ПЛАН <br /><br /> ВСТУП……………………………………………………………………..………3 РОЗДІЛ І. Право на захист серед інших прав і свобод громадян……………...6 РОЗДІЛ ІІ. Забезпечення права на захист в суді………..…………..…………15 РОЗДІЛ ІІІ. Практична реалізація основ прав і свобод людини і громадянина в Європейському суді……………………………………..…………………..…21 ВИСНОВКИ………………………………………..……………………………28 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………………...30 <br /><br /> ВСТУП <br /><br /> Конституція України проголошує, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним зобов’язанням держави. Реалізація цих та інших конституційних положень у кримінальному процесі пов’язана з необхідністю не тільки вдосконалення діяльності слідчих органів, прокуратури, суду, адвокатури, але й розширення та послідовної реалізації процесуальних прав учасників процесу. [6, с.79] З 1991 року український народ вже майже 26 років будує правову, незалежну, демократичну, суверенну державу і за великим рахунком це йому вдається. Але розбудова правової держави є неможливою без створення гарантій для захисту прав людини взагалі та без забезпечення механізму функціонування такого специфічного демократичного інституту, як захист у кримінальному судочинстві. Гарантія права на захист у вітчизняному судочинстві є однією з основних ознак стабільності правих норм. На мій погляд це дуже актуальна тема, адже будь-яка успішна діяльність суду, органів досудового розслідування по виконанню задач кримінального судочинства, закріпленню законності та правопорядку є неможливою, в першу чергу, без участі захисника. Відношення до інституту захисту в кримінальному судочинстві не завжди було однаковим. В літературі особливо наприкінці 20-х років, виголошувалися цілком негативні думки відносного цього кримінально- процесуального інституту. В ті роки рішуче проти участі захисника в попередньому розслідуванні висловлював А.Я. Вишинський, мотивує це “недостаточно высокой и совершенной техникой нашего следственного аппарата, с одной стороны, и невозможно ожидать идеально-общественного подхода в исполнении принятого на себя долга защиты – с другой». <br /><br /> 4 <br /><br /> На жаль, в Україні розширення права обвинуваченого на захист нерідко відбувається односторонньо й бездумно, без встановлення чітких меж його здійснення та без реформування інших інститутів кримінального судочинства, що призводить до непоодиноких випадків зловживання цим правом і має тенденцію до збільшення. Об’єктом даного наукового дослідження виступають права та свободи громадян. Предметом є право на захист та кримінально-правова характеристика його порушення. Методи використані під час виконання роботи: метод аналізу, діахронічний метод, описовий, дескриптивний метод та інші. В цій роботі я вважаю за потрібне розкрити поняття та значення захисту в кримінальному процесі, визначити хто може бути захисником, в чому полягає участь захисника в забезпеченні прав громадян при проведенні досудового розслідування, встановити, як реалізуються функції захисту на всіх стадіях процесу, охарактеризувати кримінальну відповідальність за порушення права на захист і т.д. На ці питання можна знайти відповідь опрацювавши деякі нормативні акти: Конституція України, кримінально-процесуальний кодекс України, постанови пленуму Верховного суду України та ін. Робота має типову структуру: вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури. У першому розділі ми визначаємо місця права на захист серед інших прав і свобод громадян. Розділ 2 присвячено забезпеченню прав на захист у суді. Третій розділ описує практичну реалізацію основ прав і свобод людини і громадянина. Завершують роботу висновки. Список використаної літератури містить 29 джерел. <br /><br /> 5 <br /><br /> Під час виконання даного наукового дослідження було використано праці низки науковців, а зокрема таких як: М.В. Буроменський, В.Г. Буткевич, В.Н. Денисов, О.М. Ерделевський, В.І Євінтов, В.К. Забігайло, Л.Г. Заблоцька, Є.Б. Кубком, Л.М. Липачова, В.Є. Мармазов, А.С. Мацко, В.В. Міцик, В.І. Муравйов, І.С. Піляєв, П.М. Рабінович, Д.М. Супрун, С. Шевчуком, С.Є. Федик та багато інших.
|
|