Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Психофізіологія тестові завдання
Контрольна робота
№ K-28576
Тестові завдання
Варіант 1 1. Психофізіологія вивчає: 1) психічний зміст людини; 2) взаємодію організму із зовнішнім середовищем; 3) закономірності поведінки людини; 4) стани організму, які супроводжують психічні процеси. 2. Психофізіологія розглядає психічні процеси: 1) як сукупність внутрішніх відчуттів; 2) як «скриньку», до якої надходить інформація, що там змінюється і виходить у вигляді поведінкової реакції; 3) як розуміння всіх складних процесів і механізмів, що визначають поведінку людини; 4) як механізми, які визначають поведінку людини. 3. Значення типів ВНД для психофізіології полягає: 1) в оцінюванні швидкості виникнення, протікання і зникнення нервових процесів; 2) у визначенні і прогнозуванні функціонального стану організму при різній діяльності і впливу на нього різних збуджуючих факторів середовища; 3) у визначенні характеристики індивідуальних особливостей людини протягом усього життя; 4) в оцінюванні здатності витримувати тривалі і концентровані збудження. 4. В основі розвитку здібностей лежить: 1) сукупність умов, за яких природжені фізичні, фізіологічні, психологічні, морфологічні та інші компоненти людини можуть виявлятися; 2) особливості вищої нервової діяльності; 3) умови виховання; 4) генетично зумовлені задатки. 5. Психофізіологічним змістом емоційних станів є: 1) сприйняття зовнішнього середовища через фізіологічні реакції; 2) хвилювання, які підкреслюють значення певних дій або ставлення до подій; 3) почуття, які супроводжують страх, радість, агресію, надію, сумніви, гордість та ін.; 4) стан організму, який відображає суб’єктивне ставлення людини до того, що відбувається.
Варіант 2 1. Зазначте психофізіологічний характер функціональних перебудов в організмі у процесі адаптації: 1) збереження внутрішньої сталості організму при змінах впливу зовнішнього середовища; 2) здатність пристосовних механізмів змінювати функції систем організму під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища; 3) певні зміни захисних і регуляторних реакцій організму на збурюючі фактори; 4) пристосовні перебудови організму, які супроводжуються зміною регуляції функцій в умовах нового існування. 2. Характеристики психофізіологічного стану жінки в різні фази біологічного циклу: 1) розумова працездатність підвищена після овуляції і перед початком менструації; 2) під час менструації підвищується тактильна чутливість, зменшуються нервові впливи на регуляцію фізіологічних функцій; 3) у дні овуляції і менструації знижується увага, чутливість аналізаторних систем, підвищується дратівливість та емоційна нестабільність; 4) у фазі овуляції стан погіршується, в інші дні він сталий. 3. Зазначте психофізіологічні особливості дитячого організму: 1) до періоду статевого дозрівання діти краще від дорослих створюють стабільність функціонального стану організму, потім у них змінюється рівновага нервових процесів і підвищується переважання збуджуючих процесів над гальмівними; 2) у дошкільний і початковий шкільний період поступово ускладнюються механізми ВНД, підвищується значення другої сигнальної системи, вплив ЦНС на вегетативні центри збільшується; під час статевого дозрівання порушується нервово-гуморальна регуляція функцій, що супроводжується зниженням координації, процесів збудження і гальмування, розладами психічного стану; 3) у період першого і другого дитинства формується взаємозв’язок координаційних механізмів регуляції з вегетативними функціями, що підвищує збудливість нервових процесів; 4) порівняно з дорослими у дітей рухомість основних нервових процесів знижена, а здатність мозку до аналізу і синтезу підвищена. 4. Зміни психофізіологічного стану організму у процесі гіпокінезії: 1) відсутність аферентної стимуляції знижує активність нервових клітин, гальмівні процеси переважають, поступово погіршується розумова працездатність; 2) слабшають життєві функції організму на фоні незначного зниження рухливості нервових процесів; 3) знижується фізична працездатність, а ефективність розумових процесів залишається стабільною; 4) регуляторні механізми підтримують життєдіяльність стабільно на мінімальному рівні функціонування. 5. Психофізіологічна підготовка – це: 1) формування діяльності сенсорних систем до впливу різних подразників; 2) вироблення вегетативного стереотипу для успішнішого виконання трудової діяльності; 3) оволодіння спеціальними знаннями і навичками, що зменшують напруженість організму під час певної діяльності; 4) ознайомлення із засобами, прийомами і методами, які розширюють можливості організму, формують певні реакції організму і вегетативні прояви для використання їх в необхідних умовах.
