Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Політика УНР у питанні національних меншин
Курсова
№ K-15222
Вступ Розділ 1. Етапи становлення політики Центральної ради щодо національних меншин Розділ 2.Формування та діяльність представництва від національних меншин у Центральній раді Розділ 3. Самоврядування національних меншин в політиці Центральної Ради Висновки Список використаних джерел та літератури Одним із суттєвих аспектів державотворення в період Центральної Ради стали міжнаціональні відносини. Поряд з проблемою визначення національно – державного статусу Наддніпрянської України, об’єктом постійної уваги з боку влади було питання статусу національних меншин, що проживали на її території. Потенційні можливості демократії певною мірою знайшли своє втілення в політичній практиці Української Центральної Ради, яка із самого початку становлення виступила як захисник права українського народу бути господарем на своїй землі, не обмежуючи при цьому права і свободи інших народів. Водночас вона заявила про свою рішучу підтримку демократичних рухів інших національностей, їх прагнення до визволення й культурного відродження, сприяла процесу створення власних установ і організацій, надавала їм фінансову підтримку. Незважаючи на несприятливі внутрішні й зовнішні умови, ідеологам Центральної Ради вдалося сформувати основні напрямки етнополітики, які були закріплені в законодавчих документах. Це, передусім, – відродження духовного життя національних меншин на принципах національно – культурної автономії, захист їх етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності; розбудова широкої мережі органів самоврядування неукраїнського населення; утвердження у міжетнічних відносинах атмосфери толерантності, взаємної довіри. Досвід формування взаємовідносин з національними меншинами не втратив своєї актуальності й у наш час, відіграючи велике значення у визначенні змісту етнополітики України, формуванні характеру взаємостосунків народів, які проживають на її території. Права людини і громадянина, їх ґенеза, соціальні витоки та призначення і в наш час залишаються однією з споконвічних проблем історичного та соціально – політичного розвитку людства. В різні епохи, права нацменшин набували різноманітного значення, що зумовлювалося рядом об’єктивних чинників, які визначились соціальною позицією правлячих кіл. Суттєвим фактором розвитку сучасного багатонаціонального суспільства, засобом формування соціальної і правової держави є конституційне проголошення прав і свобод особи як найвищої цінності. Між тим формальне визнання широких демократичних прав ще не означає появи у людини можливості користуватися ними у повному обсязі. Важливим є створення ефективного соціально – правового механізму їх реалізації. Саме тому, дослідження досвіду Центральної Ради у реалізації заходів по відношенню до національних меншин є актуальним, адже на основі аналізу тогочасних подій можна розкрити процес утворення фундаменту етнонаціональної політики. Метою даного дослідження є висвітлення особливостей проведення політики Центральної Ради щодо національних меншин в період УНР.
Ціна
160
грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи ...
Щоб переглянути інформацію про автора натисніть на посилання нижче і...
Зачекайте
секунд...
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи