ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ І. Образ Клода Фролло у романі……………………………………..6
РОЗДІЛ ІІ. Образ Квазімодо…...…………………………...………...……....18
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….……….26
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………….….………..28
ВСТУП
Віктор-Марі Гюґо (фр. Victor-Marie Hugo, 26 лютого 1802, Безансон, Франція – 22 травня 1885, Париж — це один із лідерів течії романтизму у французькій літературі, драматург, письменник, публіцист, поет та громадський діяч, який увійшов у світову історію, як один з найвпливовіших представників французької літератури ХІХ століття.
Творчість В. Гюґо дуже різноманітна: писав романи, ліричну поезію, драми у віршах і прозі, політичні промови та численні листи. Віктор Гюґо вклав значний внесок в оновлення поезії і театру.
У період, що передував революції 1848, Гюґо майже повністю закинув художню творчість і активізувався як політичний діяч. Він став переконаним республіканцем і після 1848 брав активну участь у боротьбі за збереження і зміцнення республіканського ладу.
Віктор Гюґо прожив довге життя, протягом якого багато і плідно працював і залишив величезну творчу спадщину. Його найвідомішими романами є: «Знедолені» (Les Misérables, 1845-1862), «Собор Паризької Богоматері» (Notre-Dame de Paris, 1831), «Людина, що сміється» (L'Homme qui rit, 1869), «Останній день засудженого» (Le Dernier Jour d'un condamné, 1829) та багато інших. Із драматичних творів науковці найчастіше виділяють: «Кромвель» (Cromwell, 1827), «Король бавиться» (Le Roi s'amuse, 1832), «Марія Тюдор» (Marie Tudor, 1833), «Бурґграфи» (Les Burgraves, 1843) «Вільний театр» (Théâtre en liberté, 1886) та інші. [10; с.216]
Віктор Юго створив численні збірки поезій (Œuvres complètes de Victor Hugo, Édition définitive d’après les manuscrits originaux), безліч есе (Le Rhin, Avant l'exil, Choses vues, Religions et religion), та навіть займався живописом. До цієї постаті можна використати відомі слова,що: «Талановита людина, талановита у всьому».
Та у кожного майстра слова є 2-3 твори, які принесли йому світову славу. У цьому випадку це «Знедолені» та «Собор Паризької Богоматері». В
4
даній курсовій роботі ми досліджуємо знменитий роман світової літератури під назвою «Собор Парижської Богоматері». Його особливість в першу чергу полягає в тому, що це ерший роман Віктора Юго і перший історичний роман написаний французькою мовою. Опублікований він був у 1831 році.
Над своєю книгою Юго працював з 25 липня 1830 по 14 січня 1831 року, з перервою в декілька місяців, що збіглася з революцією, що вибухнула в Парижі. Письменник змальовує картину життя Франції кінця XV століття. Але історичні події стають для нього лише приводом для роздумів над сучасністю. [7; с.16]
Роман написаний у кінці 20-х років XIX століття. У цей час Франція переживає розчарування в ідеалах Французької буржуазної революції і в її наслідках. Багато діячів культури того часу взагалі розчарувалися в можливості прогресу. Гюґо звертається до історичного періоду, коли закінчується доба Середньовіччя і людство починає нову епоху — Відродження. Його цікавить ця зміна світогляду людини, і він відчуває, що в сучасній йому Франції теж назрівають значні світоглядні й суспільні зміни. У цих умовах для нього важливо визначити головні естетичні й етичні цінності. [13; с.523]
У роботі над книгою Віктор Юго відштовхувався від літературного досвіду Вальтера Скотта - визнаного майстра історичних романів. При цьому французький класик вже розумів, що суспільству потрібно щось більш живе, ніж міг запропонувати його англійський колега, який оперує типовими характерами та історичними подіями. На думку Віктора Юго, це мав бути «... в один і той же час роман, драма і епопея, звичайно, мальовничий, але в той же час поетичний, дійсний, але в той же час ідеальний, правдивий, але водночас величний». Так було написано у журналі " Французька муза», 1823 рік.
"Собор Паризької Богоматері" став саме таким романом, про який мріяв французький письменник. Він поєднав у собі риси історичної епопеї,
5
романтичної драми і психологічного роману, розповівши читачеві неймовірну історію життя різних людей, що протікає на тлі конкретних історичних подій XV століття. [13; с.523]
Париж в романі постає природним продовженням Собору, що підноситься над містом і охороняє його духовну та суспільне життя.
Собор Паризької Богоматері, як і більшість старовинних архітектурних пам'яток, на думку Юго, є втіленим у камені Словом (у нашому випадку словом «АМАГКН») - єдиної стримуючої сили для грубого, неосвіченого паризького люду. [7; с.18]
Об’єктом даного дослідження виступає творчість Віктора Гюґо.
Предметом курсової роботи є роман В. Гюґо «Собор Паризької Бооматері».
Мета: розкрити у повному обсязі два образи-антагоністи у романі: образ Квазімодо та образ Клода Флорро.
Завдання: ознайомитися з історією написання роману; проаналізувати критичну літературу; використати численні цитати на мові оригіналу; визначити проблематику двох героїв-антагоністів у романі, вияснити що в них спільне, а що відмінне.
В роботі використано метод дескриптивного аналізу та залучено
оригінал твору.
Курсова робота має типову структуру: вступ, два розділи, висновки та список використаної літератури.
У вступі подається короткий опис творчості письменника, визначено мету, завдання та метод аналізу.
У розділі І аналізується образ Клода Флорро.
Розділ ІІ присвячено аналізу образу Квазімодо.
Завершують курсову роботу висновки.
Список використаної літератури містить 20 джерел.
|
|
Головна сторінка
Продати роботу
Додати портфоліо
Каталог робіт
Замовити роботу
Новини сайту
Цікаві тести
Метод. вказівки
Ваші відгуки
Як продати роботу?
Питання/Відповідь
Написати адміну
Реклама на сайті
Правила сайту
Завантажую фото...
lessonz 
vipbond 
k_alena 
Ангелина 
olga 
uliya 
FPM-2007 
Viktor 
mars1814 
Nayka 