Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Українська мова серед інших слов'янських мов
Курсова
№ K-25830
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………..…3 РОЗДІЛ І. Класифікація слов’янських мов………………………………............6 1.1.Східна Підгрупа (східнослов’янська).…………………………………….....6 1.2. Західна Підгрупа (західнослов’янська)……. …………………………........10 1.3. Південна Підгрупа (південнослов’янська) ……………………………....…11 РОЗДІЛ ІІ. Українська мова в колі слов’янських мов……………………….....14 РОЗДІЛ ІІІ. Місце української мови серед інших слов’янських мов…….........18 3.1.Фонетичний рівень……………………………………..………….………….19 3.2. Морфологічний рівень…………………………………………………….…20 ВИСНОВКИ………………………...………………………….…………….……24 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………….….…….……..27
ВСТУП
Мова — одне із найбільших культурно-духовних надбань етносу, оскільки в ній акумулюється його знання про навколишній світ і про себе. . Тому і називається це надбання рідна мова. Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю. До того ж вона — найголовніша з визначальних прикмет етнічної спільності, тому з'ясувати походження конкретного народу неможливо без дослідження історії його мови. При цьому мається на увазі мова як сукупність певної звукової, граматичної, лексичної та інших систем у їхніх територіальних виявах, а також наддіалектна (надтериторіальна) літературно-писемна мова. Літературно-писемна мова, як правило, хронологічно пізніша від розмовної. Наша мовна традиція сягає докняжих часів, а в період Київської Русі наше слово сягнуло державного творення: було відкрите не лише для близьких сусідів, а й для найвіддаленіших земель, збагачувалось іншими мовами і збагачувало їх. Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава. Мова й школа, мова й наука, мова й церква, мова й театр, мова й державне врядування, мова й армія – сфери, де українська мова то утверджувалась, то відступала під тиском імперської політики. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час.
4
Поглянути на історію свого краю, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів. Ще донедавна панувала офіційна й непорушна доктрина про давньоруську народність й спільну для всіх слов’ян мову, внаслідок розпаду яких в епоху феодальної роздрібненості нібито утворилися, не раніше XIVст., три східноднослов,янські народи та їхні мови. На противагу цьому вчені української діаспори дотримувались концепції М. Грушевського щодо витоків української народності безпосередньо з правослов,янського періоду, тобто з середини І тисячоліття н.е. Українська мова була ще до того, як українські князі (починаючи від Аскольда та Діра) почали об’єднувати руські землі. Жодна говірка, говір, діалект, наріччя, мова не виникають раптово чи в якийсь короткий часовий проміжок. Вони є результатами тривалих творчих процесів, зумовлених внутрішніми та зовнішніми чинниками, які нерідко виступають разом. Усі слов’янські мови генетично споріднені, бо мають спільне дже¬рело — праслов’янську (спільнослов’янську) мову і виникли на ос¬нові її діалектних відгалужень. Сучасні слов'янські мови утворюють три виразні підгрупи про які і йтиме мова в даному дослідженні. Актуальність данної теми полягає в тому, що будь-якому філологу потрібно знати, чим саме його рідна мова є особливою, в чому її унікальність, чим вона відрізняється від інших близьких їй мов, а також необхідно знати історію розвитку мови. Об’єктом курсової рооти виступають слов’янські мови. Предметом даного наукового дослідження є українська мова. Мета: дослідити, яке місце української мови серед інших слов’янських мов.
5
Завдання: поглинутись в історію; проаналізувати слов’янські мови, класифікувати їх; вияснити, яке місце української мови серед інших близьких їй мов та розглянути її в колі слов’янських мов; простежити процес формування поглядів на спорідненість слов’янських мов, з’ясувати сучасний стан розробки цього питання. У роботі використано метод аналізу (на основі вибраної літератури), дескриптивний метод (опис через слова-дескриптори), діахронічний метод (аналіз певних відрізків часу), порівняльно-історичний метод та інші. Курсова робота має типову структуру: вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури. У вступі визначено мету, завдання, метод аналізу та подається коротка інформація про обрану тему. У розділі І аналізуються слов’янсьі мови та наведена загальноприйнята класифікація слов’янських мов. Розділ ІІ присвячено українській мові в колі інших слов’янських мов, тобто що в неї спільного чи відмінного з іншими мовами, які їй близькі завдяки історичному розвитку. Завершують курсову роботу висновки. Список використаної літератури містить 19 джерел. У роботі використані праці таких науковців, як: О.І. Бондар, Ю.О. Карпенко, В.В. Лучик, Смаль-Столицький, В.Д. Аракин, Б.О. Ткаченко, В.В. Русанівський, М.Ф. Бондренко, К. Нікчимов, Є. Тимченко та інші.
Ціна
340
грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи