План ВСТУП ___________________________________________________ст. 3 1. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ВИВЧЕННЯ ОСОБИ ЗЛОЧИНЦЯ _ст. 5 2. ОСНОВНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ ЗЛОЧИНЦЯ ___________ ст. 9 3. КЛАСИФІКАЦІЯ І ТИПОЛОГІЯ ЗЛОЧИНЦІВ __________ ст. 12 ВИСНОВОК _____________________________________________ ст. 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ______________________ ст. 16 ВСТУП Соціальна та економічна кризи спровокували зростання злочинності. Остання стала ледве не повсякденним фоном життя і навряд будь-кого можуть здивувати повідомлення про малолітніх вбивць, наркоманів чи алкоголіків. Нині кожний п'ятий учень 5-го класу, кожний четвертий восьмикласник і кожний другий учень 11 класу схильні до вживання алкоголю. Поширення набула дитяча проституція. В Україні щорічно близько 11 тис. дітей скоюють суспільно небезпечні діяння до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність. Вони “опановують” нові види злочинів, які колись вважались “дорослими” – вимагательство, шахрайство. Деякі вчинки таких злочинців відзначаються особливою жорстокістю і цинізмом. Розбудова правової держави, економічні зміни і реформування національного законодавства України не можливі без урахування сьогоднішніх реалій. Якщо взяти до уваги тільки сферу боротьби зі злочинністю, то статистика свідчить: в 1987 р. в Україні ............ ВИСНОВОК Нині в зв'язку з гострими соціальними і міжнаціональними конфліктами, економічним розвалом, політичною боротьбою за владу багато проблем злочинності загострилися. Наука кримінологія дає розуміння злочинності, розуміння того, що суспільство може зробити в боротьбі з ній, якими засобами і методами воно зобов'язано користуватися з урахуванням стану, характеру, структури злочинності, які міри в боротьбі зі злочинністю первинні, яке місце правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю. Кримінологія - одна з небагатьох наук юридичного профілю, яка має якісно різноманітний інструментарій для дослідження соціально-правових явищ. Такий інструментарій практично відсутній у науці кримінального права, покликаній вирішувати теоретичні і прикладні завдання удосконалення кримінального законодавства. Історія кримінології радянського періоду рясніє прикладами витрат на запобігання злочинності, що набагато перевищують відвернуті потенційні збитки. Сьогодні навряд чи хто відважиться заперечувати парадигму про такі першовизначальні макрофактори, що генерують злочинність, як неадекватний ідеалу політичний і економічний устрій суспільства, його нестабільність, соціальне розшарування, безробіття, матеріальне та духовне неблагополуччя ....
|
|