у 1554 р. фортеці Філяківський Град на захоплених словацьких землях було створено чотири санджаки: Естергомський, Новоградський, Сетанський і Філяківський. Місцеве населення, яке опинилося під османською владою, було обкладене подушною податтю. За часів османського панування угорську шляхту було позбавлено всіх земель і майна, десятки тисяч людей у словацьких землях потрапили в рабство. Економіка краю була дезорганізована й майже цілком зруйнована.
Турецька навала спричинила суттєві зміни в етнічному складі населення словацьких земель, що призвело до переміщення міжетнічного мадяро-словацького кордону на північ. Під натиском загарбників багато угорців (представники шляхти, купецтва та інших станів) переселялися до підвладних Габсбургам територій, і насамперед до словацьких міст, — Братислави, Трнави, Кошице тощо. Серед угорців, які знайшли порятунок у словацьких землях, більшість становили селяни. Своєю чергою, словацькі селяни, які традиційно мешкали й вели господарство в долинах річок та низинах, рятуючись від жорстоких завойовників, переселялися до важкодоступних гірських регіонів, де вони корчували ліси, освоювали нові землі й будували поселення.
Рятуючись від свавілля османських властей, до південно-західних регіонів словацьких земель у цей період переселилося декілька тисяч хорватських родин. Хорвати-переселенці, як правило, не змішувалися з місцевою людністю, а оселялися окремо, засновуючи власні поселення.
З центральних регіонів Угорщини на словацькі землі мігрувало багато родин мадярської шляхти, які відразу дістали чимало привілеїв: їх звільняли від податків, надавали право торгувати вином тощо. Збільшення населення краю в цілому сприяло розвиткові міст.
Список використаних джерел

Студенський каталог готових робіт © 2025 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.