ЗМІСТ <br /><br /> ВСТУП………………………………………………………………………………..…3 РОЗДІЛ І. Правова природа представництва...…………………………………….…6 РОЗДІЛ ІІ. Представництво за довіреністю, його види……..…………………..….13 РОЗДІЛ ІІІ. Строки дії довіреності в цивільному праві…………….…………...…21 ВИСНОВКИ………………………………………….…………………………..……29 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...……32 <br /><br /> ВСТУП <br /><br /> Зростання ролі представництва у цивільному процесуальному праві зумовлене конституційними гарантіями реалізації прав громадян, а також зобов’язаннями України перед міжнародними та європейськими установами щодо реалізації та захисту прав людини. Зважаючи на те, що дослідники не мають єдиних підходів до розуміння історико-правових підвалин поняття, формування та становлення цивільного процесуального представництва, його класифікації, підстав виникнення та способів реалізації, питання щодо правової природи процесуального представництва залишаються найбільш дискусійними у науці цивільного процесуального права. Таким чином, дослідження правової природи інституту цивільного процесуального представництва за довіреністю у цивільному процесі України сприятиме удосконаленню правового статусу учасників правовідносин, процесуального становища представника, визначенню специфіки існуючих правовідносин, удосконаленню способів реалізації процесуального представництва підчас здійснення судочинства у цивільному, господарському та кримінальному процесах. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що проведення в Україні системних та ефективних правових реформ зумовлює необхідність поглибленого дослідження проблем удосконалення механізмів реалізації та захисту цивільних прав та інтересів особи у цивільному процесі, та, у зв’язку з цим, переосмислення деяких підходів до правової природи процесуального представництва, а саме представництва за довіреністю. Метою даного наукового дослідження є проведення комплексного, системного дослідження правової природи процесуального представництва за довіреністю, розробка теоретико-правових засад, подальшого їх розвитку та науково обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення правового регулювання процесуального представництва. Визначена мета обумовила наступні завдання наукового дослідження: 4 <br /><br /> - дослідити історико-правові аспекти виникнення та розвитку процесуального представництва, зокрема, у римському праві, англосаксонській правовій сім’ї та у радянській правовій доктрині; - встановити особливості регулювання правовідносин у сфері процесуального представництва; - визначити поняття цивільного процесуального представництва; - проаналізувати види цивільного процесуального представництва; - здійснити порівняльний аналіз способів реалізації цивільного процесуального представництва у господарському та кримінальному процесах та визначити їх характерні риси; - визначити шляхи удосконалення інституту цивільного процесуального представництва; - сформулювати пропозиції по удосконаленню цивільного процесуального законодавства у частині, що стосується регулювання відносин щодо здійснення цивільного процесуального представництва. Об’єктом курсового дослідження є представництво в цивільному праві. Предметом дисертаційного дослідження виступає система правових норм, що регулює цивільне процесуальне представництво за довіреністю; особлива увага приділена теоретико-правовому аналізу інституту цивільного процесуального представництва та вирішенню колізій, що виникають під час тлумачення та реалізації прав громадян на захист у цивільному процесі. Методи дослідження: історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-юридичний, дискрипнивний, метод аналізу та інші. Курсова робота має типову структуру: вступ, три розділи ,висновки та список використаної літератури. У розділі І ми досліджуємо провову природу представництва. Розділ ІІ присвячено представництву за довіреністю та охарактеризовано його види. Розділ ІІІ присвячено строкам дії довіреності в цивільному праві. <br /><br /> 5 <br /><br /> Завершують курсову роботу висновки, в яких ми даємо коротку характеристику роботи та висловлюємо власну думку щодо досліджуваної теми. Список використаної літератури містить 31 джерело. Питання дослідження правових проблем інституту процесуального представництва у цивільному процесі у правовій науці розглядались у наукових працях Л.М. Баранової, Д.В. Бобрової, Т.В. Варфоломеєвої, А.М. Васильєва, Д.П. Ватмана, О.М. Вінник, В.С. Гопанчука, М.А. Гурвича, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Є.Г. Дріжчаної, В.І. Кисіля, К.І. Комісарова, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця, Р.А. Майданика, І.І. Мельникова, О.А. Підопригори, Я.А. Розенберга, З.В. Ромовської, І.В. Спасибо-Фатєєвої, А.Л. Ткачука, М.К. Треушнікова, С.Я. Фурси, О.Є. Харитонова, Н.М. Хуторян, Д.М. Чечота, М.С. Шакарян, Я.М. Шевченко, В.М. Шерстюка, М.Й. Штефана, В.С. Щербини та ін.
|
|