Варіант З 1. Психофізіологічне оцінювання здібностей передбачає: 1) визначення загальної активності, що обумовлює внутрішню потребу до самовираження; 2) експериментальне виявлення характеристик ВНД; 3) діагностику здатності людини виконувати певну діяльність; 4) використання індивідуальних характеристик фізіологічних проявів у процесі різноманітної розумової і психомоторної діяльності. 2. Зазначте, як відбувається психофізіологічна перебудова організму в пубертатний період розвитку: 1) змінюється функція ВНД, що стабілізує життєво важливі процеси організму; 2) центральна нервова система якісніше регулює вегетативні реакції організму, що визначає психічну зрілість підлітка; 3) змінюється нейрогуморальна регуляція функцій, рівновага основних нервових процесів, що сприяє різкому переходу від стану екзальтації до депресії; 4) одночасно з появою статевих ознак у підлітків різко гальмується інтенсивність нервових процесів. 3. Зазначте, які зміни психофізіологічного стану організму відбуваються під час напруженої фізичної роботи: 1) злагоджена діяльність соматичної і вегетативної систем досягає максимуму, ЦНС функціонує в умовах оптимального напруження; 2) знижується інтенсивність реакцій умовних рефлексів, чутливість аналізаторів, порушується координація, нервові процеси гальмуються; 3) стан організму досягає найоптимальнішого функціонування, нервові процеси найбільш урівноважені; 4) підвищується умовно-рефлекторна діяльність, зменшується латентний період реакцій, поліпшується здатність до переключення. 4. Спеціалісту-психофізіологу на виробництві необхідно: 1) вміти оцінювати психофізіологічний стан, знати вимоги до спеціаліста й умов праці, методи психофізіологічного дослідження; 2) вміти визначати ступінь складності виробничих процесів; 3) знати вимоги до професії і техніки безпеки, інші документи, які регламентують умови праці; 4) вміти визначати початок розвитку стомлення і знати способи запобігання і подолання його. 5. Зазначте основні ознаки стану стомлення при розумовій праці: 1) знижується температура тіла і погіршується загальний стан організму; 2) підвищується пульс, напруженішим стає ритм роботи; 3) загострюється сприйняття інформації, спостерігається стан нервово-психічного напруження; 4) розвиваються гальмівні процеси, які обмежують виснаження організму.
Варіант 4 1. Визначте психофізіологічні уявлення свідомості: 1) поступове оволодіння абстрактним мисленням; 2) можливість знайти певне рішення при спілкуванні; 3) взаємозв’язок розумових процесів у стані збудження з емоційними проявами; 4) сукупні знання людей, які передаються в абстрактній формі у процесі еволюції і спілкування. 2. Психофізіологічна характеристика резервів організму: 1) відбуваються зміни регуляції життєвих функцій, які забезпечують необхідну мобілізацію організму; 2) відбувається комплекс змін, які забезпечують у необхідний момент активацію організму; 3) відбуваються такі зміни пам’яті, уваги, мотивації, функціональної рухливості, які забезпечують необхідну реалізацію дій і розкриття всіх можливостей організму; 4) функціональні перебудови в організмі сприяють піднесеному стану всіх фізіологічних систем. 3. Психофізіологічна сутність надійності в екстремальних умовах полягає: 1) у підвищенні активності фізіологічних систем; 2) у проявах дій, прийнятті необхідних рішень у стані психофізіологічної напруженості; 3) у здатності визначати несприятливі фактори середовища; 4) у таких функціональних змінах організму, які забезпечують високу ефективність життєдіяльності. 4. Професіограма виробничої діяльності означає: 1) збирання інформації про значення різних фізіологічних, гігієнічних, ергономічних, соціально-психологічних, психофізіологічних та інших аспектів діяльності; 2) сукупність властивостей, необхідних для професійної діяльності; 3) анкетування з метою визначення основних здібностей; 4) аналіз характеристики умов трудової діяльності. 5. Перевтома – це: 1) підвищений стан психоемоційного напруження; 2) велике навантаження на аналізаторні системи, що сприяє зниженню їх чутливості і емоційній нестабільності стану; 3) знижений опір організму під час функціонального навантаження різного походження; 4) комплекс функціональних змін в організмі, які виявляються у зовнішніх негативних реакціях, головних болях, невротичних зривах тощо.
