Менеджмент у забезпеченні зовнішньоекономічних операцій України

Магістерська

№ K-14375

Зміст
Стор.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ 8
1.1. Теоретичні аспекти розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні 8
1.2. Державне управління зовнішньоекономічною діяльністю 17
1.3. Міжнародний розвиток торгових відносин 24
1.4. Зовнішньоекономічні відносини України 36
1.5. Проблеми інтеграції України до ЕС та приєднання до СОТ 45
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ЇЇ РЕГУЛЮВАННЯ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 52
2.1. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності Сумської області 52
2.2. Роль регіональних органів влади у розвитку зовнішньоекономічної діяльності 68
2.3. Проблемні питання зовнішньоекономічної діяльності підприємств 76
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 85
3.1. Проблеми державної підтримки вітчизняних товаровиробників в умовах вступу України до СОТ 85
3.2. Впровадження міжнародних стандартів, що відповідають вимогам норм СОТ 94
3.3. Участь підприємств у міжнародному та транскордонному співробітництві 100
ВИСНОВКИ 110
ЛІТЕРАТУРА 115
ДОДАТКИ 122
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасна система регулювання міжнародного економічного обміну діє за десятиліттями відпрацьованими механізмами. Так у зовнішній торгівлі це – тарифні й нетарифні методи та інструменти – ліцензії, квоти, антикомпенсаційні та антидемпінгові податі; у зовнішньому інвестуванні – обмежувальні чи національні режими інвестиційної діяльності та методи стимулювання іноземних інвесторів – політико–правові, дипломатичні, фіскальні, фінансові, організаційно-економічні; у валютно–фінансовій сфері – валютний режим та обмінний курс, валютні обмеження, процентні кредитні ставки, порогові значення зовнішнього фінансування та заборгованості тощо; у зовнішній трудовій міграції – еміграційні та іміграційні норми і правила. Регулювання здійснюється на регіональному, національному, міжнародному (дво- і багатосторонньому), наднаціональному (у межах інтеграційних міждержавних утворень) та глобальному рівнях.
Центральною та найбільш дискусійною проблемою сучасної регулятивної системи є проблема місця і ролі в ній держави, що традиційно асоціюється зі здатністю чи нездатністю уряду країни розробляти і реалізувати незалежну національну економічну політику. І якщо до останнього часу за масштабами і якістю регулятивного впливу державі належало домінуюче положення, то у теперішніх умовах функціонування національних економік усе виразнішою стає тенденція "розмивання" економічного суверенітету держав. Це, безперечно, зумовлено глобалізаційним процесом, який включає науково-технологічні, політичні, економічні та соціальні складові і виводить міжнародну економіку на вищий рівень її розвитку та регулювання із системною інтернаціоналізацією умов і сфер людської життєдіяльності.
Проблематиці державного регулювання міжнародної економічної діяльності протягом останніх років відводилось провідне місце в дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних економістів як Л.Антонюк, Б.Баласси, О.Білоруса, І.Бураковського, Р.Вернона, О.Власюка, О.Гаврилюка, А.Гальчинського, В.Гейця, Б.Губського, Дж.Даннінга, Д.Деніелса, Дж.Кейнса, О.Киреєва, Ю.Козака, Я.Корнаї, Д.Лук’яненка, З.Луцишин, Ю.Макогона, О.Мозгового, Б.Панасюка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, М.Портера, А.Поручника, Л.Радеби, П.Робсона, О.Рогача, В.Рокочої, В.Ростоу, А.Рум’янцева, А.Ругмана, Ф.Рута, П.Самуельсона, В.Сіденка, С.Соколенка, Дж.Сороса, Дж.Стигліця, П.Тодаро, Т.Циганкової, В.Чужикова, І.Школи, Й.Шумпетера, А.Філіпенка та ін., в результаті чого сформувалась методологія аналізу економічної взаємодії країн.
Особливої актуальності набувають дослідження регулятивного компонента економічного розвитку в умовах глобалізації ринків, їх транснаціоналізації, регіоналізації та інституціоналізації. Економічна глобалізація, суперечлива за природою і неоднозначна за наслідками, створює все зростаючі труднощі в національно-державному регулюванні міжнародної економічної діяльності, а через неї й внутрішньоекономічних процесах країн. Це проявляється по-різному і в неоднаковій мірі, але безпосередньо стосується і високорозвинутих країн, і тих, що розвиваються в ринково трансформованому середовищі. Зрозуміло, що країни – світові лідери внаслідок вдалої багаторічної експансії на міжнародних ринках реалізували глобальні конкурентні переваги, а решта країн опинилися практично на узбіччі сучасного економічного розвитку, оскільки не могли вчасно адекватно реагувати на виклики глобалізації, насамперед, науково-технологічні та інформаційні, які на початку третього тисячоліття обґрунтовано вважаються і як загальноцивілізаційні.
Глобалізація формує якісно нові умови і критерії розроблення сучасної регуляторної політики України. З одного боку, має суттєво посилитись і набути конкретних обрисів глобальна (членство в СОТ) і євроінтеграційна спрямованість національного економічного розвитку, для чого є реальні, насамперед, політичні передумови, а з другого – нагальними стають питання національної безпеки України у контексті лібералізації її міжнародної діяльності і відкритості економіки.
Метою дослідження є виявлення та оцінка сучасних тенденцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності та обґрунтування на цій основі ефективної регулятивної політики України.
Відповідно до мети в роботі поставлено наступні завдання:
• розглянути теоретичні аспекти регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств в Україні;
• виявити фактори конкурентоспроможності підприємств на міжнародних ринках;
• провести аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств Сумської області;
• визначити роль регіональних органів влади у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності підприємств Сумської області;
• провести аналіз проявів глобалізації у сучасній системі регулювання зовнішньоекономічних відносин;
• охарактеризувати транснаціональний компонент глобалізації ринків стосовно їх впливу на формування новітніх регулятивних механізмів і структур;
• дослідити зростаючу роль Світової організації торгівлі в регулюванні торговельно-економічних відносин;
• обґрунтувати сучасні пріоритети міжнародної економічної діяльності України на міжнародних ринках;
• визначити проблеми державної підтримки вітчизняного товаровиробника;
• оцінити наслідки впровадження міжнародних стандартів для вітчизняних підприємств.
Об’єктом дослідження є система організаційно-економічних регулятивних відносин у процесі інтернаціоналізації і глобалізації економічної діяльності.
Предметом дослідження є методи, засоби, форми та інструменти державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на міжнародному, національному та регіональному рівнях.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є історико-логічний та системний підходи до аналізу економічних явищ і процесів у національному і глобальному середовищі. Дослідження проведене з використанням методів: наукової абстракції, статистичного якісного і кількісного порівняння; факторного та структурного аналізів, експертних оцінок.
Використано широке коло вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства економіки України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Державного комітету статистики України, матеріали Європейського Союзу та міжнародних фінансових організацій (МВФ, Світового банку, ЄБРР), матеріали Сумської обласної державної адміністрації, результати наукових досліджень Київського національного економічного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України, Інституту прогнозування НАН України, Інституту стратегічних досліджень, аналітичні доповіді Українського центру економічних та політичних досліджень ім.О.Разумкова, інформаційні матеріали ряду міжнародних товариств та асоціацій, український Інтернет-ресурс.

