ЄУФІМБ, варіант № 6, ВЕМП, №1283

Контрольна робота

№ K-6567

1. Еволюція економічного механізму вітчизняних підприємств
2. Ситуація 1 Механізм оплати праці за кінцевим колективним результатом
Введення до ситуації
Однією з сучасних тенденцій організації виробничої діяльності є збільшення уваги до побудови систем оплати праці за кінцеві результати, тобто коли оплачується не кожна проміжна операція виготовлення продукції, а відповідний завершений комплекс операцій, який, як правило, виконує група робітників. Така оплата праці за кінцевим колекгшшим результатом має високу стимулюючу роль і точки зору націлювання працівників на першочергове виконання завершених комплексів робіт. З точки зору управлінських аспектів вона має ще одну дуже вагому перевагу – укрупнює об’єкти планування, нормування і обліку, що дозволяє вивільнити систему управління від контролю над дрібними виробничими процесами і об'єктами та приділити більше уваги значущим питанням
Механізм оплати праці за кінцевим колективним результатом в умовах реального виробництва зводиться до встановлення не операційних відрядних розцінок за виконання кожної операції виготовлення певного виробу, а встановлення комплексних відрядних розцінок за повне виготовлення виробу в цілому. Причому, така комплексна розцінка може враховувати результати праці не тільки основних робітників-операторів, що працюють на відрядних засадах, а і працю робітників, які безпосередньо забезпечують операційну діяльність і працюють на умовах погодинної оплати (наладчики, ремонтники, прибиральники, транспортні робітники тощо)
Мета виконання завдання – освоєння механізму розрахунку обгрунтування комплексних відрядних розцінок оплати праці за кінцевими колективними результатами
Сутність господарської ситуації:
На підприємстві в значній кількості виготовляється виріб А. Для виготовлення виробу створена спеціалізована бригада робітників, яка включає як операторів, так і забезпечуючих робітників. Процес виготовлення виробу охоплює ряд послідовно виконуваних операцій. В даний час оплата праці в бригаді побудована на індивідуальній основі – операторам встановлені індивідуальні відрядні розцінки за виконання кожного виду операцій, а забезпечуючим робітникам – індивідуальні місячні оклади. Як перше, так і друге, не стимулює робітників для об’єднання зусиль з метою виготовлення максимальної кількості готових виробів і тому керівництвом прийнято рішення про впровадження оплати праці за кінцевим колективним результатом. Економісту поставлена задача обгрунтувати величину комплексної відрядної розцінки за виготовлення виробу в цілому, яка враховує також оплату праці забезпечуючих робітників
Дані про характер робіт бригади наведені в таблиці 1, дані про обсяг річного виробництва виробів у таблиці
Таблиця 1 Дані про характер робіт бригади
Показники Значення
1. Норми часу виконання операцій, нормо-годин
– 1 операція (3 розряд) 0,
– 2 операція (4 розряд) 0,
– 3 операція (3 розряд) 0,
– 4 операція (3 розряд) 0,
– 5 операція (4 розряд) 0,
– 6 операція (5 розряд) 0,
– 7 операція (6 розряд) 0,
2. Кількість робітників з почасовою оплатою
– наладчики (оклад 500 грн.)
– транспортні робочі (оклад 300 грн.)
– інструментальники (оклад 400 грн.)
Обсяг річного виробництва виробів становить 24 тис. одиниць
Обгрунтувати величину комплексної відрядної розцінки за виготовлення бригадою готового виробу
3. Ситуація 2. Механізм економічної відповідальності підрозділів
за результати роботи
Введення до ситуації:
У практиці виробничо-господарської діяльності підприємство бере на себе певні зобов'язання перед партнерами, за належне виконання яких несе певну відповідальність згідно з установленими нормами і правилами господарювання. Невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань обумовлює безспірну економічну відповідальність – штрафні санкції, компенсаційні відшкодування збитків та втрачених вигод. Економічні механізми відповідальності партнерів-суб’єктів господарської діяльності встановлює чинне законодавство, спираючись на які суди вирішують спірні питання між партнерами
Так, як на самому підприємстві невиконання своїх зобов'язань окремими підрозділами також часто наносять економічну шкоду іншим підрозділам, багато підприємств для управління процесами внутрішньої діяльності розробляють різні системи економічної відповідальності між своїми підрозділами, на основі яких розробляються системи матеріального стимулювання результатів діяльності. Загальною світовою тенденцією розвитку підприємств є зростання рівня самостійності та відповідальності їх підрозділів, що обумовлює зростання уваги до подібних систем. Кожна така система відображає специфічні умови конкретного підприємства, є результатом кропіткої, творчої співпраці менеджерів і економістів підприємства і завжди ексклюзивна за своєю сутністю. Як правило, вони побудовані на принципі відшкодування нанесених збитків, але можуть мати і карально-профілактичні функції (штрафи)
Мета виконання завдання – освоєння механізмів економічних претензій та відповідальності підрозділів підприємства за результати своєї роботи
Сутність господарської ситуації
З вини заготівельного цеху був зірваний графік виконання замовлення у складальному цеху. Порушення графіку мало для складального цеху слідуючі наслідки:
1. Maв місце простій бригади робітників на протязі 3-х робочих днів, що був оформлений, згідно законодавства про працю, відповідним актом і передбачає оплату робітникам у розмірі 2/3 від тарифної оплати
2. Щоб своєчасно здати готовий виріб замовнику керівництво цеху повинно було форсувати хід виробництва і організувало роботу бригади в суботу та неділю
Законодавство про пpaцю передбачає подвійну оплату праці в неробочі дні. Для забезпечення роботи бригади повинні були також виходити на роботу черговий електрик (тарифний розряд – 3), комірник (тарифний розряд – 3) та керівник, відповідальний за техніку безпеки (тарифний оклад – 500грн.) Форсований режим роботи обумовив понад нормовану роботу по 2 години, як в суботу так і в неділю, яка передбачає доплату до тарифу у розмірі 20%. Доплати бригадиру передбачені у
розмірі 30% від його тарифної оплати (бригадир має 6 розряд)
Нормативи оплати праці за розрядами взяти як середні, що діють на момент виконання завдання, нормативи нарахувань на оплату праці – згідно норм, що діють на момент виконання завдання
Таблиця 4 Дані про склад бригади, осіб
Показники Значення
Чисельність робітників
3 розряду
4 розряду
5 розряду
6 розряду
Визначити збитки (економічна санкція складального цеху до заготівельного) від простоїв та форсування виробництва при умові, що збитків матеріального характеру зафіксовано не було
4. Ситуація 3. Механізм оцінки рівня безпеки операційної діяльності
Введення до ситуації
Будь-яка діяльність, для здійснення якої створена і функціонує операційна система, має границі своєї економічної доцільності з точки зору обсягів діяльності. Чим більші поточні витрати генерує система і чим більш значна в них частка постійних витрат, тим більші обсяги продукції повинні вироблятися, щоб дохід від її реалізації покрив втрати системи. Тільки при умові покриття своїх втрат система починає генерувати прибуток. Тобто, обсяг виробництва, при якому система переходить з режиму покриття витрат до генерації прибутку є природною границею економічної доцільності діяльності будь-якої операційної системи. В економічній практиці добре відома методологія визначення цієї границі – це розрахунки точки беззбитковості діяльності або методологія маржинального аналізу
Визначення беззбиткового обсягу виробництва дозволяє також оцінювати рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення беззбиткового обсягу діяльності над фактичним (або плановим) обсягом. Оцінюється цей ступінь з допомогою спеціального показника – коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності. Цей коефіцієнт можна вважати мірою операційного ризику виробничо-господарських систем
Мета виконання завдання – освоєння економічного механізму оцінювання рівня безпеки операційної діяльності
Сутність господарської ситуації
В структурі підприємства є незалежна операційна система – центр прибутку, який виробляє певний вид продукції, генерує певні величини змінних і постійних втрат і забезпечує надходження певної величини прибутку. Показники діяльності цієї операційної системи за звітний господарський період наведені у таблиці