Варіант 5 1. Значення теорії функціональних систем для психофізіологічного оцінювання стану організму полягає: 1) у поясненні біологічних і соціальних мотивацій, пам’яті, здатності прогнозувати поведінку; 2) у поєднанні розуміння сукупності різних процесів, які регулюють соматичні і вегетативні функції; 3) у поясненні механізмів нейронних процесів у корі головного мозку, які забезпечують певний стан організму; 4) у можливості подолання рефлекторного підходу до аналізу поведінки людини. 2. Зазначте психофізіологічну характеристику станів організму при порушеннях біологічних ритмів: 1) переважають процеси збудження, що прискорює енергетичний обмін, змінює режим дихання на інтенсивніший; 2) фізіологічні функції змінюються відповідно до біологічних ритмів, при цьому забезпечується нормальний психічний стан; 3) при різких змінах часу змінюється ритм сну, що призводить до невротичних проявів, знижуються процеси збудження і гальмування, погіршується самопочуття, увага, пам’ять, з’являється тривога; 4) змінюється рухомість нервових процесів і загострюються судинні захворювання. 3. Зазначте психофізіологічну характеристику функціональних перебудов в організмі у процесі адаптації: 1) усі регуляторні процеси в організмі поступово вивільняються від зайвих дій, що створює сприятливі умови для фізіологічних процесів; 2) термінові реакції організму мобілізують фізіологічні резерви, потім формується нова програма гомеостатичного регулювання, змінюється чутливість сенсорних систем; перебудови в організмі забезпечують тривале пристосування організму до нових умов; 3) при терміновій адаптації організм реагує зміною рухомості нервових процесів, після чого мобілізуються психічні процеси; 4) у процесі адаптації змінюються властивості нервових клітин, скорочується термін проведення збудження через синапси і підвищується потужність функціонування організму. 4. Психофізіологічна характеристика стресу: 1) змінюються фізіологічні процеси регулювання нервової і ендокринної систем, активізуються вегетативні реакції, енергообмін, розвивається загальний адаптаційний синдром; 2) це такий стан організму, при якому підвищуються захисні можливості; 3) стан, який супроводжується руйнівними процесами в нервовій системі; 4) під час стресу процес збудження в ЦНС іррадіює і охоплює клітини рухового аналізатора мозку, що обмежує регуляцію довільних рухів. 5. Психофізіологічна характеристика сну: 1) під впливом речовин, які накопичуються в організмі за день, виникає гальмування нервових процесів і розвивається сон; 2) у результаті загального гальмування життєвих функцій вночі мозок відключає свідомість і людина засинає; 3) під впливом зниження вегетативного тонусу знижується активність серцево-судинної, дихальної, травної систем і в результаті знижується активність кори мозку, розвивається сон; 4) протягом дня мозок накопичує значну інформацію, яка під час сну переходить у довгочасну пам’ять. Крім того, гальмування в окремих ділянках кори послаблює активний вплив на неї ретикулярної формації, яка знижує діяльність кори мозку, і розвивається сон.
