Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Українська народна лялька як форма традиційної культури

Дипломна

№ K-24867

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………............3
Розділ І Теоретико-методологічні засади дослідження української народної ляльки в контексті традиційної культури ……………………...9
1.1. Термінологічні основи даного дослідження. Обґрунтування понятійного апарату ……………………………………………………………………….........9
1.2. Методологічні засади дослідження традиційної культури та української народної ляльки………………………………………………………….............17
1.3 Сучасний стан теоретичної розробки проблеми ……………………….....18
Розділ ІІ Культурологічний аналіз феномену української традиційної культури…………………………………………………………………………21
2.1 Фундаментальні основи і типові риси української традиційної культури а також проблема її ідентифікації………………………………………………..21
2.2 Місце традиційної культури в системі динамічної взаємодії традицій та новацій……………………………………………………………………............30
Розділ ІІІ Українська народна лялька в історико-культурній ретроспективі……………………………………………………………….......36
3.1 Історія зародження, генезис, типологія…………………………………….36
3.2 Символіка та функціональне призначення лялечки……………………….51
Розділ ІV Форми побутування традиційної ляльки в сучасному культурному просторі України…………………………………………...….70
4.1 Трансформація української народної ляльки……………………………...70
4.2 Актуалізація реконструйованої традиційної ляльки (лялька-мотанка як обличчя сучасного українського лялькарства)………………………………...78

ВИСНОВОК………………………………………………………………….….91
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………98
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...…103

ВСТУП
"Традиції - це не поклоніння попелу, а передача вогню ..."
Густав Малер

Актуальність теми дослідження. Наше сьогодення характеризується не тільки якісно збільшеним об'ємом наукового знання та інформації, стрімким розвитком засобів комунікації, а й наявністю розриву в історичній спадкоємності. В даний час все більш загострюються суперечки в системі трансляції культурного досвіду, які виражаються в неузгодженості цілей та засобів, слів та почуттів, мотиву і вчинку в діяльності індивіда. У результаті культура постіндустріального суспільства втрачає національно-етнічну самобутність, з'являється небезпека втрати сучасною людиною традиційних ціннісних орієнтирів і базової довіри до світу.
Один з аспектів подолання цієї кризи бачиться у введенні в практику фундаментальних цінностей традиційної культури, в їх творчому переосмисленні. Не випадково на рубежі ХХ-ХХІ століть в Україні поряд з ідеями глобалізації звучить лейтмотив «відновлення» втрачених традицій, історичної пам'яті та етнічної самосвідомості. Наукові дослідження, спрямовані на вивчення феноменів соціокультурного наслідування та інститутів спадкування в культурі, затвердили розуміння традиції як важливої умови, що стабілізує суспільний розвиток. У документах ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій чітко простежується думка про необхідність пошуку форм і способів збереження, а також важливість вивчення будь-якого елементу етнічної культури. У цьому контексті стає актуальним осмислення форм побутування в сучасному суспільстві елементів української традиційної культури і, зокрема, такого явища, як традиційна лялька.
Останні десятиліття ХХ століття відзначені формуванням стійкого інтересу до автентичних традиційних ляльок, до вивчення їх регіональних і локальних особливостей побутування і виготовлення. Одночасно з цією тенденцією ми спостерігаємо сьогодні активне залучення в приватні і публічні простори ляльок, що створені сучасними майстрами за мотивами автентичних традиційних ляльок. Між цими двома типами ляльок існують принципові відмінності, які необхідно зафіксувати. Для позначення ляльок, виконаних сучасними майстрами та художниками згідно з регіональними традиціями та з дотриманням конструктивних і колірних канонів, правил і прийомів виготовлення, можна використати термін «реконструйована традиційна лялька».
Становлення нових практик виготовлення традиційної ляльки характеризується поєднанням дослідного компонента, який передбачає оволодіння семантикою кольору, форми і самого процесу виготовлення ляльки, і компонента творчого, пов'язаного зі спробою перенесення теоретичного знання в художні, ремісничі навички. У наявності нові способи прояву форм традиційної культури в сучасному суспільстві, що вимагають осмислення та аналізу.
У зазначеному контексті видається актуальним дослідження народної ляльки в духовно-мистецькій культурі України. До того ж ця проблема є актуальною, особливо в останні роки, коли підсилюється інтерес до народного мистецтва.
З часів утворення незалежної Україні, значно піднявся рівень етносвідомості місцевих жителів, зацікавленість ними власною культурою та історією. На цьому благодатному грунті, з 1999 року (час публікації монографії українського дослідника народних іграшок Олександра Найдена «Українська народна іграшка» ) почалося відродження української тканинної ляльки - мотанки. Та до цих пір, все-таки не було в повній мірі досліджено цей аспект.
Тому, тему нашої роботи можна з впевненістю назвати актуальною, до того ж деякі аспекти не були охоплені повною мірою.
Саме традиційна народна лялька у своїх певних функціях, формах, пластиці, образних засадах містить у собі інформацію про початкові чинники людського предметно-духовного середовища і чином таким єднає нас з власною традицією.
Заново відкривається на практиці естетичний, етичний, терапевтичний і педагогічний потенціал реконструйованої традиційної ляльки, що актуалізує аналіз феномену традиційної ляльки, що змінюється в просторі української традиційної культури.
Мета даної дипломної роботи полягала в дослідженні української народної ляльки в контексті традиційної культури, а саме трансформації її ролі, функцій і знакової системи у культурі України.
Завданнями нашої роботи були:
- розглянути теоретико-методологічні засади дослідження української народної ляльки в контексті традиційної культури, тобто обґрунтувати понятійний апарат, вказати методологію дослідження та сучасний стан теоретичної розробки проблеми;
- здійснити культурологічний аналіз феномена української традиційної культури : виділити риси української традиційної культури а також розглянути проблему її ідентифікації і проаналізувати українську традиційну культуру в системі динамічної взаємодії традицій та новацій;
- розглянути українську традиційну ляльку в історико-культурному вимірі: проаналізувати її зародження, генезис, класифікацію, а також розглянути семантику та основні функції;
- виділити форми побутування традиційної ляльки в сучасному культурному просторі України, а саме: простежити за трансформацією української народної ляльки та актуалізацією реконструйованої традиційної ляльки в сучасній українській культурі.
Об’єктом нашої роботи стала українська традиційна культура.
Предметом в контексті даної роботи, є українська народна лялька.
Огляд літератури по темі
У процесі аналізу мистецтвознавчої літератури з питань вивчення народної іграшки можна зауважити, що існує незначна кількість джерел в яких висвітлюються деякі аспекти традиційної ляльки.
Олександр Найден у книзі «Українська народна іграшка»[39]зазначає, що першим серйозним дослідженням, присвяченим іграшці і зокрема ляльці, була праця священника з Суботова Марка Грушевського, що з’явилась в Україні в 1904 році в «Киевской старине» - «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу»[9]. Але саме темі української народної ляльки присвячено зовсім мало.
У книзі Олександра Найдена можна докладно познайомитись з традиційною народною іграшкою різних регіонів України. У ній використано здобутки сучасної археології, історії, фольклористики, етнології, культурології, та філософії з метою якомога повнішого розкриття образу української народної ляльки, висвітлення її семантичних прообразів та історичних прототипів, визначення її місця і ролі в українській іграшковій культурі. Ця книга - перше в Україні подібне дослідження.
Також Олександр Найден є автором книги «Українська народна лялька» [38].
Два розділи якої присвячені традиційній лялечці, зокрема розділи під назвами: «Лялька як знак, образ та історико-культурний феномен» та «Народні ляльки Середньої Наддніпрянщини та інших регіонів України».
Ряд мистецтвознавців безпосередньо чи побічно торкались в своїх роботах теми української народної іграшки та ляльки.
Серед них можна виділити: Герус Л. «Українська народна іграшка» [7], Напиткіна Г. «Українська лялька-оберіг» [40], Краснова Н. М. «Казковий світ української народної іграшки» [24]. Воропай О. в своїй книзі «Звичаї нашого народу» [6] також звертає увагу на цю тему.Для вивчення української традиційної культури також була важлива праця Вечірко Р.М [ 5].
Українська народна лялька здається добре вивченою. Їй присвячено також багато наукових і науково-популярних публікацій, статей. У тому числі - узагальнюючі монографії. Але й сьогодні багато питань залишається слабо вивченими. Наприклад, історія її розвитку, а також не має чіткої класифікації.
Наукова новизна нашої роботи полягає передусім в тому, що по даній темі немає спеціалізованої літератури. Українська народна лялька більшістю дослідниками розглядалась в контексті української народної іграшки, і не була виділена окремою темою. До того ж, вперше було досліджено трансформацію функцій та семантики української народної ляльки .

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.