Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Інтегроване навчання української мови майбутніх вчителів початкових класів

Магістерська

№ K-26433

Зміст
Вступ .......................................................................................................................3
Розділ I. Теоретико-методологічні засади інтегрованого навчання у вищій педагогічній освіті...................................................................................................8
1.1. Категоріальний аналіз поняття інтеграції у площині філософії освіти в Україні......................................................................................................................8
1.2. Психологічний аспект інтегрованого підходу до навчання української мови у педагогічних ВНЗ......................................................................................24
1.3. Формування мовнокомунікативної професійної компетенції майбутніх вчителів як стратегічна мета інтегрованого викладання української мови на нефілологічних факультетах ВНЗ.......................................................................43
Висновки до розділу I .........................................................................................49
Розділ II. Методика інтегрованого навчання української мови студентів – майбутніх вчителів початкових класів................................................................50
2.1.Характеристика змісту, форм і методів інтегрованого навчання української мови студентів – майбутніх вчителів початкових класів..............50
2.1.1. Типологія міжпредметної інтеграції у площині підготовки майбутніх класоводів до інтегрованого навчання української мови у початкових класах......................................................................................................................50
2.1.2. Аналіз навчально-методичних комплексів (НМК) інтегрованих українськомовних дисциплін для студентів ННІ педагогіки............................57
2.2. Інтеграція різних видів навчальної діяльності студента на заняттях з української мови....................................................................................................68
2.3. Організація й проведення експериментально-дослідного інтегрованого навчання.................................................................................................................76
Висновки до розділу II........................................................................................85
Загальні висновки...............................................................................................86
Список використаної літератури.....................................................................88
Додатки .................................................................................................................95

