Шановний користувач!
Якщо Ви рахуєте, що дана робота неякісна, порушує авторські права або ж є проблеми з її достовірністю повідомте про це адміністратора
Політика УНР у питанні національних меншин
Курсова
№ K-15222
Вступ Розділ 1. Етапи становлення політики Центральної ради щодо національних меншин Розділ 2.Формування та діяльність представництва від національних меншин у Центральній раді Розділ 3. Самоврядування національних меншин в політиці Центральної Ради Висновки Список використаних джерел та літератури Одним із суттєвих аспектів державотворення в період Центральної Ради стали міжнаціональні відносини. Поряд з проблемою визначення національно – державного статусу Наддніпрянської України, об’єктом постійної уваги з боку влади було питання статусу національних меншин, що проживали на її території. Потенційні можливості демократії певною мірою знайшли своє втілення в політичній практиці Української Центральної Ради, яка із самого початку становлення виступила як захисник права українського народу бути господарем на своїй землі, не обмежуючи при цьому права і свободи інших народів. Водночас вона заявила про свою рішучу підтримку демократичних рухів інших національностей, їх прагнення до визволення й культурного відродження, сприяла процесу створення власних установ і організацій, надавала їм фінансову підтримку. Незважаючи на несприятливі внутрішні й зовнішні умови, ідеологам Центральної Ради вдалося сформувати основні напрямки етнополітики, які були закріплені в законодавчих документах. Це, передусім, – відродження духовного життя національних меншин на принципах національно – культурної автономії, захист їх етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності; розбудова широкої мережі органів самоврядування неукраїнського населення; утвердження у міжетнічних відносинах атмосфери толерантності, взаємної довіри. Досвід формування взаємовідносин з національними меншинами не втратив своєї актуальності й у наш час, відіграючи велике значення у визначенні змісту етнополітики України, формуванні характеру взаємостосунків народів, які проживають на її території. Права людини і громадянина, їх ґенеза, соціальні витоки та призначення і в наш час залишаються однією з споконвічних проблем історичного та соціально – політичного розвитку людства. В різні епохи, права нацменшин набували різноманітного значення, що зумовлювалося рядом об’єктивних чинників, які визначились соціальною позицією правлячих кіл. Суттєвим фактором розвитку сучасного багатонаціонального суспільства, засобом формування соціальної і правової держави є конституційне проголошення прав і свобод особи як найвищої цінності. Між тим формальне визнання широких демократичних прав ще не означає появи у людини можливості користуватися ними у повному обсязі. Важливим є створення ефективного соціально – правового механізму їх реалізації. Саме тому, дослідження досвіду Центральної Ради у реалізації заходів по відношенню до національних меншин є актуальним, адже на основі аналізу тогочасних подій можна розкрити процес утворення фундаменту етнонаціональної політики. Метою даного дослідження є висвітлення особливостей проведення політики Центральної Ради щодо національних меншин в період УНР.
Ціна
160
грн.
Ця робота була виставлена на продаж користувачем сайту, тому її достовірність, умови замовлення та способи оплати можна дізнатись у автора цієї роботи