Особливості змістовного наповнення cписку використаної літератури - 2 Апреля 2011 - Продати готовий реферат. курсову, дипломну

Список використаних джерел (Список літератури. Список використаної літератури, Бібліографія, Література) має включати лише ті роботи, які фактично були використані: на них було зроблено посилання або вони згадувались у тексті. Не бажано включати в загальний списо: вузівські підручники, методичні посібники (окрім робіт суте методичного характеру), а також енциклопедії, словники, художн твори, довідники, газети, нефахові журнали (їх можна подавати окремими списками, наприклад: Довідкова література Словники і довідники, Джерела мовного матеріалу та ін.). До основного списку входять:
• офіційні документи, які публікуються від імені державних або громадських організацій, установ і відомств і свідчать про актуальність досліджуваної теми;
• основні праці провідних спеціалістів у даній галузі;
• праці авторів, що відбивають усі точки зору на вирішення проблеми;
• публікації автора роботи з теми дослідження;
• основні праці наукового керівника.
Використані джерела можуть бути розміщені в порядку згадування у тексті. Такий спосіб рекомендовано ВАК України і встановлено Державним стандартом України ДСТУ 3008-95 „Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення". Однак це не виключає інших способів, зокрема, абеткового - за алфавітом прізвищ авторів або назв творів Іншомовні джерела подаються наприкінці основного списку також за абеткою. Список нумерується, якщо у роботі використані внутрішньотекстові посилання.

Кількість використаних джерел не лімітується. Це залежить від теми і завдань роботи. Оптимальний обсяг списку літератури можна визначити через зіставлення з обсягом роботи: вважається, що на одну сторінку тексту має бути одне джерело, тобто кількість джерел має відповідати обсягу роботи ± 25 %.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.