Оформлення вступу - 16 Марта 2011 - Продати готовий реферат. курсову, дипломну

Вступ - дуже відповідальна частина роботи, яка не лише орієнтує читача у подальшому розкритті теми, але й містить усі необхідні класифікаційні характеристики:
• актуальність теми дослідження;
• мета і завдання роботи;
• об'єкт і предмет дослідження;
• методи;
• теоретичне значення і практична цінність роботи.

У вступі часто висвітлюється стан розробки теми шляхом огляду літератури, який має привести до висновку, що тему досі не досліджено, або досліджено лише частково, або досліджено не в тому аспекті. Вона потребує подальшої розробки, тобто є актуальною.

Актуальність теми - це важливість, суттєве значення, відповідність теми дослідження сучасним потребам певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням відповідної сфери діяльності. Якщо студент вирішив не торкатися в своїй роботі деяких аспектів теми, він повинен зазначити це у вступі.

Огляд літератури - це критичний аналіз джерел, їх систематизація, виділення суттєвих, вагомих моментів, оцінювання зробленого іншими дослідниками. Огляд покликана. пов'язати проведене дослідження із загальним станом науки порівняти отримані результати з відомими даними, точку зору дипломника (магістранта) з поглядами провідних учених підтвердити актуальність теми і достовірність теорії виконавця роботи. Зауважимо: в огляді не варто викладати того, що не стосується безпосередньо обраної теми, хоча воно прочитане засвоєне. Але всі доступні науково вагомі публікації з теми (не менше 10-15 для дипломної роботи) мають бути названі те критично оцінені. Джерела можуть бути згруповані таким чином роботи, що висвітлюють історію розвитку проблеми, далі теоретичні роботи, які повністю присвячені темі, потім ті, що розкривають тему частково. В огляді не варто наводити повний бібліографічний опис публікацій - достатньо вказати автора й назву і послатися на номер роботи у списку літератури. Закінчити огляд потрібно коротким висновком про ступінь висвітлення основних аспектів теми в літературі.

У дипломній (курсовій), а особливо в магістерській роботі важливо показати зв'язок обраного напрямку досліджень з планами організації, де виконується робота, а також із галузевими та (або) державними планами і програмами - наприклад, шкільними програмами.

У вступі має бути лаконічно сформульована мета роботи - головний напрямок вирішення поставленої проблеми, тобто узагальнена назва того, що плануємо досягти в процесі роботи. Це конструктивний принцип, який організує та об'єднує весь текст, Мета зумовлює і відбір матеріалу, і аспекти його дослідження, і принципи типологізації, і характер розташування. Вона повинна узгоджуватися з назвою роботи, між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок: поставленої мети необхідно обов'язково досягти.

Як правило, для формулювання мети обирається мовна конструкція з інфінітивом (розкрити, встановити, виявити, дослідити, пояснити, описати, розробити, проаналізувати, обґрунтувати, узагальнити, систематизувати, вивчити та под.), іменником у знахідному відмітку, що називає об'єкт дії (специфіку, закономірність, проблему, явище, функції, модель, факти, елементи, сутність, типологію, систему тощо), та іменником (-ами) у родовому відмінку, що конкретизує об'єкт (синтагматики, розвитку, форм, варіювання і т. ін.), наприклад: Мета роботи - розкрити специфіку синтагматики віддієслівних іменників; Мета роботи - розробити моделі сприйняття смислу тексту тощо.

Мета роботи конкретизується у завданнях (як правило, 4 -5), які слід вирішити для досягнення цієї мети. Щоб завдання були сформульовані правильно, необхідно глибоко вивчити стан відповідної проблеми в науці, з ясувати відоме (що зроблено до мого дослідження?), дискусійне (що є спірним?) і те, що потребує подальшого дослідження (що маю зробити я?). Завдання не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих дипломних (магістерських) робіт. Вони можуть включати такі складові:

• вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);
• всебічне (за необхідності - експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, особливостей, передового досвіду;
• обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
• експериментальна перевірка запропонованої системи заходів;
• розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи.

Формулювати завдання слід якомога точніше, конкретніше, оскільки інформація про їх вирішення складатиме зміст розділів роботи. Це важливо ще й тому, що заголовки розділів та підрозділів народжуються саме з формулювань відповідних завдань.

Відомий майстер детективного жанру Олександра Мариніна так визначила співвідношення мети і завдань: Мета дослідження - це конечний результат, завдання - це етапи, якими ти рухаєшся до мети, як сходами, тому завдання мають бути логічно послідовні й необхідні для досягнення мети. Саме необхідні, тобто зайвих завдань, які чи то не ведуть до мети, чи то дублюють інші завдання, бути не повинно. Елегантність наукової роботи полягає в тому числі в її лаконічності, у ній не має бути зайвого вантажу.

Обов'язковим елементом вступу є вказівка на об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт - це процес або явище, ще викликає (породжує) проблемну ситуацію та обирається для вивчення. Визначаючи об'єкт, необхідне знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет це те, що знаходиться у межах об'єкта і набуває в ньому пояснення. Тобто предмет вказує, який саме аспект об'єкта розглядається, які нові його властивості, відношення, функції. Таким чином, об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка становить предмет дослідження В одному об'єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження

Саме йому - предмету - приділяє основну увагу науковець, саме предмет визначає тему роботи, її назву. Отже, предмет -це теоретичне відтворення дійсності, тих суттєвих зв'язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі.