Варіант 6 1. Психофізіологічний зміст емоційних станів: 1) виразні емоційні прояви, на відміну від вегетативних реакцій, легше підпорядковуються довільній регуляції, тому вони супроводжують різні дії людини; 2) виразні прояви рухів, мови, жестів змінюють емоційний стан; 3) це примітивні реакції, у процесі яких людина втрачає можливість володіти собою; 4) визначається потребою і можливостями її задоволення. Мотивація активізує емоційний апарат мозку, що змінює суб’єктивне відчуття відповідної потреби і забарвлює поведінкові реакції. 2. Психофізіологічна характеристика здібностей: 1) це такі індивідуально-типологічні властивості нервових процесів, які забезпечують подолання лінощів; 2) це таке функціонування вегетативної нервової системи, яке забезпечує економічний режим роботи всіх органів і систем при виконанні певної діяльності; 3) це генетично зумовлені зміни фізіологічних, психофізіологічних, біохімічних процесів, які визначені генетично і у певних зовнішніх умовах сприяють ефективному виконанню діяльності; 4) це анатомо-фізіологічні особливості нервово-мозкового апарату, які забезпечують успішність виконання певної діяльності. 3. Психофізіологічні відмінності жіночого організму: 1) у зв’язку з тим, що у жінок енергетичний обмін інтенсивніший, вони краще почуваються у складних умовах життєдіяльності, у них досконаліша вегетативна регуляція функцій в умовах емоційного стресу; 2) жінки краще перероблюють мовну інформацію та запам’ятовують її; вони більш збудливі, емоційно нестійкі, у них підвищена сенсорна чутливість; в них краща, ніж у чоловіків, координація рухів, але менша їх швидкість; менший основний обмін допомагає їм виживати в екстремальних умовах, краще регулювати температуру тіла, легше засвоювати жири; 3) жінки ефективніше оволодівають рухами, у них краща пам’ять і швидкість переробки інформації; 4) жінки менш збудливі в незвичних умовах, у них знижені пороги чутливості аналізаторних систем. 4. Назвіть основні захворювання внаслідок стресу: 1) накопичення ліпідів у крові під час стресу сприяє розвитку атеросклерозу, це призводить до гіпертонії і порушення регуляції обміну речовин; нервові розлади провокують розлади шлунково-кишкового тракту, розвиток гастритів і виразок; 2) загальні захворювання, які зумовлені частою зміною зовнішнього середовища; 3) загострення хронічних хвороб, різні порушення рухової діяльності, виникнення дистрофічних змін; 4) різке зниження артеріального тиску і розвиток вегетативно-судинної дистонії за гіпотонічним типом з подальшим переходом у гіпертонічну форму. 5. Значення реактивності у пристосовних реакціях організму: 1) реактивність змінює стан організму, що, у свою чергу, забезпечує його пристосування; 2) зміни збудливості нервових процесів забезпечують плавні переходи організму з одного стану в інший; 3) реактивність формує душевний стан людини і таким чином впливає на ставлення до збудливих факторів і допомагає їх подоланню; 4) реактивність забезпечує адекватність реагування організму на різні подразники і характеризує його стан.
Варіант 7 1. В основі визначення темпераменту лежить: 1) такі критерії, як визначення гуморальних особливостей регуляції функцій, соматичних, а також вегетативних; 2) переважання в організмі людини однієї з основних рідин (флегми, крові, жовтої та чорної жовчі тощо); 3) схильність до певних захворювань; 4) властивості основних нервових процесів. 2. Основні емоційні прояви – це: 1) стан перенапруження, який супроводжується зовнішніми ознаками: стомленням, невдоволеністю, незадовільним самопочуттям; 2) зміни настрою людини, які супроводжуються активацією надниркових залоз; 3) зміни мови, рухів, жестів, настрою, зовнішнього супроводження поведінкових реакцій, які виражають суб’єктивне ставлення людини до того, що відбувається; 4) стани, коли людина реагує на подразнення не рефлекторними реакціями, а лише зміною функції вегетативних систем. 3. Для прояву здібностей необхідні такі фактори: 1) певна типологія ВНД; 2) генетично зумовлені задатки, обдарованість, індивідуальність, сприятливі умови середовища, соціальні фактори; 3) вроджені особливості психіки людини; 4) умови виховання. 4. Значення типології ВНД у виникненні стресу: 1) холерики і меланхоліки частіше зазнають впливу сильних подразників на нервову систему; 2) у холериків переважання гальмівних процесів провокує виникнення стресу; 3) розвитку стресу сприяє одночасна дія кількох подразників з протилежною спрямованістю збудження і гальмування; 4) меланхоліки більш стійкі до стресу у зв’язку з тим, що вони на всі подразники реагують слабким проявом сили нервових процесів. 5. Загальні уявлення про механізми термінової і тривалої адаптації: 1) термінова адаптація супроводжується частковою мобілізацією функціональних резервів, а тривала – повною; 2) при терміновій адаптації змінюються лише зовнішні прояви вегетативних реакцій, а при тривалій – нервові; 3) у відповідь на регулярний подразник організм реагує тривалими проявами змін нервових процесів, а незнайомий подразник викликає специфічні реакції; 4) початковою реакцією організму на подразник є повна мобілізація фізіологічних резервів, потім, якщо подразнення повторюється, функція набуває нової якості.
