В СТОИМОСТЬ РАБОТЫ ВХОДЯТ 13 ТЕМ + ИТОГОВОЕ ТВОРЧЕСКОЕ ЗАДАНИЕ. ТАКЖЕ МОЖНО ОТДЕЛЬНО ПРИОБРЕСТИ ТЕСТ К ЭТОМУ ПРЕДМЕТУ
Частина 1. Методологічні засади психологічної корекції
Розділ 1.1. Психологічна корекція як сфера діяльності практичного психолога
1. Психолог працює у психіатричній лікарні. В його обов’язки входить психодіагностика розладів психічних процесів у хворих. У вільний від цього час він проводить з ними заняття присвячені необхідності працевлаштування та самообслуговування. До якого виду практичної діяльності психолога можна віднести дані дії?
2. Консультативний центр надає послуги з астрології, нумерології, корекції карми. Чи можемо ми вважати діяльність цих спеціалістів психокорекційною?
3. При патопсихологічному обстеженні дитини було виявлено IQ = 60 балів. Які заходи є першочерговими – спрямування до лікаря чи корекційна програма?
4. Під час інтегральної оцінки психолог помітив, що дитина не отримує достатнього харчування, не має іграшок та навіть власного ліжка. Яких першочергових заходів слід вжити?
5. Психолог, працюючи з обдарованими дітьми створює та проводить для них заняття з розвитку пам’яті. До якого виду практичної діяльності психолога можна віднести дані дії?
Розділ 1.2. Особливості побудови психокорекційних программ
1. Настя З., 12 рокiв. До психологiчної консультацiї звернулася мати дiвчинки з проханням про корекцiю поведiнки й характеру дитини. Дiвчинка зростала й розвивалася нормально, до школи пiшла вчасно, вчиться на 4 i 5. Матiр непокоїть те, що дiвчинка недостатньо спiлкується з вiтчимом, часом запальна, дратiвлива. Мати розлучилася з батьком дiвчинки 11 рокiв тому, з того часу мати й дочка жили вдвох. Рiк тому мати вийшла замiж. Вiтчим не зловживає спиртним, намагається допомогти в хатнiх справах, добре ставиться до дiвчинки. Настя важко адаптується до нової сiмейної ситуацiї. Пiд час психологiчного обстеження виявляється нормальна працездатнiсть. Пам'ять та увага-висока норма. Мислення логiчне, послiдовне, з опорою на суттєвi ознаки. Самооцiнка диференцiйована, дiвчинка вiдзначає пiдвищену запальнiсть, дратiвливiсть протягом останнього року. Вона усвiдомлює, що її ставлення до вiтчима не зовсiм виправдане, але коли вона чує якiсь його зауваження, в неї виникає нездоланне бажання вiдповiсти грубiстю. Дiвчинка хотiла б дiстати психологiчну допомогу для корекцiї цього стилю поведiнки, нормалiзацiї свого самопочуття. 1.Чи потребує дiвчинка психологiчної корекцiї? 2.Якi форми її можна використати? 3.Яких рекомендацiй потребують батьки?
2. У школi створений клас пiдвищеної педагогiчної уваги. У ньому навчається 15 дiтей. З них-5 iз ЗПР, що є наслiдком педагогiчної та мiкросоцiальної занедбаностi, 6 - iз порушеннями пам'ятi, уваги та виснажуванiстю за гiперстенiчним типом, 2-iз соматичними захворюваннями та гiпостенiчною виснажуванiстю, 2-iз затримкою розвитку мовлення. Адмiнiстрацiя школи вимагає вiд психолога органiзацiї психологiчного коригування у цьому класi. 1.Як органiзувати роботу? 2.Чи є доцiльними заняття з усiм класом разом? 3.Допомога якого фахiвця була б бажаною?