Вступ
Актуальність дослідження: Проблема особистісно орієнтованої гуманістичної освіти є сьогодні центральною і саме вона є предметом теоретичного вивчення й експериментальних досліджень. Відповідно до цього головна мета сучасної освіти – формування основи для самореалізації особистості, яка стає можливою за умови створення умов для самопізнання, самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу студента.
Багаторічний досвід роботи вчених у галузі освіти дає підстави стверджувати, що розв’язання проблеми особистісно зорієнтованої освіти і її продуктивності пов’язане з інтеграцією змісту освіти. Наукові дослідження показують, що інтеграція змісту освіти багато в чому вирішує проблему зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я студентів, сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності.
Для нашої сучасності характерна інтеграція наук, прагнення отримати найточніше уявлення про загальну будову світу. Ці ідеї знаходять своє відображення як в концепції сучасної шкільної освіти, так і в концепції професійної підготовки спеціалістів. Провідною тенденцією осучаснення і вдосконалення змісту освіти С.У.Гончаренко називає його гуманітаризацію, що передбачає „...інтеграцію різнорідних знань про людину, її мислення, про природу і суспільство, одержаних при вивченні різних навчальних предметів, у єдину наукову картину світу” [11, 9].
Інтеграція – важлива умова сучасної науки і розвитку цивілізації в цілому. Адже нинішня стадія наукового мислення дедалі більше характеризується прагненням розглядати не окремі, ізольовані об'єкти, явища життя, а їх більш чи менш широкі єдності. Тож інтеграція, як „вимога об'єднання у ціле якихось частин чи елементів, вважається необхідним дидактичним засобом, за допомогою якого можливо створити в учнів цілісну картину світу” [22, 14].
Поняття “інтеграції” має загальнонауковий зміст і часто використо-вується у дидактиці. У загальнонауковому аспекті „інтеграція” – це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації, процес, який об’єктивно детермінується взаємопроникненням різних видів і компонентів матеріальної і духовної діяльності людей, а в своїх найглибших основах – матеріальною єдністю світу, всезагальним зв’язком, ізоморфізмом структур в якісно різноманітних об’єктах” [1, 7].
У сучасній психолого-педагогічній науці активно здійснюються дослід-ження з проблем інтеграції навчання. Гуманізація освіти неможлива без інтеграції її змісту, формування цілісного мислення. Загальновідомо, що із зростанням об’єму інформації, якою має оволодіти студент протягом навчання у вищих навчальних закладах і поза ними для адаптації у сучасному суспільстві, на фоні погіршення екологічних умов погіршується і стан здоров’я підростаючого покоління. При цьому інтеграція змісту освіти обумовлює природовідповідність навчання, забезпечує психічне здоров’я дітей, цілісність свідомості тому, що інтегровані знання – цілісні.
Отже, інтеграція – це „процес, який передбачає взаємопроникнення різних частин попереднього цілого, що супроводжується ускладненням, зміцненням зв’язків, що існують між ними, і обов’язковим створенням нових зв’язків” [12, 18]. Такий процес веде до утворення нової цілісності.
Сучасна педагогічна наука стверджує, що „для продуктивного засвоєння учнем знань і для його інтелектуального розвитку важливе значення має встановлення широких зв’язків як між різними розділами курсу, який вивчається, так і між різними дисциплінами в цілому” [13, 68] (внутрішньо-предметна і міжпредметна інтеграція). Досвід показує, що інтегроване навчання, за якого матеріал доповнюється та повторюється іншими напрямами, дає набагато кращій результат у порівнянні з традиційним вивченням дисциплін. Інтегрований підхід сприяє виробленню системи знань, розвиває здібності до їх переносу в інші галузі.
Ідея педагогічної інтеграції, на думку дослідників, не є новим явищем у вітчизняній педагогіці. Слід згадати створений К.Ушинським синтетичний метод навчання грамоти, уроки мислення в природі В.Сухомлинського, уроки мистецтва Д. Ковалевського та Б.Юсова, педагогічну теорію співробітництва Ш.Амонашвілі, що побудована на засадах інтеграції. Серед сучасних дослід-ників, які опікуються цією проблемою, можна назвати Т.Браже, О.Гільзову, М.Масол, О.Савченко, Н.Сердюкову, О.Сухаревську, В.Фоменка та ін.
Актуальність проблеми пошуку раціональних шляхів інтеграції різних дисциплін у процесі навчання посилюється також у зв’язку з перевантаженістю студентів навчальними предметами, тематичною однорідністю навчальних дисциплін, необхідністю формування цілісного світогляду у взаємозв’язку його елементів. Винятково актуальним сьогодні є й формування такого підходу до інтеграції у навчальному процесі, що враховує всі основні етапи, функції, аспекти та фактори цього багатокомпонентного педагогічного явища.
На сучасному етапі окремі елементи інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу у вищій школі втілені в практичну діяльність. Доведено, що інтегрований підхід у навчанні сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду студентів у руслі поставлених викладачем конкретних навчально-виховних завдань, інтенсивному розвитку студентів в аспекті вибраної тематики; формуванню інтересу до подій і явищ дійсності, вихованню особистості, розвиває загальнонавчальні навички дітей.
Однак інформативність і привабливість змісту навчального матеріалу самі собою не забезпечують ефективності його засвоєння і розвитку окремих сторін особистості студента. Для цього необхідний такий же детальний відбір засобів засвоєння та прийомів навчальної роботи, на що в сучасній вищій школі звертається недостатньо уваги, що й визначило тему нашого дослідження: «Інтегроване навчання української мови майбутніх вчителів початкових класів».
Об’єкт дослідження: інтеграція змісту освіти у вищій школі.
Предмет дослідження: способи інтеграції змісту навчання української мови.
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити способи інтеграції змісту навчання української мови.
Гіпотеза дослідження. Ефективність навчання української мови майбутніх вчителів початкової школи значно підвищиться, якщо використовувати такі способи інтеграції змісту освіти:
- інтегровані курси:
- інтегровані підручники;
- інтегровані завдання;
- інтегровані заняття.
У відповідності до поставленої мети та гіпотези дослідження визначені такі завдання:
1. Проаналізувати стан проблеми інтеграції змісту освіти у психологічній, педагогічній та методичній літературі.
2. Вивчити стан проблеми інтеграції змісту освіти у масовому педагогічному досвіді.
3. Виділити та обґрунтувати способи інтеграції змісту навчання української мови.
4. Вивчити вплив експериментальної методики на результативність навчального процесу.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження:
теоретичні: аналіз, систематизація та узагальнення психологічної, педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.
емпіричні: педагогічні спостереження; анкетування вчителів початко-вих класів, педагогічний експеримент; кількісний і якісний аналіз експери-ментальних даних.
Апробація і практичне значення одержаних результатів: результати дослідження можуть бути застосовані при подальших дослідженнях використання інтеграції, а також у дидактичній практиці. Дане дослідження направлене на розробку методичних рекомендацій щодо підвищення якості роботи над мовною компетенцією майбутніх вчителів початкових класів. Результати дослідження апробовано на студентсько-викладацькому науково-методичному семінарі «Науково-дослідна робота майбутніх педагогів з проблем культури української мови та методики її викладання в закладах освіти» у Житомирському державному університеті імені Івана Франка 30 березня 2010 року. Основні результати дослідження опубліковані в науковій статті: «Науково-методичні засади інтеграції»// Науково-дослідна робота майбутніх педагогів з проблем культури української мови та методики її викладання в закладах освіти (Матеріали ІІ студентсько-викладацького науково-методичного семінару, зо березня 2010 р.)– Житомир: Видавництво ЖДУ ім. І. Франка, 2010. – с. 69 – 71.
Обсяг і структура роботи: дана робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та 3 додатків.
Повний обсяг роботи в сторінках – 171с.
Список використаних джерел складається зі 89 найменувань.
Додатки займають 73с.

Ціна

1500

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.