„Об'єкт ... - це коло явищ, що вивчаються, а предмет - це зв'язки і залежності, - наголосила Олександра Мариніна та жартома пояснила: Ось, наприклад, тема „Вплив припливів і відпливів у Чорному морі на народжуваність мишей". Об'єктом дослідження будуть припливи, відпливи та чисельність популяції гризунів, а предметом - те, як стан одних об'єктів залєжить від стану інших "1.

У вступі вказується також, на якому конкретному матеріалі виконано роботу Тут можуть наводитись дані щодо характеру матеріалу за допомогою кліше:

Дослідження проводиться на матеріалі... (іменників, фразеологічних одиниць...); В основі дослідження експериментальний матеріал...; Матеріал дослідження (речення з іменним присудком...); Матеріалом дослідження є ....(форми минулого часу...); Як матеріал обрано., (фразеологічні звороти...); Досліджуються....(дієслова доконаного виду...); Вивчаються...., Описуються.... Аналізуються...; Аналізу підлягають... та под.

Вказівка на джерела матеріалу здійснюється за допомогою фраз:
Джерельна основа роботи - (прозова творчість..., тлумачні словники, тексти творів...); Основним джерелом матеріалу дослідження є ... (фразеологічний словник..); Основними джерелами досліджуваного матеріалу є...; Єдине джерело (мовного) матеріалу - (роман....); Ми використовували декілька джерел матеріалу (тексти сучасної художньої прози; експериментальні дані); Порівняльний характер роботи зумовив звернення до двох основних джерел матеріалу: українських і англійських текстів...

У деяких роботах варто зазначати і спосіб відбору матеріалу. Це можна зробити за допомогою фраз:
Матеріал виписувався шляхом суцільної вибірки ...; В основі вибірки одиниць... тематичний принцип (формальний принцип; формально-семантичний принцип; комунікативний принцип).

Складовим елементом вступу деяких дипломних і магістерських робіт є гіпотеза дослідження - припущення щодо основних його результатів, зроблене на основі аналізу наукових джерел у відповідності з даними науки, з урахуванням власних спостережень та умовиводів. Висунення гіпотези - це певне моделювання очікуваних результатів. Наприклад, якщо студенту знайомі особливості оперативної пам'яті другокласників та семикласників, то можна у загальних рисах сформулювати припущення щодо оперативної пам"яті учнів п'ятого класу. Висунення гіпотези необхідне для того, щоб зосередитися на дослідженні тих фактів, що є найбільш значними у цій проблемі, і не відволікатись на другорядне. Правильно сформульована гіпотеза, окрім того, дозволяє обрати адекватні методи дослідження.

Одним із результатів роботи є підтвердження або ж не підтвердження гіпотези. Підтверджена гіпотеза свідчить, що теоретичний аналіз проблеми зроблено правильно. Водночас дослідження, як правило, висвітлює і такі деталі проблеми, які не були передбачені гіпотезою. Аналіз цих деталей є необхідною частиною роботи, він дозволяє дійти цікавих висновків і висунути нові гіпотези. Непідтверджена або частково підтверджена гіпотеза - теж позитивний результат дослідження, який дозволяє побудувати нову модель явища, що вивчається, та висунути нові гіпотези, які, можливо, дадуть остаточні відповіді на поставлені запитання. Таким чином, підтвердження гіпотез та перетворення їх у позитивні висновки, теорії, відкидання непідтверджених припущень і конструювання нових гіпотез із урахуванням вже встановлених фактів, висновків - це і є науковий процес.

Гіпотеза формулюється у вигляді тези, наприклад: "існує зв'язок між обсягом оперативної пам'яті та успішністю учня", Ставлення батьків до трудового виховання визначає рівень потреби молодшого школяра у праці.

Від специфіки об'єкту, що аналізується, та поставленої у роботі мети залежить використання певних методів дослідження.

Метод - це підхід до досліджуваного матеріалу, інструмент за допомогою якого він вивчається. У наукових дослідженнях використовуються методи теоретичного пізнання і методи емпіричного пізнання. Серед перших виділяють загальнонаукові. якими послуговуються дослідники майже усіх галузей науки: аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія, абстрагування, системний метод тощо. Найважливіші методи емпіричного пізнання такі: спостереження та самоспостереження, вимірювання, експеримент, вивчення досвіду роботи, бесіда анкетування, інтерн ю і т. ін.

У роботах з мови використовуються методи компонентного аналізу, трансформаційний, контекстологічного аналізу, соціолінгвістичного аналізу, міжмовної і фразеологічно': аплікації, дистрибутивний, транслятологічний, структурно-семантичного аналізу, стилістичного аналізу тощо.

Літературознавці послуговуються історико-генетичним, історико-функціональним, порівняльно-типологічним, естетичним та багатьма іншими методами.

Крім методів, називають ще й методологічну основу роботи - загальні принципові вихідні положення, покладені в основу будь-якої проблеми. Саме вона передбачає аргументацію обраного арсеналу методичних засобів, їх адекватність суті предмета дослідження та його завдань і вказує на світоглядні засади науковця, наприклад: Методологічною основою роботи є відомий принцип діалектики - принцип системності.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.