Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Особистість і колектив у психолого-педагогічній теорії і шкільній практиці.
Курсова
№ K-10269
Вступ. Розділ І. Проблема особистості і колективу у психолого-педагогічній те-орії і шкільній практиці. 1.1. Дитячий виховний колектив, як основна змістовна форма цілісного навчально-виховного процесу, ядро виховної системи. 1.1.а. Суть, змістовна характеристика, структура дитячого виховного колективу. 1.1.б. Педагогічні функції, стадії і механізми становлення дитячого вихов-ного колективу 1.2. Моделі розвитку відносин між колективом та особистістю в почат-кових класах 1.3. Можливості використання впливу колективу на учнів початкових класів. 1.3.а. Принцип «паралельної дії» та шляхи його реалізації. 1.3.б. Педагогічне керування колективом учнів Розділ ІІ. Дослідно-експерементальна робота. 2.1. Аналіз масово-педагогічного досвіду 2.2. Авторські пропозиції. Висновки. Список використаних джерел.
Вступ Освіта XXI століття - це освіта, спрямована на розвиток особистості. її стрижень - розвивальна, культуротворча домінанта, виховання такої особистості, яка здатна до самоосвіти й само¬розвитку, може критично мислити і генерувати нові оригінальні ідеї, здатна реалізувати себе в умовах сучасного швидкоплинного світу. Одним з найефективніших засобів виховання завжди було ви¬користання впливу на вихованців з боку групи, в якій вони постій¬но знаходяться. У XX столітті це явище стало предметом значної уваги психологічної та педагогічної науки, внаслідок чого з'явило¬ся чимало теоретичних моделей та практичних спроб їх реалізації. У західній психології вивчення міжособистісних стосунків у групі посіло досить помітне місце серед психолого-педагогічних досліджень. Однією з най-більш відомих стала, наприклад, соціометрична концепція Д. Морено, яка стверджує фундамен¬тальну роль внутрігрупових стосунків у всій організації життя суспільства. У вітчизняній науці виховання у групі було особливо співзвучним колективістській доктрині і тому стало пріоритетним напрямом педагогічної технології. Засновник теорії особистості {ін¬ша назва «теорія рис») Г.Оллпорт запропонував таке визначення цьо¬го поняття: особистість є індивіду¬ально своє-рідна, така, що форму¬ється впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем — рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і пове¬дінка. Вихо¬вання морально стійких міжособистісних відносин школярів у колекти¬ві веде до духовного оздоровлення суспільства. В процесі со¬ціалізації особистості важливого значення набуває утвердження принципів загальнолюдської мора¬лі: правди, любові, справедливості, патріотизму, доброти. Підвищуються вимоги до особистості, ступеня її психологіч¬ної надійно-сті. Необхідно створити такі умови та форми впливу в про¬цесі соціалізації молодших школярів, завдяки яким можна активізувати творчі по¬тенції, закладені в кожному. Актуальність вибраної теми полягає в тому, що протягом багатьох десятиріч питання про формування особистості учня через дію на колектив у вітчизняній педагогічній літературі майже не розглядалося. Вважалося, що особистість повинна безумовно підкорятися колективу. Зараз доводиться шукати нові, відповідні духу часу рішення, спираючись на глибинні філософські концепції людини і досвід світової педагогічної думки. Функціонування дитячого виховного колективу як цілісної системи забез-печує активну дію найважливішого механізму формування особистості — виховних відносин. Питання про відносини колективу і особистості — одне з ключових, і в умовах демократизації виховання, дотримання прав і свобод людини воно набуває особливо важливої ролі. Мета: повно і всебічно розглянути взаємовідносини особистості і колекти-ву, як цілісної системи в навчанні і вихованні молодших школярів. Завдання: висвітлити проблеми особистості і колективу у психолого-педагогічній теорії і шкільній практиці; розглянути дитячий виховний колектив як ядро виховної системи; з’ясувати суть, змістовна характеристика, структура дитячого виховного колективу; описати педагогічні функції, стадії і механізми становлення дитячого виховного колективу; охарактеризувати моделі розвитку відносин між колективом та особистістю в початкових класах; показати можливості використання впливу колективу на учнів початкових класів; роз’яснити принцип «паралельної дії» та шляхи його реалізації; навести способи педагогічного керування колективом учнів; проаналізувати масово-педагогічний досвід; запропонувати авторські пропозиції.
Ціна
50 грн.
грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи