Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Входження Закарпаття до складу Чехословаччини

Курсова

№ K-14747

ЗМІСТ
Вступ........................................................................................................................3
РОЗДІЛ І. Суспільно-політичне становлення Закарпаття після Першої Світової війни........................................................................................................6
РОЗДІЛ ІІ. Сен-Жерменська конференція і Закарпаття.............................12
РОЗДІЛ ІІІ. Наслідки входження Закарпаття до Чехословаччини...........19
РОЗДІЛ ІV. Суть автономії...............................................................................26
ВИСНОВКИ.........................................................................................................33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................35

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У сучасних умовах утвердження української державності зростає роль наукових досліджень історії національної держави і права. Такі дослідження дають змогу об’єктивно вивчати й узагальнювати закономірності виникнення та розвитку окремих державних і правових інститутів. З огляду на це дотепер залишаються актуальними дослідження, які розглядають процес формування українських земель в єдину соборну державу. Однією з таких земель є Закарпаття.
Перебуваючи тривалий час у складі Угорщини, Австро-Угорщини, Закарпаття, було пригноблене в політичному, соціально-економіч¬ному та національному розумінні. Не змінилося це становище у період між світовими війнами, коли Закарпаття було приєднане за Сен-Жерменським (1919) і Тріанонським (1920) договорами до Чехословаччини, всупереч волевиявленню закарпатців. Чехословацька влада здійснювала на Закарпатті політику поневолення українського населення. Найважливішим засобом такої політики був апарат управління, запроваджений на Закарпатті. За цих умов відроджувалася ідея боротьби за право на національну державність.
Об’єктом дослідження є процес становлення націо¬нальної державності в Закарпатті у складі Чехословаччини в період між двома світовими війнами, а предметом дослідження – історико-правові особливості та закономірності становлення національної державності в Закарпатті в міжвоєнний період.
Мета курсової роботи. На основі аналізу най¬різноманітніших нормативно-правових актів, що стосуються Закарпаття та спеціальної літератури автор має на меті дослідити зміст та особливості процесу становлення національної державності в Закарпатті у міжвоєнний період, об’єктивно, всебічно і комплексно дослідити еволюцію державно-правового становища Закарпаття на його шляху від вимог надання краю автономії до утворення незалежної, самостійної Карпатської України.
Автор в даній робрті виділяє такі розділи: Розділ 1. Суспільно-політичне становище Закарпаття після Першої Світової війни; Розділ 2. Сен-Жермен і Закарпаття; Розділ 3. Наслідки входження Закарпаття до Чехословаччини; Розділ 4. Суть автономії.
В І розділі розповідається про те, що після закінчення Першої Світової війни постало питання: до складу якої країни воно належатиме? Відносно цього сформувалися 3 течії: до України, до Угорщини, до Чехословаччини. У русинів був свій спосіб розв’язання проблеми: возз’єднання Закарпатгя з Україною. Про це засвідчували рішення Народних рад (комітатів), що створювалися в містах і селах в кінці 1918 — на початку 1919 року. Особливо сильно прозвучав цей заклик на всезакарпатських зборах представників Народних Рад, які проходили в Хусті 21 січня 1919 року. Однак, реальних шансів на здійснення возз’єднання з Україною ні в 1918, ні в 1919 роках не було.
В ІІ розділі описано те, що 5 липня 1919 р. було завершено роботу над проектом про ставлення союз¬них держав Антанти до Чехословаччини і місце в ній Підкарпатської Русі, а 6 серпня його прийняла Рада голів великих держав. Питання належності Підкарпатської Русі до Чехословаччини остаточно закріплено в рішенні Сен-Жерменської конференції від 10 вересня 1919 р., в якому було гарантовано найширшу автономію з цілого ряду питань. Основні положення рішення Сен-Жермену були перенесені в Конституцію республіки 1920 року.
В ІІІ розділі автор намагається показати те, що в державно-правовому плані Закарпаття одержало де-юре автономні права, передбачені Сен-Жерменським договором від 10 вересня 1919 р. Що стосується економічної політики уряду Чехословаччини щодо Закарпаття, то суть її полягає в тім, щоб прибрати до своїх рук його основний економічний потенціал, максимально використати дешеву робочу силу й багаті природні ресурси. Соціально-економічна політика уряду Чехословаччини призвела до катастрофічного становща більшості трудящих, що було головною причиною загострення класової боротьби в містах і селах краю.
ІV розділ присвячено статусу Закарпаття в кінці 1938—1939 рр. Тривала боротьба всіх політичних та громадських сил завершилася, накінець, наданням йому автономії. 11 жовтня 1938 р. було утворено перший автономний уряд Підкарпатської Русі на чолі з Бродієм, а а 26 жовтня цього ж року був сформований другий автономний уряд Підкарпатської Русі на чолі з Волошином.
Дослідження даних розділів автор проводив за допомогою такої літератури: монографій Болдижара М. М. „Державно-правові аспекти входження Закарпаття до складу Чехословаччини”; Мишанича О. „Політичне русинство і що за ним”; Росохи С. „Сойм Карпатської України”; статей газет „Новини Закарпаття” і „Політика і час” та іншої літератури.

Ціна

50

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.