Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права
або ж є проблеми з її достовірністю
повідомте про це адміністратора

Співробітництво держав-членів ЄС в сфері охорони правопорядку в кримінально-правовому аспекті

Дипломна

№ K-9927

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП 3
ГЛАВА 1. ПОНЯТТЯ І СУЧАСНИЙ СТАН ІНСТИТУТУ ВЗАЄМНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 7
1.1. Сутність і правова природа міжнародного співробітництва держав-членів Європейського Союзу у сфері охорони правового порядку 7
1.2. Принципи міжнародного співробітництва країн-членів ЄС у боротьбі із злочинністю 13
1.3. Основні напрями гармонізації кримінального законодавства у країнах Європейського Союзу 21
ГЛАВА 2. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗМІЦНЕННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ-ЧЛЕНІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У СФЕРІ ОХОРОНИ ПРАВОПОРЯДКУ 31
2.1. Правове регулювання співробітництва у галузі боротьби з торгівлею людьми 31
2.2. Механізм протидії транснаціональному незаконному обігу наркотиків 38
2.3. Об’єднання зусиль у протидії міжнародному тероризму 43
2.4. Механізм взаємодії правоохоронних органів у боротьбі з транснаціональною злочинністю у економічній сфері 55
ГЛАВА 3. РОЛЬ МІЖНАРОДНИХ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ В БОРОТЬБІ З КРИМІНАЛЬНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ 65
ВИСНОВКИ 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 85

ВСТУП

Жахливі події, що відбулися у США 11 вересня 2001 року, внаслідок яких загинули тисячі людей, нікого не залишили байдужим. Цивілізований світ здригнувся від усвідомлення своєї уразливості перед розгулом злочинності і тероризму. Сьогодні як ніколи гостро назріла необхідність активізувати міжнародні зусилля, спрямовані на боротьбу з цими явищами.
Міжнародна боротьба зі злочинністю має глибокі історичні корені, які сягають у часи виникнення держави і права. Загальні інтереси здавна зобов'язували країни об'єднувати зусилля в цій боротьбі, надавати одна одній правову допомогу. Ще в період рабовласницького ладу та феодалізму між державами укладались договори про видачу злочинців. Такі угоди мали двосторонній характер і набули поширення у багатьох регіонах земної кулі. З появою капіталізму в галузі міжнародної боротьби зі злочинністю відбулися суттєві зміни. Стали з'являтись угоди про надання правової допомоги. До сфери таких міжнародних зв'язків залучалося все більше держав світу. Між ними почали укладатись угоди про боротьбу з окремими видами злочинів.
Ще в 1927 році у Варшаві відбулася І Міжнародна конференція по уніфікації карного права, на якій до злочинів, що посягають на міжнародний правопорядок, було віднесено піратство, підробку металевих грошей і державних цінних паперів, навмисне використання різного роду засобів, здатних породити суспільну небезпеку, незаконну торгівлю наркотиками, а також інші злочини, відповідальність за які передбачена міжнародними конвенціями. Боротьба з ними, безумовно, вимагала зміцнення міжнародного співробітництва правоохоронних органів, у тому числі у сфері пошуку і конфіскації знарядь злочинів, предметів, що використовуються для їх здійснення.
Підписані багатьма державами в наступні роки різноманітні міжнародно-правові документи (конвенції, договори, угоди) поступово призвели до розширення кола діянь, визнаних карними злочинами міжнародного характеру. Істотно змінилася структура їх суб'єктів, що відобразилося на процедурних питаннях реалізації нових процесуальних норм. Міжнародно-правові документи стали передбачати необхідність конфіскації прибутків, отриманих злочинним шляхом.
На території Європейського Союзу об’єднання зусиль у боротьбі із транснаціональними злочинами теж має велике значення. Держави-члени Європейського Союзу здійснюють боротьбу зі злочинністю, як правило, шляхом застосування внутрішньодержавних заходів попереджувального, репресивного та виховного характеру. Проте велике значення у справі боротьби з кримінальною злочинністю має співробітництво держав.
Організація Європейського Союзу з орієнтацією на майбутнє стосується в першу чергу життєво важливих питань, вимог, пов'язаних із забезпеченням єдиного європейського правового простору. Вона відкриває можливості для ефективнішої організації боротьби зі злочинністю на європейському рівні, розбудови відповідних структур і заходів та енергійної протидії, як у плані профілактики, так і в плані реагування загостренню криміногенної ситуації внаслідок розширення спільного європейського простору.
Розглядаючи питання про зміст і сучасний стан інституту взаємної правової допомоги по кримінальних справах у державах-членах Євросоюзу, вважаємо за доцільне визначити останню як свого роду орієнтир, що має визначальне значення. Тим більше, що ні в науці, ні в законодавстві, ні в практиці його застосування не склалося єдиного розуміння змісту правової допомоги по кримінальних справах.
Актуальність теми. Питання співробітництва держав-членів ЄС в сфері охорони правопорядку в кримінально-правовому аспекті в міжнародному праві на сьогоднішній день, на жаль, практично невивчене.
Серед вітчизняних та зарубіжних науковців та юристів-практиків, які все ж таки досліджували проблему співробітництва країн-членів Європейського Союзу у галузі кримінального права, у тому числі теоретично важливі і практично актуальні питання інституту взаємної правової допомоги у кримінальній сфері, слід назвати В. Мілінчука, М. Смирнова, Е. Бубноффа, Ю. Черняка, В. Копійку, Ю. Борка, О. Буторину та інших. Саме з причин недостатнього вивчення досліджуваної нами проблеми в юридичній літературі тема дипломної роботи “Співробітництво держав-членів Європейського Союзу в сфері охорони правопорядку: кримінально-правовий аспект” є актуальною на сьогоднішній день.
Об‘єкт дослідження – інститут правової допомоги по кримінальних справах в країнах ЄС. Предмет дослідження – сучасні тенденції зміцнення співробітництва держав-членів Європейського Союзу в сфері охорони правопорядку.
Метою дослідження в дипломній роботі є детальне вивчення такого важливого інституту міжнародного права як взаємна правова допомога у кримінальних справах, його роль у боротьбі із транснаціональною злочинністю на теренах Європейського Союзу; розгляд основних напрямів співробітництва держав-членів ЄС в сфері охорони правопорядку; дослідження боротьби із злочинністю на інституційному рівні в Євросоюзі.
Враховуючи мету, що стояла перед автором, основними завданнями, які вирішені в дипломній роботі є:
- вивчити сутність і правову природу міжнародного співробітництва держав-членів Європейського Союзу у сфері охорони правового порядку;
- розглянути принципи міжнародного співробітництва країн-членів ЄС у боротьбі із злочинністю;
- проаналізувати основні напрями гармонізації кримінального законодавства у країнах Європейського Союзу;
- зупинитися на головних сферах боротьби із найпоширенішими злочинами у кримінальній сфері;
- дослідити питання правового регулювання співробітництва у галузі боротьби з торгівлею людьми;
- розглянути механізм протидії транснаціональному незаконному обігу наркотиків;
- вивчити проблему об’єднання зусиль у протидії міжнародному тероризму;
- зробити аналіз механізму взаємодії правоохоронних органів у боротьбі з транснаціональною злочинністю у економічній сфері;
- проаналізувати роль міжнародних правоохоронних органів в боротьбі з кримінальною злочинністю.
У роботі для досягнення поставленої мети використані такі методи як аналіз, порівняння, синтез та інші.
Теоретичне значення роботи полягає в ґрунтовному дослідженні теоретичних і практичних проблем співробітництва країн-членів Європейського Союзу у сфері боротьби із транснаціональною злочинністю, розкритті питання сучасних тенденцій зміцнення взаємної правової допомоги у кримінальних справах в ЄС, вивченні правових норм, які покликані боротися і запобігати міжнародній злочинності тощо.
Науково-методичною базою роботи стали Маастрихтський договір про Європейський союз від 7 лютого 1992 р., Амстердамський договір про зміну Договору про Європейський союз, договорів, що засновували Європейські співтовариства, та пов’язаних із ними актів від 2 жовтня 1997 р., План дій Європейського Союзу в галузі юстиції та внутрішніх справ від 12 грудня 2001р., Конвенція Європейського Союзу про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (2000 р.) та інші.
Структура роботи відповідає завданням, що постали перед автором. У І главі розкрито основні теоретичні засади інституту взаємної правової допомоги у кримінальних справах в країнах ЄС, дане визначення даного інституту, розкрито сутність, правова природа та принципи співробітництва держав-членів Європейського Союзу у сфері охорони правопорядку, обґрунтована необхідність уніфікації кримінального законодавства у країнах ЄС. Друга глава роботи присвячена сучасним тенденціям розвитку співробітництва держав-членів Євросоюзу у попередженні та боротьбі із кримінальною злочинністю, розкриті основні механізми взаємодії правоохоронних органів країн ЄС у боротьбі з найпоширенішими злочинами. Третій розділ дослідження розкриває співробітництво європейських держав у боротьбі зі злочинністю на інституційному рівні.
Дипломна робота складається зі вступу, трьох глав, висновків, списку використаної літератури. Робота написана на 92 сторінках. Список літератури включає 92 джерела.

Ціна

договірна

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.