ПЛАН
ВСТУП……………………………………………………………………………..……3 РОЗДІЛ І. Історія розвитку української мови……………….…………………..……6 РОЗДІЛ ІІ. Значення та суспільна цінність мови...………………..………………..13 РОЗДІЛ ІІІ. Вплив мови на духовний розвиток народу…………………………...19 ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..…….28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...…31
ВСТУП Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”. Мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація, зникає і душа народу. Кілька століть тому мова українців суттєво відрізнялася від теперішньої. Ще більше відмінностей було на різних етапах її буття у глибині віків. Адже розвиток мови — це постійні зміни її звукового ладу, лексичного арсеналу, граматичних виявів. Пізнання джерел, суті, наслідків цих змін допомагає зрозуміти складний природний процес формування духовності українського народу і його сучасної мови, вплив на нього і позамовних чинників. Низка дослідників та науковців проводили паралелі між мовою та духовним розвитком народу. До прикладу слова І. Могильницького: «Доля мови формує долю народу». Вибір рідного слова є тим всеохоплюючим джерелом, що дає нам відчуття належності до певної спільноти, забезпечує окремішність території, зберігає духові та історичні надбання народу. «Словесна мова людини – це видимий, відчутний зв’язок, сполучна ланка поміж тілом і духом» (В. Даль). Мова - це пісня душі, покладена на слова (Д.Білоус.) Слово – прихисток і душі, і духу. (П.Мовчан.) «Мова — жива схованка людського духу»,— писав класик нашої літератури Панас Мирний. «Мова народу — це його дух, а дух народу — це його мова», — писав мовознавець і філософ Вільгельм фон Гумбольдт. (З підруч.) Мова народу – відображення Батьківщини і її духовного життя. (К.Ушинський.) Українська мова пройшла тернистим хресним шляхом до свого визнання на рідній землі. Гноблена різними державами, з рекордною кількість заборон (понад 200), наша мова вистояла, несучи не лише генетичну пам’ять майбутнім поколінням, а й замінила нам свого часу відсутність держави. Отож, це мова, що відповідає енергетиці землі. Актуальність даного наукового дослідження полягає в тому, що тема мови і духовного розвитку суспільства є мало досліджуваною, а для кожного філолога є актуальним розуміння того, що ці два фактори невід’ємно пов’язані одне з одним, і не можуть існувати ізольовано, Об’єктом курсової роботи виступає українська мова. Предметом даного наукового дослідження виступає українська мова як духовний розвиток українського народу. Мета: розкрити в повному обсязі тему, що висунута в заголовок роботи. Завдання: поглинутись в історію, себто дослідити історію української мови, етапи її розвитку; визначити суспільну цінність рідної мови; проаналізувати низку праць науковців, які займалися дослідженням даного питання; дослідити мову, як духовний розвиток української нації. У роботі використано метод аналізу (на основі вибраної літератури), дескриптивний метод (опис через слова-дескриптори), діахронічний метод (аналіз певних відрізків часу), порівняльно-історичний метод та інші. Курсова робота має типову структуру: вступ, три розділи, висновки та список використаної літератури. У вступі визначено мету, завдання, метод аналізу та подається коротка інформація про обрану тему. У розділі І подана історія розвитку української мови поетапно, з метою простеження її формування та впливу на різні сфери діяльності людей того часу. Розділ ІІ присвячено визначенню суспільної цінності української мови. У Розділі ІІІ Ми досліджуємо мову та її вплив на духовний розвиток українського народу Завершують курсову роботу висновки. Список використаної літератури містить 27 джерел. У роботі використані праці таких науковців, як: Бондар О.І., Бухаловський Л.А., Єрмоленко С., Жулинський М., Зайцев Ю.М., Зяблюк М.П., Іванишин В., Кадомцева Л.О., Карпенко Ю., Лозинський А., Лучук В.І., Марченко Л.М., Мацько Л.І., Мовчан П.М., Німчук В.В., Русанівський В.М., Стрілько В., Сухомлинський В.О., Таченко О.Б., Тимошенко П.Д., Ушинський К.Д., Ющук. І.П. та багато інших.
|
|