З М І С Т <br /><br /> ВСТУП......................................................................................................................................3 <br /><br /> РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ ПРЕДМЕТА ЗЛОЧИНУ, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ТА МІСЦЕ В СКЛАДІ ЗЛОЧИНУ…………………………………………………….…………...6 1.1. Вчення про об’єкт злочину як теоретична передумова пізнання предмета злочину……………………………………………………………………………..6 1.2. Поняття, ознаки та значення предмета злочину. …………..………………...15 1.3. Співвідношення предмета злочину та окремих ознак об’єктивної сторони складу злочину…………………………………………………….…………………………..29 <br /><br /> РОЗДІЛ 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРЕДМЕТІВ ЗЛОЧИНІВ ТА ЇЇ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ…………………………………………………………….39 2.1. Загальна класифікація предметів злочинів та її значення ………………………39 2.2. Класифікація предметів злочинів за кримінально-правовими ознаками…..48 <br /><br /> РОЗДІЛ 3 ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ І КВАЛІФІКАЦІЯ СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНОГО ДІЯННЯ……………………………………………………………………………59 <br /><br /> ВИСНОВКИ……………………………………...……..……………………..……...72 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……….………………......…....................74 <br /><br /> Актуальність теми роботи. Діючий Кримінальний кодекс України 2001 року (далі у тексті скорочено КК), порівняно з попереднім Кодексом 1960 року , значною мірою розширив кількість кримінально караних діянь, що зумовлює, поряд з іншим, необхідність точного встановлення предмета цих злочинів. Зумовлено це тим, що предмет злочину має важливе значення при вирішенні питання про розташування деяких статтей в Особливій частині КК України відповідно до об’єктів посягання, частиною яких є сам предмет злочину; для відмежування його від предмета суспільних відносин, предмета злочинного впливу, знарядь і засобів вчинення злочину; при здійсненні кримінально-правової кваліфікації та вирішенні питання про притягнення особи до кримінальної відповідальності у випадку встановлення предмета злочину; дослідження предмета злочину значною мірою впливає на розвиток вчення про склад злочину. Вивченню предмета злочину в теорії кримінального права значну увагу приділили такі вчені, як М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, Я.М. Брайнін, П.А. Воробей, М.А. Гельфер, В.О. Глушков, В.К. Грищук, М.І. Загородніков, М.Й. Коржанський, В.М. Кудрявцев, П.С. Матишевський, М.І. Мельник, А.А. Музика, В.О. Навроцький, А.В. Наумов, Б.С. Нікіфоров, Г.П. Новосьолов, М.І. Панов, А.А. Піонтковський, В.В. Сташис, М.С. Таганцев, В.Я. Тацій, О.М. Трайнін, Є.В. Фесенко, Є.А. Фролов, М.І. Хавронюк та інші. Не заперечуючи важливість наукових праць згаданих вчених для дослідження предмета злочину, останнім часом в окремих наукових працях їх автори, долаючи традиційне ставлення юристів до поняття предмета злочину, сміливо і по-новому намагаються вирішити її теоретико-правові аспекти. Це передусім такі науковці, як Д.С. Азаров, О.М. Готін, Є.В. Лащук, В.М. Куц, А.М. Орлеан, О.Е. Радутний. Не дивлячись на те, що наукові розробки про предмет злочину містять значну кількість безперечно корисних теоретичних положень і висновків, в кримінально-правовій доктрині неоднозначно вирішується питання про місце предмета у складі злочину. Немає усталеної відповіді на те, чи може бути предметом злочину інформація, електроенергія, право на майно, дії майнового характеру, норми права, послуги тощо. Звідси невирішеним залишається питання щодо матеріальності предмета злочину. Спірним вважається також проблема визнання людини, її органів і тканин предметами злочинів та визнання тотожними у посяганнях проти особи понять предмета злочину і потерпілого. У слідчій та судовій практиці викликає складнощі вирішення питання щодо відмежування предмета злочину від знарядь і засобів вчинення злочину. Потребує подальшого розвитку і вдосконалення класифікація предметів злочинів. Нагальним видається аналіз тлумачення речей як предмета злочину, що згадуються у законах, інших нормативно-правових актах і науковій літературі. Нерідко розуміння сутності одного й того самого предмета злочину різними авторами носить діаметрально протилежний характер. Невирішеність вказаних питань перешкоджає правильному застосуванню кримінально-правових норм та іноді унеможливлює здійснення справедливого правосуддя. Об’єктом дослідження є вчення про предмет злочину в кримінальному праві України. Предметом дослідження є поняття предмета злочину, його співвідношення з поняттями об’єкта й окремих ознак об’єктивної сторони складу злочину, класифікація предметів злочинів і кваліфікація суспільно небезпечного діяння з урахуванням предмета злочину. Мета і завдання дослідження. Метою дипломної роботи є комплексний аналіз концептуальних положень вчення про предмет злочину. Відповідно до поставленої мети визначено і коло взаємопов’язаних завдань, теоретичне вирішення яких є сутністю даної роботи, а саме: – проаналізувати існуючі в науці кримінального права погляди вчених щодо визначення поняття предмета злочину та його місця серед інших ознак складу злочину; – виявити притаманні предмету злочину ознаки, що дають змогу відмежувати його від знарядь і засобів вчинення злочину; – охарактеризувати критерії класифікації предметів злочинів; – розкрити найбільш важливі питання кваліфікації суспільно небезпечного діяння з урахуванням предмета злочину.
|
|