Варіант 8 1. Функціональні стани організму у різні фази загального адаптаційного синдрому: 1) спочатку виникає активація усіх функцій організму, потім вони гальмуються і нормалізуються; 2) організм адаптується до збуджуючих факторів, потім поступово змінює свої функції так, щоб забезпечити економізацію життєдіяльності до мінімальних рівнів; 3) першою реакцією є опір організму, потім поступове зниження всіх реакцій до рівня основного обміну, що закінчується повним пристосуванням; 4) початковою є реакція тривоги, потім змінюється опір організму дії стресора – рівень функціонування підвищується, закінчується цей процес повним незворотним виснаженням. 2. Психофізіологічні уявлення про механізми свідомості: 1) це такий стан залежності між підкорковою зоною і корою, який зумовлює мислення, почуття, накопичення знань; 2) це процес збудження, який супроводжує виникнення руху передачі нервових сигналів по колу, що забезпечує моніторинг змін, які відбуваються у зовнішньому середовищі; 3) це знання, які людина отримує в абстрактному вигляді і може передати іншим, при цьому виникають певні нервові вузли або «центри» зв’язку в корі головного мозку, які формують так звані фокуси взаємодії. Там порівнюється і синтезується інфор¬мація, яка була раніш, і яка щойно надійшла; 4) це певна концентрація нервових збуджень у певних зонах кори головного мозку. 3. Вимоги, які висуваються до спеціаліста-психофізіолога на виробництві: 1) психофізіолог вивчає виробничу документацію і визначає, що є найголовнішим для забезпечення високого рівня працездатності; 2) психофізіолог володіє певними знаннями, методами розробки і обґрунтування виробничих вимог, знає ознаки порушення нервової стійкості, основи психофізіологічних досліджень, методи їх обробки; 3) психофізіолог визначає рівень здоров’я службовця і встановлює для нього певний обсяг трудового навантаження; 4) психофізіолог повинен вирішувати соціальні питання, які сприятимуть підвищенню працездатності працівника. 4. Основні шляхи і методи профілактики стану перенапруження і перевтоми; 1) використання засобів психотерапії, фізіотерапії, фармакотерапії в комплексі з іншими заходами; 2) застосування стимулюючих препаратів, які підтримують високий рівень працездатності навіть у стані перевтоми; 3) необхідно на короткий час змінити темп роботи, а в разі необхідності підвищення працездатності виконати вправи розслаблюючого характеру; 4) якщо виник стан перенапруження, необхідно випити трохи горілки і розпочати м’язову релаксацію. 5. Зазначте схожість і відмінність психофізіологічних змін в організмі при фізичній і розумовій праці: 1) схожість полягає в тому, що здійснюється робота, а відмінність – у кінцевих результатах; 2) розумова праця забезпечує навантаження аферентних систем, а при фізичній лише контролюється певне м’язове напруження; 3) стан напруженості організму вищий при розумовій праці, а вегетативні прояви більш сталі і тривалі при фізичній праці; 4) спільним є певний ступінь нервово-психічного та емоційного напруження, а відмінним – реалізація вегетативних зрушень.
Варіант 9 1. Психофізіологічна характеристика розумової праці: 1) під час розумової праці нервове напруження сприяє виснаженню нервової системи; 2) виконання розумової роботи потребує психічного напруження, яке призводить до порушень нервово-психічного стану; 3) розумова праця супроводжується роздратованістю, виникненням головного болю, зниженням чутливості аналізаторних систем; 4) розумова праця супроводжується не так вегетативними проявами, як нейрофізіологічними, що супроводжується кровозабезпеченням мозку і підвищенням енергообміну нервових клітин. 2. Сутність і призначення психофізіологічного відбору – це: 1) заповнення спеціальних карт, де зазначають результати медичного контролю і фізичних якостей; 2) оцінювання змін функціонального стану під впливом розумової і фізичної роботи; 3) значення здібностей і якостей, які відповідають вимогам певнихвидів діяльності; 4) визначення темпераменту, що полегшує пристосування до виробничої діяльності. 3. Відмінність між «совами» і «жайворонками»: 1) «жайворонки» набагато швидше пристосовуються до нових незвичних умов, ніж «сови»; 2) «сови» мають високу працездатність у нічні години, а «жайворонки» – у ранкові; 3) «сови» можуть кілька днів не спати і при цьому зберігати високий функціональний стан організму, «жайворонки» – навпаки; 4) «сови» відрізняються від «жайворонків» функціональним станом у денні години, коли перші активізуються, другі знижують активність. 4. Назвіть компоненти психофізіологічної підготовки: 1) крім отримання спеціальних знань, підготовка передбачає формування вегетативних реакцій на різні подразники, оволодіння методами самоконтролю, самоспостереження, підвищення загальної стійкості організму, пристосування до розумових і фізичних навантажень; 2) поступове набуття рухових навичок для трудової діяльності; 3) ознайомлення з умовами праці, нормативними вимогами і правилами техніки безпеки; 4) оволодіння спеціальними знаннями, які необхідні для виконання певної діяльності. 5. Психофізіологічна характеристика стану афекту: 1) це такий стан, коли процеси гальмування переважають над процесами збудження і знижується функціональний рівень організму; 2) це комплекс почуттів і дій, які відображають ставлення організму до певних подій і діяльності; 3) це такий стан, коли свідомість переключається на інший фактор, у результаті чого змінюється психофізіологічний стан організму; 4) це такі вибухові реакції, коли людина втрачає самовладання.
Варіант 10 1. Здібності можна визначити так: 1) шляхом вивчення медичної картки; 2) за допомогою анкетного опитування; 3) необхідно зробити функціональне навантаження і визначити, яким напруженням вегетативних систем воно супроводжується; 4) за допомогою спеціальних тестів, які окрім типології ВНД визначають психомоторні, рухові та інші характеристики. 2. Формування поведінкового акту: 1) залежно від стану аналізаторних систем та індивідуальної швидкості реагування на подразники організм формує поведінковий акт; 2) поведінковий акт формується у процесі виховання дитини, а потім він лише коригується; 3) у разі потреби формується аферентний синтез, приймається рішення і програмуються дії, формується акцептор результату дії, сама дія, здійснюється еферентний синтез з його соматовегетативним забезпеченням, потім зворотна аферентація про параметри досягнутого результату; 4) у відповідь на подразник формується відповідна реакція. 3. Особливості функціонального стану мозку у спокої: 1) мозок перебуває весь час у стані очікування можливих збуджень; 2) у спокої постійно підтримується фонова активність нервових структур, яка є різною для нейронів і структур мозку; 3) функціональний стан мозку залежить від індивідуальних особливостей людини (екстраверсія – інтроверсія); 4) функціональний стан мозку підтримується на рівні, який лише забезпечує життєві процеси. 4. Суть аналітико-синтетичної діяльності головного мозку: 1) у процесі сприйняття інформації поступово зменшується її надлишок, відбирається лише та, яка має значення на цей момент; 2) уся інформація поступово відфільтровується в мозку і таким чином аналізується; 3) якщо подразник сприятливий для організму, то він переробляється і аналізується, якщо він шкідливий – мозок його не сприймає; 4) у головному мозку виникають нейронні напруження, які потребують поділу інформації залежно від її значення. 5. Характеристика факторів ризику виникнення стресу: 1) зміна режиму праці; 2) зміни соціального характеру і контактів між співробітниками і близькими людьми; 3) коли виховання дитини не ґрунтується на дидактичних принципах педагогіки, у зрілому віці це сприяє виникненню стресу; 4) це вроджені порушення системи внутрішньої секреції, які знижують захисні можливості організму; слабка ВНД; негативні прояви характеру, що може сприяти психоемоційному напруженню; несприятливе соціальне середовище, незабезпечені умови праці тощо.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи ...
Щоб переглянути інформацію про автора натисніть на посилання нижче і...
Зачекайте
секунд...
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи