Вступ
Розділ І. Структура мотивації учіння.
1.1. Психолого-педагогічна характеристика процесу учіння.
1.2. Поняття про мотиви учіння.
1.3. Типи мотивів та їх взаємозв’язок.
Висновки до розділу І
Розділ ІІ. Особливості мотивації учіння молодших школярів.
2.1. Основні засади формування мотиваційної сфери молодших школярів.
2.2. Позитивні та негативні сторони мотивації молодших школярів та її динаміка.
2.3. Методи вивчення учбової мотивації школярів.
Висновки до розділу ІІ
Список використаної літератури
Вступ
З суспільної точки зору учіння — це особлива форма соціальної активності особистості. У цьому відношенні їй притаманні певні соціальні функції. З одного боку, як форма активності індивіда навчальна діяльність виступає основною умовою й засобом його психічного розвитку, забезпечуючи засвоєння теоретичних знань, а через них — і розвиток тих здібностей, які в них «кристалізовані». З іншого боку, учінню належить провідна роль у формуванні змістових характеристик особистості. Як форма соціально прийнятного співробітництва дитини з дорослими та дітьми така діяльність виступає одним з основних засобів включення підростаючого індивіда в систему соціальних відносин, у колективну діяльність, у ході якої він засвоює суспільні цінності та норми людського життя.
З позиції діяльнісного підходу О. М. Леонтьєв стверджував, що учіння має місце там і тоді, де діяльність людини керується свідомою метою засвоїти певні знання, навички, вміння й форми поведінки та діяльності. Як специфічний вид діяльності вона стає можливою лише на певному щаблі розвитку психіки людини, коли остання стає спроможною регулювати свої дії свідомо поставленою метою.
Якщо учень не хоче вчитися і його актуальні інтереси, запити, прагнення не зв'язані безпосередньо з навчанням, то виховний вплив учителя, його зусилля не дають бажаних результатів. Навіть у досвідчених учителів, майстрів своєї справи, трапляються пасивні щодо навчання учні, які вчаться значно нижче своїх можливостей. Буває, що учень, який добре і охоче навчався, раптом починає недбайливо ставитись до уроків, порушувати дисципліну або, навпаки, ліниві в навчанні учні починають краще вчитися. Щоб з'ясувати ці факти в психологічному аспекті, треба насамперед розглянути питання про мотиви навчальної діяльності.
Мотив — це одне із найістотніших психологічних понять, за допомогою якого розкривається природа людських дій, їх сутність. Він виступає важливим компонентом психологічної структури будь-якої діяльності, її рушійною силою. У навчальній активності учнів, як специфічному виді діяльності, таким компонентом є мотиви навчання, які спричиняють великий вплив на розвиток особистості. Незаперечним є факт, що ефективність навчання й виховання школярів залежить від їх власної активності: якщо учень не виявляє інтелектуальної активності, то результативність його навчальної діяльності, як правило, не досить висока, і, навпаки, високі показники в навчанні — результат активності учня. Ступінь навчальної активності школяра є наслідком сильної або слабкої мотивації навчання. Можна сказати, що мотиви учіння — це активізуюча сила, одна з основних психологічних умов навчальної діяльності.
У загальному вигляді проблема мотивації учіння є проблемою причин, які наперед визначають різні форми виявлення активності тих, хто навчається.
Мотиваційному аспекту учіння приділяється багато уваги в психологічній і педагогічній літературі. А саме, мотивам учіння присвячено праці таких видатних психологів як В. Г Асєєва, В. Н. Мясищева, Л. І. Божовича, А. Н. Леонтьєва, В. І. Селиванова, М. В. Матюшиної та інших. Постійні пошуки способів активізації та інтенсифікації процесу засвоєння знань, підвищення його продуктивності, а також з'ясування причин підвищення чи зниження зацікавленості навчальною роботою, байдужого або негативного ставлення до неї неминуче приводять до постановки питань про мотивацію учіння. Як вітчизняні, так і зарубіжні психологи й педагоги останнім часом відстоюють думку, що наукова інтерпретація процесу учіння, крім змістового й операційного аспектів, повинна включати й мотиваційний, адже саме мотиваційна сфера є джерелом найрізноманітніших виявів активності учнів, їх самостійності та ініціативи в процесі навчання.
Отже, проблема мотивації учіння на сьогодні є дуже актуальною, що зумовило вибір теми даної курсової роботи.
Об’єктом дослідження виступає комплекс методичних засобів формування мотивів учіння в молодших школярів.
Проблема дослідження – перебудови мотивації, формування в учнів мотивів, цінних з погляду розвитку в них високоідейних і моральних якостей особистості, переконань, пізнавальних інтересів, запитів тощо.
Мета даної роботи полягає в обґрунтуванні впливу мотивів навчальної діяльності молодших школярів..
Виходячи із мети, висувається робоча гіпотеза: вчитель має враховувати особливості розвитку особистості учня, щоб сформувати повноцінні мотиви учіння в учнів молодшого шкільного віку.
Мета даної роботи, з урахуванням гіпотези, що висунута, реалізується у завданнях:
- дати психолого-педагогічну характеристику процесу учіння;
- розкрити поняття мотивів учіння;
- проаналізувати типи мотивів та їх взаємозв’язок;
- визначити основні засади формування мотиваційної сфери молодших школярів;
- дати аналіз позитивним та негативним сторонам мотивації молодших школярів та розкрити її динаміку;
- охарактеризувати методи вивчення учбової мотивації школярів.
|
|
Головна сторінка
Продати роботу
Додати портфоліо
Каталог робіт
Замовити роботу
Новини сайту
Цікаві тести
Метод. вказівки
Ваші відгуки
Як продати роботу?
Питання/Відповідь
Написати адміну
Реклама на сайті
Правила сайту
Завантажую фото...
lessonz 
vipbond 
k_alena 
Ангелина 
olga 
uliya 
FPM-2007 
Viktor 
mars1814 
Nayka 