Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Пенсійне страхування: вітчизняна практика та зарубіжний досвід

Дипломна

№ K-15268

ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………..8
1.1. Генезис пенсійного страхування в Україні……………………………..8
1.2. Економічний зміст пенсійного страхування: сутність, функції…….…14
1.3. Форми та види пенсійного страхування………………………………...23
1.4. Фундаментальні аспекти зарубіжної практики у сфері пенсійного страхування………………………………………………………...……………….32
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ…..37
2.1. Стан пенсійного страхування в Україні…………………......................37
2.2. Аналіз останніх змін, що відбулися у пенсійному страхуванні: переваги та недоліки……………………………………………………………….50
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ………………………………………………61
3.1. Ідентифікація проблем пенсійного страхування в Україні…………...61
3.2. Шляхи вирішення проблем з урахуванням зарубіжного досвіду........................................................................................................................67
ВИСНОВКИ……………………………………………………………..……87
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….91
ДОДАТКИ

ВСТУП
Страхування є самостійною ланкою фінансової системи України. Воно виступає у двох відокремлених формах: у формі соціального страхування (державного й недержавного) та страхування, яке пов’язано з непередбачуваними надзвичайними подіями. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також за віком і в інших випадках, передбачених законодавством. Це правило гарантовано загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Таким чином, за своїм змістом страхування є системою відносин із формування й використання централізованих і децентралізованих фондів, які необхідні для фінансування непередбачених потреб суспільства та його членів, відшкодування шкоди, яка виникла в наслідок стихійного лиха та інших подібних подій. У модельному законі про державне соціальне страхування, який було прийнято на десятому пленарному засіданні Міжпарламентської Асамблеї держав-учасників СНД 6 грудня 2000 року, державне соціальне страхування визначено як частину системи соціального забезпечення, яку організовано державою в інтересах застрахованих із метою забезпечення державних гарантій від можливих наслідків соціальних ризиків, і полягає в матеріальному забезпеченні застрахованих осіб, наданні їм соціальної, медичної і реабілітаційної допомоги.
Соціальне страхування – гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, щодо підтримки материнства та дитинства, а також з охорони здоров'я членів суспільства в умовах безкоштовної медицини. Здійснюється шляхом формування централізованих страхових фондів з внесків роботодавців, працівників та держави. Фонди створюються для певних видів соціальних випадків, що регулюються соціальною політикою держави відповідно до міжнародних норм.
Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:
- наявністю осіб, котрі, з огляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, отже, не можуть за рахунок заробітної плати підтримувати своє життя;
- наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.
У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у старості, у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності або ж за браком такої від народження, при втраті годувальника, при безробітті.
Ступінь наукової розробки теми дослідження можна охарактеризувати, як достатній. Світова наукова думка стосовно питань пенсійного страхування з другої половини ХХ століття представлена працями таких відомих вчених, як Г.Бонолі, С.Брукс, Є. Гайдар, Е. Джеймс, Д. Латилюп, Ф. Модильяні, Е.Палмер, П. Самуельсон, Ю. Сін, Р. Хінц, А. Хлон-Доминчак, Р. Хол, Р. Хольцман. За роки незалежності вітчизняні вчені-економісти досліджували сферу пенсійного захисту та пенсійного страхування в умовах транзитивної економіки України. Аспект трудових відносин в пенсійному страхуванні вивчали Т.М. Кір’ян, М.С. Шаповал, демографічну ситуацію – Е.М. Лібанова, С.І. Пирожков, пенсійне право – М.Д. Бойко, ринок страхових послуг – С.В. Онишко, Л.Д. Тулуш, фінансовий механізм пенсійної системи – В.І. Грушко, М.Б. Ріппа, М.М. Руженський, В. Сахацький, М.П. Шаварина, С.І. Юрій, А.І. Якимів, питання реформування пенсійної системи – І. Ф. Гнибіденко, О.Б. Зарудний, Б.О. Зайчук, Б.О. Надточій, О.М. Палій, В.В. Яценко.
Проте і досі лишається ряд питань, що потребують наукової розвідки. А саме: реформування української системи пенсійного страхування передбачає створення в ній ряду ефективних механізмів соціального захисту громадян. В цьому контексті, найважливішим завданням, що стоїть перед державою є питання пенсійного забезпечення громадян. Важливість даного питання постає із самої суті функціонування держави, як системи управління, оскільки управління полягає не лише у створенні простору (правового, економічного чи іншого) в межах якого задаються вектори, але й враховується цілий ряд інших взаємозв’язків, що самі виникають в ньому. Останні в науковій літературі класифікуються терміном зворотні зв’язки. І саме їх врахування забезпечує стійкий характер протікання бажаних процесів в державі і в економіці зокрема. В якості прикладу тут можна привести стимулюючу роль пенсійного забезпечення не тільки в галузі виробництва (послуг чи ін.) але й в галузі оподаткування, тобто у формуванні свідомості дисциплінованого платника податків. Тобто, розвинену державну систему управління відрізняє від системи управління “третіх” держав той факт, що перша забезпечує збалансованість інтересів державних, з однієї сторони, та інтересів її громадян – з іншої. В “третіх” державах створюються умови, за яких державний апарат управління служить фактично не на саму державу, а в більшій мірі забезпечує інтереси вузького кола її громадян, а законодавча база не збалансована і носить, здебільшого, фіскальний характер. Тому обрана тема дослідження є актуальною.
Метою роботи було поглиблення теоретичних засад та обґрунтування пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення системи пенсійного забезпечення в умовах українського економічного середовища для покращення ефективності функціонування вітчизняних фінансових установ у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети, було сформовано такі завдання:
– дослідити генезу пенсійного страхування в Україні;
– розкрити економічний зміст пенсійного страхування: сутність, функції, форми та види;
– вивчити засадничі аспекти зарубіжної практики у сфері пенсійного страхування;
– проаналізувати нинішній стан пенсійного страхування в Україні;
– здійснити оцінку останніх змін у пенсійному законодавстві;
– окреслити ряд проблем пенсійного страхування в Україні, що потребують нагального вирішення;
– сформувати рекомендації по усуненню недоліків з урахуванням світового досвіду.
Об’єктом дослідження стала система пенсійного страхування України в сучасних умовах соціально-економічних трансформацій суспільного життя.
Предметом дослідження були фінансові відносини, які виникають у процесі функціонування системи пенсійного страхування як у світі, так і в Україні зокрема.
Теоретичну основу дослідження склали наукові положення сучасної економічної теорії, концепції економічного розвитку, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі; матеріали наукових і науково-практичних конференцій; нормативно-правові документи.
У роботі використовувалися такі методи дослідження: при формулюванні визначень пенсійного страхування – абстрактно-логічний метод; у визначені зв’язку системи пенсійного страхування та системи соціального захисту населення – методи класифікації та типології; для оцінки фінансового стану систем державного та недержавного пенсійного страхування – методи аналізу і синтезу, експертних оцінок, наукового передбачення; для оцінки ефективності заходів реформування – порівняльно-економічний; для визначення впливу ризиків на перебіг пенсійної реформи в Україні за прикладами країн-реформаторів – метод аналогій.
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, монографічні праці вітчизняних і зарубіжних економістів, дослідні роботи міжнародних організацій, дані статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів і оглядів, наукові статті фахових видань, матеріали доповідей наукових конференцій, відкриті інформаційні ресурси всесвітньої мережі Internet, інша довідкова література.
Структура роботи відповідає завданням, що постали перед автором. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури із 75 найменувань та 10 додатків.

Ціна

400

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.