ВИСНОВКИ

Зовнішньоекономічна діяльність являє собою діяльність суб’єктів господарювання України та іноземних суб’єктів, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Державне регулювання ЗЕД здійснюється законами України, указами Президента, постановами, декретами і положеннями Кабінету Міністрів та іншими нормативними документами.
Проведене дослідження підтвердило обумовленість ефективної міжнародної економічної діяльності методологією, політикою, кількісними і якісними критеріями, механізмами і параметрами її державного регулювання і дозволяє зробити наступні висновки.
1. Проблема ефективного національного економічного розвитку посідає провідне місце в сучасних міжнародних економічних дослідженнях, оскільки суттєво видозмінилися його передумови, фактори і ресурси.
2. За ступенем впливу на національний економічний розвиток зовнішньоекономічна економічна діяльність України і Сумської області зокрема, значною мірою визначається масштабами і динамікою українського товарного експорту та імпорту, традиційні технологічні диспропорції якого посилюються через нееквівалентність обміну із ключовими партнерами, а також через іноземне інвестування, яке характеризується певною динамікою з відносно незначними масштабами та нераціональною структурою. Регулювання міжнародної економічної діяльності, розвиток якого ускладнюють внутрішні та зовнішні фактори об’єктивного та суб’єктивного характеру, у кризовий і після кризовий період розвитку демонструє недостатню відповідність стратегічним національним інтересам та постіндустріальним критеріям конкурентоспроможності.
3. З метою забезпечення усталеної конкурентоспроможності в сучасній практиці державного регулювання Україна має, з одного боку, спиратися на адаптовані до міжнародно уніфікованих правил економічної поведінки широко використовувані у світогосподарській практиці інструменти стимулювання експорту з його орієнтацією на прогресуючі сегменти світового ринку, а з другого – розвивати селективне регулювання іноземних інвестицій на основі чітко визначених галузевих та регіональних пріоритетів з використанням організаційно-економічних форм локалізації сприятливого підприємницького клімату при забезпеченні загальної законодавчо-нормативної урегульованості, стабільності та передбачуваності змін.
4. Стратегічне визначення України щодо участі у міжнародних регіональних інтеграційних угрупованнях відповідно базовим національним інтересам має бути погодженим як з пріоритетами безпечного розвитку держави, так і з принципами СОТ. Потребується активізація організаційно-правового державного впливу, що обумовлює необхідність системних оцінок євроінтеграційного та СНД-російського напрямів розвитку. Взаємовідносини України з ЄС у форматі "сусідства" слід використати як адаптаційний період для українського бізнесу, коли через механізми зони вільної торгівлі він закріпиться на традиційних і вийде на нові високотехнологічні євроринки. Через розвиток інвестиційно-виробничого співробітництва та соціально-економічної гармонізації досягатиметься відповідність критеріям асоційованого і повного членства України в ЄС, що не суперечить співробітництву у межах СНД та ЄЕП на основі еквівалентного і прогнозованого торговельно-економічного обміну.
5. Підприємства Сумської області мають широку товарну структуру експорту, значну питому вагу експортованої продукції в загальному її обсязі, велику частку товарів з високим ступенем переробки та спрямованість на експорт готових виробів і високотехнологічної продукції. Щодо географічної структури, то Російська Федерація залишається основним споживачем продукції області, хоча експорт відбувається ще у 83 країни світу. Найбільші підприємства-експортери знаходяться в місті Суми. Значний внесок в експорт зробили: ВАТ “СНВО ім. Фрунзе” (компресори, насоси та запасні частини до них, хімічне обладнання, нафтогазопереробне) експортує свою продукцію майже до всіх континентів світу, ВАТ “Сумихімпром, ВАТ “Сумський завод “Насосенергомаш, Концерн “Укросметал. Також експортують свою продукцію ВАТ “Центроліт” (Німеччина, Узбекистан, Росія), АТЗТ “Сумський фарфоровий завод” (Росія, Молдова), АТЗТ “Сумська швейна фабрика “Спецодяг” (США), ВАТ “Селмі” (Росія, Франція, Китай, Латвія, Південна Корея), ТОВ “Горобина” (Росія), ВАТ “Сумський м’ясокомбінат” (Росія), ТОВ “Сумифітофармація” (Росія), представники малого та середнього бізнесу.
6. Однією з форм підтримки міжрегіонального та прикордонного співробітництва є створення єврорегіонів. Сумська і Курська області ще у 2004 році прийняли рішення про необхідність утворення єврорегіону – як інструменту переходу на новий якісний рівень у розвитку транскордонної співпраці. На сьогодні розроблені й погоджені статутні документи й угода про створення єврорегіону «Ярославна».
7. Відносно впровадження в області Програми інтеграції України до ЄС та виконання Плану дій Україна - ЄС, обласна робоча комісія з питань вступу України до СОТ розробила проект заходів щодо забезпечення стійкого функціонування економіки Сумської області в умовах вступу України до Світової організації торгівлі. Продовжується робота по виконанню Указу Президента України “Про Державні програми з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004-2007 роки”. Про впровадження в регіоні європейських стандартів свідчить робота головного управління економіки облдержадміністрації по створенню митного контролю експортно-імпортних операцій за принципом «єдиного офісу». “Єдиний офіс” створений в рамках Державної програми “Контрабанді - СТОП” з метою удосконалення процедури контролю товарів у пунктах пропуску через державний кордон, уникнення дублювання функцій контролюючих органів.
Щодо окремих факторів державного стимулювання іноземних інвестицій, то сюди слід віднести в першу чергу, стимулювання вкладень в устаткування, стимулювання будівництва, державні гарантії, а також кредити під низькі проценти.
8. В умовах сучасної регіоналізації пріоритетними інтересами для Сумської області є формування відповідних умов функціонування економіки та її суб’єктів, що дало б можливість забезпечувати гідне місце області у регіональному поділі праці. З цією метою необхідно вже найближчим часом реалізувати ключові завдання, а саме - опанування європейських стандартів виробництва, рівня та якості життя на основі високоефективної національної економіки, конкурентоспроможної по відношенню до решти країн; опанування високого рівня ефективності суспільного виробництва; підвищення продуктивності праці; зміцнення економічного потенціалу регіону до рівня найближчих сусідів з економічного співробітництва, а зрештою — до високорозвинених країн ЄС; опанування Копенгагенських критеріїв; приведення у відповідність інституційної основи розвитку України і регіону, зокрема, до держав-членів ЄС; забезпечення стабільного та динамічного розвитку економіки Сумської області, прискорення детінізації економічних відносин на основі узгодження економічних інтересів між суб’єктами економіки, орієнтування їх на ефективне протистояння зростанню конкурентного тиску внаслідок приєднання до СОТ; удосконалення нормативно-правової бази для впровадження стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємств області за рахунок освоєння інноваційного типу розвитку; забезпечення динамічного зростання економіки як бази для посилення здатності виробників протистояти зовнішньому конкурентному тиску.
9. Для активізації роботи щодо вступу України до ЄС мають активно працювати і регіони. Необхідно йти до зближення законодавчих баз шляхом створення адаптаційних механізмів для сприйняття основних принципів, закладених в регіональній політиці ЄС, враховуючи особливості розвитку нашої держави.
Очевидним є те, що стандартизація є ключовим чинником підтримки державної соціально-економічної політики, сприяє розвитку сумлінної конкуренції, інноваціям, зниженню технічних бар’єрів у торгівлі, підвищенню рівня безпеки життя, здоров’я і майна громадян, забезпечує охорону інтересів споживачів, навколишнього середовища й економію усіх видів ресурсів.
Таким чином, провівши дослідження, були зроблені зроблено висновки щодо подальшої державної підтримки вітчизняних товаровиробників та усунення проблемних аспектів регулювання їх ЗЕД; нНа основі аналізу чинної нормативно-правової бази регулювання ЗЕД зроблено пропозиції щодо поетапного пом’якшення заходів митно-тарифного регулювання ЗЕД вітчизняних підприємств у міру наближення вступу України до СОТ; запропоновано в галузі дотримання міжнародних стандартів ширше застосовувати процедуру стандартизації не лише виробництва та продукції, але й об’єктів інфраструктури; виявлено, що транскордонне співробітництво Сумської області має інформаційно-представницький характер, здійснюється у формі відвідувань регіону делегаціями іноземних держав та візитів представників Облдержадміністрації до сусідніх регіонів і потребує встановлення міжнародно-коопераційних зв’язків безпосередньо між підприємствами та громадами.

Ціна

200

грн.

Студенський каталог готових робіт © 2024 - Усі права застережено Адміністрація сайту не несе відповідальності за матеріали, які розміщені користувачами.