ЗМІСТ
Вступ 1. Загальна характеристика цивільно-правових систем світу 1.1. Поняття цивільно-правової системи 1.2. Класифікація цивільно-правових систем світу 2. Романо-германська цивільно-правова система 2.1. Загальна характеристика 2.2. Система джерел права 2.3. Основні інститути 3. Англо-американська цивільно-правова система 3.1.Загальна характеристика 3.2. Система джерел права 3.3. Основні інститути Висновки Список використаних джерел
Вступ
Тема цієї роботи вибрана тому, що право і держава нерозривно взаємо¬пов’язані, але кожна країна будує свою правову систему, беручи до уваги свої індивідуальні особливості історичного розвитку. Тому сучасні пра¬вові системи різних держав, а зокрема цивільно-правові системи, відрізняються одна від одної, і мають свої характерні риси. Метою ж даної роботи є вивчення особливостей цивільно-правових систем сучасності, закономірностей їх становлення і розвитку. Так як цивільно-правові системи відображають соціально-економічний розвиток суспільства та його культуру, то їх вивчення дозволяє дати характеристику тим відносинам, що відбуваються в суспільстві, а зокрема правам та обов’язкам. Актуальність цієї теми полягає в тому, що Україна, як країна однієї правової системи, переходить в іншу правову систему. Зараз здійснюється рефо¬рма права в Україні, і вивчення особливостей правових основ інших країн дуже важливо на цей момент, так як це допоможе проаналізувати українське законодавство, дозволить використати позитивні моменти і уникнути негативних наслідків. Об’єктом дослідження є цивільно-правові системи світу. Причому вони досліджується шляхом аналізу основних інститутів даних правових систем, на основі їх порівняльної характеристики. Предметом дослідження є наявна і науково вивчена інформація про роз¬виток та сучасний стан основних цивільно-правових систем світу. Науковою основою при написанні даної роботи стали праці відомих вітчизняних і зарубіжних вчених. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. У першому розділі розглядаються поняття та основні ознаки цивільно-правових систем світу, а також їхня класифікація. У другому розділі розглядається романо-германська цивільно-правова система, як одна з основних правових систем сучасності. Висвітлюється загальна характеристика її основних інститутів та структурних елементів. У третьому розділі розглядається англо-американська цивільно-правова система, яка є також однією з основних правових систем світу. Знову ж таки, висвітлюється загальна характеристика її основних інститутів та структурних елементів.
Висновки
Отже проаналізувавши дану роботу можна зробити висновок, що у світі існує на даний момент досить велика кількість правових систем, кожна з яких заслуговує на існування. Їхнє формування пов’язане з певними історичними процесами, які проходили в державах чи в групах держав. Безперечно, особливості цих систем дають можливість стверджувати, що загалом вони досить відрізняються одна від одної, але останнім часом існує тенденція їхнього зближення, про що свідчать наступні факти. В останні десятиліття у зв’язку з розвитком міжнародної торгівлі відбувається поступове зближення англо-американської та континентальної цивільно-правових систем, які існують в країнах Західної Європи. Важливу роль у цьому питанні свого часу (у 1972 році) відіграв вступ Великобританії до ЄЕС. Нині цей процес стимулюється формуванням єдиної системи в рамках ЄС та усвідомленням близькості європейських країн, єдності системи цінностей західної цивілізації. Так, у країнах континентальної Європи зростає роль судової практики, яка раніше взагалі не розглядалася як джерело права. Закони багатьох країн забороняли суддям виносити рішення у вигляді загального розпорядження, яке б мало нормотворчий характер. Закони ж, що діють у сфері цивільного та торгового права, часом містять невизначені терміни: так звані «каучукові» норми, тлумачення яких повністю віддане на розсуд судді. Наприклад, закон встановлює принципи добросовісності, розумності, моральності, не окреслюючи їх тлумачення чи розуміння. Разом з тим, суддя не вправі відмовити в розгляді справи, посилаючись на неточність закону чи відсутність у ньому відповідної правової норми. Це призвело до необхідності суддям давати розширені тлумачення закону, межі яких досить складно визначити. Унаслідок таких дій суддів фактично створюються нові норми й навіть цілі інститути, і виникає так зване «суддівське право», яке відіграє роль джерела права. У країнах прецедентного права зростає роль закону, що пояснюється істотним ускладненням правовідносин сучасних суспільств. Норма права дедалі більш однаково розуміється в країнах англо-американської та романо-германської цивільно-право¬вих систем. Отже, по суті в обох системах із певних питань приймаються однакові або схожі рішення, які ґрунтуються на ідеї справедливості. Суттєвий вплив на розвиток права, зокрема торгового, країн різних цивільно-правових систем, здійснює американське право (антитрестівське законодавство, інститут довірчої власності). В останні роки в Україні йде відродження справжніх цивільно-правових норм, яке уособлюється в новітньому законодавстві, зокрема в новому Цивільному Кодексі України, аналіз якого виявляє генетичний зв’язок українського цивільного права з континентальним. Увесь розвиток сучасного українського цивільного законодавства свідчить про тенденцію посилення його зближення з романо-германським правом. Нині ж за всіма ознаками Україна належить до Східноєвропейської цивільно-правової системи. Водночас, як і всі інші країни, Україна відчуває і вплив англо-американської системи права. Зокрема, це проявляється у визнанні ролі судової практики, зростанні правового значення керів¬них роз’яснень Пленуму Верховного Суду України та Вищого господарського суду, урізноманітненні джерел цивільно-правового регулювання суспільних відносин.
Список використаної літератури
1. Богатих Е. А. Гражданское и торговое право. — М.: ИНФРА-М, 1996. 2. Богуславский М. М. Международное частное право: Учебник. — 3-є изд., перераб. и доп. — М.: Юрисгь, 1998. 3. Бойцова В.В., Бойцова Л.В. Панорама современных правовых систем. Юридический мир №8. - 2002 г. 4. Глиняний В. История государства и права зарубежных стран. - Харьков 2003, ч.1 5. Данилькевич Н. И., Федоров О. Н. Международное частное право: Учебное пособие. — Днепропетровск: Арт-Пресс, 1999. 6. Задорожний Ю.А. Вплив римського права на формування романо-германської правової сімї. Часопис Київського університету права 2006 р. 7. Корчевна Л. Українське право і романо-германська традиція. Право України 2004, №5. 8. Лазарев В.В. Общая теория права и государства. – Москва., 2001. 9. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу. - Львів., 2003. 10. Марченко М.Н. Особенности судебного прецедента в системе романо-германского права. Государство и право - 2006, № 8. 11. Новицкий И.Б. – Римское право. Москва., 2002. 12. Репецький В.М. Дипломатичне і консульське право: Підручник. – 2-ге вид., перероблене і доп. – К.: Знання, 2006. – 372 с. 13. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. - Москва., 1993. 14. Саидов А.Х. Введение в основные правовые системы современности - Ташкент., 1998. 15. Скакун О.Ф. Теорія держави і права . - Харків., 2001. 16. Сухарев А.Я. Энциклопедический справочник – правовые системы стран мира. - Москва., 2001. 17. Третьякова Т.А, Губенко М.Н. История государства и права зарубежных стран. - Киев., 1999. 18. Черкес М.Ю. Міжнародне право: Підручник. – 5-те виданняб випр. і доп. – К.: Знання, 2006 – 397 с.
|
|