ВСТУП Перехід нашої економіки на ринкові відносини різко підвищив значення грошей. Проблеми грошового господарства стають основними і в практичних заходах по реконструкції народного господарства, і в теоретичних дослідженнях. Тому, незважаючи на жваве обговорення зазначених питань на сторінках економічної преси, актуальність їх не зменшується. Висока вартість аналізу інфляційних процесів, велике число діючих чинників ускладнюють провадження правильної грошової політики. Як показує досвід нашої, а також інших країн, перехід на ринкові відносини супроводжується швидким зростанням цін, підсиленням дії інфляційних чинників. Дуже важливо правильно оцінити, чи є самий перехід на ринкові відносини причиною заглиблення інфляції чи при цих відносинах накопичений раніше інфляційний потенціал одержує свій реальний вислів. Очевидно, що в умовах ринкових відносин можливості штучного стримування інфляції різко скорочуються. Разом з тим непослідовність в прийнятті рішень по переходу до ринку, непродуманість деяких кроків усугубляють існуючі труднощі, підсилюють інфляційні процеси. Досвід багатьох країн показав, що тривале функціонування централізованого планування, як правило, призводить до порушення збалансованості матеріальних і грошових потоків. Раніше інфляція виникала, як правило, в надзвичайних обставинах. Так, під час війн держави часто випускали велику кількість незабезпечених паперових грошей для покриття військових видатків. В останні двадцять - тридцять років інфляція стала хронічним захворюванням економік багатьох країн світу. Як економічне явище інфляція існує вже довгий час. Вважається, що її поява пов’язана ледве не з виникненням грошей, з функціонуванням яких вона безперервно пов’язана. Інфляція є однією з найгостріших проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу. Від чого ж залежить кількість грошей, необхідна для забезпечення товарного обігу? Передусім від суми цін товарів, що підлягають реалізації протягом певного періоду, скажімо року. Що більше товарів, тим більше потрібно грошових одиниць для їх реалізації. Кількість грошей в обігу залежить далі від швидкості обігу кожної грошової одиниці. Це пов'язане із тим, що одна і та ж сума грошей може обслугувати більше чи менше число актів куплi - продажу. Перевищення кількості грошових одиниць, що знаходяться в обігу, над сумою товарних цін і поява внаслідок цього грошей, не забезпечених товарами, означає інфляцію. Вона призводить до зростання цін на товари (явному чи прихованому). Тому індекс цін - це один із головних і найбільш наочних показників наявності чи відсутності інфляції, її глибини. Інфляція може бути викликана різними чинниками. Це і випуск зайвої кількості грошових одиниць, і відставання виробництва товарів від зростання платіжездатного попиту, і надходження на ринок товарів, що не користуються попитом. Інфляція - це переповнення фінансових каналів паперовими грошима, що призводить до їх знецінювання. Інфляція - це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди. Під час інфляції має місце: 1. Знецінювання грошей по відношенню до золота. 2. Знецінювання грошей по відношенню до товару. 3. Знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти. Пояснення причин дисбалансу найрізноманітніші. Одні економісти (Дж.М.Кейнс та його послідовники) вважали його надмірним попитом при повній зайнятості, тобто з боку попиту. Інші – неокласики – шукали причину в зростанні виробничих видатків, тобто з боку пропозиції. Дані оцінки односторонні, і істину слід шукати в синтезі двох протилежностей. Одна з причин виникнення інфляції як з боку попиту, так і з боку пропозиції – це інфляційні очікування. При знеціненні грошей населення, очікуючи ще більшого знецінення грошової одиниці, вимагає збільшення заробітної плати, створює запаси продуктів тощо, що прискорює інфляцію. З боку пропозиції та ж сама ситуація – підприємства намагаються виробити меншу кількість продукції з більшою ціною, що також прискорює інфляцію. Інфляційні очікування є одним з найбільших чинників інфляції, досить специфічним, так як безпосередньо вплинути на інфляційні очікування населення і підприємств досить важко. Інфляційні очікування ще недостатньо досліджені, про це свідчить невелика кількість літератури з даного питання. Але це один з найважливіших аспектів інфляції. Так, якщо передбачити інфляційні очікування та вжити відповідних заходів, паніка під час падіння грошової одиниці зменшиться, та інфляційний процес зможе ефективніше контролюватись. В даній курсовій роботі необхідно дослідити сутність інфляційних очікувань, інфляційні процеси, що з ними пов’язані, та зробити висновки щодо заходів при виникненні інфляційних очікувань. Для такого дослідження поставимо завдання: 1. з наукових позицій визначити сутність інфляційних очікувань, їх причини та наслідки, а також узанальнити світовий досвід регулювання інфляційних очікувань; 2. проаналізувати на основі статистичної та фактичної інформації реальну економічну ситуацію інфляційних очікувань в Україні; 3. сформулювати аргументовані пропозиції щодо регулювання інфляційних очікувань.
|
|