Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Формування громадянських почуттів у молодших школярів в позаурочній діяльності

Дипломна

№ K-26439

Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретичний аналіз проблеми формування громадянських почуттів у молодших школярів
1.1. Становлення й утвердження інституту громадянства
1.2. Ідея формування громадянських почуттів в історії наукової думки
1.3. Змістова структура громадянських почуттів молодших школярів
1.4. Критерії, показники, рівні сформованості громадянських почуттів молодших школярів
Висновки до розділу I
Розділ II. Діагностика сформованості та шляхи становлення громадянських почуттів молодших школярів
2.1. Дослідження рівнів сформованості громадянських почуттів молодших школярів
2.2. Форми, методи, засоби формування громадянських почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності
Висновки до розділу II
Загальні висновки
Список використаної літератури
Додатки

Вступ
Актуальність дослідження. У період становлення України як суверенної держави, відродження духовності суспільства проблема громадянського виховання підростаючого покоління набуває особливої актуальності. Пріоритетність виховання громадянина зумовлюється водночас процесом відродження нації. Для України як поліетнічної держави громадянське виховання покликане сприяти формуванню її соборності, яка є серцевиною української національної ідеї. Саме на ґрунті демократичних цінностей, що мають лежати в основі громадянського виховання, можливе об'єднання різних етносів і регіонів України з метою розбудови й удосконалення суверенної, демократичної держави, громадянського суспільства. З огляду на сказане вище актуальних є наукове обґрунтування й практичне забезпечення нової, за своєю сутністю, системи громадянського виховання, мета якого - сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, що виявляються у глибокому розумінні ними належності до українського народу, своєї Батьківщини, внутрішній потребі й готовності відстоювати та захищати її інтереси, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення української держави.
У документах Верховної Ради України, "Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI ст.)", "Концепції національного виховання", "Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті" обґрунтовано необхідність удосконалення громадянського виховання учнівської молоді. Цілеспрямованої роботи з громадянського виховання учнів вимагає і закон України "Про освіту", де чітко сформульовано завдання виховання підростаючого покоління.
У "Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності" зазначено, що актуальність громадянського виховання особистості в сучасному українському суспільстві значною мірою зумовлюється потребою державотворчих процесів на засадах гуманізму, демократії, соціальної справедливості, що мають забезпечити усім громадянам рівні можливості для розвитку і застосування їхніх потенційних здібностей, досягнення суб'єктивно привабливих і водночас соціальне значущих цілей як умови реалізації найголовнішої соціально-психологічної потреби у самовизначенні та самоствердженні. Посилення виховної функції освіти, формування громадянськості, працелюбності, моральності, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, сім'ї, довкілля розглядається одним із стратегічних напрямів державної політики в галузі освіти.
У цьому контексті загальноосвітня школа першого ступеня виконує роль фундаменту, на якому будується вся система громадянського виховання школярів, формування у них любові до рідного краю, України, історичної пам'яті, духовності, національного характеру. Все, що закладається учням у цей період навчання і виховання, визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду, загального розвитку. Набуті в школі першого ступеня особистісні якості, а також знання, вміння і навички не лише забезпечують основу навчання й виховання молодших школярів, а й значною мірою визначають особливості практичної, громадської та професійної діяльності дорослої людини.
Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури засвідчує, що процес громадянського виховання підростаючого покоління широко і різнобічне обґрунтований в теорії і практиці. Праці вітчизняних педагогів
Г. Ващенка, А. Макаренка, С. Русової, В. Сухомлинського, К.Ушинського, стали орієнтиром для створення ефективних технологій формування громадянських почуттів школярів й на сучасному етапі.
Грунтовний педагогічний аналіз потреб та можливостей громадянського виховання в період становлення української державності розробили
П. Ігнатенко, В. Поплужний. Проблему формування громадянськості як провідної риси особистості досліджено О. Докукіною, М. Задерихіним,
Л. Канішевською, Н. Косарєвою, В. Мазаєм, Л. Пономаренко. Проблему громадянських цінностей обґрунтовано у працях Л. Бойко, І. Бондаренко,
М. Боришевського, Л. Крицької, Н. Чернухи. У працях Н. Бернса, І. Беха,
Л. Божович, Л. Буєвої, І. Кона, В. Крутецького, Н. Нікітіної, П. Чамати здійснено психологічне обґрунтування громадянського розвитку особистості.
На багатоаспектність й інтеграційність громадянського виховання вказано дослідниками Н. Алігавабовим, Т. Більгільдієвою, І. Валєєвим, О. Волжиною, К. Гаджиєвим, В. Мушинським.
Детальному аналізу педагогічних засад функціонування громадянської освіти та виховання у вітчизняній шкільній практиці присвячено дослідження Н. Дерев'янко, Ю. Завалевського, В. Іової, О. Киричук, Н. Косарєвої, В. Кузя, Т. Мальцевої, В. Оржехівського, А. Розенберга, І. Тараненко,
О. Сухомлинської, К. Чорної та ін.
Актуальними в контексті нашої теми є праці, в яких розкрито окремі аспекти проблеми громадянського виховання. Зокрема, у працях П. Вербицького і П. Кендзьора обґрунтовано організаційно-педагогічні умови комплексної реалізації інноваційних форм громадянського виховання учнів у навчально-виховному процесі та позакласній виховній роботі. У цьому контексті Л. Рехтетою визначено психолого-педагогічні умови ефективного здійснення громадянського виховання учнів 5-9 класів у позаурочній виховній діяльності. У свою чергу О. Кошолап обґрунтував необхідність про громадянське виховання учнів у процесі історико-краєзнавчої діяльності. Так, ним вперше визначено зміст, форми, методи роботи шкільного історико-археологічного гуртка та історичного музею у цьому напрямі.
Однак, незважаючи на широке висвітлення проблеми в спеціальній літературі, такий її аспект як формування громадянських почуттів учнів у позаурочніи діяльності не знайшов достатнього теоретичного обґрунтування і практичного втілення. Свідченням цього є той факт, що в учнів, особливо молодшого шкільного віку, ще не сформована єдність компонентів громадянської свідомості, немає достатнього досвіду індивідуального вибору стосовно правових моральних явищ і фактів, що знижує усвідомлення ними сутності прав і обов'язків, які покладаються на них законом і сприяють їхній повноцінній діяльності як громадян своєї держави.
Аналіз наукових джерел з обґрунтування означеної проблеми дає змогу зробити висновок, що сфера наукових досліджень у галузі громадянського виховання обмежена середньою і старшою ланкою загальноосвітньої школи. Проблема формування громадянських почуттів молодших школярів ще не була предметом спеціального дослідження. З огляду на це, недостатня розробленість проблеми, її актуальність і практична значущість у реалізації важливих завдань початкової школи обумовили вибір теми дослідження: "Формування громадянських почуттів у молодших школярів в позаурочній діяльності"
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити форми, методи, засоби формування громадянських почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності.
Об’єкт дослідження – процес виховання учнів молодшого шкільного віку.
Предмет дослідження – форми, методи, засоби формування громадянських почуттів учнів молодшого шкільного віку в позаурочній діяльності.
Гіпотеза дослідження: ефективність формування громадянських почуттів молодших школярів у позаурочній діяльності підвищиться за умови : усвідомлення ними сутності й змісту громадянських почуттів особистості; забезпечення у дітей потреби і мотивації до розвитку у себе громадянських почуттів; упровадження активних форм, методів, засобів формування громадянських почуттів молодших школярів.
Відповідно до предмету, мети та гіпотези дослідження були визначені такі завдання:
1. Проаналізувати підходи до розуміння громадянських почуттів особистості у педагогічній теорії та практиці;
2. Обгрунтувати змістову структуру, визначити критерії, показники й рівні
сформованості громадянськихпочуттів учнів 1-4 класів у позаурочній діяльності;
3. Теоретично обгрунтувати, розробити форми, методи, засоби формування громадянських почуттів молодших школярів.
У ході розв’язання поставлених завдань були застосовані методи дослідження, що доповнювали один одного:
теоретичні – вивчення та аналіз психолого-педагогічної, філософської, соціологічної та методичної літератури з проблеми дослідження; теоретичне вивчення й узагальнення кращого педагогічного досвіду;
емпіричні – анкетування, інтерв’ювання, бесіди, опитування, цілеспрямовані педагогічні спостереження, констатуючий і формуючий експеримент, кількісний та якісний аналіз експериментальних даних із застосуванням методів математичної статистики.

Ціна

1000

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.