3. Iгор Ч., 15 років. Психолога викликали на консультацію в реанімаційне відділення. Iгор поступив сюди 3 дні тому в зв'язку з отруєнням великою дозою клофеліну. При патопсихологічному обстеженні виявлена виражена виснажуваність за гіпостенічним типом, порушення обсягу та довільної концентрації уваги. Механічне запам'ятовування недостатнє, мислення логічне, послідовне, з опорою на істотні ознаки. Самооцінка занижена за всіма показниками. Рівень домагань низький. При описуванні картин ТАТ - проекції переживань, пов'язаних з нерозділеним коханням, неодноразові висловлювання про самогубство персонажів як про оптимальний вихід зі скрутних становищ. При дослідженні за ПДО - виражена лабільно-психастенічна акцентуація. Iз бесіди стало відомо, що спроба самогубства була реакцією на відмову коханої дівчини підтримувати стосунки далі. Зараз життя сприймається як безглузде й безцільне.
У чому причина стану хлопця?
Які види допомоги бажані?
4. Психолог зібрався проводити індивідуальну корекційну програму з дитиною з порушеннями уваги в наслідок органічного ураження ЦНС. Він взяв статтю з журналу „Розвиток уваги” і провів з дитиною точно ті вправи і в тій послідовності, як було надруковано. В чому причина низької успішності дій психолога?
5. Психолог проводив групову корекційну програму, спрямовану на розвиток памяті в молодших школярів. Якими методами контролю її успішності він міг скористатись?
Розділ 1.3. Методи та методики психологічної корекції
Послухайте скарги батьків та запропонуйте оптимальні, на Вашу думку, методи психологічної корекції.
1. Моя дочка Оля, двох років, не засинає до першої години ночі і не дає спати не лише нам, а й сусідам. Я намагаюся вкласти її до ліжка о десятій але потім, вона починає кричати, волати, намагатися втекти з своєї кімнати і ця бійка продовжується допоки ми всі не падаємо з ніг.
2. Моєму сину Андрію вже десять і воно згодом не проходить, а стає тільки гірше: вчителі викликають мене до школи через день. То він побився, то зірвав урок, то приніс до школи жабу. Сварив, навіть за ремінь хапався – нічого не допомагає.
3. Ваші хоч розмовляють, а моїй Клаві ще нема й восьми років, але як їй щось не подобається мовчить і дивиться! Слова не вижмеш! А якщо хтось їй не до вподоби, то вона взагалі не розмовляє з цією людиною та в її присутності.
4. Я боюся, що мій син Ілля нічого не досягне в житті. Йому вже вісім, але як тільки він стикається з найменшою проблемою, то не долає її, а поводиться як дівчисько. От, наприклад, вчора він робив домашнє завдання з української мови. Показав мені зошит , і я помітив там одну помилку, наказав йому виправити. Замість зробити як слід, він порвав та викинув зошита і побіг до кімнати з плачем та галасом: „Я ніколи не навчуся писати!” Щось подібне відбувається щодня!
5. Мій Мишко не кращій! Я не знаю як йому догодити. Купила нову сорочку, а він вимагає, щоб одягнули стару. Кажу, що підемо зараз до зоопарку, а він не тільки не радіє, а й намагається уникнути прогулянки. А ремонт чи перестановка меблів взагалі виводить його з ладу на тиждень.
Частина 2. Психологічна корекція окремих розладів у дітей
Розділ 2.1. Психологічна корекція порушених родинних стосунків
1. Які методи корекції ви хочете запропонувати у даному випадку?
Дане подружжя мало стосунки швидше батька та дитини, а не чоловіка та жінки. Жінка грала роль важкого підлітка: допізна сиділа у клубах, вживала алкоголь та маріхуану. Чоловік намагався її виправити – чекав на неї на порзі дому, сварив, дзвонив їй щогодини. Він купував їй одяг, давав гроші на кишенькові витрати, скаржився, що вона назріла та безвідповідальна.
2. Які методи корекції ви хочете запропонувати у даному випадку?
Жінці вже за тридцять, але вона почуває свою відповідальність та продовжує турбуватись про свою мати та сестру. Вони живуть разом та сваряться весь час. Вони вважають, що старша сестра має забезпечувати їх та мирити під час сварок. Коли їй це не вдається, вона почуває свою провину, починає спілкуватись з ними менше, а вони почуваються ображеними та прагнуть ще більшого емоційного зв’язку.
3. Які методи корекції ви хочете запропонувати у даному випадку?
Батьки щосили підтримують враження „щасливої родини” і не спілкуються одне з одним з приводу своїх проблем. Натомість, коли в них виникає напруженість у стосунках вони починають сварити дітей за найменшу провину. Дочка, 10 років, погано навчається у школі, а син, 6 років, має дуже розгальмовану поведінку.
4. Які методи корекції ви хочете запропонувати у даному випадку?
Напруженість у сімейних стосунках концентрується навколо батька, що має зайву вагу, депресивний настрій та черговий раз втратив роботу. Протягом останніх років він часто змінював роботу і жінка утримувала всю родину. Дружина почувє себе виснаженою та перевантаженою, а син – підліток намагається більшість часу проводити з приятелями, а не вдома.
5. До психолога звернулася жінка, яка скаржиться на погані стосунки між чоловіком та 15 річним сином. Яку стратегію корекції можна обрати?
Розділ 2.2. Психологічна корекція дітей з порушеннями когнітивної сфери
1. Розробіть план корекції для даного випадку.
Вова Т., 8 рокiв. До психолога звернулася мама хлопчика з проханням показати iгри, що розвивають та попрацювати з дитиною, бо вона не засвоює шкiльної програми. Мама пояснює неуспiшнiсть дитини вiдсутнiстю iндивiдуального пiдходу з боку вчительки та своєю зайнятiстю. Iз бесiди з матiр'ю стало вiдомо, що дитина народилася вчасно, але затримувалась у психофiзичному розвитку: сидiти почала у 8 мiсяцiв, ходити в 1,5 року, окремi слова з'явилися у 2 роки. Дитячий садок хлопчик не вiдвiдував, виховувався в селi в бабусi. До школи пiшов не пiдготовлений: не знав лiтер, не володiв навичками лiчби. Протягом 1-го класу Вова навчився розпiзнавати окремi лiтери, цифри, засвоїв лiчбу в межах 5 з використанням наочного матерiалу. При психологiчному обстеженнi виявлено недостатнiсть обсягу та переключуваностi уваги. Працездатнiсть рiвномiрно низька. Механiчне запам'ятовування утруднене: 2, 2, 3, 4. Осмислювання та опосередкування не полiпшує результатiв. Мислення конкретне. Хлопчику посильне встановлення зв'язку та послiдовностi подiй у серiї з 2-3 картин. Вилучення й узагальнення робляться за конкретно-ситуативними та наочними ознаками. Розумiння прихованого смислу нiсенiтниць непосильне. IQ=65 балiв з рiвномiрно низьким рiвнем досягнень. Дрiбна моторика не розвинута, при виконаннi графiчних проб-малюнок на рiвнi головонога. Надання допомоги, додатковi iнструкцiї суттєво не впливають на результати.
2. Розробіть план корекції для даного випадку.
У школi створений клас пiдвищеної педагогiчної уваги. У ньому навчається 15 дiтей. З них-5 iз ЗПР, що є наслiдком педагогiчної та мiкросоцiальної занедбаностi, 6 - iз порушеннями пам'ятi, уваги та виснажуванiстю за гiперстенiчним типом, 2-iз соматичними захворюваннями та гiпостенiчною виснажуванiстю, 2-iз затримкою розвитку мовлення. Адмiнiстрацiя школи вимагає вiд психолога органiзацiї психологiчного коригування у цьому класi.
Як органiзувати роботу?
Чи є доцiльними заняття з усiм класом разом?
Допомога якого фахiвця була б бажаною?
3. Розробіть план корекції для даного випадку.
Вася А., 10 років. Звернулися мати і вчителька зі скаргою на низьку й нерівномірну успішність дитини. Iз розмови з матір'ю стало відомо, що вагітність проходила із загрозою зриву, пологи були стрімкими, дитина народилася в асфіксії. Протягом першого року життя дитина перебувала на обліку в невропатолога, однак усі навички засвоювала своєчасно. Дитина відвідувала дитячий садок й успішно справлялася з програмою, до школи пішла підготовленою. Останнім часом Вася навчається в загальноосвітній школі й відвідує музичні заняття. Вдома він нерідко скаржиться на головний біль, важко засинає. У школі успішність нерівномірна: іноді "забуває" добре відомі йому речі, а іноді успішно справляється зі складним завданням. При патопсихологічному дослідженні хлопчик охоче йде на контакт, прагне досягнень. Працездатність низька, виражена виснажуваність за гіпостенічним типом. Тип сенсомоторики повільний, утруднене формування динамічного стереотипу. Обсяг уваги-низька норма, переключання і розподілення недостатні. Механічне запам'ятовування-в межах норми, стереотипне відтворення недостатнє. Рівень інтелекту відповідає віковій нормі, порушень мислення не виявлено. При виконанні графічних проб спостерігаються недостатність точної координації рухів, утрата окремих деталей зображення, порушення пропорцій фігур. Самооцінка адекватна. Відзначається виражена шкільна тривожність. Рівень домагань дещо занижений, але реакція на успіх і невдачу адекватна.
4. Розробіть план корекції для даного випадку.
Оля П., 8 років. Звернулася вчителька зі скаргою на неуспішність та порушення поведінки на уроках. Дівчинка важко засвоює навички читання, писання, лічби, на уроках іноді підводиться з-за парти, вигукує, б'ється на перервах з дітьми. Iз бесіди з матір'ю вдалося з'ясувати, що дівчинка народилася, зростала й розвивалася нормально до 5 років. У 5-річному віці перенесла важку форму кору з явищами менінгіту. Після цього стала дратівливою, рухово розгальмованою. Перед вступом до школи Оля впала з гойдалки й декілька днів провела в лікарні зі струсом мозку. Тепер дівчинка з труднощами готує домашні завдання, негативно ставиться до них, непосидюща. Під час патопсихологічного дослідження виявлена виснажуваність за гіпостенічним типом. Обсяг і довільна концентрація уваги недостатні. Механічне запам'ятовування утруднене, осмислювання, асоціативне запам'ятовування значно кращі. Iнтелект-нижня межа вікової норми. При дослідженні функцій мислення зафіксовано окремі рішення у "вилученнях" і "класифікації", що грунтуються на конкретних наочних ознаках. При звертанні уваги на помилки можлива самостійна корекція. Емоції лабільні. Самооцінка дещо завищена, але є точне уявлення про ставлення до себе з боку оточуючих. Нейропсихологічне дослідження показало, що зоровий і слуховий гнозис не порушені, сомато-сенсорний гнозис-ізокремими помилками. Рішення конструктивних завдань-у повільному темпі. Фонематичний слух без порушень. Iмпресивне мовлення порушене, особливо розуміння складних лексико-граматичних конструкцій. Слухова пам'ять недостатня. Таким чином, виявлено локальні ураження кори головного мозку, переважно тім'яних відділів.
5. Складіть план групового заняття для старших дошкільників, що хворіють на цукровий діабет, на тему „Корисна та шкідлива іжа”.
Розділ 2.3. Психологічна корекція емоційних розладів
1. Розробіть план корекційних заходів у даному випадку.
Вася Л., 6 рокiв. До психолога звернулася мати хлопчика з проханням коригувально-консультативної допомоги. Вася народився, рiс та розвивався нормально; ходити та розмовляти почав своєчасно. Два тижнi тому Васi довелося бути свiдком жахливої сцени - сп’янiлий батько трощив меблi, бив матiр, голосно лаявся. Батько алкоголiк, ситуацiя була одиничною. Мати суворо наказала дитині забути про цей випадок та нікому про це не розповідати. Однак у дитини з’явився страх темряви, самотностi, страшного дядька. В присутностi батька та матері дитина мовчить, поводиться скуто. Пiд час психологiчного обстеження хлопчик входить у контакт поступово, але потiм охоче грає, вправляється з усiма завданнями. Порушень психiчних процесiв не виявлено. Iнтелект у межах вiкової норми. Самооцiнка адекватна. Дитина не впевнена в позитивному до неї ставленнi з боку батьків. При виконаннi проективних методик спостерiгаються висока тривожнiсть, фрустрованiсть.
2. Розробіть план корекційних заходів у даному випадку.
Тимко, 13 років. Звернулася мама зі скаргою на недостатню активність сина, його відлюдькуватість, відмінність від більш активних і "ділових" ровесників. Сім'я повна. Хлопець ріс і розвивався нормально, до школи пішов своєчасно. З навчанням справляється, але віддає перевагу деяким вчителям. Від стосунків з учителем залежить інтерес до предмета. З однокласниками дружить мало. Є один друг у дворі. Хлопчик погано переносить розлуки з домівкою, сім’єю, поїздки до оздоровчого табору тощо.
При психологічному дослідженні виявлена незначна виснажуваність за гіпостенічним типом. Iнших порушень психічних процесів не виявлено. Iнтелект-у межах норми. Самооцінка адекватна, залежить від думки оточуючих. При описуванні картин ТАТ-дуже висока чутливість до емоцій, міжособистісних стосунків персонажів. Виражена прихильність до матері, старшої сестри. За методикою ПДО-високий рівень сенситивності, низька конформність, переважання фемінності над маскулінністю.
3. Розробіть план корекційних заходів у даному випадку.
Катя М., 14 років. Дівчинка звернулася до психолога самостійно зі скаргою на труднощі спілкування з подругами й хлопцем. Iз бесіди з дівчинкою з’ясувалося, що в неї часто (іноді кілька разів на день) змінюється настрій. Вона часто плаче, ображається у відповідь на будь-які зміни в тоні подруги, на нерегулярні телефонні дзвінки хлопця. Ці коливання настрою продовжуються і вдома, залежно від стосунків з батьками та молодшим братом, прослуханої музики, переглянутої телепрограми тощо. Успішність у школі добра, але нерівна, оскільки виконання завдань залежить від настрою.
При патопсихологічному обстеженні зафіксована незначна виснажуваність психічних процесів за гіпостенічним типом. Увага дещо нестійка. Механічне й смислове запам’ятовування успішне. Iнтелект і мислення-в межах норми. Самооцінка адекватна, диференційована, з чіткими уявленнями про думку оточуючих. При дослідженні за ПДО виявлено високий рівень лабільності, переважання рівня сенситивності над МДЧ, високий рівень фемінності.
4. Розробіть план корекційних заходів у даному випадку.
Славко Р., 16 рокiв. Звернувся до психологiчної консультацiї з iнiцiативи логопеда. Пiдлiток страждає на неврозоподiбне заїкання в поєднаннi зi страхом мовлення. Мовлення значно погiршується в стресових ситуацiях: пiд час вiдповiдi на уроцi, розмови з малознайомими людьми. Вдома та на логопедичних заняттях мовлення полiпшується. При патопсихологiчному обстеженнi виявляється виснажуванiсть за гiперстенiчним типом. Обсяг i концентрацiя уваги дещо недостатнi, переключуванiсть-у межах норми. Механiчне й смислове запам’ятовування успiшне. Мислення логiчне, послiдовне. Iнтелект-висока норма. Самооцiнка знижена, рiвень вимог високий, нестiйкий. Обстеження за ПДО показало сенситивно-психастенiчний тип акцентуацiї. Обстежуваний вiдзначає наявнiсть страху мовлення, важливiсть для нього думки всiх оточуючих про те, чи добре вiн говорить. Ще до початку спiлкування Славко уявляє собi, що оточуючi негативно оцiнюють його мовлення та особистiсть у цiлому.
5. Розробіть групову програму корекції для групи підлітків з астено – невротичними типами розладів.
Частина 3. Корекційні програми спрямовані підлітків та дорослих
Розділ 3.1. Психологічна корекція порушень соціально – психологічної адаптації
1. Чи є у Вас знайомі безробітні с дезадаптивними формами поведінки? Чи звертаються вони по психологічну допомогу з цього приводу?
2. Розробіть власну програму психологічної корекції для безробітних, що перебувають на обліку більше двох років.
3. Розробіть власну програму психологічної корекції для безробітних, які щойно втратили роботу.
4. Розробіть власну програму психологічної корекції для безробітних, що потребують перенавчання.
5. Яку програму адаптації персоналу Ви вважали б доцільною у Вашій установі?
Розділ 3.2. Психологічна корекція залежних станів
1. Визначтесь, які саме ознаки залежної поведінки зустрічалися у підлітків, чиї батьки скаржаться на Інтернет – залежність.
2. Розробіть групову профілактичну програму для підлітків з групи ризику, щодо вживання наркотиків.
2. Розробіть корекційну програму для підлітка, який щойно вийшов з під впливу тоталітарної секти.
3. Проспостерігайте за родиною, обтяженою алкоголізмом, і визначте, хто з них потребує психологічної корекції.
4. У чому полягають проблеми підлітка та консультація якого спеціаліста йому потрібна?
Сергій Л., 15 років. До психолога за консультацією звернулася мати хлопця в зв'язку з порушенням поведінки. Він здебільшого не ночує вдома, а якщо й залишається, то зовсім мало спить (3-4 години на добу), школу не відвідує. З дому почали зникати гроші, речі. Вдома грубіянить, виганяє всіх зі своєї кімнати. Останнім часом мати помічає, що син сильно схуд, хоч і їсть більше, ніж звичайно. Дедалі частіше з'являється додому в збудженому стані, швидко рухається, говорить. Кілька разів заявляв матері: "Я вмію поглядом пересувати предмети, зупиняти машини". До останнього року хлопець регулярно відвідував школу, вчився на "4" та "5", швидко стомлювався, скаржився на головні болі. Друзів було мало. Рік тому сім'я переїхала в інший район і в Сергія з'явилися нові друзі, з якими він не знайомить батьків.
При психологічному обстеженні виражена виснажуваність за гіперстенічним типом. Механічне запам'ятовування утруднене. Порушень мислення не виявлено. Рівень домагань високий, нестійкий. При дослідженні за ПДО - лабільно-сенситивний тип акцентуації.
При описуванні картин ТАТ - проекції переживань, пов'язаних із нарковживанням. У мові використовуються специфічні слова й вислови. При огляді виявлено сліди уколів по ходу вен. Iз бесіди стало відомо про факти вживання ефедрону.
Розділ 3.3. Індивідуальна та групова психологічна корекція
1. Створіть програму перевірки ефективності вашого власного тренінгу.
2. Створіть зручну для вас таблицю спостереження.
3. Підберіть тести для дослідження того психічного явища на яке спрямовано ваш тренінг.
4. Розробіть власну групову корекційну програму, придатну для Ваших умов професійної діяльності.
Розділ 3.4. Самоаналіз та самодопомога
1. До шкільного психолога вбігає плачучи 12 річна дівчинка. “Мене ображають у класі!”
Який підхід щодо регламенту Ви б обрали?
Чому?
2. Психолог пропонує організації тренінг, проставляючи занадто низьку оплату.
- Чому?
- Мені подобається ця організація і я хотів би співпрацювати з нею довго.
• Як таку позицію може сприйняти директор?
3. У яких випадках Ви б підвищували чи знижували оплату за візит, тренінг, діагностичне обстеження?
1. Клієнт в процесі консультування каже:
- Ви ставитесь до мене добре лише тому, що я плачу Вам.
- То я згоден консультувати Вас безплатно...
З чим пов’язана така поведінка?
2. Психолог працює в психіатричній лікарні, обслуговуючи хворих, що перебувають на стаціонарному лікуванні. До нього звертається один з лікарів:
- Син мого знайомого потребує психологічної допомоги, нічого як він взавтра до Вас прийде?
• Як би Ви вчинили на місці цього психолога?
• Чому?
Частина 4. Попередження конфліктів з дітьми з поведінковими розладами
Розділ 4.1. Що таке „безмежна дитина” ? Безмежна дитина вдома
1. Подумайте про наступну добу, тиждень або місяць (як вам зручніше).
2. Подивіться на цю таблицю і запишіть, де ви помічаєте можливі проблемні ситуації для вашої дитини.
Повсякденні справи
Ситуації спілкування
Подорожі
Школа, дитячий садочок
Створивши такий „прогноз капостей на завтра”, подивимося, як їм краще запобігти.
1. Виявити потенційні „небезпечні” ситуації. Якщо дітей двоє і більше, то враховувати їх взаємодію між собою. Наприклад: „Як я вкладатиму спати 2-річну доньку, то вона буде кричати і непокоїтись десь хвилин 20. У цей час старший, з його емоційністю та чутливістю до звуків, точно не зможе спокійно готуватися до контрольної роботи”.
2. Ураховувати особливості характеру дитини (дітей).
„Менша погано пристосовується, тому для неї укладання спати - проблема. Старший чутливий до звуків та емоційний. Як мала довго плакатиме – то він чи прийде її забавляти (як буде в кращому гуморі), чи навпаки - сваритиме і дражнитиме. Що гірше?
3. Проаналізувати, що саме в цих ситуаціях їх „заводить”.
„Меншу – раптовий перехід у ліжко, старшого – її ниття або голосні крики”.
4. Подумати, як у цій ситуації заразити усім, урахувавши інтереси дітей та дорослих.
– Попередити малу за півгодини, 15 та 5 хвилин. Пообіцяти, що якщо ляже тихо, то брат почитає книжку.
– Умовити старшого спокійно почитати малій 10 хвилин казки та й сісти за уроки далі.
– Як не погодиться – посидіти з малою і почитати їй, доки не засне.
Спробуйте зробити ці кроки самостійно:
1. Можлива проблемна ситуація
2. Особливості характерк кожного з учасників
3. Що саме їх заводить?
4. Що я маю зробити чи вони самі, щоб запобігти негативним емоціям?
5. Що буде нам винагородою?
Розділ 4.2. Безмежна дитина у дитячому садочку та школі
1. Пригадайте дітей своєї групи з проблемами пристосування та використайте щось із запропонованого.
2. Зверніть увагу на успішність цих заходів.
3. Додайте власні варіанти дій, що покращують життя дітей з цим типом характеру.
Заходи Діти
1. Перебування не повний день
2. Мама – поруч
3. Поруч іграшки, ковдра чи щось „домашнє”
4. Годинник з „розкладом”
5. Відпочинок у роздягальні
6. Попередження про майбутні дії та заняття
7. Вислухати та поспівчувати
8. Улюблена іграшка у ліжку
9. Ранкові попередження
10. Час на спостереження та пристосування
(таблиця закінчена)
4. Пригадайте енергійних дітей вашого класу.
5. Які заходи ви використовуєте та з якою успішністю?
6. Додайте власні варіанти успішних заходів.
(другая таблица начинается)
Заходи Діти
1. Рухова активність на перервах
2. Танці на перервах
3. Навчити навичкам статичної гімнастики
4. Доручення
5. „Не помічати” рухів за партою
6. Окрема парта
7. Спортивна секція
Розділ 4.3. Безмежна дитина в кабінеті психолога та соціального працівника
1. Спробуйте самостійно зорієнтуватися у побудові корекційних програм, заповнюючи цю таблицю.
Таблиця
1. Які особливості характеру у них наявні?
2. Які стратегії саморегуляції потрібні?
– саморегуляція у стані гніву;
– відреагування печалі або образи;
– розуміння і регуляція почуття тривоги;
– здатність домовлятися;
– розуміння іншої точки зору;
– здатність „відсторонюватися” від неприємних фізичних вражень;
– довільна концентрація уваги;
– здатність переключитися з одного виду діяльності на інший;
– бачення позитивних аспектів нових подій;
– уміння робити непомітну м’язову гімнастику;
– навичок бачити приємні або гумористичні аспекти ситуацій;
– ще щось?
3. Які вправи ви знаєте і хотіли б запропонувати цим дітям?
4. Скільки ви маєте часу на окреме заняття та на всю корекційну програму щодо кожної дитини?
5. Що буде для вас ознакою успішності вашої корекційної програми?
6. Які можливі перешкоди з боку батьків або адміністрації можуть виникнути? (тут таблиця)
Підсумкове творче завдання
1. „ Моя дочка погано вчиться та прогулює школу.” – це
проблема,
мета або
скарга?
2. Корекційна програма починається з
визначення відповідальної особи,
проблеми,
психодіагностики.
3. „Ви дійсно ображалися на свою матір?” – це
відкрите питання,
закрите питання,
повтор.
4. Настя З., 12 років. До психологічної консультації звернулася мати дівчинки з проханням про корекцію поведінки й характеру дитини. Дівчинка зростала й розвивалася нормально, до школи пішла вчасно, вчиться на 4 i 5. Матір непокоїть те, що дівчинка недостатньо спілкується з вітчимом, часом запальна, дратівлива. Мати розлучилася з батьком дівчинки 11 років тому, з того часу мати й дочка жили вдвох. Рік тому мати вийшла заміж. Вітчим не зловживає спиртним, намагається допомогти в хатніх справах, добре ставиться до дівчинки. Настя важко адаптується до нової сімейної ситуації. Під час психологічного обстеження виявляється нормальна працездатність. Пам'ять та увага-висока норма. Мислення логічне, послідовне, з опорою на суттєві ознаки. Самооцінка диференційована, дівчинка відзначає підвищену запальність, дратівливість протягом останнього року. Вона усвідомлює, що її ставлення до вітчима не зовсім виправдане, але коли вона чує якісь його зауваження, в неї виникає нездоланне бажання відповісти грубістю. Дівчинка хотіла б дістати психологічну допомогу для корекції цього стилю поведінки, нормалізації свого самопочуття.
Чи потребує дівчинка психологічної корекції?
Які форми її можна використати?
Яких рекомендацій потребують батьки?
5. Славко Р., 16 років. Звернувся до психологічної консультації з ініціативи логопеда. Підліток страждає на неврозоподібне заїкання в поєднанні зі страхом мовлення. Мовлення значно погіршується в стресових ситуаціях: під час відповіді на уроці, розмови з малознайомими людьми. Вдома та на логопедичних заняттях мовлення поліпшується. При патопсихологічному обстеженні виявляється виснажуваність за гіперстенічним типом. Обсяг i концентрація уваги дещо недостатні, переключуваність у межах норми. Механічне й смислове запам'ятовування успішне. Мислення логічне, послідовне. Інтелект - висока норма. Самооцінка знижена, рівень вимог високий, нестійкий. Обстеження за ПДО показало сенситивно-психастенічний тип акцентуації. Обстежуваний відзначає наявність страху мовлення, важливість для нього думки всіх оточуючих про те, чи добре він говорить. Ще до початку спілкування Славко уявляє собі, що оточуючі негативно оцінюють його мовлення та особистість у цілому.
Чи потребує підліток психологічної корекції та які її типи рекомендуються
|
|
Головна сторінка
Продати роботу
Додати портфоліо
Каталог робіт
Замовити роботу
Новини сайту
Цікаві тести
Метод. вказівки
Ваші відгуки
Як продати роботу?
Питання/Відповідь
Написати адміну
Реклама на сайті
Правила сайту
Завантажую фото...
lessonz 
vipbond 
k_alena 
Ангелина 
olga 
uliya 
FPM-2007 
Viktor 
mars1814 
Nayka 