Таблиця 5 Економічні показники діяльності центру витрат
Показники Значення
1. Постійні витрати за період, тис. грн
2. Змінні витрати на одиницю продукції, грн./од
3. Ціна одиниці продукції, грн./од
Фактичний обсяг виробництва продукції за період становить 9,6 тис. одиниць
Визначити коефіцієнт безпеки діяльності центра прибутку
5. Ситуація 4. Механізм реагування прибутку операційної
системи на зміни обсягів виробництва
Введення до ситуації
Величина прибутку підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах обумовлена обсягами виготовлення і продажу продукції. В динамічних умовах ринкової економіки існує висока вірогідність значних коливань в обсягах виробництва продукції –підприємство повинно бути постійно готовим до негайного збільшення або зменшення обсягів виробництва того чи іншою виду продукції під впливом ринкової кон'юнктури. ІІідприємства та їх підрозділи по різному реагують на зміну обсягів своєї діяльності – одні менш чутливо, другі дуже чутливо реагують навіть на незначні зміни. Так в операційних системах з високим рівнем постійних витрат при зменшенні обсягів виробництва дуже чутливо зростає собівартість одиниці продукції, в той же час при збільшенні обсягів має місце ефект її різкого зниження
Аналіз і прогнозування реакції прибутку на зміни обсягів виробництва є дуже важливим аспектом господарської діяльності. Фахівець з економічного напрямку повинен добре розуміти економічний механізм, який обумовлює реакцію операційних систем на зміни обсягів діяльності
Мета виконання завдання – освоєння економічного механізму реагування підприємств та їх підрозділів на зміни обсягів діяльності
Сутність господарської ситуації
В структурі підприємства є два центри прибутку – А і В
Кожен з них являє собою незалежну операційну систему, яка виробляє певний вид продукції, генерує певну величину та структуру витрат, приносить, певний прибуток підприємству. Показники діяльності центрів прибутку (ЦП) за звітний рік наведені в таблиці 7 і
Таблиця 7 Показники діяльності ЦП «А» за звітний рік. тис. грн
Показники Значення
1. Виручка від продажу продукції
2. Змінні витрати на обсяг продукції
3. Постійні витрати
Таблиця 8 Показники діяльності ЦП «В» за звітний рік. тис. грн
Показники Значення
1. Виручка від продажу продукції
2. Змінні витрати на обсяг продукції
3. Постійні витрати
Проаналізувати та порівняти показники динаміки операційної активності означених центрів прибутку – як вони реагують на збільшення та зменшення обсягів виробництва
6. Ситуація 5. Механізми залучення фінансових ресурсів
Введення до ситуації
Невід'ємним елементом діяльності підприємств є необхідність застосовувати запозичені фінансові ресурси для вирішення різних виробничо-господарських проблем – придбання необхідних основних засобів або поповнення оборотних коштів. Традиційною формою запозичення фінансових ресурсів є одержання кредиту. В сучасних умовах все більше застосування знаходить більш гнучка форма – фінансова довгострокова оренда з правом викупу майна або лізинг. Це дуже зручна для підприємств форма придбання майнових об'єктів, яка у всьому світі знаходить все більш широке розповсюдження, як альтернатива кредитним операціям. Тобто на сьогодні кредит і лізинг є конкуруючими між собою варіантами вирішення фінансових проблем суб'єктами господарської діяльності
Мета виконання завдання – освоєння економічних механізмів здійснення кредитних і лізингових операцій на рівні діяльності підприємства, методології їх
аналізу та обгрунтування доцільних варіантів
Сутність господарської ситуації
Для забезпечення виробничої діяльності на підприємстві виникла потреба у придбанні додаткового обладнання вартістю – 290 тис. грн
Вільних грошових коштів у підприємства немає і тому воно вимушене вдатися до залучення фінансових ресурсів зі сторони. Розглядаються дві можливі схеми залучення фінансових ресурсів. Перша – це взяти кредит у банку у розмірі необхідної суми під відповідний кредитний процент – 15 %
Друга схема передбачає укладання договору фінансового лізингу з сплатою лізингових платежів і відповідного лізингового проценту – 10 % від залишкової вартості об'єкту лізингу
Первинна проробка цих схем фінансування дозволила сформулювати їх конкретні параметри. Кредитне фінансування передбачає 3-х річну схему повернення суми кредиту, рівними сумами щорічно. Лізингове фінансування передбачає укладання угоди на 4 роки з сплатою лізингових платежів рівними сумами щорічно у розмірі 40 тис. грн. (щорічне погашення вартості об'єкту лізингу), щорічними виплатами лізингового проценту від залишкової вартості об'єкту лізингу і викупом у лізингодавця обладнання за його залишковою вартістю на момент закінчення договору лізингу
За останні роки діяльність підприємства характеризується середнім рівнем рентабельності власного капіталу у розмірі 5 %. Цей показник може бути взятий в якості дисконтної ставки для розрахунку коефіцієнтів дисконтування з метою оцінювання грошових потоків у часі
Проаналізувати визначені альтернативні варіанти схем фінансування придбання обладнання і обгрунтувати оптимальний варіант
Література

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.